Постанова

від 04.12.2019 по справі 183/5626/17

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/7188/19 Справа № 183/5626/17 Суддя у 1-й інстанції - Сорока О. В. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю.

Категорія 23

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2019 року Дніпровський Апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Ткаченко І.Ю.

суддів - Каратаєвої Л.О., Деркач Н.М.

за участю секретаря - Лященко С.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» про визнання недійною додаткової угоди до договору оренди

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро»

на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2019 року ,-

В С Т А Н О В И В:

06.11.2017 року ОСОБА_4 звернулася з позовом, в якому просила визнати недійсною додаткову угоду без номеру та без дати до договору оренди земельної ділянки № 0837 від 28 березня 2003 року, укладеної між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою Олімпекс-Агро , щодо оренди земельної ділянки, площею 5,250 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000:02:045:0768, що знаходиться на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої 17.03.2008 року в Новомосковському районному відділ Дніпропетровської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис за № 04:08:162:01260. В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV -ДП № 049738, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 17 жовтня 2002 року, їй передано у приватну власність земельну ділянку площею 5,250 га, кадастровий номер 1223282000:02:045:0768, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. У липні 2017 року їй стало відомо, що між нею та ТОВ АФ Олімпекс-Агро було укладено додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки № 0837 від 28 березня 2003 року, відповідно до якого земельна ділянка була передана в оренду відповідачеві строком до 31 грудня 2021 року. Зазначена додаткова угода була зареєстрована в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 17.03.2008 року за № 04:08:162:01260. На момент звернення до суду ОСОБА_4 наполягала на тому, що додаткову угоду до договору оренди вона не підписувала, продовжувати орендні відносини з відповідачем не бажала, однак не спростовувала того факту, що між нею та ТОВ АФ Олімпекс-Агро 13 листопада 2002 року був підписаний договір оренди земельної ділянки без номеру, який був зареєстрований Новомосковським районним відділом земельних ресурсів 28.03.2003 року терміном на 4 роки 11 місяців 29 днів. Після закінчення терміну договору у 2007 році їй було запропоновано продовжити договір оренди земельної ділянки строком на 10 років, однак вона відмовився, запропонувавши його укласти строком на 5 років. Після цього ніяких договорів між нею та відповідачем не укладалося, жодної пропозиції щодо укладення додаткової угоди до договору оренди їй не надходило. Також ОСОБА_4 у позові зазначала, що неодноразово зверталася до ТОВ АФ Олімпекс-Агро з проханням повернути їй земельну ділянку для самостійного використання, але не дочекавшись повернення, на початку 2017 року за допомогою кваліфікованої юридичної допомоги дізналася про наявність додаткової угоди до договору оренди, яка містить підпис, що їй не належить. Вважає, що зазначена додаткова угода до договору оренди підлягає визнанню недійсним, оскільки вона його не підписувала, а отже її волевиявлення на укладення такого правочину не було, а сторонами не дотримана обов`язкова письмова форма правочину, яка встановлена законодавством для договорів даного виду (а.с.2-3).

07 березня 2019 року ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області залучено в якості правонаступників позивача ОСОБА_4 - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (а.с.100-101).

Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2019 року позовні вимоги задоволені.

Визнано недійсною додаткову угоду без номеру без дати до договору оренди земельної ділянки № 0837 від 28 березня 2003 року, укладеної між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірмою Олімпекс-Агро , щодо оренди земельної ділянки, площею 5,250 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223282000:02:045:0768, що знаходиться на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрованої 17.03.2008 року в Новомосковському районному відділ Дніпропетровської регіональної філії центру державного земельного кадастру, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис за № 04:08:162:01260.

Вирішено питання щодо судового збору (а.с. 123-128).

В апеляційній скарзі ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду, просить рішення суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку зі смертю позивача (а.с.130-132).

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно п.1 ч.1ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно ч.1ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

Судом 1 інстанції встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ІV -ДП № 049738, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 17 жовтня 2002 року, ОСОБА_4 передано у приватну власність земельну ділянку площею 5,250 га, кадастровий номер 1223282000:02:045:0768, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 5).

Згідно копії договору оренди земельної ділянки без номеру від 13.11.2002 року, вбачається, що сторони уклали договір оренди земельної ділянки, площею 5,250 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, договір зареєстровано в Новомосковському районному відділі земельних ресурсів 28.03.2003 року, зареєстрований у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних ділянок під № 838 (а.с. 9).

Згідно оригіналу додаткової угоди до договору оренди № 0837 від 28.03.2003 року, у відповідності до якого ТОВ АФ Олімпекс-Агро та ОСОБА_4 уклали угоду про внесення змін та доповнень до договору оренди, додаткова угода була зареєстрована у Новомосковському районному відділі Дніпропетровської філії центру Державного земельного кадастру, про що у книзі записів державної реєстрації договорів оренди вчинено запис від 04.03.2008 року за № 04:08:62:01260 (а.с. 42).

Згідно з висновком експерта № 1757-18 від 11.07.2018року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи по цивільній справі № 183/5626/17 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 , в графі Орендодавець в Додатковій угоді до договору оренди без номеру та дати від 2007 року до Договору оренди земельної ділянки № 0837 від 28 березня 2003 року,- виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою (а.с. 56-64).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 53).

ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 являються спадкоємцями померлої ОСОБА_4 , у встановленому законом порядку отримали свідоцтво про право на спадщину за законом, у відповідності до якого, в рівних частинах набули право власності на земельну ділянку площею 5,250 га, кадастровий номер 1223282000:02:045:0768, що розташована на території Голубівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області (а.с. 95-98).

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 особисто не підписувала додаткову угоду до договору оренди, між тим додаткову угоду складено та подано на реєстрацію відповідачем без відома ОСОБА_4 , що суперечить п.3 ст. 203 ЦК України.

З такими висновками суду погоджується й колегія суддів апеляційного суду, оскільки вони є обґрунтованими, відповідають встановленим обставинам по справі та зроблені з дотриманням норм процесуального права з застосуванням відповідних норм матеріального права.

Згідно із ч.1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Як вольова дія, правочин являє собою поєднання волі та волевиявлення. Воля сторін полягає в їхній згоді взяти на себе певні обов`язки, вона повинна бути взаємною, двосторонньою і спрямованою на досягнення певної мети.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 13 Закону України Про оренду землі (далі - Закон) договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі та за бажанням сторін може бути посвідчений нотаріально. Договір оренди землі (у редакції Закону, чинного на момент укладення спірного договору) набирає чинності з моменту його державної реєстрації (ст..ст. 14, 18, 20 Закону).

Правочин вважається таким, що вчинено в письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами (ч. 2 ст. 207 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що згідно висновку експерта № 1757-18 від 11.07.2018 року підпис від імені ОСОБА_4 в графі «Орендодавець» в Додатковій угоді без номеру від 2007 р. до Договору оренди земельної ділянки № 0837 від 28 березня 2003 р. - виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою (а.с.57-61).

Враховуючи викладене, оскільки підпис на додатковій угоді без номеру від 2007 р. до Договору оренди земельної ділянки № 0837 від 28 березня 2003 р. - виконаний не ОСОБА_4 , тому додаткова угода є такою, що вчинена без її волевиявлення, і в розумінні ч. 3 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України є недійсною.

Тобто висновки суду 1 інстанції про задоволення позовних вимог та визнання недійсною додаткової угоди є вірними.

Мотиви апеляційної скарги про те, що суд 1 інстанції не мав права залучати правонаступників померлої ОСОБА_4 , а повинен був закрити провадження у зв`язку із її смертю, є безпідставними з огляду на таке.

Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

Підставою процесуального правонаступництва є наступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони, зокрема, внаслідок смерті, зі спірних чи встановлених судом правовідносин майнового характеру. При процесуальному правонаступництві всі процесуальні дії, виконані попередником, є обов`язковими для правонаступника.

Відповідно до статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Таким чином колегія суддів вважає, що спірні правовідносини, ураховуючи предмет та підстави позовних вимог ОСОБА_4 допускають правонаступництво, отже у суду першої інстанції були відсутні правові підстави для закриття провадження у даній справі, а тому суд вірно залучив до участі у справі правонаступників ОСОБА_4 - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 .

Інших доводів та посилань апеляційна скарга не містить, а тому враховуючи викладене та конкретні обставини справи, колегія суддів вважає, що судове рішення відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, правові підстави для його скасування відсутні.

Порушень норм матеріального та процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування чи зміни рішення, не встановлено, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду відповідає вимогам ст.ст. 263, 264 ЦПК України і його слід залишити без змін .

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро» - залишити без задоволення.

Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22 травня 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.

Судді: