Постанова

від 06.12.2019 по справі 607/6868/15

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

06 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 607/6868/15

провадження № 61-36427св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротенка Є. В. (судді-доповідача), Зайцева А. Ю., Курило В. П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приватне мале підприємство Спортклуб Смок , Реєстраційна служба Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватний нотаріус Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовська Тетяна Леонідівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 червня 2017 року у складі колегії суддів: Савуляка Р. В., Крайник Н. П., Мельничук О. Я.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У квітні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Приватного малого підприємства Спортклуб Смок (далі - ПМП Спортклуб Смок ), Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовської Т. Л. про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування свідоцтв про право власності.

На обґрунтування позовних вимог зазначила, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 04 липня 2007 року у справі № 2-2369/2007 визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21 березня 2005 року № 285 в частині передачі у власність ПМП Спортклуб Смок прибудованого гаража НОМЕР_1 загальною площею 17,2 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та визнано недійсним свідоцтво про право власності на прибудований гараж від 17 жовтня 2005 року НОМЕР_1, видане Тернопільським міським бюро технічної інвентаризації ПМП Спортклуб Смок на підставі рішення від 21 березня 2005 року № 285 і скасовано державну реєстрацію права власності на гараж НОМЕР_1 за ПМП Спортклуб Смок .

Позивач вважає, що даним рішенням встановлено факт належності нежитлового приміщення (гараж) НОМЕР_1 до складової квартири в„– 32 , що в загальному складає площу 127,10 кв.м.

Позивач також вказує, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 20 грудня 2007 року у справі № 2-6113/07 визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 05 вересня 2007 року № 1263 щодо передачі у власність товариству індивідуальних забудовників Добробуд гаража НОМЕР_1 загальною площею 17,2 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю Міське бюро технічної інвентаризації зареєструвати гараж НОМЕР_1 загальною площею 17,2 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 , як невід`ємну складову частини квартири АДРЕСА_3 за ОСОБА_1 .

Позивач звертає увагу на те, що її сім`я вказаним нежитловим приміщенням користуються з 30 грудня 2003 року і до даного часу, тобто майно не вибувало з її володіння. Крім того, вона сплачує витрати на утримання будинку та прибудинкової території, як власником квартири в„– 32 та гаража (кладової) НОМЕР_1 .

Однак, позивачу стало відомо, що 03 липня 2013 року державним реєстратором Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області на підставі свідоцтва про право власності на гараж, виданого 17 жовтня 2005 року НОМЕР_1, яке судом було визнане недійсним, та рішення виконавчого комітету Тернопільської міської ради від 21 березня 2005 року № 285, скасованого судом, незаконно внесено запис про реєстрацію за ПМП Спортклуб Смок права власності на будівлю (гараж) НОМЕР_1, який 08 листопада 2013 року неправомірно було відчужено ОСОБА_2 з реєстрацією на нього права власності та згодом продано ОСОБА_3 та зареєстровано за нею право власності.

З урахуванням викладених обставин, просила суд скасувати рішення державного реєстратора Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області від 03 липня 2013 року № 3633513 про державну реєстрацію за ПМП Спортклуб Смок права власності на нежитлове приміщення НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу вказаного нежитлового приміщення, укладеного 25 жовтня 2013 року за № 1089 між ПМП Спортклуб Смок та ОСОБА_2 ; скасувати рішення державного реєстратора Серкізовської Т. Л. - приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу від 25 жовтня 2013 року № 7235809 про державну реєстрацію вказаного нежитлового приміщення за ОСОБА_2 ; визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу цього ж нежитлового приміщення, укладеного 08 листопада 2013 року за № 1178 між фізичною особою ОСОБА_2 та фізичною особою ОСОБА_3 та скасувати рішення державного реєстратора Серкізовської Т. Л. - приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу від 08 листопада 2013 року № 7756410 про державну реєстрацію вказаного нежитлового приміщення за ОСОБА_3 .

Короткий зміст судових рішень суду першої та апеляційної інстанції

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2015 року позов задоволено.

Скасовано рішення державного реєстратора Тернопільського міського управління юстиції Тернопільської області від 03 липня 2013 року № 3633513 про державну реєстрацію за ПМП Спортклуб Смок права власності на нежитлове приміщення НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежитлового приміщення НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 від 25 жовтня 2013 року № 1089, укладеного між ПМП Спортклуб Смок та фізичною особою ОСОБА_2 .

Скасовано рішення державного реєстратора Серкізовської Т. Л. - приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу від 25 жовтня 2013 року № 7235809 про державну реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 .

Визнано недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу нежитлового приміщення НОМЕР_1 за АДРЕСА_1 від 08 листопада 2013 року № 1178, укладеного між фізичною особою ОСОБА_2 та фізичною особою ОСОБА_3 .

Скасовано рішення державного реєстратора Серкізовської Т. Л. - приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу від 08 листопада 2013 року № 7756410 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на нежитлове приміщення АДРЕСА_5 .

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону та не спростовані належними і допустимими доказами.

Не погодившись з цим рішенням, ОСОБА_3 , ПМП Спортклуб Смок , ОСОБА_2 подали до суду апеляційну скаргу.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 01 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2016 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ПМП Спортклуб Смок , ОСОБА_2 задоволено, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог апеляційний суд послався на те, що позивач не надала доказів правомірності набуття нею спірного нерухомого майна (гаража) у власність, а ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є добросовісними набувачами вказаного нерухомого майна. Також апеляційний суд вказав про невірний спосіб захисту свого права позивачем пред`являючи позов на підставі статей 203, 215, 216 ЦК України щодо визнання правочину недійсним у якому вона стороною не була.

Рішення апеляційного суду набрало законної сили.

05 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 01 березня 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 07 червня 2017 року заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Львівської області від 01 березня 2016 року залишено без задоволення.

Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що позивач у заяві про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 01 березня 2016 року подає нові докази, які можуть бути підставою для пред`явлення нових вимог, але не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У липні 2017 року на адресу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга на ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 червня 2017 року, у якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила оскаржувану ухвалу апеляційного суду скасувати, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2015 року залишити без змін.

Касаційна скарга крім іншого мотивована тим, що апеляційний суд не надав оцінки та не спростував доводи і докази про те, що суд розглянув апеляційну скаргу ПМП Спортклуб Смок , подану неуповноваженою особою ОСОБА_9

Доводи інших учасників справи

Інші учасники справи не скористались своїм правом на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06 вересня 2017 року відкрито касаційне провадження за поданою касаційною скаргою та витребувано матеріали цивільної справи.

Відповідно до підпункту 4 пункту 1 розділу XIII Перехідні положення ЦПК України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 388 ЦПК України передбачено, що судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

13 червня 2019 року справа № 607/6868/15 надійшла до Верховного Суду.

01 жовтня 2019 року вказана справа разом з касаційною скаргою передана на розгляд колегії суддів: Коротенка Є. В. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Курило В. П.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2015 року задоволено позов ОСОБА_1 до Приватного малого підприємства Спортклуб Смок (далі - ПМП Спортклуб Смок ), Реєстраційної служби Тернопільського міського управління юстиції, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , приватного нотаріуса Тернопільського міського нотаріального округу Серкізовської Т. Л. про скасування державної реєстрації права власності, визнання недійсними договорів купівлі-продажу, скасування свідоцтв про право власності.

Не погодившись з цим рішенням, ОСОБА_3 , ПМП Спортклуб Смок , ОСОБА_2 подали до суду апеляційну скаргу.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 01 березня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 червня 2016 року, апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ПМП Спортклуб Смок , ОСОБА_2 задоволено, рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

05 грудня 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про перегляд рішення Апеляційного суду Львівської області від 01 березня 2016 року у зв`язку з нововиявленими обставинами.

При цьому ОСОБА_6 посилається на те, що директор ПМП Спортклуб Смок ОСОБА_7 не уповноважував ОСОБА_8 подавати апеляційну скаргу на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2015 року, а також те, що кошти на гараж по договору купівлі-продажу від 25 жовтня 2013 року ОСОБА_2 не сплачував, а тому, не набув право власності на майно та не мав права подальшої його реалізації ОСОБА_3 шляхом укладення договору купівлі-продажу від 08 листопада 2013 року

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з частиною першою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України (тут і далі - в редакції чинній на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій) кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 361 ЦПК України рішення або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, а також судовий наказ можуть бути переглянуті у зв`язку з нововиявленими обставинами. Підставами для перегляду рішення, ухвали суду чи судового наказу у зв`язку з нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини.

Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.

Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов`язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред`явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів).

Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Відмовляючи у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Львівської області від 01 березня 2016 року, апеляційний суд дійшов правильного висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_6 як на нововиявлені не можуть вважатися істотними для правильного вирішення справи обставинами, що не були і не могли бути відомі позивачу на час розгляду справи. Заявником суду були подані нові докази , які не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Крім того, необхідно враховувати, що апеляційний суд переглядав рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 листопада 2015 року за апеляційними скаргами трьох учасників справи: ОСОБА_3 , ПМП Спортклуб Смок та ОСОБА_2 .

Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, на законність судового рішення не впливають, а зводяться до незгоди заявника із висновками суду, а також спростовуються встановленими вище обставинами справи, в основному направлені на переоцінку доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Верховний Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі Руїз Торіха проти Іспанії ). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (пункт 2 рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі Гірвісаарі проти Фінляндії ).

Європейський суд з прав людини у справі Христов проти України (Khristov v. Ukraine, заява № 24465/04) рішення від 19 лютого 2009 року вказав, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (див. справу Брумареску проти Румунії (Brumarescu v. Romania) [GC], N 28342/95, п. 61, ECHR 1999-VII).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (дивитись справу Рябих проти Росії ( Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-IX).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанцій - без змін, оскільки підстави для її скасування відсутні.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 07 червня 2017 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Є. В. Коротенко

А. Ю. Зайцев

В. П. Курило