Ухвала

від 09.12.2019 по справі 911/3038/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" грудня 2019 р. м. Київ Справа № 911/3038/19

Суддя Бабкіна В.М., розглянувши заяву Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" про забезпечення позову у справі

за позовом Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" (01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 30)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Металіс Групп (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Промислова, 13)

та до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 105539,07 грн. заборгованості за договором про надання овердрафту № Т10.05.2017 К1855 від 15.03.2018 р., у тому числі - 73283,27 грн. основного боргу, 2391,83 грн. процентів, 29863,97 грн. пені

Без виклику представників учасників процесу

встановив:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява б/н від 29.11.2019 р. (вх. № 3161/19 від 06.12.2019 р.) Акціонерного товариства "ТАСКОМБАНК" до Товариства з обмеженою відповідальністю Металіс Групп та до ОСОБА_1 про стягнення 105539,07 грн. заборгованості за договором про надання овердрафту № Т10.05.2017 К1855 від 15.03.2018 р., у тому числі - 73283,27 грн. основного боргу, 2391,83 грн. процентів, 29863,97 грн. пені.

Разом із позовною заявою до господарського суду Київської області АТ "ТАСКОМБАНК" було подано заяву б/н від 29.11.2019 р. (вх. № 291/19 від 06.12.2019 р.) про забезпечення позову, відповідно до якої товариство просило суд в якості забезпечення позову до початку попереднього слухання справи у суді накласти арешт на майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю Металіс Групп (ЄДРПОУ 38767111), а саме - автомобіль SUZUKI SX-4, 2015 р.в., об`єм двигуна 1586, а також на майно, що належить ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ), а саме: ј частину трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку 7424183200:02:000:0137 площею 0,2544 га за адресою: АДРЕСА_1 ; земельну ділянку 7424183200:02:000:0136 площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_1 ; житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1.

Розглянувши заяву АТ "ТАСКОМБАНК" б/н від 29.11.2019 р. (вх. № 291/19 від 06.12.2019 р.) про забезпечення позову, проаналізувавши норми господарського процесуального законодавства України, суд зазначає наступне.

У вказаній заяві АТ "ТАСКОМБАНК" стверджує про необхідність застосування заходів забезпечення поданого ним позову. В обґрунтування підстав для застосування таких заходів товариство посилається на те, що інші види забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед банком не надавалися. При цьому, поручителем за договором про надання Товариству з обмеженою відповідальністю Металіс Групп (відповідач 1) овердрафту № Т10.05.2017 К1855 від 15.03.2018 р. є ОСОБА_1 (відповідач 2) згідно з договором поруки № Т 11.03.2014 І4957 від 15.03.2018 р. Так, відповідач 1 навмисно протягом тривалого часу не здійснював виконання зобов`язань за кредитним договором щодо погашення суми боргу, процентів за його користування. Водночас, відповідачі діють недобросовісно, оскільки у будь-який спосіб ухиляються від виконання обов`язків за кредитним договором, у тому числі - не відповідають на телефонні дзвінки працівників банку, вимикають мобільні телефони, не отримують і не реагують у встановлений чинним законодавством та умовами вищезазначеного кредитного договору термін на письмові звернення банку. При цьому, граничний строк остаточного повернення коштів згідно кредитного договору сплив. Дані обставини, на переконання позивача, свідчать про свідоме ухилення відповідачів від виконання взятих на себе зобов`язань.

Зважаючи на викладені обставини, той факт, що відповідачі до звернення банку до суду не погашали прострочену заборгованість, хоча мають можливість це зробити, на думку банку, беззаперечно вказує на небажання позичальника та поручителя виконати свої зобов`язання за кредитним договором та договором поруки.

Перелічене вище майно, яке належить відповідачам, не виступає забезпеченням по кредитному договору, та може бути в будь-який момент відчужене ними з метою уникнення звернення стягнення на зазначене майно на підставі рішення суду, чим унеможливить задоволення кредиторських вимог АТ ТАСКОМБАНК та спричинить нанесення збитків останньому. Таким чином, у АТ ТАСКОМБАНК існує ризик того, що рішення суду про стягнення заборгованості не буде виконане. За таких обставин позивач вважає, що невжиття заявлених ним заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду у даній справі.

Приписами ст. ст. 1, 14 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що Господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно приписів ст. ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

З системного аналізу наведених процесуальних приписів слідує, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, обов`язок доказування наведеного покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами, відповідно до вимог ст.ст. 73, 74, 76-79 Господарського процесуального кодексу України, які передбачають, зокрема, обов`язковість подання заявником доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між невжиттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення.

Суд відзначає, що предметом позову у даній справі є стягнення 105539,19 грн. грошових коштів, у той час як заявник просить накласти арешт на належне відповідачам нерухоме та рухоме майно.

Відтак, обраний позивачем захід забезпечення позову в частині накладення арешту на нерухоме та рухоме майно не відповідає предмету поданого ним позову, вимогою за яким є стягнення з відповідачів грошових коштів, як заборгованості за кредитним договором, тоді як жодних вимог стосовно вказаного майна позивачем не заявлено.

Також позивачем у заяві про забезпечення позову не наведено достатніх обґрунтувань та не доведено доказами, що невжиття заходів забезпечення позову саме у вигляді накладення арешту на частину квартири, житловий будинок, земельні ділянки та автомобіль може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист інтересів позивача, за яким він звернувся до суду.

Окрім того, жодних доказів на підтвердження вчинення відповідачами будь-яких дій, спрямованих на відчуження вказаного майна, позивачем до заяви про забезпечення позову не надано, як не надано і будь-яких доказів неспроможності відповідачів виконати рішення суду про стягнення грошових коштів.

Наведені ж позивачем обставини та доводи щодо ухилення відповідачів від сплати заборгованості за кредитним договором є спірним предметом дослідження за позовом у даній справі, а тому не є достатніми підставами для вжиття заходів забезпечення позову у розумінні ст. 136 ГПК України.

Відтак, оцінивши обґрунтованість доводів АТ ТАСКОМБАНК щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв`язку між заявленими заходами забезпечення позову і предметом позовних вимог, зважаючи на необхідність забезпечення збалансованості інтересів сторін, суд дійшов висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення заяви АТ ТАСКОМБАНК б/н від 29.11.2019 р. (вх. № 291/19 від 06.12.2019 р.) про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 136, 137, 140, 232, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви Акціонерного товариства ТАСКОМБАНК б/н від 29.11.2019 р. (вх. № 291/19 від 06.12.2019 р.) про забезпечення позову.

Ухвала господарського суду набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала господарського суду оскаржується в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено 09.12.2019 р.

Суддя В.М. Бабкіна