Рішення

від 19.11.2019 по справі 910/11760/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2019Справа № 910/11760/18

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., за участю секретаря судового засідання Дьогтяр О.О., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Діана люкс логістик

до Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Інго

Україна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю Арістон термо Україна

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1) Фізична особа-підприємець Санюк Костянтин Миколайович

2) Товариство з обмеженою відповідальністю Транслойд

3) Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Теком

про стягнення 478 044,65 грн.

за участю представників сторін:

від позивача Любаренко І.О. (адвокат за ордером від 16.09.2019)

від відповідача Вілько Н.Г. (адвокат за довіреністю № 4 від 02.01.2019)

від третьої особи на стороні позивача Сатир Л.В. (довіреність № б/н від 07.11.2018)

від третіх осіб-1,2,3 на стороні відповідача не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Діана люкс логістик (далі - ТОВ Діана люкс логістик , позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Інго Україна (далі - ПрАТ АСК Інго Україна , відповідач) про стягнення 478 044,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем його обов`язку, встановленого договором страхування відповідальності транспортного оператора № 202000572.17 від 05.08.2017, відшкодувати збитки, завдані страховим випадком, що стався у січні 2018 року, а саме викраденням прийнятого до перевезення вантажу.

Вважаючи, що його права порушені позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд стягнути з відповідача грошові кошти в загальному розмірі 478 044,65 грн, з яких: 425 763,26 грн - страхове відшкодування, 52 281,39 грн - пеня за порушення строку виплати страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2018 (суддя Мандриченко О.В.) відкрито провадження у справі № 910/11760/18 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.10.2018 залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Фізичну особу-підприємця Санюка Костянтина Миколайовича (далі - ФОП Санюк К.М., третя особа-1), Товариство з обмеженою відповідальністю Транслойд (далі - ТОВ Транслойд , третя особа-2) та Приватного акціонерного товариства Страхова компанія Теком (далі - ПрАТ СК Теком , третя особа-3).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2018 залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Арістон термо Україна (далі - ТОВ Арістон термо Україна , третя особа-4).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі № 910/11760/18 позов ТОВ Діана люкс логістик задоволено частково, стягнуто з ПрАТ АСК Інго Україна 425 763,26 грн страхового відшкодування, 6 386,45 грн витрат зі сплати судового збору та 11 578,25 грн витрат на професійну правничу допомогу, в іншій частині позову відмовлено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/11760/18 апеляційну скаргу ПрАТ АСК Інго Україна на вищевказане рішення суду задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 у справі № 910/11760/18 в частині стягнення страхового відшкодування змінено та стягнуто з ПрАТ АСК Інго Україна на користь ТОВ Діана люкс логістик 415 763,26 грн страхового відшкодування, 6 236,45 грн витрат зі сплати судового збору та 11 306,31 грн витрат на професійну правничу допомогу, в решті апеляційну скаргу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, здійснено також розподіл судових витрат за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Постановою Верховного Суду 12.08.2019 касаційну скаргу ПрАТ АСК Інго Україна задоволено частково, рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2018 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/11760/18 скасовано, справу № 910/11760/18 передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2019 (суддя Удалова О.Г.) прийнято до свого провадження справу № 910/11760/18 та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.09.2019.

13.09.2019 до суду надійшов поданий відповідачем відзив, у якому відповідач, посилаючись на положення п. 4 розділу ХІ укладеного сторонами договору страхування відповідальності транспортного оператора № 202000572.17 від 05.08.2017, стверджував про відсутність у нього обов`язку здійснити страхове відшкодування, у зв`язку з чим просив суд у задоволенні позову відмовити.

16.09.2019 до суду надійшла подана відповідачем заява про поворот виконання постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/11760/18 шляхом повернення стягнутих коштів у сумі 489 664,58 грн.

17.09.2019 до суду надійшли подані позивачем клопотання про відкладення розгляду справи та заява про збільшення розміру позовних вимог, у якій позивач просив суд визнати відмову у виплаті по страховій справі № ЕХ891 незаконною та стягнути з відповідача 425 763,26 грн страхового відшкодування і 52 281,39 грн пені за порушення строку виплати страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2019 (з урахуванням ухвали від 30.09.2019 про виправлення описки у даті процесуального документа) відкладено питання про прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог, задоволено клопотання позивача та відкладено підготовче засідання на 10.10.2019.

08.10.2019 до суду надійшло клопотання третьої особи-4 (ТОВ Арістон термо Україна ) про розгляд справи за відсутності її представника.

10.10.2019 у підготовчому засіданні, розглянувши клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що за своєю суттю вказана заява є заявою про зміну предмету позову, оскільки позивачем заявлена нова позовна вимога про визнання відмови у виплаті по страховій справі № ЕХ891 незаконною.

Частиною 4 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною третьою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв`язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - після початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

З урахуванням наведених приписів законодавства, суд відмовив у прийнятті до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, яка по суті є заявою про зміну предмету позову.

Крім того, суд оголосив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення судового засідання для розгляду справи по суті на 07.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.10.2019 викликано ФОП Санюка К.М., ТОВ Транслойд , ПрАТ СК Теком , як третіх осіб-1, 2, 3, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача для розгляду справи по суті на 07.11.2019.

07.11.2019 до суду надійшли подані третьою особою-3 (ПрАТ СК Теком ) письмові пояснення.

У судовому засіданні 07.11.2019 суд відклав розгляд справи на 19.11.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2019 викликано ТОВ Арістон термо Україна , як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача, ФОП Санюка К.М., ТОВ Транслойд , ПрАТ СК Теком , як третіх осіб-1, 2, 3, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача для розгляду справи по суті на 19.11.2019.

15.11.2019 до суду надійшли подані відповідачем додаткові документи до заяви про виконання повороту постанови суду апеляційної інстанції.

У судовому засіданні 19.11.2019 представники позивача та третьої особи-4 на стороні позивача позовні вимоги підтримали, вважали їх обґрунтованими та правомірними, просили суд позов задовольнити. Проти задоволення заяви про поворот виконання постанови апеляційної інстанції заперечували.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, вважав їх необґрунтованими та безпідставними, просив суд у задоволенні позову відмовити та задовольнити заяву про поворот виконання постанови суду апеляційної інстанції.

У судовому засіданні 19.11.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

05.08.2017 між ПрАТ АСК Інго Україна (страховик) та ТОВ Діана люкс логістик (страхувальник) був укладений договір страхування відповідальності транспортного оператора № 202000572.17 (далі - договір страхування) строком до 04.08.2018, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з відшкодуванням збитків, які виникли внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань згідно з договором про надання транспортно-експедиторських послуг, відповідних конвенцій і законодавства, що застосовується до діяльності страхувальника.

Відповідно до п. 2 розділу ІІІ цього договору застрахованою є відповідальність страхувальника при здійсненні операцій з міжнародного експедирування автомобільним транспортом відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів і протоколу до неї та внутрішньо-українського міжнародного експедирування відповідно до діючого законодавства України перевезення вантажів автомобільним транспортом.

Згідно з розділом IV договору страховими випадками є виникнення відповідальності страхувальника за збитки, що виникли в результаті неналежного виконання зобов`язань, що виникають із договорів про надання своїх послуг з обробки вантажів і відповідних конвенцій і законодавства, що застосовується стосовно діяльності страхувальника, а саме:

- за збитки в результаті повної або часткової втрати, псування, пошкодження або нестачі вантажу (ризик/втрата/пошкодження) внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (п. 1.1.1.1), крадіжки (п. 1.1.1.2), намокання вантажу (п. 1.1.1.3), пожежі (п. 1.1.1.4);

- за збитки у результаті повної чи часткової втрати, псування або пошкодження вантажу внаслідок виконання навантаження чи/або розвантаження вантажу в пункті відправлення/призначення співробітниками страхувальника чи спеціалізованими компаніями субпідрядниками страхувальника.

У січні 2018 року на виконання договору на логістичні послуги (транспортне експедирування) № ТЭО05/09/14 від 05.09.2014, позивач (ТОВ Діана люкс логістик ) на замовлення ТОВ Арістон термо Україна , зобов`язався здійснити організацію перевезення вантажів для їх доставки одержувачам товарів і покупцям замовника, а саме: забезпечити доставку автомобільним транспортом до м. Одеси промислово-побутових електричних виробів.

Позивачем було прийнято до перевезення вантаж, проте не забезпечено його доставку до місця призначення через викрадення, про що було повідомлено відповідача (ПрАТ АСК Інго Україна ) для отримання страхового відшкодування.

Судом встановлено, що для виконання прийнятих на себе зобов`язань за договором з ТОВ Арістон термо Україна позивач залучив ТОВ Транслойд , уклавши з ним договір-заявку про надання транспортно-експедиційних послуг № 6126012018 від 26.01.2018, згідно з умовами якої ТОВ Транслойд зобов`язалося здійснити перевезення до м. Одеси побутової техніки.

Матеріали справи свідчать, що перевезення здійснювалося безпосередньо Санюком К.М. спеціалізованим вантажним сідловим тягачем DAF 95 FX, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зі спеціалізованим напівпричепом Kogel, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно з заявкою на перевезення вантажу № 1 від 26.01.2018, оформленою Санюком К.М. та ТОВ Транслойд у межах виконання договору на перевезення вантажу № 090118-1 від 09.01.2018.

Факт прийняття вантажу до перевезення підтверджується:

- товарно-транспортною накладною № ВН-00000152 від 26.01.2018 та видатковою накладною № ВН-00000152 від 26.01.2018, згідно з якими завантажено товар вартістю 497 809,30 грн, а саме 200 одиниць водонагрівачів;

- товарно-транспортною накладною № ВН-00000153 від 26.01.2018 та видатковою накладною № ВН-00000153 від 26.01.2018, згідно з якими завантажено товар вартістю 81 666,65 грн., а саме 14 одиниць котлів;

- товарно-транспортною накладною № ВН-00000154 від 26.01.2018 та видатковою накладною № ВН-00000153 від 26.01.2018, згідно з якими завантажено 58 одиниць товару на загальну суму 233 847,70 грн (котли, водонагрівачі, комплекти допоміжних матеріалів).

Під час перевезення вищевказаного товару відбулася крадіжка вантажу з автотранспорту, яким він перевозився, про що повідомлено правоохоронні органи та зацікавлених осіб. За фактом зазначеної події до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості за № 12018161490000181 від 29.01.2018 з посиланням на ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України. Згідно з витягом з вказаного реєстру Санюк К.М. повідомив, що у період часу з 27.01.2018 16:00 до 29.01.2018 9:00 невстановлена особа викрала водонагрівачі та газові котли торгової марки Арістон з транспортного засобу DAF, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у м. Одесі по вул. Хуторській, 3, чим завдано збитків, розмір яких встановлюється.

На адресу місця доставки вантаж доставлено не у повному обсязі, що підтверджується актами розбіжностей від 30.01.2018, складеними ТОВ Діана Люкс Логістик , які перевізником, та ТОВ Арістон Термо Україна , як відправником. Так, через викрадення товару вантаж:

- за товарно-транспортною накладною і вантажною накладною № ВН-00000152 було доставлено у кількості 72 одиниці, замість 200;

- за товарно-транспортною накладною і вантажною накладною № ВН-00000153 не доставлено жодну одиницю товару;

- за товарно-транспортною накладною і вантажною накладною № ВН-00000452 було доставлено 39 одиниць вантажу, замість 72.

Оскільки відповідальність позивача (ТОВ Діана люкс логістик ) за належне виконання обов`язків з організації та здійснення вантажних перевезень була застрахована відповідачем (ПрАТ АСК Інго Україна ), 29.01.2018 позивач звернувся до відповідача з відповідним письмовим повідомлення установленої форми. Згідно з вказаним повідомленням від 29.01.2018 втраченою визначено побутову техніку (вантаж) загальною вартістю 813 323,65 грн, в графі "Характер і причини обставин випадку" вказано - взламано металевий контейнер, викрадено частину вантажу, місце випадку - м. Одеса, вул. Хуторовська, 3, стоянка з охороною, дата випадку - 27-29 січня 2018 року.

01.02.2018 ТОВ Арістон Термо Україна виставило позивачеві претензії у зв`язку з нестачею вантажу на загальну суму 425 763,26 грн, а саме: на суму 174 720,91 грн за товарно-транспортною накладною і вантажною накладною № ВН-00000152, на суму 81 666,65 грн за товарно-транспортною накладною і вантажною накладною № ВН-00000153 та на суму 169 375,70 грн за товарно-транспортною накладною і вантажною накладною № ВН-00000154.

16.03.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування.

За твердженнями позивача 05.04.2018 відповідач отримав всі запитувані документи, необхідні для вирішення питання про виплату страхового відшкодування та листом № 260 від 20.06.2018 відмовив у його здійсненні, посилаючись на п. 4 розділу ХІ договору страхування, в якому зазначено, що за договором не відшкодовуються збитки, пов`язані з частковою або повною втратою вантажу, що настали при експедируванні вантажів автомобільним транспортом у випадку, коли субпідрядник страхувальника, що був залучений страхувальником для здійснення перевезення, не є фактичним виконавцем такого перевезення (виконує функцію субпідрядника-експедитора), окрім випадків, коли залучення такого експедитора є умовою для залучення безпосереднього виконавця перевезення. У такому випадку, до початку перевезення страхувальник повинен сповістити страховика про таку схему роботи та вказати найменування субпідрядника-експедитора та безпосереднього виконавця перевезення. Після письмового підтвердження страховиком страхувальник може в подальшому без додаткового погодження використовувати в роботі дану зв`язку (субпідрядник-експедитор - перевізник).

Вважаючи незаконною відмову відповідача у виплаті страхового відшкодування, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Відповідач не заперечив обставин, покладених в основу позовної заяви (опису подій страхового випадку та ланцюжка угод між постачальником товару, експедитором, перевізником) та посилаючись на п. 4 розділу ХІ договору страхування, просив у позові відмовити, вказуючи на правомірність своєї відмови у здійсненні виплати страхового відшкодування.

Направляючи дану справу на новий судовий розгляд, Верховний Суд зазначив, що під час її розгляду судам слід дослідити та встановити умови укладених договорів та питання про те, чи знав (міг знати) ТОВ Діана люкс логістик , що ТОВ Транслойд не самостійно здійснювало перевезення вантажу, як підрядник, а залучило для здійснення перевезення іншу особу та чи відбувалося таке залучення з дотриманням вимог чинного законодавства та укладених договорів.

Розглядаючи даний спір та виконуючи вказівки суду касаційної інстанції, оцінюючи правомірність вимог позивача і обґрунтованість заперечень відповідача місцевий господарський суд керувався таким.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Транспортно-експедиторська послуга - це робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Транспортне експедирування як вид господарської діяльності не може розглядатися окремо від перевезення, це комплекс заходів, які супроводжують процес перевезення вантажів на всіх його стадіях (сортування вантажів під час їх прийняття до перевезення, перевалка вантажів у процесі їх перевезення, облік надходження вантажів під час видачі вантажу тощо), і саме це дає підстави розглядати її допоміжним щодо перевезення видом діяльності. Тому кожна послуга, що надається експедитором клієнту, по суті є транспортною послугою. Відносини учасників транспортно-експедиторської діяльності встановлюються на основі договорів. Учасники цієї діяльності вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов взаємовідносин, що не суперечать чинному законодавству.

Відповідно до статті 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

За приписами ст. 932 Цивільного кодексу України експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб. У разі залучення експедитором до виконання своїх обов`язків за договором транспортного експедирування інших осіб, експедитор відповідає перед клієнтом за порушення договору.

Згідно зі статтями 13, 14 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність експедитор здійснює страхування вантажу та своєї відповідальності згідно із законом та договором транспортного експедирування. Експедитор відповідає перед клієнтом за кількість місць, вагу, якщо проводилося контрольне зважування у присутності представника перевізника, що зафіксовано його підписом, належність упаковки згідно з даними товарно-транспортних документів, що завірені підписом представника перевізника, якщо інше не встановлено договором транспортного експедирування. За невиконання або неналежне виконання обов`язків, які передбачені договором транспортного експедирування і цим Законом, експедитор і клієнт несуть відповідальність згідно з Цивільним кодексом України, іншими законами та договором транспортного експедирування. Експедитор несе відповідальність за дії та недогляд третіх осіб, залучених ним до виконання договору транспортного експедирування, у тому ж порядку, як і за власні дії.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про страхування страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Положеннями ст. 979 Цивільного кодексу України визначено правову природу договору страхування як договору, за яким страховик зобов`язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно зі статтею 982 Цивільного кодексу України, істотними умовами договору страхування є предмет договору страхування, страховий випадок, розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов`язаний провести виплату у разі настання страхового випадку (страхова сума), розмір страхового платежу і строки його сплати, строк договору та інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (ст. 16 Закону України Про страхування ).

Статтею 9 Закону України Про страхування передбачено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 20 Закону України Про страхування передбачено, що страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

В силу ст. 988 Цивільного кодексу України страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 989 Цивільного кодексу України страхувальник зобов`язаний, зокрема, повідомити страховика про настання страхового випадку у строк, встановлений договором. Договором страхування можуть бути встановлені також інші обов`язки страхувальника.

Статтею 990 Цивільного кодексу України унормовано умови та порядок здійснення страхової виплати. Так, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката). Страховий акт (аварійний сертифікат) складається страховиком або уповноваженою ним особою у формі, що встановлюється страховиком.

Відповідно до статті 991 Цивільного кодексу України страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: 1) навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов`язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов`язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров`я, честі, гідності та ділової репутації; 2) вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; 3) подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об`єкт страхування або про факт настання страхового випадку; 4) одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; 5) несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; 6) наявності інших підстав, встановлених законом. Договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону. Рішення страховика про відмову здійснити страхову виплату повідомляється страхувальникові у письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови.

Частиною 2 ст. 991 Цивільного кодексу України та ст. 26 Закону України Про страхування встановлено, що договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

За приписами ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, і також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, є зокрема договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 627 та ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом раніше, 05.08.2017 ПрАТ АСК Інго Україна (страховик) та ТОВ Діана люкс логістик (страхувальник) уклали договір страхування, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов`язані з відшкодуванням збитків, які виникли внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань згідно з договором про надання транспортно-експедиторських послуг, відповідних конвенцій і законодавства, що застосовується до діяльності страхувальника.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ цього договору, застрахованою є відповідальність страхувальника при здійсненні операцій з міжнародного експедирування автомобільним транспортом відповідно до умов Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів і протоколу до неї (пункт 2.1 Договору) та внутрішньо-українське міжнародне експедирування відповідно до діючого законодавства України перевезення вантажів автомобільним транспортом (пункт 2.2 Договору).

05.09.2014 ТОВ Діана люкс логістик та ТОВ Арістон термо Україна укладено договір на логістичні послуги № ТЭО05/09/14, відповідно до якого ТОВ Арістон термо Україна є замовником (вантажовідправником), а ТОВ Діана люкс логістик - виконавцем (експедитором). Відповідно до зазначеного договору ТОВ Діана люкс логістик зобов`язувалося протягом строку дії договору надавати логістичні послуги на умовах, зазначених в укладеному договорі.

Таким чином, предметом договору страхування є настання відповідальності страхувальника (експедитора, позивача) за невиконання умов договору транспортно-експедиторських послуг, як виконавця перед замовником - ТОВ ТОВ Арістон термо Україна (вантажовідправником), а, отже, саме страхувальник (позивач) у цих правовідносинах є підрядником - експедитором.

Відповідно до пункту 10.3 договору на логістичні послуги № ТЭО05/09/14, виконавець зобов`язується залучати тільки надійний персонал та відповідним чином кваліфікованих субпідрядників.

Для здійснення перевезення вантажу (побутової техніки), позивачем було залучено для виконання перевезення ТОВ Транслойд на підставі договору-заявки від 26.01.2018 № 6126012018, тобто, позивач, як підрядник, залучив ТОВ Транслойд в якості субпідрядника для виконання перевезення вантажу.

У свою чергу, ТОВ Транслойд (субпідрядник) для безпосереднього здійснення перевезення вантажу уклав договір перевезення від 09.01.2018 № 090118-1 з ФОП Санюком К.М. (перевізник), який і здійснював фактичне перевезення.

Отже, згідно з договірними відносинами, які склалися між учасниками справи, та застосованою термінологією у договорі страхування, ТОВ Арістон термо Україна (вантажовідправник) є замовником згідно з договором про логістичні послуги; ТОВ Діана люкс логістик (виконавець) є підрядником - експедитором згідно з договором про логістичні послуги; ТОВ Транслойд є субпідрядником - експедитором згідно з договором - заявкою від 26.01.2018, а ФОП Санюк К.М. є перевізником згідно з договором перевезення вантажу від 09.01.2018.

Водночас, судом враховано, що відносини договору підряду хоча і мають спільні риси з договорами про надання послуг (зберігання, перевезення, доручення, логістичні послуги тощо), яким є, зокрема, й укладений ТОВ Діана люкс логістик та ТОВ Арістон термо Україна договір на логістичні послуги № ТЭО05/09/14, проте відносини підряду та надання послуг врегульовано різними нормами чинного законодавства (глава 61 Підряд Цивільного кодексу України, [приписи статті 838, які визначають поняття генерального підрядника і субпідрядників ] та глава 63 Послуги Цивільного кодексу України).

Загальними ознаками, які об`єднують усі договірні зобов`язання про надання послуг є особливості об`єкта. Вони полягають у тому, що, по-перше, це послуги нематеріального характеру, а по-друге - вони нероздільно пов`язані з особистістю послугонадавача. Послуга не може існувати окремо від виконавця, оскільки споживається в процесі діяльності останнього. З урахуванням наведених особливостей слід зазначити, що стаття 177 Цивільного кодексу України серед переліку об`єктів цивільних прав розглядає послугу як самостійний об`єкт.

Згідно зі статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У той же час, положеннями 902 Цивільного кодексу України передбачено, що виконавець повинен надати послугу особисто, а у випадках встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

З урахуванням викладеного, твердження ПрАТ АСК Інго Україна про те, що особою у правовідносинах в цій справі, на яку позивачем покладено виконання договору про надання послуг перевезення, є саме ТОВ Транслойд , а не фактичний перевізник - Санюк К.М. , є обґрунтованими. Відповідно, позивач залучив для здійснення перевезення особу, яка не є фактичним виконавцем такого перевезення.

Згідно з умовами договору страхування позивачем та страховиком прямо передбачено, що його предметом є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з відшкодуванням збитків, які виникли внаслідок неналежного виконання саме своїх зобов`язань згідно з договором про надання транспортно-експедиторських послуг.

При цьому, згідно з пунктом 4 розділу ХІ договору страхування, за цим договором не відшкодовуються збитки, пов`язані з частковою або повною втратою вантажу, що настали при експедируванні вантажів автомобільним транспортом у випадку, коли субпідрядник страхувальника, що був залучений страхувальником для здійснення перевезення, не є фактичним виконавцем такого перевезення (виконує функцію субпідрядника-експедитора), окрім випадків, коли залучення такого експедитора є умовою для залучення безпосереднього виконавця перевезення. У такому випадку, до початку перевезення страхувальник повинен сповістити страховика про таку схему роботи та вказати найменування субпідрядника-експедитора та безпосереднього виконавця перевезення. Після письмового підтвердження страховиком страхувальник може в подальшому без додаткового погодження використовувати в роботі дану зв`язку (субпідрядник-експедитор - перевізник).

Матеріали справи свідчать, що ТОВ Діана люкс логістик було відомо (могло бути відомо) про те, що ТОВ Транслойд не самостійно здійснювало перевезення вантажу, як підрядник, а залучило для здійснення перевезення іншу особу, адже:

- власником транспортного засобу ДАФ, державний номерний знак НОМЕР_1 , зазначеного у договорі-заявці про надання транспортно-експедиційних послуг № 6126012018 від 26.01.2018, стороною якої є ТОВ Діана люкс логістик , є Снюк К.М. , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 ;

- договір-заявка про надання транспортно-експедиційних послуг № 6126012018 від 26.01.2018, стороною якої є ТОВ Діана люкс логістик , містить посилання на те, що виконавцем послуг є ТОВ Транслойд , а водієм - ОСОБА_4 ;

- договір на перевезення вантажу № 090118-1 від 09.01.2018, сторонами якого є Санюк К.М. та ТОВ Транслойд , у п. 3.2.1 містить вказівку про те, що перевізник ( Санюк К.М. ) бере на себе зобов`язання виконувати перевезення вантажу самостійно;

- водночас, згідно з заявкою ТОВ Транслойд на перевезення вантажу № 1 від 26.01.2018 Санюк К.М. зазначений як контактна особа перевізника, а водієм вказаний - ОСОБА_4 .

При цьому матеріали справи не містять доказів того, що залучення ПрАТ АСК Інго Україна та ТОВ Транслойд до перевезення інших осіб відбулось з дотриманням вимог договору страхування відповідальності транспортного оператора № 202000572.17 від 05.08.2017.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимога про стягнення страхового відшкодування в розмірі 425 763,26 грн не підлягають задоволенню на підставі п. 4 розділу ХІ договору страхування, в свою чергу, вимога про стягнення з відповідача пені в розмірі 52 281,39 грн також не підлягає задоволенню, оскільки є похідною від вимоги про стягнення страхового відшкодування, у задоволенні якої судом відмовлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір за розгляд даної справи судом першої інстанції з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на позивача та відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.

Щодо заяви про поворот виконання рішення суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернуто на новий розгляд, суд, ухвалюючи рішення, вирішує питання про поворот виконання, якщо при новому розгляді справи він: 1) закриває провадження у справі; 2) залишає позов без розгляду; 3) відмовляє в позові повністю; 4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (ч. 9 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.ч. 5, 6 ст. 333 Господарського процесуального кодексу України питання про поворот виконання рішення суд вирішує за наявності відповідної заяви сторони. До заяви про поворот виконання рішення шляхом повернення стягнутих грошових сум, майна або його вартості додається документ, який підтверджує те, що суму, стягнуту за раніше прийнятим рішенням, списано установою банку або майно вилучено державним або приватним виконавцем.

Судом встановлено, що приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Авторговим А.М. з відповідача стягнуті грошові кошти в загальному розмірі 489 664,58 грн за платіжним дорученням № 6576 від 24.05.2019, з яких: 445 024,17 грн - на виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/11760/18, а інша частина 44 640,41 грн - винагорода виконавця та витрати на користування Автоматизованою системою виконавчого провадження.

Вищевказане стягнення відбулось в межах виконавчих проваджень № 59172224, № 59172157, які були об`єднані у зведене виконавче провадження № 59172874 (зазначене у вищевказаному платіжному дорученні № 6576 від 24.05.2019), що підтверджується постановами приватного виконавця про виведення виконавчого провадження із зведеного виконавчого провадження від 27.05.2019, розміщеними у Автоматизованій системі виконавчого провадження та долученими до матеріалів справи.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що оскільки приписами ст. 333 Господарського процесуального кодексу України передбачено поворот виконання саме рішення суду, а винагорода виконавця та витрати на користування Автоматизованою системою виконавчого провадження не є сумами, присудженими до стягнення з відповідача рішенням суду, то заява відповідача підлягає частковому задоволенню, а саме в частині грошових коштів присуджених до стягнення Постановою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/11760/18 в розмірі 445 024,17 грн.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 333 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову відмовити повністю.

2. Заяву Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Інго Україна про поворот виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/11760/18 задовольнити частково.

3. Допустити поворот виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/11760/18 на суму 445 024,17 грн (чотириста сорок п`ять тисяч двадцять чотири грн 17 коп.).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Діана люкс логістик (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Онікієнка Олега, буд. 134 ідентифікаційний код 33212289) на користь Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Інго Україна (01054, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 33, ідентифікаційний код 16285602) грошові кошти в сумі 445 024,17 грн (чотириста сорок п`ять тисяч двадцять чотири грн 17 коп.).

5. У задоволенні іншої частини заяви Приватного акціонерного товариства Акціонерна страхова компанія Інго Україна про поворот виконання Постанови Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 у справі № 910/11760/18 відмовити.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 09.12.2019.

Суддя О.Г. Удалова