Постанова

від 27.11.2019 по справі 158/831/17

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 158/831/17 Головуючий у 1 інстанції: Корецька В. В. Провадження № 22-ц/802/1005/19 Категорія: 61 Доповідач: Федонюк С. Ю.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 листопада 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Федонюк С. Ю.,

суддів - Бовчалюк З.А., Матвійчук Л. В.,

з участю:

секретаря судового засідання - Губарик К.А.,

позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника третьої особи - ОСОБА_3 Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 25 жовтня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області, треті особи без самостійних вимог ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсними правових актів Жорнищенської сільської ради, виданих на ім`я ОСОБА_4 , про приватне право на земельні ділянки та будинок, за апеляційною скаргою третьої особи ОСОБА_4 , поданою його представником ОСОБА_6 , на рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 серпня 2019 року,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2019 року ОСОБА_1 через свого представника ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про перегляд рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсними правових актів сільської ради, виданих на ім`я ОСОБА_4 , про приватне право на земельні ділянки та на будинок.

На обґрунтування заяви зазначав, що підставами для перегляду рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.10.2017 року є нововиявлені обставини, а саме, що ухвалою Рожищенського районного суду Волинської області від 02.04.2019 р. встановлено фальшивість рішення виконавчого комітету №45 від 24.09.2009 р. про оформлення права власності на житловий будинок за ОСОБА_4 , на підставі якого виносилось рішення Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району №24/6 від 25.09.2009 р. про передачу у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування цього будинку ОСОБА_4 , а отже встановлено факт фальсифікації доказів, на яких грунтувалося судове рішення у даній цивільній справі, що стало нововиявленою обставиною.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 серпня 2019 року заяву задоволено. Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.10.2017 р. у справі № 158/831/17 за позовом ОСОБА_1 до Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району, треті особи без самостійних вимог: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , про визнання недійсними правових актів Жорнищенської сільської ради, виданих на ім`я ОСОБА_4 про приватне право на земельні ділянки та на будинок, скасовано за нововиявленими обставинами та ухвалено нове рішення.

Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсними рішення Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області №10/2 від 24.04.2012 р., №11/4 від 19.07.2012 р. на виготовлення документації про передачу земельних ділянок у приватну власність ОСОБА_4 та її затвердження. Визнано недійсним рішення виконавчого комітету Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області №45 від 24.09.2009 р. про видачу ОСОБА_4 свідоцтва на право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 . Визнано недійсним рішення реєстратора ВОБТІ від 25.11.2009 р. та видане свідоцтво про право власності ОСОБА_4 на будинок АДРЕСА_1 , яке видане на підставі рішення виконавчого комітету Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області №45 від 24.09.2009 р..

Не погоджуючись із даним рішенням суду, третя особа ОСОБА_4 через свого представника ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і постановити судове рішення про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про перегляд рішення за нововиявленими обставинами у зв`язку з пропущенням строку на звернення до суду з такою заявою.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач та його представник просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вважають її безпідставною, та такою, що не підлягає задоволенню. Вказують на обгрунтовність рішення суду першої інстанції, відповідність нормам матеріального і процесуального права та відсутність правових підстав для його скасування.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, врахувавши доводи, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 і ч. 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам рішення суду першої інстанції відповідає.

Задовольняючи заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та скасовуючи рішення, суд виходив з того, що обставини, зазначені заявником, є нововиявленими у розумінні п.2 ч. 2 ст. 423 ЦПК України. Суд дійшов висновку, що ухвала Рожищенського районного суду Волинської області від 02.04.2019 р. є підставою для перегляду судового рішення від 25.10.2017 р. за нововиявленими обставинами, оскільки, в ній встановлено, що секретарем сільської ради ОСОБА_7 з метою сприяння в отриманні права власності на житловий будинок та подальшого отримання права на приватизацію земельної ділянки виготовила завідомо неправдивий офіційний документ - рішення виконкому сільської ради № 45 від 24.09.2009 р., тобто факт фальсифікування нею документа, що потягнув за собою прийняття рішень Жорнищенської сільської ради Ківерцівського районного суду Волинської області №10/2 від 25.04.2012 р., №11/4 від 19.07.2012 р., що в подальшому стало підставою для ухвалення рішення у даній цивільній справі.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Встановлено, що рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.10.2017 р. у задоволенні позову ОСОБА_1 до Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району, про визнання недійсними правових актів Жорнищенської сільської ради, виданих на ім`я ОСОБА_4 , про приватне право на земельні ділянки та на будинок відмовлено. Рішення набрало законної сили 15.01.2018 р..

Предметом позову у вищезазначеній справі було визнання недійсними рішення Жорнищенської сільської ради Ківерцівського районного суду Волинської області №10/2 від 25.04.2012 р., №11/4 від 19.07.2012 р.; рішення виконавчого комітету Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області №45 від 24.09.2009 р.; рішення реєстратора ВОБТІ від 25.11.2009 р. та свідоцтво про право власності на житловий будинок, видане на підставі рішення виконавчого комітету Жорнищенської сільської ради Ківерцівського районного суду Волинської області №45 від 24.09.2009 р..

03 червня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 25.10.2017 р. за нововиявленими обставинами. Заяву обґрунтовував тим, що після ухвалення рішення суду від 25.10.2017 р. та перегляду його у апеляційному порядку йому стали відомі нововиявлені обставини, а саме: наявність ухвали Рожищенського районного суду Волинської області від 02.04.2019 р., якою встановлено фальшивість рішення виконавчого комітету №45 від 24.09.2009 р., а відповідно і рішення Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району №24/6 від 25.09.2009 р.. Ця обставина не була йому відома на час розгляду справи в суді. Вказану обставину вважає нововиявленою та істотною, оскільки за умови її наявності на час розгляду справи, суд мав би можливість надати доказам більш грунтовну та законну оцінку при прийнятті судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. Таким чином, нововиявленими обставинами за своєю суттю є фактичні дані, що в установленому законом порядку спростовують факти, які були покладені в основу судового рішення (частина друга статті 423 ЦПК України).

Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.

За змістом наведених правових норм необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що зазначені обставини є істотними та існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки учасників справи. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.

Перший критерій для віднесення обставин до категорій нововиявлених для суду становить істотність цих обставин для вирішення справи.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Другий критерій для віднесення обставин до категорії нововиявлених для суду становить доведеність того, що такі обставини не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою.

Тобто, нововиявленою може бути визнана лише та обставина, яка існувала в об`єктивній дійсності на момент ухвалення рішення, проте не була відома заявнику, а підставою перегляду є наявність обставини, що може істотно вплинути на вирішення справи. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судом у процесі розгляду справи.

Процедури перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами повинні відповідати вимогам статті 6 Конвенції, положенням законодавства України та мають бути збалансовані з ефективністю правового захисту і обов`язковістю остаточних рішень судів усіх інстанцій, як найважливіших аспектів реалізації принципу верховенства права.

Із пунктів 27, 28 рішення Європейського Суду з прав людини від 18 листопада 2004 року у справі № 69529/01 "Правєдная проти Росії" (Pravednaya v. Russia) та пункту 46 рішення Європейського Суду з прав людини від 06 грудня 2005 року у справі № 19960/04 "Попов проти Молдови" (Popov v. Moldova) вбачається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду справи.

При розгляді справи в суді першої інстанції предметом оскарження були рішення сільської ради, винесені на підставі сфальсифікованого документа. Обставина фальсифікації рішення секретарем сільської ради не була і не могла бути встановлена та обгрунтовано підтверджена на час вирішення судом справи про визнання недійсними оскаржуваних рішень сільської ради. Дана обставина була предметом дослідження під час розгляду кримінального провадження Рожищенським районним судом Волинської області, яким дано відповідну правову оцінку.

Зі змісту ухвали Рожищенського районного суду від 02 квітня 2019 р. у кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_7 за ч.1 ст.364, ч.1 ст.366 КК України, про звільнення обвинуваченої від кримінальної відповідальності за нереабілітуючих підстав - за закінченням строків давності, яка не була оскаржена і набрала законної сили, вбачається, що обвинувачена, обіймаючи посаду секретаря Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району, шляхом зловживання службовим становищем, діючи з прямим умислом в інтересах третьої особи - ОСОБА_4 , виготовила завідомо неправдивий офіційний документ, а саме рішення виконавчого комітету сільської ради № 45 від 24.09.2009 р. про оформлення права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , підробила підпис сільського голови та скріпила документ відтиском гербової печатки сільської ради і видала його ОСОБА_4 .

Як зазначено в ухвалі, у подальшому на підставі вказаного вище підробленого рішення виконавчого комітету Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району Волинської області № 45 від 24.09.2009 р., комунальним підприємством Волинське обласне бюро технічної інвентаризації 25.11.2009 р. зареєстровано право власності на житловий будинок, що за адресою: АДРЕСА_1 , за громадянином ОСОБА_4 .

Крім того, вказане підроблене рішення виконавчого комітету № 45 від 24.09.2009 р. стало підставою в подальшому для прийняття сесією депутатів Жорнищенської сільської ради Ківерцівського району рішення №24/6 від 25.09.2009 р. про передачу у приватну власність земельної ділянки розміром 0,25 га ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 .

Як наслідок, у подальшому депутатами Жорнищенської сільської ради також прийнято рішення № 11/4 від 19.07.2012 р. про затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державних актів, що посвідчують право власності на земельні ділянки. На підставі вказаного рішення ОСОБА_4 реалізовано своє право на отримання земельної ділянки розміром 0,25 га, що за адресою: АДРЕСА_1 , та відповідно отримання ним державного акту на право власності серії ЯИ №748595 на земельну ділянку, кадастровий номер 0721882901:01:001:0772, виданого управлінням Держкомзему у Ківерцівському районі 21.11.2012 р..

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, наведені заявником обставини щодо підроблення рішення сільської ради, які він вважає нововиявленими, не заперечуються сторонами у справі та підтверджуються належними та допустимими доказами і можуть вплинути на висновки суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що обставини, на які посилається заявник, є нововиявленими у розумінні статті 423 ЦПК України і вони є підставою для перегляду судового рішення, та постановив законну і обґрунтовану ухвалу про задоволення заяви про перегляд рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами.

Згідно з п.2 ч.3 ст.429 ЦПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та ухвалити нове рішення чи змінити рішення.

Разом з тим, відповідно до норм ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь та самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України, частини першоїстатті 3 ЦПК України, 2004 року, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Особа, право якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Як передбачено статтею 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам і юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно положень статті 57 ЦПК України, 2004 року, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до статті 60 ЦПК України, 2004 року, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Судом встановлено, що 03 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся із позовом про визнання недійсними рішень сільської ради для захисту своїх прав власника на майно, яке було ним успадковано після смерті матері, зокрема щодо земельної ділянки та прибудинкових споруд по АДРЕСА_3 . В позові він вказував, що внаслідок порушення закону при ухваленні оспорюваних рішень сільської ради Мельник О. М. неправомірно отримав право власності на житловий будинок і земельні ділянки, чим позбавив його можливості законного володіння і користування частиною успадкованого ним майна та можливості скористатись правом на оформлення у встановленому порядку земельної ділянки у тих межах, які належали до смерті його матері, оскільки виділена ОСОБА_4 земельна ділянка фактично накладається на належну йому за правом успадкування земельну ділянку.

Матеріали справи свідчать про наявність спору між сторонами як суміжними власниками та користувачами земельних ділянок, розташованих по АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 , що витікають із накладення частин земельних ділянок одна на одну, про що вказував ОСОБА_1 та встановлено доданими до справи судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Факт накладення суміжних земельних ділянок, належних ОСОБА_4 та ОСОБА_1 встановлено у судовому рішенні Ківерцівського районного суду Волинської області від 22.05.2014 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою. Вказаним рішенням, яке було залишене без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 26.06.2014 р., було задоволено позов і зобов`язано ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_4 земельною ділянкою по АДРЕСА_1 шляхом звільнення частини земельної ділянки площею 0,0165 га, а саме: 5,07 м від поворотної точки А по межі БА відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 748595 від 21.11.2012 р.. Зобов`язано ОСОБА_1 знести частину господарської споруди (гаража для сільгосптехніки), що розташована в межах частини самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,0165 га.

Так, за висновком судової будівельно-технічної експертизи № 0-26 від 11.04.2014 р., проведеної в межах розгляду вказаної справи, підтверджується використання частини земельної ділянки по межі ОСОБА_8 в АДРЕСА_1 зі сторони власника суміжної ділянки по АДРЕСА_3 площею 0,0165 га, а саме: 5,07 м від поворотної точки А по межі БА відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯЙ № 743595 від 21.11.2012 р., що виданий ОСОБА_4 на підставі рішення Жорнищенської сільської ради № 11/4 від 19.07.2012 р. Частина господарської будівлі (гараж сільгосптехніки) ОСОБА_1 розташована в межах земельної ділянки, що знаходиться в АДРЕСА_1 , частина паркану по межі садиби на АДРЕСА_4 , демонтована.

Згідно із рішеннями Ківерцівського районного суду від 06 серпня 2014 р. та від 25 квітня 2016 р. у справах за позовом ОСОБА_1 про визнання права власності на спадкове майно за ОСОБА_1 визнано право власності на житловий будинок з надвірними господарськими будівлями і спорудами, а також на земельну ділянку розміром 0,25 га для обслуговування даного будинку, що знаходяться в АДРЕСА_3 . Як видно зі змісту вказаних судових рішень, з витягу із погосподарської книги № 1 за 2014 рік Жорнищенської сільської ради встановлено, що по особовому рахунку № НОМЕР_1 житловий будинок з надвірними господарськими будівлями і спорудами 1970 року побудови, належав померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 матері позивача ОСОБА_9 .

Згідно із нормами ст.ст. 116, 118 ЗК України громадяни набувають право власності чи користування земельною ділянкою на підставі рішення органу самоврядування в межах їх повноважень та відповідно до цього Кодексу.

Як встановлено ч.6, ч.10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування", виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення. Рішення виконавчого комітету приймаються на його засіданні більшістю голосів від загального складу виконавчого комітету і підписуються сільським, селищним, міським головою, головою районної у місті ради. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Відповідно до ч.1 ст.21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Згідно зі ст. 120 ЗК України (в редакції чинній на 2011 р.) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Порядок надання земельних ділянок в користування визначений ст.123 ЗК України.

Згідно із ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З відповіді державного нотаріуса за № 997/01-16 від 04 липня 2017 року на запит суду вбачається, що батько ОСОБА_4 ОСОБА_10 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 та із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом 18.06.2008 р. звернулася його дружина ОСОБА_11 , яка оформила свої права в порядку спадкування на грошові заощадження, на земельну частку (пай) та майновий пай (а.с.86 т.1). Інші спадкоємці до Ківерцівської нотконтори не звертались.

Разом з тим, у суді встановлено, що право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 ОСОБА_4 набуто на підставі підробленого рішення виконавчого комітету Жорнищенської сільської ради № 45 від 24.09.2009 р.. Відповідно і на підставі цього незаконного рішення було видане свідоцтво про право власності на вказане нерухоме майно, яке було зареєстровано Комунальним підприємством Волинським обласним бюро технічної інвентаризації від 25.11.2009 р. та внесено запис за № 67 в книзі № 2. В подальшому, враховуючи, що ОСОБА_4 вважався власником житлового будинку, на підставі цього рішення сесією сільської ради прийнято рішення № 24/6 від 25.09.2009 р. про передачу у приватну власність земельної ділянки 0,25 га ОСОБА_4 для будівництва і обслуговування цього будинку. Крім того це потягло і прийняття оскаржуваних рішень Жорнищенською сільською радою за № 10/2 від 24.04.2012 р. та за № 11/4 від 19.07.2012 р. про надання згоди ОСОБА_4 на виготовлення документації про передачу земельних ділянок у приватну власність та її затвердження.

Отже, скасовуючи рішення суду та задовольняючи позов ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із наведених обставин та врахував, що оспорювані рішення сільської ради та державного реєстратора і видане на ім`я ОСОБА_4 свідоцтво про право власності суперечать нормам закону та порушують права позивача ОСОБА_1 на володіння і користування успадкованими земельними ділянками .

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково нові обставини вважав нововиявленими є такими, що не ґрунтуються на вищенаведених обставинах, а тому колегія суддів їх не може прийняти до уваги.

Також необгрунтованими є покликання третьої особи на застосування судом строку позовної давності, оскільки про порушення своїх прав зазначеними рішеннями ОСОБА_1 стало відомо у травні 2014 року, а до суду він звернувся у трирічний строк - 27.03.2017 р..

Доводи апеляції щодо пропущення ОСОБА_1 30 - денного строку на подання заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не можуть бути взяті до уваги, оскільки судом за клопотанням заявника на підставі наведених ним поважних причин недодержання вказаного строку було у встановленому порядку поновлено цей строк і відкрито провадження за його заявою. Наявність попередньої ухвали суду про залишення без розгляду аналогічної заяви позивача без клопотання про поновлення строку не перешкоджає повторному його зверненню до суду із мотивованим клопотанням про поновлення строку звернення.

Інші доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують правильності висновків суду першої інстанції та не тягнуть за собою скасування чи зміни судового рішення.

Таким чином, рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування в межах доводів апеляційної скарги колегією суддів не встановлені.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_4 , подану його представником ОСОБА_6 , залишити без задоволення.

Рішення Ківерцівського районного суду Волинської області від 06 серпня 2019 року в даній справі залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий

Судді