Рішення

від 06.12.2019 по справі 158/831/17

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/831/17 Провадження № 22-з/802/72/19 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В.В. Категорія: 61 Доповідач: Федонюк С. Ю.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Федонюк С. Ю. ,

суддів - Бовчалюк З. А., Матвійчук Л. В.,

розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 про розподіл судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про визнання недійсними правових актів Жорнищенської сільської ради, виданих на ім`я ОСОБА_3 , про приватне право на земельні ділянки та будинок, за апеляційною скаргою третьої особи ОСОБА_3 , поданою його представником ОСОБА_5 , на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 серпня 2019 року,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Волинського апеляційного суду від 27 листопада 2019 року апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_3 , подану його представником ОСОБА_5 , залишено без задоволення, а рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 серпня 2019 року в даній справі залишено без змін.

04 грудня 2019 року від представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 надійшло клопотання про розподіл судових витрат. Він посилається на те, що у судовому засіданні Волинського апеляційного суду 27.11.2019 р/ на стадії судових дебатів ним було озвучено заяву щодо розподілу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, та зазначено, що відповідні докази ним буде подано впродовж п`яти днів. Також у клопотанні вказує, що у відзиві на апеляційну скаргу від 12.11.2019 р. було зазначено орієнтовний розмір таких витрат, що пов`язані з розглядом апеляційним судом апеляційної скарги третьої особи ОСОБА_3 на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 серпня 2019 року в даній цивільній справі, а саме в сумі 6 000 грн.

Заслухавши головуючого суддю, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення клопотання, виходячи з такого.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи, до яких в числі інших належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як убачається із матеріалів справи, при поданні відзиву на апеляційну скаргу представником позивача ОСОБА_2 зазначався орієнтовний розмір судових витрат, пов`язаних із розглядом справи в суді апеляційної інстанції, які просив стягнути з ОСОБА_3 (а.с.90 ).

На підтвердження понесення витрат у розмірі 6 000 грн на отримання правничої допомоги 04.12.2019 р. представник позивача ОСОБА_2 надав суду договір про надання правничої допомоги від 14.05.2019 р., розрахунок (від 29.11.2019 р.) суми гонорару адвоката за надану правничу допомогу за договором про надання правничої допомоги від 14.05.2019 р., акт приймання-передачі (від 29.11.2019 р.) наданої правничої допомоги за договором про надання правничої допомоги від 14.05.2019 р., квитанцію до прибуткового касового ордеру №29-11/19 від 29.11.2019 р.

Частиною 1 статті 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Згідно з ч. ч. 3, 8 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є розмір таких витрат обґрунтованим.

Відповідно до положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд також з`ясовує склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність ), незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.

За положеннями ст.30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 5 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва на дання інших видів правової допомоги клієнту порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, зазначеної у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі Баришевський проти України, від 10 грудня 2009 року у справі Гімайдуліна і інших проти України , від 12 жовтня 2006 року у справі Двойних проти України , від 30 березня 2004 року у справі Меріт проти України , заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Як вбачається зі змісту пунктів 1.1., 1.2., 1.2.1., 1.2.2. договору про надання правової допомоги від 14.05.2019 р. виконавець зобов`язаний надати замовнику правничу допомогу згідно з п.1.3. даного договору, а замовник зобов`язується оплатити послуги виконавця на умовах, передбачених даним договором. Виконавець зобов`язаний здійснювати представництво інтересів ОСОБА_1 як заявника у цивільній справі №158/831/17 в процесі перегляду рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.10.2017 р. за нововиявленими обставинами під час провадження у Ківерцівському районному суді Волинської області та під час провадження у Волинському апеляційному суді.

Відповідно до п.2.1.5. договору замовник зобов`язаний особисто оплатити окрім гонорару, фактичні витрати, пов`язані з наданням правничої допомоги, а саме оплатити роботу фахівців, чиї висновки запитуються виконавцем, транспортні витрати, друкарські, копіювальні та інші технічні роботи, переклад та нотаріальне посвідчення документів, телефонні розмови, поштові послуги, сплачені за рахунок виконавця і в інтересах замовника загальнообов`язкові збори та платежі передбачені законодавством.

Розділом 3 договору про надання правничої допомоги визначено розмір і порядок оплати послуг адвоката, вартість надання яких незалежно від результату, передбаченої даним договором складає за надання правничої допомоги відповідно до п.1.2.2 Договору 6 000 грн (п. 3.2.2.)

Згідно з актом приймання-передачі від 29.11.2019 р. адвокатом Хомичем Р. В. прийнято правничу допомогу наступного характеру у вказаному обсязі: ознайомлення з матеріалами справи, аналіз доводів та підстав, вказаних апелянтом, формування правової позиції, надання усних та письмових консультацій щодо порядку розгляду апеляційної скарги, роз`яснення процесуальних прав та обов`язків під час провадження у суді апеляційної інстанції (2 год. 00 хв.-1600 грн); підготовка процесуальних документів (відзиву на апеляційну скаргу) по даній справі (3 год. 00 хв -2400 грн); здійснення представництва у судовому засіданні при розгляді апеляційної скарги (1 год.-800 грн); понесені виконавцем фактичні витрати, які не включені до гонорару та пов`язані з наданням правничої допомоги, підтверджені документально, а саме: транспортні витрати (пальне), друкарські, копіювальні та інші технічні роботи, поштові послуги) (1200 грн).

Проте, пунктом 3.5. договору передбачено, що фактичні витрати, які не включаються до гонорару та пов`язані з виконанням умов даного договору, замовник зобов`язується оплатити негайно після подання виконавцем необхідних документів, які підтверджують факт їх здійснення.

Апеляційний суд вважає, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача Жорнищенської сільської ради, яка не подавала до суду заперечень щодо розміру судових витрат, визначені згідно з умовами договору про надання правничої допомоги і є співмірними зі складністю справи, обсягом виконаних адвокатом робіт та наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання таких робіт, та значенням справи для сторони.

При цьому витрати, вказані в акті як понесені виконавцем фактичні витрати, які не включені до гонорару, в розмірі 1 200 грн повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Однак представником позивача ОСОБА_2 , всупереч п.3.5. договору про надання правничої допомоги, документів, які підтверджують факт їх здійснення, суду не надано.

У даному випадку представником ОСОБА_2 не надано суду доказів понесення таких витрат, а тому у стягненні фактичних витрат на суму 1 200 грн слід відмовити.

Отже, колегія суддів дійшла висновку, що обґрунтованим є розмір витрат на правничу допомогу в сумі 4 800 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи зазначені обставини, апеляційний суд вважає за необхідне прийняти додаткову постанову про стягнення з Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області на користь ОСОБА_1 . 4 800 (із розрахунку: 6000 грн - 1200 грн) грн у рахунок часткового відшкодування понесених витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.

За змістом частин четвертої та п`ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляд справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 133, 141, 260, 261, 270, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про розподіл судових витрат задовольнити частково.

Стягнути з Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області на користь ОСОБА_1 4 800 (чотири тисячі вісімсот) грн у рахунок часткового відшкодування понесених судових витрат за розгляд справи в суді апеляційної інстанції на професійну правничу допомогу.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст додаткової постанови складено 06 грудня 2019 року.

Головуючий

Судді