Ухвала

від 09.12.2019 по справі 904/5820/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

09.12.2019м. ДніпроСправа № 904/5820/19

За заявою: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м. Київ

до Корпорації "Інформаційні системи України", м. Дніпро

про забезпечення позову до подачі позовної заяви

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Без повідомлення представників сторін

В С Т А Н О В И В:

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про забезпечення позову, відповідно до якої просить вжити заходи забезпечення позову, а саме:

- заборонити Корпорації "Інформаційні системи України" відчужувати у будь-який спосіб та розпоряджатися нерухомим майном, що належить їй на праві власності та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо такого майна, в межах суми позову 5 353 251,29 грн., із внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про зазначену заборону, до набрання рішенням суду законної сили по цій справі;

- накласти арешт на грошові кошти, що належать Корпорації "Інформаційні системи України", наявні на рахунках, відкритих Корпорацією "Інформаційні системи України" в банківських установах України, зокрема, на рахунку, що відкритий в ПАТ КБ "ОТП Банк", м. Київ, (МФО 300528, код ЄДРПОУ 24737811) № НОМЕР_1 в межах суми позову 5 353 251,29 грн.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" зазначає, що 02.04.2015 між ПАТ КБ "Приватбанк" (яке змінило назву на АТ КБ "Приватбанк") та Корпорацією "Інформаційні системи України" укладено договір DNH2LKI06616 про надання кредиту у вигляді відновлюваної кредитної лінії.

За цим договором банк надав корпорації кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування 8 190 287,69 грн. (на поповнення обігових коштів) під зобов`язання позичальника сплатити за користування кредитом 11% річних (п. А.6. договору) у термін, визначений пунктом А.8. розділу А, та повернути кредит у терміни згідно з графіком зменшення поточного ліміту, встановленим додатком 1 до договору (пункт А.3 договору). Банк свої зобов`язання за договором виконав, надавши позичальнику кредит у межах узгодженого сторонами кредитного ліміту, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_3.

У зв`язку зі зміною та підвищенням курсу іноземної валюти (долар США) відносно національної валюти на протязі дії кредитного договору, на підставі підпункту 2.3.1 пункту 2.3. договору банком було надіслано корпорації лист від 28.12.2017 №Э/Upr 1/3-165057, щодо надання позичальником згоди на збільшення процентної ставки за користування кредитом, зміни періодичності платежів за кредитом, який отримано корпорацією

25.01.2018. Листом від 12.02.2018 №12/02 корпорація згоду на підвищення процентної ставки не надала і відмовилася від підписання запропонованого банком договору про внесення змін до кредитного договору.

Зважаючи на ненадання згоди, банком надіслано лист від 26.02.2019 №Э/Upr 1/3-194512 та повідомлено про зміну умов кредитного договору № DNH2LKI06616 від 02.04.2015, а саме: зміну терміну повернення кредиту, визначеного пунктом А.3., встановлення 12 березня 2018 датою повернення кредиту, та вимагав 12 березня 2018 повернути банку суму кредиту у повному обсязі, проценти за фактичний строк його користування, повністю виконати інші зобов`язання за цим договором. Цим же листом позичальника повідомлено, що у випадку непогашення суми кредиту, процентів за фактичний строк його користування у термін, зазначений у повідомленні (12.03.2018), вся сума належного платежу за цим договором, починаючи з наступного дня дати, зазначеної у повідомленні, вважається простроченою. У зв`язку з невиконанням зобов`язань у визначений строк 12.03.2018 заборгованість віднесена до простроченої. 26.03.2018 Корпорацією "ІСУ" було відхилено повідомлення банку.

Отже, строк виконання Корпорацією "ІСУ" зобов`язань за кредитним договором № DNH2LKI06616 від 02.04.2015 настав 12.03.2018, їх розмір станом на 03.12.2019 становить 5 353 251,29 грн. з яких, заборгованість за тілом кредиту - 5 100 000,00 грн. та за процентами - 253 251,29 грн.

На даний час, позичальником у визначений термін, зобов`язання по погашенню кредиту та процентів не виконано, що підтверджується випискою по рахунку та розрахунком заборгованості, копії яких додаються.

У зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань, вирішив звернутися до Господарського суду Дніпропетровської області про стягнення заборгованості за договором №DNH2LKI06616 від 02.04.2015.

Разом з цим, між АТ КБ "Приватбанк" та Корпорацією "Інформаційні системи України" було укладено договори оренди № 01/07/03-16 від 01.07.2016 (припинений 29.05.2019) та № 08/03-01ар від 03.08.2014 (строк дії до 04.06.2020).

Рішенням АТ КБ "Приватбанк" було надано дозвіл на здійснення зарахувань зустрічних однорідних вимог АТ КБ "Приватбанк" за зобов`язанням за кредитним договором № DNH2LKI06616 від 02.04.2015 (погашення процентів і тіла кредиту), і Корпорації "Інформаційні системи України", за зобов`язаннями, які виникають із договорів оренди № 01/07/03-16 від 01.07.2016, № 08/03-01ар від 03.08.2014 (з оплати орендної плати) протягом дії договорів оренди. Предметом договору оренди є приміщення загальною площею 354,14 м.2, другий поверх, та 80 м 2 третій поверх за адресою: в м. Київ, вул. Кирилівська (Фрунзе), 104 (реєстраційний номер об`єкту -18726680000).

11.09.2019 на адресу банку від ТОВ "Аграрні технології України" надійшов лист за вих. № 29/07-8 від 29.07.2019, яким товариство повідомило про зміну власника орендованих банком за договором оренди № 08/03-01 ар від 03.08.2014 приміщень, розташованих в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Кирилівська, 104 та, посилаючись на ч. 1 ст. 770 ЦК України, зазначило про необхідність перерахування орендної плати за користування приміщеннями на поточний рахунок ТОВ "Аграрні технології України".

З моменту зазначеного письмового повідомлення відсутні правові підстави для перерахунку сум орендних платежів за договором оренди № 08/03-01ар від 03.08.2014 на адресу Корпорації "ІСУ" та здійснення зарахувань зустрічних вимог АТ КБ "Приватбанк" за зобов`язанням за кредитним договором № DNH2LKI06616 від 02.04.2015.

За результатом додаткового вивчення документів, пов`язаних з орендованим приміщенням, було встановлено, що у Корпорації "ІСУ" відсутнє право власності на об`єкт нерухомого майна нежитловий будинок (літ. А), реєстраційний номер 18726680000 за адресою м. Київ, вул. Кирилівська, будинок 104. Корпорація "ІСУ" не повідомляла АТ КБ "Приватбанк" про відчуження вищезазначеного нерухомого майна, що належало їй на праві власності. З виписки по рахунку та розрахунку заборгованості вбачається, що боржник Корпорація "ІСУ" припинила виконувати погашення заборгованості за кредитним договором.

Таким чином, кредитору стало відомо, що позичальник намагається відчужити своє нерухоме майно на яке можливо звернути стягнення для погашення заборгованості за договором № DNH2LKI06616 від 02.04.2015.

За таких обставин, кредитор вбачає загрозу подальшого відчуження нерухомого або рухомого майна боржником, та обґрунтовано припускає, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення, в той час коли є невиконані кредитні зобов`язання на значну суму.

Також заявник вважає, що існують інші ризики умисного ухилення боржника від виконання судового рішення у разі ухвалення його на користь кредитора, зокрема шляхом виведення боржником наявних грошових коштів з власних рахунків, відчуження належного боржнику майна, укладення фіктивних договорів застави, іпотеки, купівлі-продажу, ліквідації юридичної особи, тощо.

Згідно відомостей довідки від 26.02.2019 та від 22.05.2018 у Корпорації "Інформаційні системи України" наявний р/р № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ КБ "ОТП Банк", м. Київ, (МФО 300528, код ЄДРПОУ 24737811). Грошові кошти, що обліковуються на зазначеному рахунку не спрямовуються боржником добровільно на погашення заборгованості за кредитним договором, отже, ще до ухвалення рішення по справі про стягнення заборгованості, грошові кошти боржник може безперешкодно витратити на інші свої потреби або перерахувати на інший рахунок контрагента для уникнення відповідальності за порушення зобов`язань та з метою ухилення від виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог банку.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.12.2019 задоволено заяву судді Юзікова С.Г про самовідвід.

Розпорядженням керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області від 06 грудня 2019 року №1959 у зв`язку із задоволенням заяви судді Юзікова С.Г про самовідвід від розгляду, відповідно до п.2.3.25 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматичний розподіл матеріалів справи по вх. №зз-81/19 справи №904/5820/19.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.12.2019 для розгляду заяви визначено суддю Євстигнеєву Н.М.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Частиною першою статті 2 ГПК України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.

Так, відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За умовами ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 3 ст. 137 ГПК України).

Забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи. Воно полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Умовою застосування заходів забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи до забезпечення позову повинні бути співмірними з заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

За приписами частини першої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" просить заборонити Корпорації "Інформаційні системи України" відчужувати у будь-який спосіб та розпоряджатися нерухомим майном, що належить їй на праві власності та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо такого майна, в межах суми позову 5 353 251,29 грн., із внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про зазначену заборону, до набрання рішенням суду законної сили по цій справі, а також накласти арешт на грошові кошти, що належать Корпорації "Інформаційні системи України", наявні на рахунках, відкритих Корпорацією "Інформаційні системи України" в банківських установах України, зокрема, на рахунку, що відкритий в ПАТ КБ "ОТП Банк", м. Київ, (МФО 300528, код ЄДРПОУ 24737811) № НОМЕР_1 в межах суми позову 5 353 251,29 грн.

Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, товариство надало: копію кредитного договору №DNH2LKI06616 від 02.04.2015; розрахунок заборгованості; виписку по рахунку № НОМЕР_2 ; виписку по рахунку № НОМЕР_3 ; виписку по рахунку № НОМЕР_4 ; копію довідки від 26.02.2019 №26/02-01; копію заяви про закриття поточного рахунку; копію листа №29/07-8 від 29.07.2019 ТОВ "Аграрні технології України"; інформацію від 05.12.2019 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно; копію листа від 28.12.2017 №Э/Upr 1/3-165057; копію договору про внесення змін до кредитного договору №DNH2LKI06616 від 02.04.2015; копію відповіді від 12.02.2018 №12/02; копію повідомлення від 26.02.2018 №Э/Upr 1/3-194512.

Дослідивши надані позивачем до заяви про забезпечення позову докази, суд доходить висновку про відсутність підстав для її задоволення, оскільки надана позивачем інформація не підтверджує неможливість виконання відповідачем рішення господарського суду про стягнення заборгованості у разі задоволення позову.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача від можливих недобросовісних дій відповідача, а також можливість реального і ефективного виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

При цьому, господарський суд враховує доводи заявника про неналежне виконання відповідачем договірних зобов`язань, а також значну суму позовних вимог у даній справі (5353251,29грн) за неналежне виконання умов кредитного договору в частині повернення кредиту, проте зі змісту поданої заяви про забезпечення позову реальної загрози невиконання чи утруднення виконання відповідачем можливого рішення суду про задоволення позову не вбачається, оскільки, укладаючи кредитний договір №DNH2LKI06616 від 02.04.2015, банк вже забезпечив виконання відповідачем зобов`язань за ним шляхом укладення між позивачем та відповідачем договору застави № DNH2LKI06616/DZ від 02.04.2015.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором (ч.1 ст.20 Закону України "Про заставу").

Якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше (ч.5 ст.18 Закону України "Про заставу").

Метою забезпечувального зобов`язання, такого як застава (іпотека), є набуття кредитором (заставодержателем) переважного перед іншими кредиторами боржника (заставодавця) права задоволення своїх вимог за рахунок переданого в забезпечення зобов`язання майна боржника (предмета застави (іпотеки), що прямо випливає зі змісту статті 1 Закону України "Про заставу", статей 1, 3 Закону України "Про іпотеку".

Особливістю таких правовідносин є те, що заставодавець хоча і залишається власником переданого в заставу майна, проте на період забезпечення позбавлений правомочності розпорядження цим майном, а заставодержатель у свою чергу у випадку порушення боржником забезпеченого зобов`язання має право у будь-який момент переважно перед іншими кредиторами такого боржника задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на заставлене майно. У зв`язку з чим заставодержатель має власний пріоритетний майновий інтерес до отриманого в заставу майна боржника, який може бути реалізований ним у будь-який момент у разі порушення забезпеченого зобов`язання.

Відповідно в даному випадку невжиття заходів забезпечення позову не може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Господарський суд зазначає, що не вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, оскільки мета забезпечення позову - це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Отже шляхом укладення договору застави, позивач вже передбачив заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу.

Та обставина, що з вересня 2019 року у Крпорації "ІСУ" відсутнє право власності на об`єкт нерухомого майна - нежитловий будинок (літ А), за адресою м. Київ, вул. Кирилівська, буд.104, не свідчить про неможливість виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Перехід права власності може свідчити лише про припинення здійснення зарахувань зустрічних однорідних вимог АТ КБ "Приватбанк" за зобов`язанням за кредитним договором № DNH2LKI06616 від 02.04.2015 (погашення процентів і тіла кредиту), і Корпорації "Інформаційні системи України", за зобов`язаннями, які виникають із договорів оренди № 01/07/03-16 від 01.07.2016, № 08/03-01ар від 03.08.2014 (з оплати орендної плати) протягом дії договорів оренди. Приміщення загальною площею 354,14 м.2, другий поверх, та 80 м 2 третій поверх за адресою: в м. Київ, вул. Кирилівська (Фрунзе), 104 (реєстраційний номер об`єкту -18726680000) є предметом саме договору оренди.

Щодо вимоги заявника про заборону вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо майна, в межах суми позову 5 353 251,29 грн., із внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про зазначену заборону, до набрання рішенням суду законної сили по цій справі, господарський суд зазначає, що Корпорація "Інформаційні системи України" не є органом реєстрації (державним реєстратором).

Також, відповідно до заяви про забезпечення позову, заявником не підтверджена наявність правових підстав (з посиланням на відповідні докази) для застосування заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача. Те, що грошові кошти, що обліковуються на р/р № НОМЕР_1 , відкритий в ПАТ КБ "ОТП Банк", м. Київ, та не спрямовуються боржником добровільно на погашення заборгованості за кредитним договором не свідчить про його ухилення від виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Отже, з урахуванням наведеного, здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про вжиття заходів до забезпечення позову.

09 грудня 2019 року від Корпорації "Інформаційні системи України" до господарського суду надійшла заява про розгляд заяви про вжиття заходів з викликом сторін.

Частиною 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін (ч.ч.3, 4 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням того, що надані заявником пояснення та додані до матеріалів справи докази є достатніми для розгляду заяви про забезпечення позову, суд відхиляє клопотання Корпорації "Інформаційні системи України" про розгляд цієї заяви з викликом сторін.

Керуючись статтями 136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом:

- заборони Корпорації "Інформаційні системи України" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, код ЄДРПОУ 24737811) відчужувати у будь-який спосіб та розпоряджатися нерухомим майном, що належить їй на праві власності та вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо такого майна, в межах суми позову 5 353 251,29 грн., із внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про зазначену заборону, до набрання рішенням суду законної сили по цій справі;

- накладення арешту на грошові кошти, що належать Корпорації "Інформаційні системи України" (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 32, код ЄДРПОУ 24737811), наявні на рахунках, відкритих Корпорацією "Інформаційні системи України" в банківських установах України, зокрема, на рахунку, що відкритий в ПАТ КБ "ОТП Банк", м. Київ, (МФО 300528, код ЄДРПОУ 24737811) № НОМЕР_1 в межах суми позову 5 353 251,29 грн. - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 09.12.2019 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.М. Євстигнеєва