Рішення

від 27.11.2019 по справі 909/522/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.11.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/522/19 Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , секретар судового засідання Юрчак С. Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Паровик",

до відповідача: Заболотівської селищної рада об"єднаної територіальної громади

про визнання договору про закупівлю послуг з теплопостачання укладеним та стягнення заборгованості в сумі 1 562 223 грн 30 к.

за участю:

від позивача: Клуб Андрій Іванович,

від відповідача: Лукінів Михайло Петрович,

від відповідача: Ленькавська Любов Василівна,

від відповідача: Танюк Іван Дмитрович,

встановив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Паровик" із позовною заявою до Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади про визнання договору про закупівлю послуг з теплопостачання від 25.03.2019 укладеним в редакції ТОВ "Паровик", проект якого направлений відповідачу з пропозицією від 25.03.2019 №18 та стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання в сумі 1562223 грн 30 к.

Вирішення процесуальних питань.

14.06.2019 суд постановив прийняти позовну заяву до розгляду, відкрити провадження у справі, здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання по справі на 18.07.2019 (ухвала від 14.06.2019), в якому оголосив перерву до 01.08.2019, про що сторони повідомлені у судовому засіданні під розписку.

01.08.2019 суд постановив продовжити підготовче провадження строком на 30 днів до 14.09.2019 та відкласти підготовче засідання у справі на 11.09.2019 (ухвала від 01.08.2019).

14.08.2019 від представника позивача надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів (вх.14095/19) та пояснення на заперечення відповідача (вх.№14094/19). Крім того, 09.09.2019 позивач подав через канцелярію суду клопотання про приєднання до матеріалів справи додаткових доказів (вх.15291/19).

Представник відповідача подав у судовому засіданні 11.09.2019 доповнення до заперечення відповіді на відзив (вх.№15478/19), які суд приєднав до матеріалів справи.

11.09.2019 суд закрив підготовче провадження, призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 03.10.2019, яке відклав на 21.10.2019.

21.10.2019 представник позивача подав заяву про відмову від частини позовних вимог вх.№20311/19 щодо визнання укладеним договору про закупівлю послуг з теплопостачання від 25.03.2019.

Розглянувши подану заяву, вислухавши представників сторін, суд дійшов висновку про прийняття відмови від позову та закриття провадження у справі, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 191 Господарського процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв"язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз"яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Суд встановив, що заява про відмову від позову підписана директором ТОВ "Паровик" І.М.Сморжанюком, який діє на підставі Статуту.

Оскільки, відмова позивача від позову не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд приймає відмову позивача від позову.

При цьому, суд роз`яснює позивачу, що частиною 3 статті 231 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Оскільки, предмет спору існував на момент відкриття провадження у справі та припинив існування в процесі її розгляду, провадження у справі в цій частині слід закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 ГПК України, за змістом якої господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Таким чином, предметом цього спору залишилась вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 1562223 грн 30 к.

21.10.2019 суд оголосив перерву в судовому засіданні до 06.11.2019; 06.11.2019 до 27.11.2019.

В судовому засіданні сторони подали інформацію щодо використаних Гкал закладами освіти Заболотівської ОТГ згідно показників теплових лічильників за січень-квітень 2019 року.

27.11.2019 суд проголосив вступну та резолютивну частину рішення.

Позиція позивача.

Позовні вимоги, із врахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог вх.№20311/19 щодо визнання укладеним договору про закупівлю послуг з теплопостачання від 26.03.2019, мотивовані невиконанням Заболотівською селищною радою об`єднаної територіальної громади обов"язку по оплаті отриманих послуг теплопостачання за період з січня до квітня 2019 року. Позивач просив суд стягнути заборгованість за надані послуги теплопостачання в сумі 1562223 грн 30 к., керуючись ст. 20 Закону України "Про теплопостачання".

Позиція відповідача.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов, просив суд у позові відмовити, оскільки вважає, що єдиною підставою оплати отриманих послуг теплопостачання за період з січня до квітня 2019 року можуть бути підписані обома сторонами Акти прийому-передачі наданих послуг; зазначив, що Договір №7 від 15 березня 2018 року закінчив свою дію, а змін чи доповнень сторони до нього не вносили.

У письмових поясненнях повідомив про те, що 05.02.2019 Заболотівська селищна рада ОТГ через авторизовані електронні майданчики оприлюднила на веб-порталі Уповноваженого органу інформацію про закупівлю теплової енергії на суму 1600000 грн, в кількості 1038,96 Гкал; для організації та проведення процедур закупівель утворила тендерний комітет та визначила уповноважену особу; повідомила позивача про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури, проте на неодноразові звернення тендерного комітету щодо укладення договору на постачання теплової енергії на 2019 рік позивач не реагував, продовжував надавати послуги поза договірними відносинами, про кількість наданих послуг Раду не повідомив.

В судових засіданнях та у доповненні до заперечення на відповідь на відзив від 11.09.2019 вх.№15478/19 відповідач об"єм отриманих Гігакалорій за спірний період визнав, проти ціни, яку визначив позивач як вартість 1 Гкал. заперечив. Зазначив про готовність оплатити ТОВ "Паровик" за надані послуги 1177172 грн 00 к.

Обставини справи. Оцінка доказів.

ТОВ Паровик здійснює діяльність з виробництва теплової енергії згідно Ліцензії серія АЕ №522344 від 4 листопада 2014 року.

15 березня 2018 року сесія Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади прийняла рішення №65-4/2018 "Про затвердження ціни гігакалорій на території Заболотівської об"єднаної територіальної громади", яким затвердила ціну згідно вартості 1 гігакалорії для надання послуг теплопостачання у розмірі 1540 грн.

15 березня 2018 року Заболотівська селищна рада об`єднаної територіальної громади (споживач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Паровик" (виконавець) уклали договір про закупівлю послуг з теплопостачання (далі - договір) Ганьківського ліцею, Зібранівської гімназії, Заболотівського ліцею, Тростянецької гімназії, Рудниківського ліцею. Термін зазначеного договору закінчився 31 грудня 2018 року.

Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов"язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з теплопостачання, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Ціна за 1 Гкал теплової енергії встановлюється Виконавчими комітетами сільських рад у відповідності до Законів України "Про теплопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про житлово-комунальні послуги", "Про місцеве самоврядування в Україні" і відповідно до рішення сесії Заболотівської селищної ради ОТГ становить у 2018 році 1540 грн/Гкал (п.3.1 договору).

Згідно п.4.1 договору розрахунки за надання послуг з теплопостачання проводяться протягом 10-ти календарних днів, виключно у грошовій формі, шляхом оплати споживачем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок в установі банку виконавця, після Акта приймання-передачі наданих послуг, підписаного сторонами. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки за теплопостачання здійснюються за діючими тарифами (цінами), згідно договору (п.4.2 договору).

Договір, відповідно до п.10.1, набирає чинності з дати підписання і скріплення печатками сторін та реєстрації його управлінням Держказначейства і діє у частині надання послуг до 31 грудня 2018 року, а у частині проведення розрахунків до їх повного виконання. Договір розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 01 січня 2018 року.

13 грудня 2018 року сесія Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади прийняла рішення №183-10/2018 "Про затвердження ціни гігакалорій на території Заболотівської об"єднаної територіальної громади", у п.1 якого визначила: встановлення зміни тарифу на виробництво теплової енргії розглядати на черговій сесії селищної ради тільки при умові перенесення приладів обліку з приміщення кочегарки у приміщення закладів освіти, які отоплюються.

15.01.2019 ТОВ "Паровик" звернулося до Заболотівської селищної ради ОТГ із заявою №7 про встановлення тарифу на теплову енергію для потреб Заболотівського ліцею, Ганьківського ліцею, Рудниківського ліцею, Зібранівської гімназії та Тростянецької гімназії, розрахованого згідно оприлюднених 26 грудня 2018 року Державним агенством енергоефективності та енергозбереження України середньозважених тарифів та відповідно до ч.4 ст.20 Закону України "Про теплопостачання" у розмірі 2046 грн, з урахуванням єдиного податку.

Зазначена заява отримана Заболотівською селищною радою 17 січня 2019 року. Протягом 30 днів з дня отримання заяви ТОВ "Паровик", а саме до 17 лютого 2019 відповідач не встановив розмір тарифу, розрахованого позивачем відповідно до закону та не надав мотивованої відповіді про відмову у його встановленні.

21 березня 2019 року сесія Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади прийняла рішення №245-11/2019 "Про встановлення тарифу на теплову енергію", яким затвердила ТОВ "Паровик" тариф за 1 Гкал на теплову енергію, яка надається на території Заболотівської селищної ради ОТГ -1585 грн 00 к. без ПДВ. Це рішення вступає в дію з 01 квітня 2019 року.

25 березня 2019 року ТОВ "Паровик" звернулося до Заболотівської селищної ради з листом №18 щодо укладення договору про закупівлю послуг з теплопостачання, якого відповідач отримав 26.03.2019. До вказаного листа позивач долучив підписані виконавцем послуг теплопостачання договір у двох примірниках, а також акти наданих послуг за січень - лютий 2019 року в двох примірниках та запропонував повернути по одному примірнику зазначених документів товариству.

10.04.2019 позивач звернувся до відповідача з листом №19, до якого долучив Акти наданих послуг за березень-квітень 2019 року (відповідач отримав 11.04.2019), в якому пропонував підписати акти за надані протягом січня-квітня послуги теплопостачання в сумі 1562223 грн 30 к. та повернути по одному примірнику.

15.04.2019 відповідач листом за №195/02-29 у відповідь на лист позивача №18 від 25.03.2019 та №19 від 10.04.2019 повідомив про проведення 07.02.2019 торгів, на яких прийнято рішення про намір укласти договір щодо постачання теплової енергії з учасником ТОВ "Паровик", за ціною, яка затверджена рішенням сесії від 15 березня 2018 року №65-4/2018 "Про затвердження ціни гігакалорії на території Заболотівської об"єднаної територіальної громади", та на підставі рішення комісії селищної ради ОТГ від 05.02.2019 з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства щодо закупівлі теплової енергії (опалення) на 2019 рік, тому тариф залишився 1540 грн/Гкал.

Позивач стверджував, що надав відповідачу послуги за економічно обґрунтованими тарифами, а відповідач в порушення своїх зобов"язань не розрахувався за надані послуги, у зв"язку з чим позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.

Як вбачається з матеріалів справи позивач виконав свої зобов"язання, надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії в період січень- квітень 2019 року, в підтвердження чого подав Акти прийому - передачі послуг з теплопостачання та докази їх вручення відповідачу.

Відповідач отримані Акти прийому - передачі послуг з теплопостачання не підписав, вмотивованої відмови від прийняття отриманих послуг позивачу не направив.

Натомість ствердив, що позивач був обізнаний про розмір тарифу в підтвердження чого подав протокол тендерного комітету №28 від 7 лютого 2019 року щодо визначення переможця процедури закупівлі теплової енергії (опалення) на 2019 р., в якому зазначено, що переговори з учасником були проведені 07 лютого 2019 р. та що згідно даних переговорів, Учасником та Замовником досягнута домовленість щодо закупівлі теплової енергії згідно визначених в протоколі умов та Витяги з Протоколу засідань постійної комісії з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, підприємництва, будівництва, енергозбереження та транспорту, інвестицій від 06.12.2018, 05.02.2019.

Дослідивши подані протоколи тендерного комітету, суд звертає увагу на те що вони не містять жодного підпису, а тому не можуть бути доказом погодження сторонами тарифів на теплопостачання та розцінюються судом як неналежні докази.

Дослідивши Витяги з Протоколу засідань постійної комісії з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, підприємництва, будівництва, енергозбереження та транспорту, інвестицій від 06.12.2018, 05.02.2019 суд встановив, що вони містять інформацію про присутність представника позивача, а у Витягу із Протоколу від 19.03.2019 така інформація відсутня.

Присутність представника позивача на засіданні комісії не свідчить про отримання ним мотивованої відмови у затвердженні економічно обґрунтованого тарифу. Сам факт присутності представника на засіданні комісії також не може вважатися підтвердженням погодження тарифу, адже рішення постійної депутатської комісії, згідно ч.10 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування" носять рекомендаційний характер та не належать до актів органів місцевого самоврядування, обов`язкових до виконання, оскільки за результатами вивчення і розгляду питань постійні комісії готують лише висновки і рекомендації.

Суд зазначає, що згідно Витягу із Протоколу від 19.03.2019 комісія вирішила залишити рішення сесії селищної ради ОТГ від 13.12.2018 року №183-10/2018 по питанню затвердження ціни Гкал в силі, при тарифі 1540 грн і не виносити на сесію, в той час як сесія 21.03.2019 прийняла рішення про затвердження тарифу - 1585 грн, тобто рішення комісії не сесією не враховано.

Стосовно аргументів відповідача про протиправність та безпідставність підвищення позивачем тарифу на теплову енергію, оскільки тарифи на теплову енергію та комунальні послуги для суб"єктів господарювання встановлюються органами місцевого самоврядування в порядку положень ст.13 Закону України "Про теплопостачання", а відтак для позивача продовжують діяти тарифи на теплову енергію встановлені рішенням селищної ради від 15.03.2018 року № 65-4/2018, у зв"язку із відсутністю будь-яких змін чи доповнень до договору про встановлення тарифів, суд зазначає таке.

Положення Закону України "Про теплопостачання", визначають чіткий порядок встановлення тарифів на теплову енергію органами місцевого самоврядування, в тому числі, і у випадку якщо орган місцевого самоврядування на протязі 30 календарних днів з дати отримання заяви про встановлення тарифу, не приймає рішення про його встановлення та не надає вмотивованої відмови у встановленні тарифу.

Так, 15.01.2019 ТОВ "Паровик" звернулося до Заболотівської селищної ради ОТГ із заявою №7 про встановлення тарифу на теплову енергію для потреб Заболотівського ліцею, Ганьківського ліцею, Рудниківського ліцею, Зібранівської гімназії та Тростянецької гімназії. Розмір середньозважених тарифів, для їх розрахунку та встановлення ТОВ "Паровик" отримав з офіційного сайту Держенергоефективності, який суд перевірив та який станом на 26 грудня 2018 року становив для Івано-Франківської області 2166 грн 31 к.

Матеріали справи не містять та відповідач не надав суду документальних доказів того, що протягом 30 календарних днів з дати отримання від позивача заяви про встановлення тарифу, селищна рада на сесії прийняла рішення про встановлення тарифу, так і не долучив доказів надання вмотивованої відмови у встановленні тарифу.

Тільки 21 березня 2019 року сесія Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади прийняла рішення №245-11/2019 "Про встановлення тарифу на теплову енергію", яким затвердила ТОВ "Паровик" тариф за 1 Гкал на теплову енергію, яка надається на території Заболотівської селищної ради ОТГ -1585 грн 00 к. без ПДВ. Це рішення вступило в дію з 01 квітня 2019 року.

Виходячи з викладеного вище, суд встановив що з січня 2019 року по 17.02.2019 року діяли тарифи, встановлені рішенням селищної ради від 15.03.2018 року № 65-4/2018, а з 17.02.2019 у зв"язку з неприйняттям рішення про встановлення тарифу та не надання вмотивованої відмови у встановленні тарифу, були введені в дію нові тарифи на теплову енергію в розмірі 2046 грн 00к. (з урахуванням єдиного податку 5%) у порядку передбаченому ч.12 ст.20 Закону України "Про теплопостачання", внесення яких до Договору не вимагається.

Таким чином, виходячи зі змісту положень Закону України "Про теплопостачання" та вказаних обставин справи, для оплати відповідачем теплової енергії за тарифом, розрахованим згідно закону, на думку суду, не є обов"язковим ні рішення селищної ради, ні внесення відповідних змін до договору про закупівлю послуг з теплопостачання № 7 від 15.03.2018 року.

Отже, посилання відповідача на неправильне визначення тарифів є необґрунтованим, з огляду на те, що при визначенні вартості спожитої відповідачем теплової енергії за період з 17.02.2019 по 31.03.2019 позивач керувався положеннями ч.12.ст. 20 Закону України "Про теплопостачання".

З 01.04.2019 у зв"язку з прийняттям 21.03.2019 сесією селищної ради рішення №245-11/2019 в дію вступили тарифи, які затверджені цим рішенням, а саме -1585 грн 00 к. без ПДВ.

Щодо твердження відповідача, що єдиною підставою оплати отриманих послуг теплопостачання можуть бути підписані обома сторонами Акти прийому-передачі наданих послуг, суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач виконував свої зобов"язання до закінчення опалювального періоду у навчальних закладах, надавши відповідачу послуги з постачання теплової енергії за період з січня 2019 року по квітень 2019 року, що підтверджується актами прийому-передачі послуг з теплопостачання, які підписані позивачем та надані відповідачу наручно для підписання, проте останнім не повернуті, про що свідчать підписи відповідальних працівників Заболотівської селищної ради. Відповідач вмотивованої відмови від прийняття отриманих послуг позивачу не направив, у зв"язку із чим підтвердив факт отримання послуг, про що не заперечив і в судовому засіданні.

Суд вважає, що відсутність письмового договору щодо надання послуг з теплопостачання сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними. Таким чином, встановивши, що позивачем надавалися послуги з теплопостачання за які відповідач оплату не здійснив у суду наявні правові підстави для стягнення заборгованості.

Щодо розрахунку заборгованості.

Згідно актів наданих послуг теплопостачання Заболотівській селищній раді у період з січня по квітень 2019 року, що також підтверджується доповненням до заперечення відповіді на відзив вх.№15478/19 від 11.09.2019 відповідач спожив у:

Ганьківському ліцеї : січень-березень- 190 Гкал, квітень -11 Гкал , всього - 201 Гкал;

Зібранівській гімназії: січень-березень- 111 Гкал, квітень - 6,00 Гкал , всього -117 Гкал;

Рудниківському ліцеї: січень-березень- 139 Гкал, квітень - 5,00 Гкал , всього - 144 Гкал;

Тростянецькій гімназії : січень-березень- 53,55 Гкал, квітень - 4,00 Гкал , всього - 57,55 Гкал;

Заболотівському ліцеї: січень-березень- 241 Гкал, квітень - 3,00 Гкал , всього - 244 Гкал.

Суд, керуючись ст.20 Закону України "Про теплопостачання" враховуючи кількість спожитих Гігакалорій, тарифи які діяли в певний період часу, зробив розрахунок заборгованості за надані послуги з теплопостачання, зокрема :

- за січень 2019 року відповідач повинен сплати заборгованість в розмірі 525140 грн (341 Гкал - кількість х 1540 грн - тариф );

- за період з 01.02.2019 по 17.02.2019 (останній день встановлення тарифу чи надання мотивованої відмови) -до оплати 199229 грн 80 к. (126,37 Гкал - кількість х1540 грн - тариф);

- з 18.02.2019 по 28.02.2019 - до оплати - 171864 грн ( 84 Гкал кількість х 2046 грн- тариф);

- з 01.03.2019 - 31.03.2019 - до оплати - 370326 грн (181 Гкал х 2046 грн -тариф);

- за квітень 2019 року - до оплати 46297 грн 85 к. (29,21 Гкал х 1585 грн - тариф).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги з теплопостачання становить 1312857 грн 65 к. ( 525140 грн +199229 грн 80 к. +171864 грн +370326 грн +46297 грн 85 к.)

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Пунктом 1 ч.2 ст.11 ЦК України зазначено, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Згідно зі ст.627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами згідно зі ст.629 ЦК України.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам

(Ст. 202, 203 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 ЦК України, зобов"язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк відповідно з вказівками закону, договору, одностороння відмова від виконання зобов"язань не допускається.

За приписами частин 1, 2 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст.714 ЦК України передбачено, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч.2 ст.714 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст. 275 ГК України, за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Нормами ч.6 та ч.7 ст.276 ГК України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з ст.13 Закону України "Про теплопостачання", до основних повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать, зокрема, встановлення для всіх категорій споживачів тарифів на теплову енергію і тарифів на виробництво теплової енергії (крім тарифів на теплову енергію, вироблену на теплоелектроцентралях, теплоелектростанціях, атомних електростанціях та когенераційних установках) у порядку і межах, визначених законодавством; перегляд за власною ініціативою та/або за зверненням суб"єкта господарювання тарифів на теплову енергію, що виробляється на установках з використанням альтернативних джерел енергії (крім теплоелектроцентралей, теплоелектростанцій, атомних електростанцій та когенераційних установок), але не більше одного разу на квартал.

Частинами 4-12 ст.20 Закону України "Про теплопостачання" визначено, тарифи на теплову енергію для суб"єктів господарювання, що здійснюють її виробництво на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення встановлюються на рівні 90 відсотків діючого для суб"єкта господарювання тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів. У разі відсутності для суб"єкта господарювання встановленого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення тарифи на теплову енергію встановлюються на рівні 90 відсотків середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів.

Тарифи на виробництво теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також для потреб населення визначаються для суб"єктів господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, як різниця між тарифом на теплову енергію, встановленим відповідно до частини четвертої цієї статті, і тарифами на транспортування та постачання теплової енергії, що визначаються на рівні діючих для суб"єкта господарювання тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів.

Розрахунок середньозважених тарифів на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, здійснюється за адміністративно-територіальними одиницями (Автономною Республікою Крим, областями, містами Києвом чи Севастополем) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Розрахунок середньозважених тарифів на транспортування та постачання теплової енергії, виробленої з використанням природного газу, для потреб відповідної категорії споживачів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, як середньозважених для всієї території України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та органи місцевого самоврядування щокварталу, до 10 числа останнього місяця кожного кварталу, надають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, інформацію, необхідну для розрахунку середньозваженого тарифу на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифів на транспортування та постачання теплової енергії.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, щокварталу, до 25 числа останнього місяця кожного кварталу, розраховує та оприлюднює середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії.

Середньозважені тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням природного газу, для потреб населення, установ та організацій, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, а також тарифи на транспортування та постачання теплової енергії, опубліковані на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів, енергозбереження, відновлюваних джерел енергії та альтернативних видів палива, станом на 25 число останнього місяця кожного кварталу, використовуються суб"єктами господарювання, що здійснюють виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, для розрахунку тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії на наступний квартал.

Для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб"єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п"ятої цієї статті.

Якщо уповноважений орган протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви не встановлює розмір тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п"ятої цієї статті, або не надає вмотивовану відмову у його встановленні, вважається, що суб"єкту господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, встановлено розмір тарифу, розрахований таким суб"єктом господарювання відповідно до частини четвертої та/або п"ятої цієї статті та поданий у заяві. Копія заяви (опису документів) з відміткою про дату їх надходження є підтвердженням подання уповноваженому органу заяви та розрахунків розміру тарифу.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Суд враховує, що у справі "Серявін та інші проти України", Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип пов"язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Висновок суду.

В частині позовних вимог про визнання договору про закупівлю послуг з теплопостачання "пара, гаряча вода та пов"язана продукція" від 26.03.2019 укладеним провадження закрити, на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України у зв"язку з відмовою позивача від позову.

Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання, суд враховуючи звернення позивача про підвищення тарифів та тарифи встановлені відповідачем, керуючись ст. 20 Закону України "Про теплопостачання" дійшов висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача 1313857 грн 65к. заборгованості за надані послуги теплопостачання.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 25354 грн 35 к. ( 1921 грн за вимогу немайнового характеру та 23433 грн 35 к. за вимогу майнового характеру), що підтверджується платіжним дорученням №703 від 20травня 2019 року.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відтак підстав для повернення судового збору в розмірі 1921 грн сплаченого за вимогу про визнання договору про закупівлю послуг з теплопостачання "пара, гаряча вода та пов"язана продукція" від 26.03.2019 укладеним, в частині якої провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову, у суду немає.

Судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення майнової вимоги, судовий збір в розмірі 19692 грн 87 к. суд покладає на відповідача. Судовий збір в розмірі 3740 грн 48 к. - на позивача.

Керуючись ст. 2, 86, 129, 236-238, 240, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В частині позовних вимог про визнання договору про закупівлю послуг з теплопостачання "пара, гаряча вода та пов"язана продукція" від 26.03.2019 укладеним провадження закрити.

Стягнути із Заболотівської селищної ради об"єднаної територіальної громади, вул. Степана Бандери, буд.3, смт. Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область,78315 (код 04355355) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Паровик", вул.Б.Хмельницького, 18, смт. Заболотів, Снятинський район, Івано-Франківська область, 78315 (код 39374583) - 1313857 (один мільйон триста тринадцять тисяч вісімсот п"ятдесят сім гривень) 65к. заборгованості та 19692 (дев"ятнадцять тисяч шістсот дев"яносто дві гривні) 87 к. судового збору.

В частині позовних вимог про стягнення 249365 (двісті сорок дев"ять тисяч триста шістдесят п"ять гривень) 65 к. - відмовити.

Судовий збір в сумі 5661 (п"ять тисяч шістсот шістдесят одна гривня) 48 к. - покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строк, встановлений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 09.12.2019

Суддя Т.В. Максимів