Постанова

від 19.03.2020 по справі 909/522/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" березня 2020 р. Справа №909/522/19

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючої судді Орищин Г.В.

суддів Галушко Н.А.

Желіка М.Б.

секретар судового засідання Федорів Н.В.

розглянув апеляційну скаргу Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади від 16.01.2020 за № 11/02-22

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.2019 (повний текст рішення складено 09.12.2019, суддя Максимів Т.В.)

у справі № 909/522/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Паровик", смт. Заболотів Снятинського району Івано-Франківської області

до Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади, смт. Заболотів Снятинського району Івано-Франківської області

про визнання договору про закупівлю послуг з теплопостачання укладеним та стягнення заборгованості в сумі 1562223,30 грн.

представники сторін в судове засідання не з`явилися.

20.05.2019 до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - ТзОВ) "Паровик" із позовною заявою до Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади про визнання укладеним договору про закупівлю послуг з теплопостачання від 25.03.2019 в запропонованій позивачем редакції, проект якого направлений відповідачу з пропозицією від 25.03.2019 №18, а також про стягнення 1562223,30 грн. заборгованості за надані послуги теплопостачання.

Під час розгляду даної справи по суті позивач подав до Господарського суду Івано-Франківської області заяву від 18.10.2019 за №33 (а.с. 29, т.1) про відмову від частини позовних вимог, у якій на підставі ст.46 ГПК України відмовився від своєї позовної вимоги про визнання укладеним договору про закупівлю послуг з теплопостачання.

Відмова від частини позовних вимог була прийнята судом першої інстанції під час ухвалення рішення у даній справі.

Позовні вимоги (із врахуванням заяви про відмову від частини позовних вимог) мотивовано тим, що Заболотівська селищна рада об`єднаної територіальної громади не виконала свого обов`язку по оплаті отриманих послуг теплопостачання за період з січня до квітня 2019 року, у зв`язку з чим, на думку позивача, наявні підстави для стягнення заборгованості за надані послуги теплопостачання на підставі ст. 20 Закону України "Про теплопостачання".

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 04.12.2019 позов у даній справі задоволено частково та стягнуто із відповідача на користь позивача 1313857,65 грн. заборгованості та 19692,87 грн. судового збору; в частині позовних вимог про стягнення 249365,65 грн. заборгованості відмовлено; судовий збір в сумі 5661,48 грн. залишено за позивачем. В частині позовних вимог про визнання укладеним договору про закупівлю послуг з теплопостачання - провадження у справі закрито.

Ухвалюючи рішення, місцевий суд виходив з наступного:

1) з огляду на норми ст. 46, 191 та 231 ГПК України, зважаючи на надходження заяви позивача про відмову від частини позовних вимог, яка підписана директором ТзОВ "Паровик" Сморжанюком І.М. та що ця заява не суперечить законодавству і не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про прийняття відмови позивача від позову, у зв`язку з чим провадження у справі у відповідній частині позову - закрив;

2) стосовно часткового задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості суд виходив з того, що між сторонами був укладений договір про надання послуг з теплопостачання, який завершив свою дію 31.12.2018. Незважаючи на це, в період з січня по квітень 2019 року позивач фактично надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії у навчальних закладах, що підтверджується актами прийому-передачі послуг з теплопостачання, які були підписані позивачем та надані відповідачу нарочно для підписання, однак не повернуті останнім. З матеріалів справи вбачається, що відповідач не відмовлявся від прийняття наданих позивачем послуг, а під час розгляду даної справи - не заперечував факту отримання від позивача вказаних послуг. В свою чергу, заперечення відповідача зводяться до безпідставного, на його думку, визначення позивачем вартості вказаних послуг. З огляду на наведене, суд першої інстанції дійшов висновку, що відсутність письмового договору щодо надання послуг з теплопостачання сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від встановленого законом обов`язку оплати послуг у повному обсязі, якщо він фактично користується ними;

3) суд першої інстанції здійснив власний перерахунок суми заборгованості відповідача за надані позивачем послуги з теплопостачання у спірний період, виходячи з наступного:

- з січня 2019 року по 17.02.2019 діяв тариф у розмірі 1540 грн/Гкал, встановлений рішенням селищної ради від 15.03.2018 за № 65-4/2018;

- з 17.02.2019, у зв`язку з неприйняттям відповідачем рішення про встановлення тарифу та не наданням вмотивованої відмови на лист позивача про встановлення нового тарифу, був введений в дію новий тариф на теплову енергію в розмірі 2046 грн/Гкал (з урахуванням єдиного податку 5%) у порядку передбаченому ч.12 ст.20 Закону України "Про теплопостачання";

- з 01.04.2019, у зв`язку з прийняттям 21.03.2019 сесією селищної ради рішення №245-11/2019, в дію вступив тариф, який затверджений цим рішенням, а саме, 1585 грн/Гкал (без ПДВ).

Відповідач, не погодившись з вказаним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій послався на те, що вирішуючи спір, місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, у зв`язку з чим просив оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в позові відмовити.

У своїй апеляційній скарзі скаржник зазначив наступне:

1) місцевий господарський суд надав невірну правову оцінку відсутності між сторонами договору, який сторони повинні були укласти відповідно до вимог Закону України Про здійснення державних закупівель . Так, матеріалами справи підтверджується той факт, що у зв`язку із закінченням 31.12.2018 терміну дії договору на теплопостачання, Заболотівською селищною радою об`єднаної територіальної громади було ініційовано державну закупівлю теплової енергії на суму 1 млн.600 тис.грн. в кількості 1038,96 Гкал. Для організації та проведення процедур закупівель рада утворила тендерний комітет та визначила уповноважену особу. ТзОВ Паровик було єдиним учасником, тендерна пропозиція якого відповідала всім критеріям та умовам, що визначені в тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною для ради, тому рада повідомила ТзОВ Паровик про намір укласти договір за результатами застосування переговорної процедури закупівлі. Однак, на неодноразові звернення уповноважених осіб тендерного комітету з приводу укладення договору на постачання теплової енергії, позивач відповіді не надавав, проте продовжував періодично надавати послуги. Слід звернути увагу, що тендерна документація містила проект договору про закупівлю з зазначенням ціни в розмірі 1540,0 грн/Гкал. За таких обставин, на думку скаржника, у ТзОВ Паровик не було жодного зобов`язання на виробництво та постачання теплової енергії Заболотівській селищній раді об`єднаної територіальної громади;

2) єдиними доказами для підтвердження факту надання послуг з теплопостачання за період з січня до квітня 2019 року мали бути складені та підписані обома сторонами акти прийому-передачі наданих послуг, проте, всупереч вимогам цивільного та господарського законодавства, сторони спільно не складали та не підписували таких актів прийому-передачі. З огляду на наведене, на думку скаржника, суд, ухвалюючи рішення, не мотивовано визначив кількість спожитих гігакалорій, а також безпідставно визначив тариф за січень-квітень 2019 року та здійснив власний розрахунок заборгованості;

3) суд не надав належної правової оцінки рішенню сесії Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади №183-10/2018 від 13 грудня 2018 року "Про затвердження ціни гігакалорій на території Заболотівської об`єднаної територіальної громади", у п.1 якого було визначено, що встановлення зміни тарифу на виробництво теплової енергії належить розглядати на черговій сесії селищної ради тільки при умові перенесення приладів обліку з приміщення кочегарки у приміщення закладів освіти, які опалюються. Про вказане рішення сесії Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади позивач був належним чином повідомлений;

4) відповідач є органом місцевого самоврядування та має бюджетне фінансування, яким не передбачено таких видатків, про які стверджує позивач.

Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечив доводи апеляційної скарги та просив залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін, покликаючись, зокрема, на таке:

1) судом було вірно встановлено, що ТзОВ Паровик надавало послуги теплопостачання для закладів освіти Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади протягом січня-березня 2019 року, які не були сплачені споживачем. При визначенні розміру заборгованості Заболотівської селищної ради за отримані послуги теплопостачання, суд надав належну оцінку поданим товариством доказам, а саме актам виконаних робіт, актам складеним за участю представників закладів освіти про встановлення обсягу наданих послуг шляхом фіксування показів засобів обліку теплової енергії в зазначених закладах освіти. Судом вірно взято до уваги докази встановлення тарифу на теплову енергію відповідно до ст.20 Закону України «Про теплопостачання» , а саме звернення ТзОВ Паровик до Заболотівської селищної ради із заявою про встановлення тарифу та відсутність доказів у апелянта щодо надання Заболотівською селищною радою відповіді протягом 30 днів з дня отримання даної заяви про затвердження такого тарифу чи мотивованої відмови у його встановленні;

2) Заболотівською селищною радою не надано доказів розміщення тендерної документації та проекту договору закупівлі послуг теплопостачання в 2019 році. Фактично, Заболотівською селищною радою не було проведено переговорів з ТзОВ Паровик щодо закупівлі послуг теплопостачання; ТзОВ Паровик не отримувало від Заболотівської селищної ради повідомлень чи запрошень про проведення переговорів щодо закупівлі послуг теплопостачання в 2019 році; твердження апелянта про те що ТзОВ Паровик приймало участь в переговорах 7 лютого 2019 року та погодило умови закупівлі послуг теплопостачання є відвертим обманом. Подані Заболотівською селищною радою протоколи проведення переговорів з ТзОВ Паровик та визначення переможця закупівлі послуг теплопостачання в 2019 році не містять жодного підпису, в зв`язку з чим не можуть бути належним доказом погодження товариством умов закупівлі послуг теплопостачання, а також вартості послуг теплопостачання в розмірі 1540 грн. за 1 Гкал;

3) апелянт вказує, що у ТзОВ Паровик не існувало жодних зобов`язань з виробництва теплової енергії перед Заболотівською селищною радою, однак таке твердження не відповідає дійсності, оскільки позивач, як підприємство, що здійснює виробництво теплової енергії, мав обов`язок поставити теплову енергію під час опалювального сезону, тим більше, одержувачами такої теплової енергії були заклади освіти. Крім цього, позивач звертає увагу на те, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі №6-2951цс15, відсутність укладеного договору з теплопостачальником не може бути підставою для звільнення від оплати послуг в повному обсязі.

Від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги у даній справі без участі представника ТзОВ Паровик за наявними у справі доказами. Вказане клопотання мотивовано наступним: 1) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 за №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 в Україні запроваджено режим роботи в межах карантину; 2) дана справа стосується стягнення значної суми коштів за надані позивачем послуги з теплопостачання та розглядається в судах з травня 2019 року а її затягування матиме несприятливі наслідки для товариство, оскільки воно продовжує надавати послуги з теплопостачання та повинне сплачувати обов`язкові платежі до бюджетів різних рівнів.

Відповідач, попри належне повідомлення його про даний судовий розгляд, не звертався до суду із клопотаннями будь-якого характеру, в тому числі, про відкладення розгляду справи.

З огляду на те, що в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду апеляційної скарги відповідача по суті, а явка учасників судового процесу не визнавалася обов`язковою, враховуючи клопотання позивача, колегія суддів вважає, що розгляд апеляційної скарги можливо здійснити без представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає, що відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, з огляду на наступне:

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з ч. 1, 3 статті 191 ГПК України, позивач може відмовитися від позову, на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було ухвалено обґрунтоване рішення про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, від яких відмовився позивач.

Суд, при цьому, дослідив заяву позивача про відмову від частини позовних вимог та встановив, що ця заява підписана уповноваженою особою, не суперечить законодавству та не порушує права та охоронювані законом інтереси інших осіб. Судом було роз`яснено позивачу зміст ч. 3 ст. 231 ГПК України.

Таким чином, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що предметом спору у даній справі залишилась вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за послуги з теплопостачання в сумі 1562223,30 грн. і, з огляду на це, вирішив спір у межах саме цього предмета.

В апеляційній скарзі, яка є предметом даного апеляційного провадження, скаржник не заперечує законність рішення у цій частині та не наводить жодних доводів, з яких би вбачалося, що він не погоджується із закриттям провадження у справі в частині позовної вимоги про визнання договору укладеним.

Стосовно вирішення місцевим господарським судом позовної вимоги ТзОВ Паровик про стягнення із Заболотівської селищної ради ОТГ заборгованості, судова колегія зазначає наступне:

ТзОВ Паровик є підприємством, що у спірний період здійснювало діяльність з виробництва теплової енергії на підставі ліцензії серії АЕ №522344 від 4 листопада 2014 року, виданої Івано-Франківською обласною державною адміністрацією (а.с. 71, т.1).

У 2018 році ТзОВ "Паровик" постачало теплову енергію у Ганьківський ліцей, Зібранівську гімназію, Заболотівський ліцей, Тростянецьку гімназію та Рудниківський ліцей на підставі договору №7 від 15.03.2018, укладеного між цим підприємством та Заболотівською селищною радою об`єднаної територіальної громади (а.с. 30-33, т.1).

Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов`язався надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з теплопостачання, а споживач - своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором. Пунктом 1.3 договору та додатком до нього передбачено, що теплопостачання здійснюється до вищенаведених навчальних закладів.

Пункт 3.1. договору передбачає, що ціна за 1 Гкал теплової енергії встановлюється виконавчими комітетами сільських рад у відповідності до Законів України "Про теплопостачання", "Про державне регулювання у сфері комунальних послуг", "Про житлово-комунальні послуги", "Про місцеве самоврядування в Україні" і відповідно до рішення сесії Заболотівської селищної ради ОТГ становить у 2018 році 1540 грн/Гкал.

В матеріалах справи наявна копія рішення сесії Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади №65-4/2018 від 15 березня 2018 року "Про затвердження ціни гігакалорій на території Заболотівської об`єднаної територіальної громади", відповідно до якого затверджено ціну згідно вартості 1 гігакалорії для надання послуг теплопостачання у розмірі 1540 грн. (а.с. 123, т.1).

Згідно п.4.1 договору розрахунки за надання послуг з теплопостачання проводяться протягом 10-ти календарних днів, виключно у грошовій формі, шляхом оплати споживачем у безготівковій формі на розрахунковий рахунок в установі банку виконавця, після акта приймання-передачі наданих послуг, підписаного сторонами. Розрахунковим періодом є календарний місяць. Розрахунки за теплопостачання здійснюються за діючими тарифами (цінами), згідно договору (п.4.2 договору).

Договір, відповідно до п.10.1, набирає чинності з дати підписання і скріплення печатками сторін та реєстрації його управлінням Держказначейства і діє у частині надання послуг до 31 грудня 2018 року, а у частині проведення розрахунків до їх повного виконання. Договір розповсюджує свою дію на відносини, що виникли з 01 січня 2018 року.

В матеріалах справи наявні докази виконання сторонами своїх обов`язків за вказаним договором, що підтверджується копіями актів приймання-передачі наданих послуг, підписаних обома сторонами, за період січня-березня та листопада-грудня 2018 року (а.с. 177-211, т.1).

Після закінчення дії договору №7 від 15.03.2018, нового договору між сторонами не укладалося. До матеріалів справи сторони долучили докази на підтвердження того, що кожна з них вчиняла дії, спрямовані на укладення нового договору теплопостачання на період 2019 року, однак у зв`язку із відмовою позивача від позовної вимоги про визнання укладеним договору теплопостачання в редакції позивача, цим доводам колегія суддів не надає оцінки та не досліджує вказані докази у тій частині, у якій вони стосуються переддоговірного спору. В той же час, з пояснень обох сторін (які базуються, в т.ч., на листуванні сторін, яке наявне в матеріалах даної справи) вбачається, що причиною неукладення договору на новий період стали розбіжності у питаннях ціни договору.

Так, 13 грудня 2018 року сесія Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади прийняла рішення №183-10/2018 "Про затвердження ціни гігакалорій на території Заболотівської об`єднаної територіальної громади", у п.1 якого визначено, що встановлення зміни тарифу на виробництво теплової енергії належить розглядати на черговій сесії селищної ради тільки при умові перенесення приладів обліку з приміщення кочегарки у приміщення закладів освіти, які опалюються (а.с. 42, т.1). Матеріалами даної справи підтверджується обізнаність позивача із вказаним рішенням.

15.01.2019 ТзОВ Паровик звернулося до Заболотівської селищної ради ОТГ із заявою №7 про встановлення тарифу на теплову енергію для потреб Заболотівського ліцею, Ганьківського ліцею, Рудниківського ліцею, Зібранівської гімназії та Тростянецької гімназії, розрахованого згідно оприлюднених 26 грудня 2018 року Державним агентством енергоефективності та енергозбереження України середньозважених тарифів та відповідно до ч.4 ст.20 Закону України "Про теплопостачання" у розмірі 2046 грн. з урахуванням єдиного податку (а.с. 38-39, т.1).

Необхідність встановлення нового тарифу додатково обґрунтована у листі від 15.01.2019 за №9 (а.с. 40, т.1). У цьому листі ТзОВ Паровик зазначило, що попри відсутність договірних відносин між сторонами, воно продовжує надавати послуги теплопостачання до навчальних закладів, однак у випадку незатвердження нового тарифу до 01.02.2019 надання таких послуг буде припинено.

Зазначені заява та лист отримані Заболотівською селищною радою ОТГ 17 січня 2019 року, що підтверджується відміткою відповідальної особи, яка наявна на вказаних документах.

Додатково факт отримання відповідачем вказаних заяви та листа підтверджується також і витягом з протоколу засідання постійної комісії з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, підприємництва, будівництва, енергозбереження та транспорту, інвестицій Заболотівської селищної ради ОТГ від 05.02.2019 (а.с. 216-217, т.1), на якому розглядалися відповідні клопотання ТзОВ Паровик . За результатами засідання комісії було прийнято протокольне рішення про залишення в силі рішення сесії селищної ради ОТГ від 13.12.2018 за №183-10/2018 про тариф у розмірі 1540 грн.

При цьому, власне Заболотівською селищною радою ОТГ (а не постійною комісією селищної ради), вказане питання було розглянуте наприкінці березня 2019 року.

Так, 21 березня 2019 року сесія Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади прийняла рішення №245-11/2019 "Про встановлення тарифу на теплову енергію", яким затвердила ТзОВ Паровик тариф за 1 Гкал на теплову енергію, яка надається на території Заболотівської селищної ради ОТГ, у розмірі 1585 грн без ПДВ. У цьому рішенні вказано, що воно вступає в дію з 01 квітня 2019 року (а.с. 125, т.1).

25 березня 2019 року ТзОВ Паровик звернулося до Заболотівської селищної ради з листом №18 щодо укладення договору про закупівлю послуг з теплопостачання, якого відповідач отримав 26.03.2019 (а.с. 34-35, т.1). У вказаному листі позивач зазначив, що протягом січня-лютого 2019 року ТзОВ Паровик з метою забезпечення умов навчального процесу в закладах освіти, що знаходяться на території Заболотівської селищної ради ОТГ, надало послуги теплопостачання в загальному обсязі 546,55 Гкал, в тому числі, для Заболотівського ліцею 184 Гкал, Ганьківського ліцею 137 Гкал, Рудниківського ліцею 107 Гкал, Зібранівської гімназії 79 Гкал та Тростянецької гімназії 39,55 Гкал. До вказаного листа позивач долучив підписаний зі своєї сторони договір теплопостачання у двох примірниках, а також акти наданих послуг за січень - лютий 2019 року в двох примірниках та запропонував повернути по одному примірнику зазначених документів товариству.

10 квітня 2019 року позивач звернувся до відповідача з листом №19 (а.с. 36-37, т.1), у якому зазначив, що протягом березня-квітня 2019 року ТзОВ Паровик з метою забезпечення умов навчального процесу в закладах освіти, що знаходяться на території Заболотівської селищної ради ОТГ, надало послуги теплопостачання в загальному обсязі 217 Гкал, в тому числі, для Заболотівського ліцею 60 Гкал, Ганьківського ліцею 64 Гкал, Рудниківського ліцею 37 Гкал, Зібранівської гімназії 38 Гкал та Тростянецької гімназії 18 Гкал. До вказаного листа позивач долучив акти наданих послуг за березень-квітень 2019 року, запропонував їх підписати, а також підписати акти за січень-лютий 2019 року. Оплату за цими актами позивач просив провести до 25.04.2019. З відмітки на листі вбачається, що він був отриманий відповідачем 11.04.2019.

На вищевказані два листи позивача відповідач надав відповідь (лист за №195/02-29 від 15.04.2019, а.с. 41, т.1), у якій:

- зазначив про те, що у зв`язку із відсутністю договору на теплопостачання оплачувати надані позивачем послуги у відповідача немає підстав;

- зазначив про незадовільну якість надання послуг позивачем;

- поінформував позивача про результати розгляду його звернень щодо підвищення тарифу на теплопостачання;

- повідомив про необхідність укладення нового договору про теплопостачання в порядку, визначеному Законом України Про публічні закупівлі ;

- за наявності згоди позивача щодо повторної участі у процедурі закупівлі за переговорною процедурою, відповідач задекларував готовність оплатити надані позивачем послуги у період з січня по березень 2019 року за тарифом 1540 грн. за 1 Гкал, а за квітень 2019 року - за тарифом 1585 Гкал.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не підписав наданих позивачем актів прийому-передачі послуг з теплопостачання за період з січня по квітень 2019 року та оплати за ними не провів. Нового договору між сторонами не було укладено.

До матеріалів справи позивач долучив копії актів №№ 8 - 18 прийому-передачі послуг з теплопостачання за період з січня по квітень 2019 року по кожному навчальному закладу, що підписані лише з його сторони (а.с. 61-70, т.1).

Відповідно до відомостей, що наведені у цих актах, протягом спірного періоду позивач надав обсяг послуг, який відповідає тим обсягам, що зазначені у листах від 25 березня 2019 року за №18 та від 10 квітня 2019 року за №19. Також у вказаних актах зафіксовано покази лічильників на початок та кінець відповідного опалювального періоду:

1) по Заболотівському ліцею: за січень-лютий 2019 року - початковий показник лічильника 1680, кінцевий показник лічильника 1864, за березень-квітень 2019 року - початковий показник лічильника 1864, кінцевий показник лічильника 1924;

2) по Ганьківському ліцею: за січень-лютий 2019 року - початковий показник лічильника 1263, кінцевий показник лічильника 1400, за березень-квітень 2019 року - початковий показник лічильника 1400, кінцевий показник лічильника 1464;

3) по Рудниківському ліцею: за січень-лютий 2019 року - початковий показник лічильника 1136, кінцевий показник лічильника 1243, за березень-квітень 2019 року - початковий показник лічильника 1243, кінцевий показник лічильника 1280;

4) по Зібранівській гімназії: за січень-лютий 2019 року - початковий показник лічильника 1066, кінцевий показник лічильника 1145, за березень-квітень 2019 року - початковий показник лічильника 1145, кінцевий показник лічильника 1183;

5) по Тростянецькій гімназії: за січень-лютий 2019 року - початковий показник лічильника 567,45, кінцевий показник лічильника 607, за березень-квітень 2019 року - початковий показник лічильника 607, кінцевий показник лічильника 625;

Відомості, що наведені у вказаних актах відповідають іншим доказам, що наявні в матеріалах справи, а саме:

- початкові покази лічильників станом на січень 2019 року відповідають кінцевим показам лічильників станом на грудень 2018 року, які зафіксовані в актах приймання-передачі послуг теплопостачання, що підписані обома сторонами даного спору на підставі договору №7 від 15.03.2018 (а.с. 177-181, т.1);

- кінцеві покази лічильників станом на квітень 2019 року відповідають відомостям, що містяться в актах, складених між ТзОВ Паровик та керівниками навчальних закладів, про покази лічильників станом на момент завершення опалювального сезону 2018-2019 років (а.с. 233-237, т.1), а саме: 1) по Заболотівському ліцею кінцевий показник лічильника становить 1924,32 Гкал; 2) по Ганьківському ліцею кінцевий показник лічильника становить 1464,76 Гкал; 3) по Рудниківському ліцею кінцевий показник лічильника становить 1280,13 Гкал; 4) по Зібранівській гімназії кінцевий показник лічильника становить 1183,21 Гкал; 5) по Тростянецькій гімназії кінцевий показник лічильника становить 625,36 Гкал.

З наведених в сукупності доказів вбачається, що позивач у період січня-квітня 2019 року фактично надав відповідачу послуги з постачання теплової енергії для Заболотівського ліцею, Ганьківського ліцею, Рудниківського ліцею, Зібранівської гімназії та Тростянецької гімназії.

Обсяги поставленої теплової енергії доведені позивачем та зафіксовані ним у відповідних актах прийому - передачі послуг з теплопостачання, які були передані відповідачу, проте залишені останнім без підпису та оплати. У листуванні між сторонами з цього приводу відповідач не заперечував факту надання позивачем послуг з теплопостачання у період з січня по квітень 2019 року та обсягу наданих послуг. Заперечення відповідача були пов`язані із заявленою позивачем вартістю наданих послуг та відсутністю договору, який би діяв у 2019 році.

Правовідносини у сфері теплопостачання регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про теплопостачання", Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Правилами користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Відповідно до ст. 5 Закону України Про житлово-комунальні послуги до комунальних послуг належать в т.ч. послуги з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Відповідно до ст. 21 Закону України Про житлово-комунальні послуги виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Параметри якості теплової енергії повинні відповідати нормативним документам у сфері стандартизації. Постачання теплової енергії для потреб централізованого опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначенню дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Послуга з постачання теплової енергії надається згідно з умовами договору, що укладається з урахуванням особливостей, визначених цим Законом, та вимогами правил надання послуг з постачання теплової енергії, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, якщо інше не передбачено законом.

В силу ст.19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду України від 25.11.2014 у справі № 3-184-гс14 та від 20.04.2016 у справі № 6-2951цс15, постановах Верховного Суду від 3 грудня 2019 року у справі № 917/119/19 та від 03 червня 2010 року у справі № 904/2588/18.

Згідно позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 30.03.2018 у справі № 10/12510/17, незважаючи на те, що Правилами користування тепловою енергією встановлено, що користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору купівлі-продажу теплової енергії між споживачем і теплопостачальною організацією, в силу пунктів 1-2, 4 зазначених Правил, останні визначають взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії і в тому випадку, коли такий договір відсутній, оскільки вони є обов`язковими для виконання усіма теплопостачальними організаціями незалежно від форми власності, споживачами, організаціями, що виконують проектування, пуск, налагодження та експлуатацію обладнання для, виробництва, транспортування, постачання та використання теплової енергії. Відповідно до пункту 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), згідно з діючими тарифами (цінами) затвердженими в установленому порядку.

Таким чином, на підставі вищенаведеного, колегія суддів відхиляє доводи скаржника, пов`язані із відсутністю між сторонами договору на теплопостачання. Та обставина, що між сторонами у 2019 році не було укладено договору тягне за собою наслідок у вигляді обов`язку відповідача оплатити фактично надані послуги теплопостачання згідно з діючим тарифом.

Порядок встановлення тарифу на теплопостачання визначається Законами України Про житлово-комунальні послуги та Про теплопостачання .

Так, пунктом 2 частини 3 статті 4 Закону України Про житлово-комунальні послуги передбачено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін/тарифів на комунальні послуги відповідно до закону.

Приписами ст. 10 Закону України Про житлово-комунальні послуги унормовано, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Згідно частини 11 ст.20 Закону України Про теплопостачання , для встановлення тарифу на теплову енергію, тарифу на виробництво теплової енергії суб`єкт господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, подає органу, уповноваженому встановлювати такі тарифи, заяву із зазначенням розміру тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті.

Частиною 12 вказаної статті передбачено, що якщо уповноважений орган протягом 30 календарних днів з дня надходження заяви не встановлює розмір тарифу, розрахованого відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті, або не надає вмотивовану відмову у його встановленні, вважається, що суб`єкту господарювання, що здійснює виробництво теплової енергії на установках з використанням альтернативних джерел енергії, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки, встановлено розмір тарифу, розрахований таким суб`єктом господарювання відповідно до частини четвертої та/або п`ятої цієї статті та поданий у заяві. Копія заяви (опису документів) з відміткою про дату їх надходження є підтвердженням подання уповноваженому органу заяви та розрахунків розміру тарифу.

Таким чином, Закон чітко визначає, що у разі відсутності відповідних дій сільської ради на подану теплопостачальною організацією заяву про встановлення тарифу, такий тариф є встановленим на підставі поданої заяви без будь яких умов та застережень.

Як було зазначено вище, тариф на теплопостачання був встановлений рішенням Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади від 15.03.2018 за № 65-4/2018 у розмірі 1540 грн. за 1 Гкал.

Згодом вказаний тариф був змінений на підставі рішення Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади від 21.03.2019 за №245-11/2019, яким з 01.04.2019 затверджено новий тариф у розмірі 1585 грн. за 1 Гкал теплової енергію.

Матеріалами даної справи також підтверджується факт звернення ТзОВ "Паровик" до Заболотівської селищної ради ОТГ із заявою №7 від 15.01.2019 про встановлення тарифу на теплову енергію для потреб Заболотівського ліцею, Ганьківського ліцею, Рудниківського ліцею, Зібранівської гімназії та Тростянецької гімназії. У вказаній заяві зазначено, що розмір середньозважених тарифів, встановлений Держенергоефективності станом на 26 грудня 2018 року становив для Івано-Франківської області 2166,31 грн. Заявник провів власний розрахунок тарифу та просив Заболотівську селищну раду ОТГ затвердити його у розмірі 2046 грн. з урахуванням єдиного податку (5%).

Як було зазначено вище, вкзану заяву відповідач отримав 17.01.2019.

Матеріали справи не містять доказів того, що протягом 30 календарних днів з дати отримання від позивача заяви про встановлення тарифу, селищна рада на сесії прийняла рішення про встановлення тарифу чи надала вмотивовану відмову у встановленні тарифу.

Та обставина, що вказане питання розглядалася 05.02.2019 постійною комісією з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, підприємництва, будівництва, енергозбереження та транспорту, інвестицій Заболотівської селищної ради ОТГ, за результатами якого було прийнято протокольне рішення про залишення в силі рішення сесії селищної ради ОТГ від 13.12.2018 за №183-10/2018 про тариф 1540 грн., не свідчить про відмову селищною радою у встановленні тарифу.

В силу ч.10 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішення постійної депутатської комісії носять рекомендаційний характер та не належать до актів органів місцевого самоврядування, обов`язкових до виконання, оскільки за результатами вивчення і розгляду питань, постійні комісії готують лише висновки і рекомендації.

Таким чином, не вчинивши визначених ст. 20 Закону України Про теплопостачання дій, для Заболотівської селищної ради ОТГ настали наслідки у вигляді встановлення нового тарифу, зазначеного в заяві ТзОВ Паровик та втрати чинності тарифу, що був встановлений Заболотівською селищною радою ОТГ раніше. Лише 21 березня 2019 року сесія Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади прийняла належне рішення з приводу нового тарифу на теплопостачання, яке вступило в дію з 01 квітня 2019 року.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що при визначенні вартості наданих відповідачем послуг з теплопостачання підлягають застосуванню наступні тарифи:

- з 01.01.2019 слід застосовувати тариф, встановлений рішенням селищної ради від 15.03.2018 за № 65-4/2018 (1540 грн. за 1 Гкал);

- з 18.02.2019 слід застосовувати тариф, визначений на підставі ч.12 ст.20 Закону України "Про теплопостачання", у заяві ТзОВ Паровик №7 від 15.01.2019 (2046,00 грн. з урахуванням єдиного податку 5%);

- з 01.04.2019 слід застосовувати тариф, визначений у рішенні селищної ради від 21.03.2019 за №245-11/2019 (1585 грн. за 1 Гкал).

При цьому, визначений ТзОВ Паровик тариф та порядок його нарахування не оскаржується Заболотівською селищною радою ОТГ та не є предметом спору у даній справі.

За наведених вище у цій постанові обставин, беручи до уваги той факт, що постачання теплової енергії для обігріву навчальних закладів Заболотівської ОТГ було здійснено позивачем протягом січня - квітня 2019 року у обсягах, які підтверджуються матеріалами даної справи та прийнято відповідачем без жодних зауважень, то за переконанням колегії суддів, в силу ст.19 Закону України "Про теплопостачання", ст.275 Господарського кодексу України, обов`язком відповідача є здійснення розрахунку за надані позивачем послуги з теплопостачання у кількості 761,58 Гкал.

Колегія суддів вважає правильним та обґрунтованими перерахунок судом першої інстанції суми заборгованості відповідача, з огляду на зазначені вище розміри тарифів та періоди їх застосування, та встановлення її у розмірі 1312857,65 грн.

Колегія суддів відхиляє покликання скаржника на рішення сесії Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади №183-10/2018 від 13 грудня 2018 року "Про затвердження ціни гігакалорій на території Заболотівської об`єднаної територіальної громади", у п.1 якого було визначено, що встановлення зміни тарифу на виробництво теплової енергії належить розглядати на черговій сесії селищної ради тільки при умові перенесення приладів обліку з приміщення кочегарки у приміщення закладів освіти, які опалюються. Вказане рішення жодним чином не впливає на правовідносини сторін у даній праві, оскільки було ухвалене Заболотівською селищною радою ОТГ до звернення позивача із заявою про збільшення тарифу.

Та обставина, що відповідач є органом місцевого самоврядування та має бюджетне фінансування, не впливає на його обов`язок здійснення розрахунку з позивачем за фактично надані послуги з теплопостачання, які відповідачем були прийняті.

Інші доводи відповідача, наведені ним в апеляційній скарзі колегія суддів вважає такими, що не мають значення для вирішення спору між сторонами та не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні.

Відповідно до ч.1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ч.3 ст.13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалено відповідно до обставин та матеріалів справи з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 129, 269, 271, 275, 276, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.11.2019 у справі №909/522/19 залишити без змін, а апеляційну скаргу Заболотівської селищної ради об`єднаної територіальної громади - без задоволення.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на скаржника.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 287, 288 ГПК України.

Справу повернути в Господарський суд Івано-Франківської області.

Повний текст постанови складено 26.03.2020.

Головуюча суддя Г.В. Орищин

суддя Н.А. Галушко

суддя М.Б. Желік