ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2019 року
м. Київ
Справа № Б24/194-06
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
головуючого - Пєскова В.Г.,
суддів: Васьковського О.В., Катеринчук Л.Й.,
за участю секретаря судового засідання - Хмельовського В.О.,
учасники справи:
ініціюючий кредитор - Приватне підприємство "Інтехмаш",
представник ініціюючого кредитора - ОСОБА_1 ,
боржник - Публічне акціонерне товариство "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин",
представник боржника - Нестюріна Н.В.,
ліквідатор - арбітражний керуючий Талан Р.Г.,
представник ТОВ "Дарпак" - Дітковський А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Інтехмаш"
на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019
у складі колегії суддів: Чередка А.Є. (головуючий), Білецької Л.М., Коваль Л.А.
та на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2019
у складі судді Калиниченко Л.М.
за результатами розгляду заяви Приватного підприємства "Інтехмаш"
до Публічного акціонерного товариства "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин",
за участю третьої особи-1 - Товарної біржі "Катеринославська",
за участю третьої особи-2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дарпак",
про визнання недійсними результатів аукціону з продажу цілісного майнового комплексу майна банкрута проведеного Товарною біржею "Катеринославська" 04.03.2019
в межах справи № Б24/194-06
за заявою Приватного підприємства "Інтехмаш"
до Публічного акціонерного товариства "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин"
про визнання банкрутом,
ВСТАНОВИВ
Обставини справи встановлені судами першої та апеляційної інстанції
1. 21.07.2006 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № Б24/194-06 про банкрутство Відкритого акціонерного товариства "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин" (ЄДРПОУ 00222151).
2. 13.12.2018 постановою Господарського суду Дніпропетровської області визнано Публічне акціонерне товариство "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин" (далі - ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин") банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 6 місяців до 13.08.2018, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Талана Ростислава Григоровича.
3. 05.06.2018 Господарський суд Дніпропетровської області виніс ухвалу, якою затвердив реєстр вимог кредиторів по справі № Б24/194-06 про банкрутство ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин" на стадії ліквідації, згідно з якою сукупні визнані вимоги кредиторів склали 25 510 435,63 грн.
4. 12.09.2018 у газеті "Зоря" № 37 (21968) було розміщено оголошення про проведення конкурсу з відбору організатора аукціону з продажу майна банкрута.
5. До ліквідатора ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин" надійшла заява про участь у конкурсі від Товарної біржі "Катеринославська" від 19.09.2018 № 1909-02 та заява про участь у конкурсі від Криворізької універсальної товарної біржі від 20.09.2018 № 20/09/2018.
6. За результатами проведеного конкурсу, відповідно до протоколу від 26.09.2018 Товарну біржу "Катеринославська" визначено як організатора з проведення торгів (аукціон) з продажу майна ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин".
7. 12.11.2018 ліквідатор листом № 02-23/08/295 звернувся до Акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (далі - АТ КБ "Приватбанк") з проханням погодити продаж майна банкрута, що перебуває у заставі банку.
8. 10.12.2018 листом АТ КБ "Приватбанк" надало письмову згоду на продаж майна банкрута, що перебувало у заставі банку у складі цілісного майнового комплексу за ціною всіх визнаних вимог кредиторів.
9. 21.12.2018 ліквідатор Талан Р.Г. уклав договір № 211201МБ з Товарною біржою "Катеринославська", про проведення аукціону з продажу майна боржника.
10. Оголошення про проведення на 04.03.2019. аукціону з продажу цілісного майнового комплексу ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин" за № 57262 було оприлюднене 01.02.2019 о 15:35 на офіційному веб-сайті ВГСУ, а 01.02.2019. о 16:24 оприлюднене на веб-сайті Міністерства юстиції України.
11. ТБ "Катеринославська" листами від 04.02.2019 за № 0402-01 та за № 0402-02 письмово повідомила ліквідатора (замовника аукціону) та ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин" як боржника та власника майна про проведення аукціону.
12. Ліквідатором банкрута було визначено початкову вартість цілісного майнового комплексу банкрута, виходячи з загальної суми визнаних судом кредиторських вимог у розмірі 25 510 435,63 грн.
13. 04.03.2019 відбувся аукціон з продажу майна боржника - ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин" та відповідно до протоколу № 1 від 04.03.2019 про проведення аукціону з продажу цілісного майнового комплексу банкрута переможцем аукціону було визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "Дарпак" (далі - ТОВ "Дарпак), за ціною 25 765 539,99 грн.
14. 05.03.2019 ліквідатор банкрута направив на адресу переможця аукціону ТОВ "Дарпак" договір купівлі-продажу майна по лоту № 1 від 04.03.2019 та пропозицію у п`ятиденний строк укласти договір купівлі-продажу по лоту № 1 за ціною запропонованою на аукціоні, яка складала 25 765 539,99 грн.
15. 14.03.2019 переможцем аукціону з продажу цілісного майнового комплексу боржника ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин" була здійснена оплата за придбане майно в розмірі ціни продажу майна за вирахуванням коштів, які були сплачені переможцем аукціону, в якості гарантійного внеску по Лоту № 1.
16. 15.03.2019 між ліквідатором ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин" та переможцем аукціону ТОВ "Дарпак" було укладено договір купівлі-продажу цілісного майнового комплексу боржника ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин", який був посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Якубою Ю.А. за № 357.
17. Згідно з актом № 1 від 15.03.2019 ліквідатор ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин" передав, а покупець ТОВ "Дарпак" прийняв у власність цілісний майновий комплекс ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин".
Обґрунтування заяви
18. 04.04.2019 Приватним підприємством "Інтехмаш" (далі - ПП "Інтехмаш"), конкурсним кредитором боржника, подано до Господарського суду Дніпропетровської області заяву про визнання недійсними результатів аукціону з продажу цілісного майнового комплексу боржника ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин", проведеного Товарною біржою "Катеринославська" 04.03.2019.
19. Заявник стверджує, що при проведенні спірного аукціону від 04.03.2019 були допущені порушення частини четвертої статті 42, статті 44, частини шостої статті 49, статті 58, 59, частин першої, четвертої статті 61, статті 62, частин третьої, четвертої статті 71 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
20. Зокрема, ПП "Інтехмаш" вказує, що:
- ліквідатором не надано доказів отримання згоди заставного кредитора на продаж предмету забезпечення;
- ліквідатором не забезпечено продаж майна за найвищою ціною, оскільки оціночна вартість майна склала близько 50 млн. грн;
- ліквідатор не надав доказі визначення організатора аукціону за конкурсом, відповідність його кваліфікаційним вимогам та те, що ним запропоновано найменшу суму винагороди;
- власники майна банкрута (його акціонери)не були письмово повідомлені про проведення аукціону;
- ПП "Інтехмаш", як дебітор банкрута не був повідомлений про продаж права вимоги, а також в оголошенні не було оприлюднено копії первинних документів, які підтверджують право вимоги до ПП "Інтехмаш";
- на нерухомому майні було відсутнє оголошення про продаж;
- організатор аукціону не надав доказів оформлення та своєчасного відправлення всім заявникам протоколу про визначення учасників аукціону, не забезпечив відеофіксацію аукціону, а також не забезпечив своєчасне відправлення переможцю торгів протоколу, що спричинило прострочку перерахування переможцем коштів за придбане майно.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції та постанови апеляційного господарського суду
21. 10.05.2019 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області у справі № Б24/194-06 у задоволенні заяви ПП "Інтехмаш" б/н від 04.04.2019 про визнання недійсними результатів аукціону з продажу цілісного майнового комплексу майна банкрута, проведеного Товарною біржою "Катеринославська" 04.03.2019 відмовлено.
22. Суд першої інстанції дійшов висновків, що ліквідатором та організатором аукціону не було допущено порушень вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" під час підготовки до проведення аукціону, при проведенні аукціону та оформленні його результатів.
23. У травні 2019 року ПП "Інтехмаш" звернулося до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою на зазначену ухвалу місцевого господарського суду.
24. Апелянт посилався на неповне з`ясування судом першої інстанції всіх обставин справи та порушення положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
25. Окрім того, в апеляційній скарзі ПП "Інтехмаш" вказано, що судом першої інстанції не враховано, що ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2017 у справі № 201/7260/17 накладено арешт та заборонено відчужувати будь-яким особам майно банкрута, тому у ліквідатора були відсутні підстави для проведення аукціону з продажу майна банкрута до зняття цього арешту.
26. 01.08.2019 постановою Центрального апеляційного господарського суду у справі № Б24/194-06 апеляційну скаргу ПП "Інтехмаш" на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2019 у справі № Б24/194-06 залишено без задоволення, а ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2019 у справі № Б 24/194-06 залишено без змін. Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги покладено на ПП "Інтехмаш".
27. Апеляційний господарський суд погодився із висновками суду першої інстанції про відсутність порушень положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при проведенні спірного аукціону з продажу майна боржника.
28. Додатково, апеляційний господарський суд, із посиланням на частину п`яту статті 269 Господарського процесуального кодексу України, вказав, що ПП "Інтехмаш" у заяві про визнання недійсними результатів спірного аукціону з продажу майна банкрута та під час розгляду справи судом першої інстанції, не заявлялося у якості підстав цього позову про накладення арешту та заборону відчуження майна, яке належить банкруту, ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2017 у справі № 201/7260/17 та не подавалося суду першої інстанції відповідних доказів, зокрема вищенаведеної ухвали, тобто судом першої інстанції не розглядалася така підстава для визнання недійсними результатів спірного аукціону як наявність заборони на відчуження майна банкрута за зазначеною ухвалою та розглядаючи справу суд виходив з відсутності будь-яких обтяжень майна банкрута відповідно до інформації Державного реєстру обтяжень рухомого майна.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ
А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
29. 23.08.2019 ПП "Інтехмаш" подано касаційну скаргу, в якій скаржник просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2019 та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про визнання недійсним спірного аукціону.
30. Скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме: абзацу 2 частини шостої статті 49, частини першої, третьої статті 58,частини восьмої, дев`ятої статті 59 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також частини першої статті 75, частин третьої, четвертої статті 269 Господарського процесуального кодексу України. Скаржник стверджує про незабезпечення ліквідатором найменшої винагороди організатору аукціону при підготовці до аукціону, неповідомлення власника (акціонера) майна про запланований аукціон, неповідомлення самого скаржника як боржника банкрута про продаж на аукціоні дебіторської заборгованості, про відсутність розміщеного оголошення на об`єктах нерухомості-предметах продажу.
31. Окремо скаржник посилається на обізнаність ліквідатора з наявною ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22.05.2017 у справі № 201/7260/17 про арешт майна банкрута у межах кримінального провадження, що, на думку скаржника, також впливає на законність проведеного аукціону та не врахування даної обставини судом апеляційної інстанції.
Б. Доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу
32. 11.11.2019 до Верховного Суду від ліквідатора ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин" Талана Р.Г. надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому останній просить залишити її без задоволення, а прийняті у справі судові акти - без змін, посилаючись на те, що під час проведення спірного аукціону з продажу майна банкрута ліквідатором та (замовником аукціону) та Торговою біржою "Катеринославська" (організатором аукціону) було дотримано всі вимоги положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
33. Щодо наявності арешту та заборони відчуження майна ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин", накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22.05.2017 у справі № 201/7260/17, ліквідатор, посилаючись на положення статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", стверджує, що постановою про визнання боржника банкрутом були скасовані всі арешти, накладені на майно ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин" та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Про наявність даної ухвали ліквідатору стало відомо з апеляційної скарги ПП "Інтехмаш". Також, стверджує, що при укладення договору купівлі-продажу майна банкрута не було встановлено обтяжень майна, а ухвала слідчого судді містить перелік майна не включеного до ліквідаційної маси банкрута.
34. 21.11.2019 від ТОВ "Дарпак" надійшли пояснення, в яких третя особа стверджує про відсутність порушення судом апеляційної інстанції норм статті 269 Господарського процесуального кодексу України.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
А. Оцінка аргументів учасників справи
і висновків судів першої й апеляційної інстанцій
А. Щодо суті касаційної скарги
35. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.
36. Оцінивши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, здійснивши перевірку правильності застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвали та постанови, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про часткове задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.
37. Щодо тверджень скаржника про порушення судом апеляційної інстанції положень статті 269 Господарського процесуального кодексу України та не врахування судом тієї обставини, що аукціон з продажу майна банкрута відбувся в період дії арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22.05.2017 у справі № 201/7260/17 в межах кримінального провадження. Заперечуючи проти цих доводів, ліквідатор банкрута вважає, що на підставі положень статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постановою господарського суду про визнання боржника банкрутом скасовуються всі арешти та інші обмеження щодо розпорядження майном боржника. Оцінюючи вказані доводи скаржника та ліквідатора, колегія суддів касаційної інстанції виходить з наступного.
38. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (як у редакції до набрання чинності з 19.01.2013 змін, так і у редакції після внесення змін відповідно до Закону України № 4212-VІ від 22.12.2011) не містить норми, яка б встановлювала конкретні підстави для скасування господарським судом арешту або заборони, накладених на майно боржника судом іншої, ніж господарська юрисдикція.
39. Поряд з цим, межі застосування вказаної норми можуть бути визначені через встановлення природи арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном боржника, визнаного банкрутом.
40. Щоб встановити правову природу арештів, слід визначити що являє собою по суті арешт. Наслідком такої дії (арешту) є накладення заборони на право розпоряджатися майном, це тимчасовий захід, який триває до визначення подальшої долі відповідного майна.
41. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року N 475/97-ВР, яка для України набрала чинності 11 вересня 1997 року та є частиною національного законодавства України, гарантовано, що "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
42. Попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном, відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів".
43. Втручання у право власності повинно не лише переслідувати за фактами та у принципі "законну ціль" у "загальному інтересі", але також має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між вжитими заходами та метою, яку прагнули досягти будь-якими заходами, застосованими державною, у тому числі заходами, спрямованими на здійснення контролю за користуванням майном фізичною особою. Ця вимога виражена у понятті "справедливий баланс", який має бути встановлений між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи. Завдання досягти цього балансу відображено у структурі статті 1 Першого протоколу до Конвенції в цілому. У кожній справі, що стосується стверджуваного порушення цієї статті необхідно встановити, чи було покладено на відповідну особу непропорційний та надмірний тягар внаслідок втручання держави (рішення у справі "Хуттен-Чапська проти Польщі").
44. Разом з тим, ЄСПЛ у низці своїх рішень нагадував, що вилучення власності в інтересах судочинства, яке не позбавляє власника його майна, а тільки тимчасово припиняє його можливості користуватися та розпоряджатися цим майном, зазвичай пов`язане із здійсненням контролю за використанням власності, що охоплюється сферою застосування другого абзацу ст. 1 Першого протоколу до Конвенції (рішення від 22.02.1994 у справі "Раймондо проти Італії", ухвала щодо прийнятності від 07.11.2006 у справі "Адамчик проти Польщі", рішення у справах "Карамітров та інші проти Болгарії" від 10.01.2008 та "Боржонов проти Росії" від 22.01.2009).
45. Отже, допускається накладення судами арешту або інших обмежень щодо розпорядження майном особи в порядку господарського, адміністративного, цивільного, кримінального судочинства при розгляді справ, що віднесені процесуальним законом до їх юрисдикції, за умови дотримання таких вищенаведених вимог встановлених статтею 1 Першого протоколу до Конвенції як законність, пропорційність та загальний інтерес.
46. З наведеного також слідує, що ухвалення судом рішення про обмеження права власності в порядку одного виду судочинства ніякою мірою не виключає можливість застосування такого обмеження в порядку іншого виду судочинства.
47. Накладаючи арешт, кожен суд відповідної юрисдикції у межах свого провадження переслідує специфічну мету: у межах кримінального провадження - збереження речового доказу для доведення вини підозрюваного тощо; у межах цивільного провадження - збереження предмету позову (речі), її основних властивостей та характеристик або не погіршити споживчі якості у випадку її присудження позивачеві.
48. Всі ці відносини є формально однаково цінними для суспільства, натомість є види проваджень, у яких саме суспільство виступає ініціатором переслідування, оскільки порушення суспільних відносин у певній царині ставить загрозу для невизначеного кола осіб: скоєння кримінального правопорушення тощо.
49. На відміну від кримінального провадження, наслідки триваючого провадження про банкрутство є суспільно значущими, але не є небезпечними у порівнянні з суспільним інтересами, які захищаються шляхом накладення арешту у межах, зокрема, кримінального провадження. Це, ймовірно, може створювати певну ієрархію суспільних відносин, на захист яких судові та адміністративні органи накладають арешт або застосовують інші обмеження щодо майна боржника, у межах наданих ним повноважень.
50. Господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, наділений процесуальними повноваженнями скасовувати арешт або інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, накладені судами інших юрисдикцій задля забезпечення приватноправових інтересів третіх осіб. Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство від 16.10.2018 у справі № Б-50/112-09.
51. Верховний Суд зазначає, що за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку, якщо такий спір є спором цивільним. У разі, якщо право власності особи порушене у кримінальному провадженні, така особа, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов`язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому КПК України. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.10.2018 у справі №461/233/17-ц.
52. Арешт майна - це тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.
53. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
54. Отже, арешт, накладений в межах кримінальної справи, є заходом забезпечення кримінального провадження, застосованим згідно з нормами КПК України і його скасування відбувається в порядку, визначеному статтею 174 КПК України. Аналогічних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла при розгляді справ №335/12096/15-ц (постанова від 15.05.2018) та №569/4374/16-ц (постанова від 23.05.2018).
55. Відтак, скасування арешту, накладеного в межах кримінального провадження, в силу приписів статті 174 КПК України, не може здійснюватися судами інших юрисдикцій, що випливає також із положень статей 37, 41 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.10.2018 у справі № Б-50/112-09, від 11.04.2019 у справі № 926/1307-б/15, від 24.04.2018 у справі № 910/10369/15, від 18.04.2019 у справі № 1-23-32/135-08-4825.
56. З урахуванням викладеного, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що накладений в межах кримінального провадження арешт на майно боржника є в будь-якому випадку перешкодою для реалізації такого майна, в тому числі шляхом проведення аукціону в межах справи про банкрутство. Верховний Суд вважає, що обов`язком господарського суду у справі про банкрутство на будь-якій стадії провадження справи є оцінка правомірності реалізації майна боржника, з огляду на наявність накладеного арешту на таке майно, задля забезпечення не лише приватно-правових інтересів учасників справи про банкрутство, а й публічно-правових інтересів суспільства в цілому, виходячи із завдань судочинства.
57. За таких обставин, суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що у даній справі апеляційний господарський суд не надав належної оцінки доводам скаржника щодо правомірності проведеного аукціону з реалізації майна ПАТ "Павлоградський завод автоматичних ліній і машин" з огляду на накладений в межах кримінального провадження ухвалою слідчого судді Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22.05.2017 у справі № 201/7260/17 арешт на майно банкрута.
58. Враховуючи, що вирішення даного питання потребує встановлення фактичних обставин справи та дослідження доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції в силу положень статті 300 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про скасування прийнятих у справі судових актів та направлення даної справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.
Б. Висновки щодо застосування норми права
59. Господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, наділений процесуальними повноваженнями скасовувати арешт або інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, накладені судами інших юрисдикцій задля забезпечення приватноправових інтересів третіх осіб. Скасування арешту, накладеного в межах кримінального провадження, в силу приписів статті 174 КПК України, не може здійснюватися судами інших юрисдикцій, що випливає також із положень статей 37, 41 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень". Така правова позиція неодноразово висловлювалася Верховним Судом, зокрема, у постановах від 16.10.2018 у справі № Б-50/112-09, від 11.04.2019 у справі № 926/1307-б/15, від 24.04.2018 у справі № 910/10369/15, від 18.04.2019 у справі № 1-23-32/135-08-4825).
60. Накладений в межах кримінального провадження арешт на майно боржника є в будь-якому випадку перешкодою для реалізації такого майна, в тому числі шляхом проведення аукціону в межах справи про банкрутство. Обов`язком господарського суду у справі про банкрутство на будь-якій стадії провадження справи є оцінка правомірності реалізації майна боржника, з огляду на наявність накладеного арешту на таке майно, задля забезпечення не лише приватно-правових інтересів учасників справи про банкрутство, а й публічно-правових інтересів суспільства в цілому, виходячи із завдань судочинства.
В. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
61. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 2 частини першої статті 308, статтею 310 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга Приватного підприємства "Інтехмаш" підлягає частковому задоволенню, а прийняті у справі постанова Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 та ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2019 - скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Г. Розподіл судових витрат
62. Оскільки Касаційний господарський суд дійшов висновку, що судові рішення у справі № Б24/194-06 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції, то розподіл судових витрат, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснюється.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 310, 315, 316 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,
П О С Т А Н О В И В :
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Інтехмаш" задовольнити частково.
2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2019 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 10.05.2019 у справі № Б24/194-06 скасувати, справу № Б24/194-06 в частині заяви Приватного підприємства "Інтехмаш" про визнання недійсним аукціону з продажу цілісного майнового комплексу банкрута, проведеного 04.03.2019 передати на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.
3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В. Пєсков
Судді О. Васьковський
Л. Катеринчук
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 28.11.2019 |
Оприлюднено | 09.12.2019 |
Номер документу | 86176123 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Суховаров Артем Володимирович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Суховаров Артем Володимирович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Суховаров Артем Володимирович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Суховаров Артем Володимирович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Суховаров Артем Володимирович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Суховаров Артем Володимирович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Суховаров Артем Володимирович
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Господарське
Центральний апеляційний господарський суд
Верхогляд Тетяна Анатоліївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні