ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Провадження № 22-ц/803/8141/19 Справа № 191/925/15 Суддя у 1-й інстанції - Бондаренко Г.В. Суддя у 2-й інстанції - Куценко Т. Р.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 листопада 2019 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі:
головуючого - Куценко Т.Р.,
суддів: Демченко Е.Л., Макарова М.О.,
за участю секретаря - Синенка Є.А. ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою
Головного управління Держземагенства у Дніпропетровської області ,
на рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровської області, третя особа: Синельниківська районна державна адміністрація Дніпропетровської області, про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на той строк на тих самих умовах, які були передбачені договором , -
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровської області, про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на той строк на тих самих умовах, які були передбачені договором (а.с. 1-5).
В обгрунтування своїх вимог посилався на те, що 27 січня 2005 року, на підставі розпорядження голови Синельниківської райдержадміністрації № 939-р від 16.12.2004 року, між ОСОБА_1 та Синельниківською районною державною адміністрацією був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 22,0000 га, (кадастровий номер - 1224855300:01:003:0422), який було зареєстровано Синельниківською ДРФЦДЗК, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 27 січня 2005 року за № 04:05:131:00089. Згідно розділу 1 договору оренди відповідач надав, а позивач прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 22,0 га, яка розташована на території Іларіоновської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, грошова оцінка земельної ділянки 219 685,73 грн. Розділом 2 договору оренди встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення сільськогосподарського виробництва; розділом 3 договору оренди встановлено, що договір укладається строком на 10 ( десять) років, починаючи з державної реєстрації договору. Таким чином, враховуючи, що державна реєстрація договору оренди була вчинена 27 січня 2005 року, а договір укладено на десять років, термін дії договору оренди спливав 27 січня 2015 року. Згідно абз. 6 Розділу 1 договору оренди, земельна ділянка передавалась позивачу в семиденний термін після державної реєстрації цього договору згідно до вимог чинного законодавства, за актом прийому-передачі. На виконання договору оренди Синельниківська райдержадміністрація 27 січня 2005 року передала позивачеві земельну ділянку в оренду, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки по договору оренди. Також, сторони в розділі 3 (абз. 2) договору оренди визначили, що по закінченню терміну договору, позивач має переважне право на поновлення цього договору на новий термін. У цьому разі зацікавлена особа повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін, не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення. Крім того, розділом 6.2. договору оренди встановлено, що позивач має переважне право за рівних умов на поновлення договору оренди. 20 листопада 2014 року позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області з листом-повідомленням про поновлення дії договору оренди земельної ділянки від 27 січня 2005 року. До листа-повідомлення було додано проект додаткового договору про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 27 січня 2005, зареєстрованого Синельниківською ДРФЦДЗК, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 27 січня 2005 року за № 04:05:131:00089, на той же десятирічний термін. Крім того, позивачем, також 20.11.2014 року, було подано заяву про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою поновлення договору оренди за рахунок земель сільськогосподарського призначення. Лист-повідомлення з проектом додаткової угоди та заяву про надання дозволу на розроблення технічної документації було отримано відповідачем 21 листопада 2014 року. 24 грудня 2014 року відповідачем було видано наказ №4-989/15-14-СГ від 24.12.2014 року, яким було надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою поновлення договору оренди за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Іларіоновської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області. Листом від 30.12.2014 року №31-4-0.6-12970/2-14 відповідач повідомив позивача про те, що після складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою поновлення договору оренди, йому необхідно відповідно до ст. 186 Земельного кодексу України, звернутися до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області для затвердження вказаної документації із землеустрою. 27 січня 2015 року позивач на виконання наказу №4-989/15-14-СГ від 24.12.2014 року та відповідно до вимог ст.ст. 186, 186-1 Земельного кодексу України, звернувся до Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області із заявою про затвердження документації із землеустрою, та поновлення договору оренди земельної ділянки (отриманого Головним управлінням Держземагенства у Дніпропетровській області 21.11.2014 року). До заяви було долучено Витяг з державного кадастру про земельну ділянку та технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі. Заява була отримана відповідачем 28.01.2015 року. Відповідачем у встановлений законом десятиденний строк (11.02.2015 р.) - так і не було надано або надіслано рекомендованим листом з повідомленням свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні. Після безпосереднього звернення 02.03.2015 року позивача до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області, йому під розпис в журналі видачі вихідної кореспонденції, було надано лист за номером №31-4-0,11-3350/2-15, який був датований 20.02.2015 роком, в якому повідомлялось про те, що у зв`язку з ненаданням позивачем підтвердження, що відомості відносно земельної ділянки загальною площею 22,0000 га, внесенні до Державного земельного кадастру і речове право на неї зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - поновити договір оренди земельної ділянки, не вбачається можливим. Позивач вважає, що відповідач, всупереч вимогам ст. 186-1 ЗК України, відмовивши в погодженні технічної документації, та як наслідок поновленні договору оренди земельної ділянки, зволікає в поновленні укладеного Синельниківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_1 договору оренди землі від 27 січня 2005, зареєстрованого Синельниківською ДРФЦДЗК, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 27 січня 2005 року за №04:05:131:00089. Позивач за договором оренди землі заборгованості по орендній платі не має, що підтверджується квитанціями про сплату орендної плати за землю за 2014 рік; після 27 січня 2015 року (дата закінчення договору оренди землі)- позивач продовжує безперешкодно користуватися вищевказаною земельною ділянкою та своєчасно вносити відповідні платежі за землю, що підтверджено відповідними належними доказами; жодних заперечень щодо використання землі позивачем або вимог про повернення земельної ділянки від відповідача або інших осіб позивачеві не надходило. Також, відповідачем протягом одного місяця після закінчення строку договору оренди (27.01.2015 р.) не надсилалось позивачеві листа-повідомлення про заперечення у поновленні договору оренди землі. Позивач належним чином виконує обов`язки за умовами укладеного договору оренди землі, що підтверджується відсутністю зауважень з боку орендодавця - Синельниківської районної державної адміністрації та відповідача Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області.
Позивач своєчасно, за два місяці до закінчення дії договору, направив на адресу відповідача: лист-повідомлення від 20.11.2014 р. з проектами додаткових угод про поновлення та продовження договору оренди землі на той же 10-річний термін і на тих самих умовах. Позивач мав і має намір відновити і продовжити раніше укладений договір оренди землі на той самий строк дії і на тих же умовах. Відповідно до приписів ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України N 3038-УІ від 17.02.2011 р.), позивач після закінчення, 27.01.2015 року, терміну дії договору оренди землі отримав право на поновлення і продовження договору оренди землі на тих же умовах і на той же 10-річний термін його дії, тобто до 27 січня 2025 року. На думку позивача, раніше укладений з Синельниківською районною державною адміністрацію договір оренди землі від 27 січня 2005 року, зареєстрований Синельниківською ДРФЦДЗК, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 27 січня 2005 року за № 04:05:131:00089, є поновленим (продовженим) на той же 10 (десяти) річний термін дії до 27.01.2025 року. З урахуванням викладених обставин позивач вважає, що відповідач грубо порушує його право на належне оформлення правовідносин у сфері землекористування. Відновлення порушених прав позивача, відповідно до ч. 9 ст. 33 ЗУ Про оренду землі , можливе в судовому порядку.
Просив суд визнати поновленим на 10 (десять років) - до 27 січня 2025 року договір оренди земельної ділянки площею 22,0000 га, (кадастровий номер - 1224855300:01:003:0422), розташованої на території Іларіоновської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, укладений 27 січня 2005 року між Синельниківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_1 , державна реєстрація якого здійснена 27 січня 2005 року за № 04:05:131:00089, на тих самих умовах, які були передбачені договором; стягнути з Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судовий збір 243,60 грн.
Рішенням Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2015 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на той строк на тих самих умовах, які були передбачені договором задоволено в повному обсязі.
Визнати поновленим на 10 (десять) років, до 27 січня 2025 року договір оренди земельної ділянки площею 22,0000 га, (кадастровий номер:1224855300:01:003:0422), розташованої на території Іларіонівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, укладений 27 січня 2005 року між Синельниківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області та ОСОБА_1 , державна реєстрація якого здійснена 27 січня 2005 року за № 04:05:131:00089, на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат /а.с. 122-126/.
ГУ Держземагенства у Дніпропетровської області з вказаним рішенням суду не погодилось та подало апеляційну скаргу в якій просить рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2015 року скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі та замінити відповідача його правонаступником по справі № 191/925/15-ц, посилаючись на те, що судом порушено норми процесуального та матеріального права (а.с. 132-137).
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2016 року рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської об-ласті від 03 грудня 2015 року скасовано.
Узадоволенні позову ОСОБА_1 до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровської області про визнання договору оренди земельної ділянки поновленим на той строк на тих самих умовах, які були передбачені договором, - відмовлено (а.с. 180-183).
Постановою Верховного суду від 26 червня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 березня 2016 року скасувано та справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції (а.с. 234-240).
ОСОБА_1 своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Суд першої інстанції на підставі статті 33 Закону України «Про оренду землі» , а також установивши у справі факт належного виконання ОСОБА_1 умов договору оренди; дотримання ним строків і процедури повідомлення про намір реалізувати своє переважне право на поновлення договору оренди на новий строк; не надіслання орендодавцем у встановлений законом строк відмови в поновленні договору на новий строк, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 16 грудня 2004 року головою Синельниківської РДА прийнято розпорядження № 939-р про надання дозволу ОСОБА_1 на укладення договору оренди земельної ділянки для сільськогосподарського використання на території Іларіонівської селищної ради.
27 січня 2005 року між ОСОБА_1 та Синельниківською РДА укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 22,0000 га, (кадастровий номер - 1224855300:01:003:0422), який зареєстрований Синельниківською ДРФЦДЗК, про що в книзі записів реєстрації договорів оренди землі вчинено запис від 27 січня 2005 року за № 04:05:131:00089.
Згідно з розділом 1 договору оренди Синельниківська РДА надала, а позивач прийняв у строкове платне володіння і користування земельну ділянку загальною площею 22,0 га, (кадастровий номер - 1224855300:01:003:0422), яка розташована на території Іларіоновської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, грошова оцінка земельної ділянки 219 685,73 грн.
Умовами договору встановлено, що земельна ділянка передається в оренду для ведення сільськогосподарського виробництва та договір укладається строком на 10 (десять) років, починаючи з державної реєстрації договору.
Отже, судом встановлено, що термін дії договору оренди спливав 27 січня 2015 року.
В договорі оренди сторони визначили, що по закінченню терміну договору, позивач має переважне право на поновлення цього договору на новий термін. У цьому випадку зацікавлена особа повинна повідомити письмово другу сторону про бажання щодо продовження дії договору на новий термін, не пізніше, ніж за два місяці до його закінчення.
Крім того, розділом 6.2. договору оренди встановлено, що позивач має переважне право за рівних умов на поновлення договору оренди.
20 листопада 2014 року позивач звернувся до Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області з листом-повідомленням про поновлення дії договору оренди земельної ділянки від 27 січня 2005 року.
До листа-повідомлення додано проект додаткового договору про поновлення терміну дії договору оренди земельної ділянки від 27 січня 2005 року, крім того, позивачем також 20 листопада 2014 року подано заяву про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою поновлення договору оренди за рахунок земель сільськогосподарського призначення. Лист-повідомлення з проектом додаткової угоди та заяву про надання дозволу на розроблення технічної документації отримано відповідачем 21 листопада 2014 року.
24 грудня 2014 року відповідачем видано наказ №4-989/15-14-СГ, яким надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою поновлення договору оренди за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована за межами населеного пункту на території Іларіоновської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області.
Листом від 30 грудня 2014 року № 31-4-0.6-12970/2-14 відповідач повідомив позивача про те, що після складання технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою поновлення договору оренди, йому необхідно відповідно до статті 186 Земельного кодексу України, звернутися до Головного управління Держземагенства у Дніпропетровській області для затвердження вказаної документації із землеустрою.
27 січня 2015 року позивач на виконання наказу від 24 грудня 2014 року №4-989/15-14-СГ звернувся до Головного управління Держземагентства у Дніпропетровській області із заявою про затвердження документації із землеустрою, та поновлення договору оренди земельної ділянки, до заяви було долучено Витяг з державного кадастру про земельну ділянку та технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі. Заява отримана відповідачем 28 січня 2015 року.
Відповідачем у встановлений законом десятиденний строк не було надано або надіслано рекомендованим листом з повідомленням свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні.
02 березня 2015 року представник позивача отримав в Головному управлінні Держземагенства у Дніпропетровській області лист за номером № 31-4-0,11-3350/2-15, датований 20 лютого 2015 року, в якому повідомлялось про те, що у зв`язку з ненаданням позивачем підтвердження, що відомості щодо земельної ділянки загальною площею 22,0000 га внесені до Державного земельного кадастру та речове право на неї зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, то поновити договір оренди земельної ділянки, не вбачається можливим.
Однак, судом першої інстанції встановлено, що право на земельну ділянку площею 22,0000 га, розташованої на території Іларіонівської селищної ради, кадастровий номер 1224855300:01:003:0422 зареєстровано в Державному земельному кадастрі 23 січня 2015 року, на підставі заяви ОСОБА_1 від 16 січня 2015 року, тобто кадастровий номер земельній ділянці присвоєний до закінчення строку дії договору оренди і речове право на земельну ділянку зареєстровано до 27 січня 2015 року, до закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки.
Згідно ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У відповідності до ч. 1 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. чення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно норм ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.
Так, відповідно до частин першої - п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Статтею 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.
Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини першої статті 777 ЦК України.
Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена частиною першою статті 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.
Отже, для застосування положень статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов`язки за договором; орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Отже, сторони договору, дійшовши згоди щодо істотних умов договору оренди землі скріплюють його своїми підписами, що є моментом укладення договору.
Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.
При цьому, відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.
Встановлені судом першої інстанції обставини свідчать, що наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Колегія суддів погоджується з даним висновком суду першої інстанції.
Доводи заявника стосовно того, що поновити договір оренди земельної ділянки на тих самих умовах, на яких його було укладено у 2005 року - не вбачається можливим, оскільки буде суперечити нормам чинного законодавства, колегія суддів не бере до уваги, оскільки у відповідності до статті 33 Закону України Про оренду землі при поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі.
Доводи в скарзі стосовно того, що в матеріалах справи є лист Іларіонівської селищної ради від 26 січня 2015 року № 22 щодо непогодження ОСОБА_1 у продовжені терміну оренди землі у зв`язку з тим, що є 30 чоловік - учасників АТО, які потребують отримання у власність земельних ділянок, не береться колегією суддів до уваги, оскільки реалізація прав одних осіб за рахунок інших не буде відповідати принципу справедливості.
Доводи заявника стосовно того, що реалізація переважного права ОСОБА_1 на поновлення договору оренди земельної ділянки можлива лише за наявності волевиявлення на те сторін, яке з боку уповноваженого органу оформлюється відповідним рішенням - наказом, не береться колегією суддів до уваги, оскільки відповідно до ст. 33 Закону України Про оренду землі У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється зокрема із: - уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Інші доводи скарги позивача фактично зводяться до незгоди заявника із мотивами судового рішення, які наведені в його обґрунтування а також переоцінки доказів, проте відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів учасниками справи діючим законодавством не передбачена.
Заявником не надано будь-який належних та допустимих доказів на спростосування доводів та обставин викладених в рішенні суду.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Тому, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2015 року підлягає залишенню без змін.
Судові витрати понесені у зв`язку з переглядом судового рішення розподілу не підлягають, оскільки апеляційна скарга залишається без задоволення.
Крім того, колегія суддів зазначає, що питання про заміну сторони не входить до компетенції апеляційної інстанції.
керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління Держземагенства у Дніпропетровської області - залишити без задоволення.
Рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2015 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Головуючий: Т.Р. Куценко
Судді: Е.Л. Демченко
М.О. Макаров
Суд | Дніпровський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.11.2019 |
Оприлюднено | 09.12.2019 |
Номер документу | 86167478 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Дніпровський апеляційний суд
Куценко Т. Р.
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Дем’яносов Микола Власович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Дем’яносов Микола Власович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Савченко Валентина Олександрівна
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Бондаренко Г. В.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Бондаренко Г. В.
Цивільне
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Бондаренко Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні