Постанова

від 13.11.2019 по справі 361/6826/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

13 листопада 2019 року

м. Київ

справа № 361/6826/16-ц

провадження № 61-43422св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Ступак О. В. (суддя-доповідач),

суддів: Гулейкова І. Ю., Погрібного С. О.,

Олійник А. С., Яремка В. В.

учасники справи:

позивач - керівник Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство ,

відповідачі: Рожнівська сільська рада Броварського району Київської області, ОСОБА_1 ,

третя особа - відділ з реєстрації речових прав на нерухоме майно Броварської районної державної адміністрації Київської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційні скарги Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство та першого заступника прокурора Київської області на постанову Апеляційного суду Київської області від 07 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Сержанюка А. С., Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У листопаді 2016 року керівник Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство (далі - ДП Вищедубечанське лісове господарство ) звернувся до суду з позовом до Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області (далі - Рожнівська сільська рада), ОСОБА_1 , третя особа - відділ з реєстрації речових прав на нерухоме майно Броварської районної державної адміністрації Київської області, про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування і скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що рішенням Рожнівської сільської ради від 26 грудня 2012 року № 953 затверджено проект землеустрою, розроблений ТОВ Агро-проект-стиль щодо відведення земельних ділянок загальною площею 3,7000 га у власність 16 громадянам для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель державної власності в с. Рожни та передано у власність вказаним громадянам земельні ділянки. Зокрема, за вказаним рішенням відведено у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 0,25 га з кадастровим номером 3221287200:02:020:0045, що розташовується на території АДРЕСА_1 . На підставі цього рішення Реєстраційною службою Броварського міськрайонного управління юстиції внесено відомості про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 04 липня 2013 року № 3647291.

Проте рішення Рожнівської сільської ради має бути визнане недійсним, а рішення про державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку - скасованим, оскільки відповідно до інформації ДП Вищедубаченське лісове господарство зазначена земельна ділянка згідно з наданими викопіюваннями відноситься до земель лісового фонду та перебуває у користуванні ДП Вищедубеченське лісове господарство на підставі державного акта на право постійного користування землею від 10 квітня 1998 року, і останнє не надавало дозволу на вилучення цієї земельної ділянки лісового фонду, зміни цільового призначення земель не проводилось. За інформацією Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, що міститься у листі від 01 липня 2016 року, управління не надавало згоди на вилучення та зміну цільового призначення земельних ділянок. Відповідач, знаючи про наявність на земельних ділянках лісової (деревної) рослинності, в силу зовнішніх об`єктивних, явних і видимих природних ознак спірних земель знав або, проявивши розумну обачність, міг знати про те, що ліс і ділянка вибули з володіння держави з порушенням вимог закону, що ставить його добросовісність під час набуття земельної ділянки у власність під обґрунтований сумнів. За таких обставин позов по суті не суперечить загальним принципам і критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, закладеним у статті 1 Першого протоколу.

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати недійсним рішення Рожнівської сільської ради від 26 грудня 2012 року № 953 у частині виділення та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 3221287200:02:020:0045, скасувати рішення Реєстраційної служби Броварського міськрайонного управління юстиції про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 року позов керівника Броварської місцевої прокуратури задоволено, визнано поважними причини пропущення строку позовної давності Броварською місцевою прокуратурою і поновлено строк на звернення до суду. Визнано недійсним рішення Рожнівської сільської ради від 26 грудня 2012 року № 953 у частині виділення та передачі у власність ОСОБА_1 земельної ділянки, кадастровий номер 3221287200:02:020:0045. Скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 3647291 від 04 липня 2013 року. Вирішено питання розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що рішення щодо вилучення у ДП Вищедубечанське лісове господарство спірної земельної ділянки Рожнівською сільською радою не приймалося, що свідчить про те, що право постійного користування ДП Вищедубечанське лісове господарство на зазначену земельну ділянку в установленому законом порядку не припинялося, згоди на її вилучення підприємство, як належний землекористувач не надавало. Спірна земельна ділянка належить до земель лісогосподарського призначення та на момент передачі її у власність фізичній особі перебувала в постійному користуванні державного лісогосподарського підприємства ДП Вищедубечанське лісове господарство . Висновок щодо зміни цільового призначення Київським обласним управлінням лісового та мисливського господарства не надавався. Збитки чи втрати лісогосподарського виробництва не відшкодовувалися. Згідно із вимогами чинного законодавства землі лісогосподарського призначення не підлягають передачі у приватну власність громадян для будівництва та обслуговування житлового будинку. При цьому підстави пропуску строку позовної давності, викладені у клопотаннях Броварської місцевої прокуратури та ДП Вищедубечанське лісове господарство , є поважними, а тому строк на звернення до суду Броварській місцевій прокуратурі підлягає поновленню.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 07 серпня 2018 року рішення суду першої інстанції, скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Апеляційний суд, скасовуючи рішення місцевого суду виходив із того, що доказами, наявними у матеріалах справи, не доведено, що Рожнівська сільська рада рішенням від 26 грудня 2012 року розпорядилася земельною ділянкою, яка знаходиться у постійному користуванні ДП Вищедубечанське лісове господарство , та незаконно передала її у власність ОСОБА_1 . Зокрема, на підтвердження заявлених вимог, прокурором наданий лист Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 01 липня 2016 року, де позивач вказав Броварській місцевій прокуратурі, що земельна ділянка з кадастровим номером 3221287200:02:020:0045, площею 0,25 га знаходиться у постійному користуванні ДП Вищедубечанський лісгосп . Проте цей лист направлений особою, на захист прав якої прокурор звернувся до суду із цим позовом, а тому не є безспірним доказом.Клопотання про призначення експертизи для встановлення обставин, на які посилався позивач, не заявлено. Оскільки прокурор не довів своїх позовних вимог, відсутні підстави для розгляду заяв про застосування строку позовної давності.

Короткий зміст та узагальнюючі доводи касаційних скарг

У серпні 2018 року ДП Вищедубечанське лісове господарство подало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Київської області від 07 серпня 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що про особу, яка порушила спірне право стало відомо з моменту отримання інформаційної довідки, копії яких містяться у матеріалах справи, а саме 28 листопада 2016 року. Законно набути право приватної власності на спірну земельну ділянку лісогосподарського призначення із земель державної чи комунальної власності для житлової та громадської забудови не могла жодна юридична чи фізична особа, у тому числі й відповідач у справі. Натомість останній набув таке право власності у спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності відповідача на землю стало можливим у результаті прийняття органом виконавчої влади незаконних розпоряджень.

У вересні 2018 року перший заступник прокурора Київської області подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Апеляційного суду Київської області від 07 серпня 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що ігноруючи передбачені чинним законодавством обмеження у цивільному обороті земель лісогосподарського призначення, неправильно застосовуючи до спірних правовідносин норми статей 19, 20, 55-57, 84, 122, 125, 126, 141, 142, 149 ЗК України, статті 5, 17 ЛК України, суд апеляційної інстанції дійшов хибного висновку, оскільки спірна спірна земельна ділянка на момент відведення її ОСОБА_1 у 2012 році знаходилась повністю у межах 905 кварталу Лівобережного лісництва ДП Вищедубечанське лісове господарство , використовувалась останнім у передбаченому чинним законодавством порядку для ведення лісового господарства та не могла бути передана у приватну власність для будівництва і обслуговування житлового будинку і господарських споруд без попереднього припинення речового права постійного користувача і зміни категорії та цільового призначення землі. Прийняття органом місцевого самоврядування рішення про розпорядження спірною землею, виключне право розпоряджатися якою має орган виконавчої влади - Кабінет Міністрів України, суперечить закону і засадам правового порядку, порушує права того державного органу, повноваження якого привласнив орган місцевого самоврядування, а також, порушуючи одночасно як право власності держави на землю, так і речове право державного лісогосподарського підприємства на постійне користування нею.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу та надано строк для подання відзивів на касаційні скарги.

Ухвалою Верховного Суду від 16 жовтня 2019 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400цього Кодексу.

Частиною третьою статті 411 ЦПК Українипередбачено, що підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційних скарг, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з таких підстав.

Встановлені судами обставини

Судами встановлено, що рішенням Рожнівської сільської ради від 13 листопада 2012 року № 836 надано дозвіл громадянам на розробку проекту відведення земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд у межах с. Рожни Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області.

Відповідно до списку громадян за номером 73 у ньому значиться ОСОБА_1 , земельна ділянка, площею 0,2500 га, сіножаті, адреса: АДРЕСА_1 .

Рішенням Рожнівської сільської ради від 26 грудня 2012 року № 953 затверджено проект землеустрою, розроблений ТОВ Агро-проект-стиль , щодо відведення земельних ділянок, загальною площею 3,7000 га у власність шістнадцятьом громадянам (згідно із додатком) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за рахунок земель державної власності (запас) сіножаті в с. Рожни Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області та передано у власність цим громадянам земельні ділянки, загальною площею 3,7000 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (згідно із додатком) у с. Рожни Рожнівської сільської ради Броварського району Київської області.

Відповідно до додатку до рішення 29 сесії 06 скликання від 26 грудня 2012 року № 953 за № 9 у ньому значиться ОСОБА_1 , земельна ділянка 0,2500 га, сіножаті, адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 28 листопада 2016 року вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 0,25 га, кадастровий номер 3221287200:02:020:0045, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 . Підстава реєстрації права власності: рішення про державну реєстрацію права та їх обтяжень, серія та номер 3647291, видане 04 липня 2013 року, видавник: Реєстраційна служба Броварського міськрайонного управління юстиції Київської області.

Згідно з державним актом на право постійного користування землею, виданого 10 квітня 1998 року, Вище-Дубечанському держлісгоспу на території Рожнівської сільської ради надано у постійне користування 334,2 га землі в межах відповідно до плану землекористування. Землю надано у постійне користування для ведення лісового господарства відповідно до рішення 17 сесії 22 скликання Рожнівської сільської ради народних депутатів від 11 лютого 1998 року.

20 листопада 2015 року ДП Вищедубечанське лісове господарство звернулося до прокуратури Київської області із заявою про злочин, у якій зазначалося, що на землях державного лісового фонду, наданих у постійне користування у кварталі 905, виділ 11, 12 Хотянівського (Лівобережного) лісництва в адміністративних межах Рожнівської сільської ради відбувається грубе порушення чинного законодавства, а саме, прикриваючись незаконно виданими державними актами, ТОВ Будіндустрія сервіс ЛТД намиває з річки Десна на землі державного лісового фонду пісок, чим забруднює землі та знищує будь-яку рослинність та природні ландшафти у безпосередній близькості до річки Десни. У зв`язку з чим просить повернути незаконно вилучені землі державного лісового фонду у державну власність, припинити знищення природних ландшафтів намивом та складуванням піску, а також притягнути до відповідальності винних осіб.

Відповідно до листа Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства від 01 липня 2016 року земельна ділянка кадастровий номер 3221287200:02:020:0045, площею 0,25 га, розташована на території Рожнівської сільської ради та знаходиться у постійному користуванні ДП Вищедубечанський лісгосп , яке підпорядковане управлінню; управління та ДП Вищедубечанський лісгосп не надавали погодження на вилучення та зміни цільового призначення на земельні ділянки із зазначеним вище кадастровим номером.

Листом Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО Укрдержліспроект від 20 серпня 2015 року № 553 прокурора повідомлено, що земельні ділянки накладаються на землі кварталу 905 Лівобережного лісництва ДП Вищедубечанське лісове господарство , крім ділянки № 35 .

Відповідно до повідомлення Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області від 17 травня 2016 року земельні ділянки розташовані на території Рожнівської сільської ради у межах населеного пункту згідно із проектом формування території Рожнівської сільської ради Броварського району та відповідно до державного акта на право постійного користування землею знаходяться у постійному користуванні Вище-Дубечанського держлісгоспу.

Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 , зокрема 10 грудня 2012 року відділом Держземагентства у Броварському районі Київської області складений висновок № 262 про наявні обмеження на використання земельних ділянок. Цим висновком встановлено, що земельні ділянки, які надаються у власність дев`ятнадцяти громадянам для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 4,4500 га (сіножаті) за рахунок земель державної власності (земель запасу), що знаходяться у межах с. Рожни Рожнівської сільської ради, повинні використовуватись із дотриманням обов`язків землевласників та змісту добросусідства відповідно до вимог статей 91, 103 ЗК України, статті 35 Закону України Про охорону земель , законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що прокуратура не надала належних і допустимих доказів на підтвердження того, що спірна земельна ділянка належать до земель лісового фонду та перебувала на праві постійного користування у ДП Вищедубечанське лісове господарство .

Разом з тим Верховний Суд не може погодитися із такими висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на таке.

Нормативно-правове обґрунтування

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами статті 1 ЛК України усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Згідно зі статтею 7 ЛК України ліси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до статті 8 ЛК України у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів,що перебувають у комунальній або приватній власності. Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Відповідно до статті 19 ЗК України, землі України за основним цільовим призначенням поділяються на відповідні категорії, у тому числі землі лісогосподарського призначення.

Згідно із частинами першою, другою, четвертою статті 20 ЗК України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, зайнятих лісами, провадиться з урахуванням висновків органів виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища та лісового господарства.

За змістом статті 55 ЗК України до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства. До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті: а) зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; в) окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

Таким чином, землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства, належать до земель лісогосподарського призначення, на які розповсюджується особливий режим щодо використання, надання в користування та передачі у власність.

Основною рисою земель лісогосподарського призначення є призначення цих земель саме для ведення лісового господарства, що за змістом статті 63 ЛК України полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів. Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт б частини першої статті 164 ЗК України).

Відповідно до пункту 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

У частині другій статті 89 ЦПК України встановлено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України ).

Згідно із положеннями частини третьої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 263 ЦПК України встановлено вимоги до судового рішення. Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ознакою обґрунтованості судового рішення є наявність вичерпних висновків суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. Ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, таким, що не залишає сумнівів.

Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Обґрунтовуючи рішення щодо встановлення тих чи інших фактів та обставин з посилання на доказ однієї сторони, суд має навести мотиви, чому відхиляє докази протилежної сторони, подані на спростування цих же фактів чи обставин.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Оскаржувані рішення в повній мірі не відповідають вимогам процесуального закону щодо їх законності та обґрунтованості.

Визначальним для вирішення цієї справи є встановлення того, чи входить спірна земельна ділянка до земель лісового господарства, які перебувають постійному користуванні ДП Вищедубечанський лісгосп .

Так, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у задоволенні позову за недоведеністю, відхилив докази сторони позивача:

- лист від 01 липня 2016 року Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, у якому зазначено, що спірна земельна ділянка находиться в постійному користуванні ДП Вищедубечанський лісгосп , оскільки цей лист направлений особою, на захист прав якої прокурор звернувся до суду із даним позовом, а тому він не є безспірним доказом;

- лист ВО Укрдержліспроект за змістом якого останній повідомив прокурора, що вказані в листі земельні ділянки накладаються на землі кварталу 905 Лівобережного лісництва ДП Вищедубечанський лісгосп , оскільки не вважав цей лист належним, допустимим та достатнім доказом;

- лист Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області від 17 травня 2016 року, в якому зазначено, що земельні ділянки розташовані на території Рожнівської сільської ради в межах населеного пункту та відповідно до державного акту на право постійного користування землею знаходяться в постійному користуванні Вищедубечанського держлісгоспу, оскільки вважав цей доказ неналежним.

Проте, стороною відповідача не надано доказів на спростування твердження сторони позивача про те, що спірна земельна ділянка не накладається на землі кварталу 905 Лівобережного лісництва ДП Вищедубечанський лісгосп .

Спірна земельна ділянка без спеціальних знань та додаткових навичок ідентифікується за кадастровим номером на Публічній кадастровій карті Україні, що дозволяє візуально визначити її місцерозташування.

Відхиляючи наведені докази, суд апеляційної інстанції не врахував, що ВО Укрдержліспроект є створене з метою проведення лісовпорядкування на всій території лісового фонду України, яке включає систему державних заходів, спрямованих на забезпечення охорони і захисту, раціонального використання, підвищення продуктивності лісів та їх відтворення, оцінку лісових ресурсів, а також підвищення культури ведення лісового господарства. ВО Укрдержліспроект здійснює комплекс лісовпорядних робіт для всіх лісокористувачів, незалежно від форм власності і відомчої підпорядкованості за єдиною системою в порядку, встановленому Державним агентством лісових ресурсів України за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища, тобто володіє інформацією про лісовпорядкування.

До листа Державного агентства лісових ресурсів України Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання ВО Укрдержліспроект , який судом апеляційної інстанції відхилено як належний, допустимий та достатній доказ, долучено додаток: фрагмент кадастрової карти України з нанесеними межами Лівобережного лісництва ДП Вищедубечанський лісгосп , а саме меж 905 кварталу, що також дозволяє візуально визначити розташування кварталу. Цьому доказу оцінка судом апеляційної інстанції не надавалась.

Крім того, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Відхиляючи як неналежний доказ лист Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області від 17 травня 2016 року з інформацією про те, що спірна земельна ділянка знаходяться в постійному користуванні ДП Вищедубечанський лісгосп , також не врахував, що саме відповідне Управління Держгеокадастру у Броварському районі Київської області в силу своїх повноважень зобов`язано володіти достовірною інформацією про розташування тих чи інших земельних ділянок.

Судом апеляційної інстанції наведені докази оцінені кожний окремо, проте, цим доказам не надана оцінка у свої сукупності, з урахуванням відсутності доказів зі сторони відповідача та не про те, що спірна земельна ділянка не входить у 905 квартал Лівобережного лісництва ДП Вищедубечанський лісгосп .

З урахуванням наведено, рішення суду апеляційної інстанції не відповідає критерію обґрунтованості.

Проте, рішення суду першої інстанції, який дійшов протилежних висновків, а саме про доведеність позову, також не можна вважати обґрунтованим, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.

До позову долучено копію державного акта на право постійного користування ДП Вищедубечанське лісове господарство , проте із інформації, яка міститься у державному акті не можливо встановити, чи спірна земельна ділянка перебуває в межах ділянки держлісгоспу.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерального дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Державним комітетом СРСР по лісовому господарству 11 грудня 1986 року, планшети лісовпорядкувальні належать до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

Отже, планово-картографічні матеріали можуть бути належним доказом у справі, виходячи зі змісту інформації, яку вони мітять.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 409 ЦПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

За правилом пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Ураховуючи, що суди попередніх інстанцій, розглядаючи позовні вимоги керівника Броварської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Київського обласного та по м. Києву управління лісового та мисливського господарства, ДП Вищедубечанське лісове господарство про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування і скасування рішення про реєстрацію прав та їх обтяжень, не встановили фактичні обставини, судові рішення не можуть вважатись законними і обґрунтованими, а тому в силу статті 411 ЦПК України підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав недослідження усіх зібраних у справі доказів.

Під час нового розгляду справи, судам належить урахувати викладене, надати оцінку наданим позивачем доказам, встановити: чи входить (накладається) спірна земельна ділянка до земельної ділянки, яке перебуває в постійному користуванні ДП Вищедубечанський лісгосп , надати відповідну правову оцінку доводам і запереченням сторін, та ухвалити судове рішення відповідно до установлених обставин і вимог закону.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційні скарги Державного підприємства Вищедубечанське лісове господарство та першого заступника прокурора Київської області задовольнити частково.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 березня 2018 року та постанову Апеляційного суду Київської області від 07 серпня 2018 року скасувати, та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко