Рішення

від 06.12.2019 по справі 320/4692/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2019 року справа №320/4692/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянув у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Відділу культури, молоді та спорту Миронівськогої районної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Зеленківської сільської ради, про застосування заходів реагування.

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Відділу культури, молоді та спорту Миронівськогої районної державної адміністрації про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Відділу культури, молоді та спорту Миронівськогої районної державної адміністрації, а саме: будинку культури за адресою: Київська обл., Миронівський р-н., с. Зеленьки, вул. Хотя Чередника, 2, шляхом зобов`язання Відділу культури, молоді та спорту Миронівськогої районної державної адміністрації зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 21.06.2019 №184.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що в ході проведення позапланової перевірки Відділу культури, молоді та спорту Миронівськогої районної державної адміністрації, що розташований за адресою: Київська обл., Миронівський р-н., с. Зеленьки, вул. Хотя Чередника, 2, було встановлено порушення позивачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта шляхом усунення відповідних порушень.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.08.2019 відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Зеленківську сільську раду.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про те, що спірний об`єкт не знаходиться у нього на балансі, а перебуває у строковому користуванні на підставі договору оренди від 11.01.2019 №16, укладеного з Зеленківською сільською радою.

Відділ культури, молоді та спорту Миронівськогої районної державної адміністрації повідомив, що він утримується за рахунок державного та місцевого бюджетів; кошторис та видатки відповідача затверджує голова Миронівської державної адміністрації.

Відповідач наголосив на тому, що в кошторисі на 2019 рік відсутня статті капітальних видатків на здійснення робіт в орендованих приміщеннях, у тому числі і в будинку культури за адресою: Київська обл., Миронівський р-н., с. Зеленьки, вул. Хотя Чередника, 2, у зв`язку з чим відповідач зазначив про неможливість усунення порушень, вказаних в акті від 21.06.2019 №184.

Усною ухвалою суду від 24.09.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

У судове засідання, призначене на 08.10.2019, учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно.

08.10.2019 на адресу суду від Зеленьківської сільської ради надійшло клопотання про здійснення розгляду справи без участі третьої особи.

Згідно з частиною третьою статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Протокольною ухвалою від 08.10.2019 року, врахувавши неявку сторін по справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового засідання, та клопотання третьої особи, вирішено здійснювати подальший розгляд справи в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

11.01.2019 між Зеленьківською сільською радою (Орендодавець) та Відділом культури молоді та спорту Миронівської районної державної адміністрації (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Миронівського району №16, за умовам якого орендодавець зобов`язався передати, а орендар прийняти в оренду нежитлове приміщення будинку культури, площею 915,6 кв. м. для використання за призначенням, за адресою: Київська обл., Мироніький р-н., с. Зеленьки, вул. Хотя-Чередника, 2.

Пунктом 2.1 договору визначено, що об`єктом оренди є нежиле приміщення будинку культури, загальною площею 915,6 кв. м., згідно викопіювання з поверхового плану, що складає невід`ємну частину договору (додаток №1).

Відповідно до пункту 4.5 договору орендар зобов`язаний відповідно до вимог Закону України Про пожежну безпеку розробляти комплексі заходи щодо забезпечення пожежної безпеки об`єкта оренди; забезпечувати додержання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також виконання вимог приписів і постанов органів державного пожежного нагляду; утримувати у справному стані засоби протипожежного захисту і зв`язку, пожежну техніку, обладнання та інвентар, не допускати їх використання не за призначенням; проводити службове розслідування випадків пожеж, документи розслідування подати орендодавцю.

Пунктом 9.1 договору визначено, що цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє з 01 січня 2019 року до 31 грудня 2019 року (а.с.110-113).

11.01.2019 Зеленьківська сільська рада передала, а Відділ культури молоді та спорту Миронівської районної державної адміністрації прийняв в оренду нежитлове приміщення будинку культури, площею 915,6 кв. м. для використання за призначенням, за адресою: Київська обл., Мироніький р-н., с. Зеленьки, вул. Хотя-Чередника, 2, про що між сторонами було складено та підписано акт від 11.01.2019 (а.с.114).

14.06.2019 Головним управлінням ДСНС України у Київській області було прийнято наказ №637, яким вирішено провести позапланову перевірку додержання та виконання вимог законодавства у сферах цивільного захисту, пожежної і техногенної безпеки, зокрема, будинку культури Відділу культури, молоді та спорту Миронівської районної державної адміністрації (а.с.12-13).

У вказаному наказі зазначено, що підставою проведення позапланової перевірки є доповідна записка начальника Миронівського РС ГУ ДСНС України у Київській області полковника служби цивільного захисту Масла Олега Володимировича від 12.06.2019 (а.с.75-76).

На підставі вказаного наказу Головним управлінням ДСНС України у Київській області було видано посвідчення на проведення заходу державного нагляду (контролю) будинку культури Відділу культури, молоді та спорту Миронівської районної державної адміністрації на ім`я провідного інспектора Миронівського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Ареп`єва Артема Дмитровича та провідного інспектора Миронівського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Прища Дмитра Васильовича (а.с.14-15).

21.06.2019 провідним інспектором Миронівського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Ареп`євим Артемом Дмитровичем та провідним інспектором Миронівського РС ГУ ДСНС України у Київській області старшого лейтенанта служби цивільного захисту Прищом Дмитром Васильовичем було проведено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо дотримання будинком культури Відділу культури молоді та спорту Миронівської районної державної адміністрації вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, за результатами проведення якого був складений акт від 21.06.2019 №184 (а.с.16-24).

Зі змісту вказаного акта вбачається, що в ході перевірки були виявлені порушення будинком культури Відділу культури молоді та спорту Миронівської районної державної адміністрації законодавчих та нормативно-правових актів у сфері техногенної та пожежної безпеки, зокрема:

- пункт 1.2 глави 1 розділу V НАПБ А .01.001-2014 - не обладнано приміщення будівлі автоматичною пожежною сигналізацією з оформленням відповідного протоколу або акту;

- пункт 2.5 глави 1 розділу III НАПБ А .01.001-2014 - не оброблені дерев`яні конструктивні елементи покрівлі будівлі вогнезахисним розчином;

- пункт 1.20 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 - не проведені заміри опору ізоляції електричних мереж та електропроводок приміщень відповідно до вимог Правил технічної експлуатації електроустановок з оформленням відповідного протоколу та акта;

- пункт 1.21 глави 1 розділу IV НАПБ А .01.001-2014 - не проведено перевірку системи блискавкозахисту;

- пункт 5 розділу II НАПБ А .01.001-2014 - не поновлено план-схеми евакуації людей на випадок пожежі;

- підпункт 1 пункту 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - система внутрішнього протипожежного водопостачання знаходиться в несправному стані;

- підпункт 3 пункту 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - не укомплектовано кран-комплект пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля;

- підпункт 10 пункту 2.1 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - відсутній журнал обліку технічного обслуговування пожежних кран-крмплектів з реєстрацією результатів перевірки;

- пункт 20 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 - не оформлено журнал інструктажу з пожежної безпеки для працівників об`єкту;

- пункт 2.37 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014 - дозволяється захаращування шляхів евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами;

- пункт 1.6 глави 1 розділу IV НАПБ А .01.001-2014 - не виконано з`єднання проводів за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;

- пункт 3.11 глави 3 розділу V НАПБ А .01.001-2014 - не укомплектовано пожежний щит первинними засобами пожежогасіння. До комплекту засобів пожежогасіння, які розмішуються на пожежному щиті входять вогнегасними -3 шт., ящик з піском - 1 шт., покривало з негорючого теплоізоляційного матеріалу або повсті розміром 2х2 м. - 1 шт., гаки - 3 шт., лопати - 2 шт., ломи - 2 шт., сокори - 2 шт.;

- пункт 2.1 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 - не облаштовано систему зовнішнього протипожежного водопостачання згідно вимог ДБН В.25-74:2013 Водопостачання. Зовнішні мережі .

Виявлення вказаних порушень відповідачем вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами про застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді зупинення експлуатації вказаного об`єкта, з приводу чого суд зазначає таке.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (далі-Закон №877).

Відповідно до частини шостої статті 7 Закону №877 за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості: дату складення акта; тип заходу (плановий або позаплановий); форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо); предмет державного нагляду (контролю); найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім`я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід; найменування юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб`єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.

Згідно з частиною сьомою статті 7 Закону №877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

Відносини, пов`язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, регулюються Кодексом цивільного захисту України №5403 від 02.10.2012.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону (ст. 66 КЦЗ України).

Згідно з частиною першою статті 67 Кодексу цивільного захисту до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту встановлено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту встановлено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є:

1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частини друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до пункту 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України небезпечний чинник - складова частина небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що Кодексом цивільного захисту України передбачено наявність загрози життю та здоров`ю людей внаслідок порушення суб`єктом господарювання вимог законодавства з питань техногенної, пожежної безпеки, як одну з підстав для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду.

Разом з тим, суд звертає увагу, що визначення поняття порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров`ю людей, є оціночним. Водночас, за переконанням суду, всі порушення протипожежних норм в тій чи іншій мірі створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Як зазначено вище, в акті від 21.06.2019 №184 встановлено тринадцять окремих порушень відповідачем вимог законодавства у сфері техногенної і пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.2 глави 1 розділу V НАПБ А.01.001-2014.

Відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу 5 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 №1417 (далі - НАПБ А. 01.001-2014) , будинки, приміщення та споруди повинні обладнуватися системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 Системи протипожежного захисту .

Згідно з пунктом 3.1 розділу ІІІ ДБН В.2.5-56:2014 автоматична система пожежогасіння (АСПГ) - система пожежогасіння, яка виконує функції виявлення ознак горіння, оповіщення про пожежу та подавання вогнегасної речовини без втручання людини (ДСТУ 2273).

Пунктом 6.1 розділу VI ДБН В.2.5-56:2014 визначено, що системи протипожежного захисту поділяються на: а) системи пожежної сигналізації; б) автоматичні системи пожежогасіння; в) автономні системи пожежогасіння локального застосування; г) системи оповіщування про пожежу та управління евакуюванням людей; д) системи протидимного захисту; е) системи централізованого пожежного спостерігання; ж) системи диспетчиризації СПЗ.

Також до СПЗ належать:и) блискавкозахист; к) ліфти пожежні; л) пожежні кран-комплекти; м) протипожежні двері, клапани, ворота, завіси (екрани) тощо.

Згідно з пунктом 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації призначені для раннього виявлення пожежі та подавання сигналу тривоги для вжиття необхідних заходів (наприклад: евакуювання людей, виклик пожежно-рятувальних підрозділів, запуск протидимних систем пожежогасіння, здійснення управління протипожежними клапанами, дверима, воротами та завісами (екранами), відключенням або блокуванням (розблокуванням) інших інженерних систем та устатковання при сигналі "пожежа" тощо).

Відповідно до підпункту 7.2.1 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014 системи пожежної сигналізації повинні: а) виявляти ознаки пожежі на ранній стадії; б) передавати тривожні сповіщення до пристроїв передавання пожежної тривоги та попередження про несправність; в) формувати сигнали управління для систем протипожежного захисту та іншого інженерного обладнання, що задіяне при пожежі; г) сигналізувати про виявлену несправність, яка може негативно впливати на нормальну роботу СПС.

Системи пожежної сигналізації не повинні: а) підпадати під несприятливий вплив інших систем незалежно від того, з`єднані вони з ними чи ні; б) виходити з ладу (частково або повністю) через вплив на них вогню або явища, для виявлення якого вони призначені, до того, як вогонь чи це явище було виявлено; в) реагувати на інші явища, не пов`язані з виявленням пожежі (підпункт 7.2.3 пункту 7.1 розділу VII ДБН В.2.5-56:2014).

Стосовно порушення відповідачем пункту 2.5 глави 1 розділу 3 НАПБ А. 01.001-2014.

Згідно з пунктом 2.5 глави 1 розділу III НАПБ А.01.001-2014 у будинках, крім будинків V ступеня вогнестійкості, дерев`яні елементи горищних покриттів (крокви, лати) повинні оброблятися засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

Необхідність обробляння засобами вогнезахисту дерев`яних елементів інших конструкцій будинків визначається відповідними нормативними документами за видами будинків.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.20 глави 1 розділу VI НАПБ А. 01.001-2014.

Згідно з пунктом 1.20 глави 1 розділу VI НАПБ А.01.001-2014 замір опору ізоляції і перевірка спрацювання приладів захисту електричних мереж та електроустановок від короткого замикання мають проводитись 1 раз на 2 роки, якщо інші терміни не обумовлені Правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів.

Так, відповідно до пункту 1 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики 25.07.2006 №258, правила встановлюють основні організаційні й технічні вимоги до експлуатації електроустановок та електрообладнання споживачів і направлені на забезпечення надійної, безпечної та раціональної експлуатації електроустановок.

Правила поширюються на діючі електроустановки на напругу до 150 кВ включно, які належать суб`єктам господарювання - споживачам електроенергії незалежно від форм власності та відомчої належності, що використовують електричну енергію для забезпечення власних потреб на підставі договору, а також населення, яке на правах власності має електроустановки на напругу понад 1 кВ.

Правила поширюються також на населення, яке є власниками електроустановок на напругу до 1 кВ, в частині вимірювання опору ізоляції електропроводки.

Згідно з пунктом 13.5 Правил результати перевірки, вимірювання та випробування повинні бути оформлені протоколами або відповідними актами, які зберігаються разом з паспортами електрообладнання.

Стосовно порушення відповідачем пункту 1.21 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014.

Відповідно до пункту 1.21 глави 1 розділу ІV НАПБ А.01.001-2014 захист будівель, споруд та зовнішніх установок від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, а також їх перевірку необхідно виконувати відповідно до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд .

Пунктом 3.9 розділу 3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд передбачено, що захист від прямих ударів блискавки - це зовнішня система заходів, які вживаються для скорочення матеріальних збитків, обумовлених ударами блискавки в будівельні конструкції.

Згідно з пунктом 9.3 ДСТУ Б В.2.5-38:2008 Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд пристрої блискавкозахисту будівель, споруд і зовнішніх установок об`єктів експлуатуються відповідно до Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів і вказівок, зазначених в 9.3.2ч9.3.11. Задачею експлуатації пристроїв блискавкозахисту об`єктів є підтримання їх у стані необхідної справності і надійності.

Для забезпечення постійної надійності роботи пристроїв блискавкозахисту щорічно перед початком грозового сезону провадиться перевірка і огляд всіх пристроїв блискавкозахисту.

Перевірки провадяться також після установлення системи блискавкозахисту, після внесення будь-яких змін у систему блискавкозахисту, після будь-яких пошкоджень об`єкта, що захищається. Кожна перевірка провадиться відповідно до робочої програми.

Для проведення перевірки стану пристроїв блискавкозахисту вказується причина перевірки і організовуються:

- комісія з проведення перевірки пристроїв блискавкозахисту з вказівкою функціональних обов`язків членів комісії з обстеження блискавкозахисту;

- робоча група з проведення необхідних вимірювань;

- терміни проведення перевірки.

Під час огляду і перевірки пристроїв блискавкозахистурекомендується

- перевірити візуальним оглядом (за допомогою бінокля) цілісність блискавкоприймачів і струмовідводів, надійність їх з`єднання і кріплення до щогл;

- виявити елементи пристроїв блискавкозахисту, які вимагають заміни або ремонту цих елементів унаслідок порушення їх механічної міцності;

- визначити ступінь руйнування корозією окремих елементів пристроїв блискавкозахисту, вжити заходи щодо антикорозійного захисту і посилення елементів, пошкоджених корозією;

- перевірити надійність електричних з`єднань між струмопровіднимичастинами всіх елементів пристроїв блискавкозахисту;

- перевірити відповідність пристроїв блискавкозахисту призначенню об`єктів і, у разі наявності будівельних або технологічних змін за попередній період, намітити заходи щодо модернізації і реконструкції блискавкозахисту;

- уточнити виконавчу схему пристроїв блискавкозахисту і визначити шляхи розтікання струму блискавки по її елементах при розряді блискавки;

- виміряти опір заземлювачів блискавкозахисту. Отримані результати не повинні перевищувати результати відповідних вимірів під час приймання блискавкозахисту в експлуатацію більш ніж у 5 разів;

- перевірити наявність необхідної документації на пристрої блискавкозахисту.

Періодичному контролю з розкриттям протягом шести років (для об`єктів I категорії) піддаються всі штучні заземлювачі, струмовідводи і місця їх приєднань, при цьому щорічно проводиться перевірка до 20% їх загальної кількості. Уражені корозією заземлювачі і струмовідводи при зменшенні їх площі поперечного перерізу більше ніж на 25% повинні бути замінені новими.

Позачергові огляди пристроїв блискавкозахисту слід проводити після стихійного лиха (ураганний вітер, повінь, землетрус, пожежа) і гроз надзвичайної інтенсивності.

Позачергові виміри опору заземлення пристроїв блискавкозахисту слід проводити після виконання ремонтних робіт як на пристроях блискавкозахисту, так і на самих об`єктах, що захищаються, і поблизу них.

Результати перевірок оформлюються актами, заносяться у паспорти і журнал обліку стану пристроїв блискавкозахисту.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 5 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 на об`єктах з постійним або тимчасовим перебуванням на них 100 і більше осіб або таких, що мають хоча б одне окреме приміщення із одночасним перебуванням 50 і більше осіб, у будинках та спорудах (крім житлових будинків), котрі мають два поверхи і більше, у разі одночасного перебування на поверсі більше 25 осіб, а для одноповерхових - більше 50 осіб, мають бути розроблені і вивішені на видимих місцях плани (схеми) евакуації людей на випадок пожежі.

Стосовно порушення відповідачем вимог підпункту 1 пункту 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А .01.001-2014 система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: внутрішні пожежні кран-комплекти слід установлювати в доступних місцях. При цьому їх розміщення не повинно заважати евакуації людей.

Стосовно порушення відповідачем вимог підпункту 3 пункту 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014.

Згідно з підпунктом 3 пункту 2.2 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014 система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: пожежний плоскоскладальний рукав необхідно утримувати сухим, складеним в гармошку або подвійну скатку, приєднаним до крана та ствола і не рідше одного разу на шість місяців розгортати та згортати наново.

Стосовно порушення відповідачем вимог підпункту 10 пункту 2.1 глави ІІ розділу V НАПБ А.01.001-2014.

Підпунктом 9 пункту 2.1 глави ІІ розділу V НАПБ А.01.001-2014 визначено, що система внутрішнього протипожежного водопроводу повинна відповідати таким вимогам: пожежні кран-комплекти не рідше одного разу на рік підлягають технічному обслуговуванню і перевірці на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування. Пожежні кран-комплекти повинні постійно бути справними і доступними для використання.

Суд звертає увагу на те, що в акті відповідачем невірно вказано норму НАПБ А. 01.001-2014, яка була порушена відповідачем.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 20 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014.

Відповідно до пункту 20 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень, будинків і споруд здійснюються на підставі проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку.

Суд наголошує на тому, що позивачем в акті перевірки неправильно вказано норму, яка відповідає встановленому порушенню.

Так, пункт 20 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 стосується вимог щодо оформлення проектної документації, а не складання журналу інструктажу з пожежної безпеки для працівників об`єкту.

Пори цьому, суд звертає увагу на те, що НАПБ А. 01.001-2014 не встановлює вимогу щодо складання журналу інструктажу з пожежної безпеки для працівників об`єкту.

Так, пунктом 3 розділу ІІ НАПБ А .01.001-2014 визначено, що працівники об`єкта мають бути ознайомлені з цими вимогами на інструктажах або під час проходження пожежно-технічного мінімуму.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 2.37 глави 2 розділу ІІІ НАПБ А.01.001-2014.

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ НАПБ А.01.001-2014 не допускається, зокрема, захаращувати шляхи евакуації меблями, обладнанням, різними матеріалами.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 1.6 глави 1 розділу IV НАПБ А. 01.001-2014.

Згідно з пунктом 1.6 глави 1 розділу IV НАПБ А.01.001-2014 з`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів мають здійснюватися за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів.

Місця з`єднання жил проводів і кабелів, а також з`єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання і пошкодження ізоляції стиків. Втрати опору ізоляції на стиках повинні бути не більше втрат опору ізоляції на цілих жилах цих проводів і кабелів.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 3.11 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 .

Відповідно до пункту 3.11 глави 3 розділу V НАПБ А.01.001-2014 для розміщення первинних засобів пожежогасіння у виробничих, складських, допоміжних приміщеннях, будинках, спорудах, а також на території підприємств повинні встановлюватися спеціальні пожежні щити (стенди).

Пожежні щити (стенди) повинні встановлюватись на території об`єкта площею більше 200 м -2 з розрахунку один щит (стенд) на 5000 м -2 захищуваної площі.

До комплекту засобів пожежогасіння, які розміщуються на пожежному щиті, входять: вогнегасники - 3 шт., ящик з піском - 1 шт., протипожежне покривало - 1 шт., багор або лом та гак - 2 шт., лопати - 2 шт., сокири - 2 шт.

На пожежних щитах (стендах) повинні розміщуватися ті первинні засоби гасіння пожежі, які можуть застосовуватися в даному приміщенні, споруді, установці.

Пожежні щити (стенди) та засоби пожежогасіння повинні бути пофарбовані у відповідні кольори згідно з ГОСТ 12.4.026-76 ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности .

Склади пиломатеріалів, тари та волокнистих матеріалів потрібно забезпечувати необхідною (понаднормовою) кількістю пожежних щитів з набором первинних засобів пожежогасіння згідно з місцевими умовами.

Стосовно порушення відповідачем вимог пункту 2.1 глави 2 розділу V НАПБ А.01.001-2014.

Пунктом 2.1 глави 2 розділу V НАПБ А .01.001-2014 визначено, що зовнішній протипожежний водопровід повинен відповідати таким вимогам: 1) відповідальними за технічний стан пожежних гідрантів, установлених на мережі водопроводу населених пунктів, є відповідні служби (організації, установи), які утримують ці мережі водопроводу, а на території підприємств - їх власники або орендарі; 2) пожежні гідранти та пожежні резервуари повинні бути справними і утримуватися таким чином, щоб забезпечити безперешкодний забір води пожежними автомобілями; 3) у разі відключення ділянок водопровідної мережі та гідрантів або зменшення тиску мережі нижче за потрібний необхідно сповіщати про це пожежно-рятувальні підрозділи; 4) для контролю працездатності мережі систем зовнішнього протипожежного водопроводу власнику мережі водопостачання або іншій відповідальній особі, визначеній у відповідному договорі згідно з вимогами чинного законодавства необхідно 1 раз на рік проводити випробування на тиск та витрату води з оформленням акта. Випробування водопроводу повинно проводитися також після кожного ремонту, реконструкції або підключення нових споживачів до мережі водопроводу; 5) пожежні гідранти і водойми повинні мати під`їзди з твердим покриттям. У разі наявності на території об`єкта або поблизу нього (у радіусі до 200 м) природних або штучних вододжерел до них повинні бути влаштовані під`їзди з майданчиками (пірсами) розміром не менше 12 x 12 м для встановлення пожежних автомобілів і забирання води будь-якої пори року; 6) витрачений під час гасіння пожежі протипожежний запас води з резервуарів має бути відновлений у строк не більше ніж: 24 год. - у населених пунктах і на промислових підприємствах з будівлями за вибухопожежною та пожежною небезпекою категорій А, Б та В; 36 год. - на промислових підприємствах з будівлями за пожежною небезпекою категорій Г та Д; 72 год. - у сільських населених пунктах і на сільськогосподарських підприємствах. Для промислових підприємств із витратами води на зовнішнє пожежогасіння до 20 л/с включно допускається збільшувати час відновлення пожежного об`єму води: до 48 год. - для будівель категорій Г та Д; до 36 год. - для будівель категорії В; 7) пожежні резервуари (водойми) та їх обладнання повинні бути захищені від замерзання води. Узимку для забирання води з відкритих вододжерел слід встановлювати утеплені ополонки розміром не менше 0,6 x 0,6 м, які мають утримуватись у зручному для використання стані; 8) підтримання у постійній готовності штучних водойм, водозабірних пристроїв, під`їздів до вододжерел покладається: на підприємстві - на його власника (орендаря); у населених пунктах - на органи місцевого самоврядування; 9) біля місць розташування пожежних гідрантів і водойм повинні бути встановлені (відповідальні за встановлення - згідно з підпунктом 8 цього пункту) покажчики (об`ємні зі світильником або плоскі із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеними на них: для пожежного гідранта - літерним індексом ПГ, цифровими значеннями відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева); для пожежної водойми - літерним індексом ПВ, цифровими значеннями запасу води в кубічних метрах та кількості пожежних автомобілів, котрі можуть одночасно встановлюватися на майданчику біля водойми; 10) водонапірні башти повинні бути забезпечені під`їздом з твердим покриттям і пристосовані для відбору води пожежно-рятувальною технікою будь-якої пори року. На корпус водонапірної башти слід наносити позначення, яке вказує на місце розташування пристрою для забирання води пожежно-рятувальною технікою; 11) не допускається використовувати для побутових, виробничих та інших господарських потреб протипожежний запас води, що зберігається в резервуарах, водонапірних баштах, водоймах та інших ємнісних спорудах.

Суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів усунення відповідачем вказаних порушень.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначив про неможливість усунення виявлених під час перевірки порушень, оскільки в кошторисі на 2019 рік по Відділу культури, молоді та спорту Миронівськогої районної державної адміністрації відсутні статті капітальних видатків на здійснення робіт в орендованих приміщеннях, у тому числі і в будинку культури за адресою: Київська обл., Миронівський р-н., с. Зеленьки, вул. Хотя Чередника, 2.

Водночас, відсутність або недостатність фінансових ресурсів, необхідних для усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, не є підставою для ухилення від виконання обов`язку по дотриманню таких вимог.

Лише обставина використання відповідачем спірного приміщення на умовах оренди не звільняє його від обов`язку по дотриманню протипожежних вимог.

Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Кодексу цивільного захисту України забезпечення пожежної безпеки на території України, регулювання відносин у цій сфері органів державної влади, органів місцевого самоврядування та суб`єктів господарювання і громадян здійснюються відповідно до цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств, установ та організацій. Зазначена вимога відображається у трудових договорах (контрактах), статутах та положеннях.

Забезпечення пожежної безпеки суб`єкта господарювання покладається на власників та керівників таких суб`єктів господарювання.

Згідно з пунктом 5 Розділу І Правил №1417 особи, відповідальні за забезпечення пожежної безпеки на підприємствах та об`єктах, їх права та обов`язки визначаються відповідно до законодавства.

Пунктом 6 цього ж Розділу передбачено, що у разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об`єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов`язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об`єкті оренди.

Діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об`єктів (п.1 Розділу ІІ Правил №1417).

Отже, забезпечення пожежної безпеки об`єкта є обов`язком, у тому числі, керівника суб`єкта, який експлуатує відповідні приміщення, обов`язки якого з цих питань визначаються у договірному порядку.

Як було вказано вище, умовами укладеного 11.01.2019 між Зеленьківською сільською радою та позивачем договору оренди було передбачено, що забезпечення дотримання правил пожежної безпеки було віднесено до обов`язків орендаря, тобто Відділу культури, молоді та спорту Миронівськогої районної державної адміністрації (п.4.5 Договору).

Таким чином, як законодавством, так і укладеним договором, обов`язок утримувати об`єкти оренди у відповідності з вимогами норм пожежної безпеки був покладений саме на відповідача, у зв`язку з чим його посилання на протилежне суд вважає непереконливими.

Крім того, суд звертає на правову позицію Верховного Суду, викладену у пункті 49 постанови від 20.11.2018 у справі №826/1024/18, за якою забезпечення виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки покладено на суб`єкта господарювання незалежно від того чи є він власником або користувачем об`єкта підвищеної небезпеки (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 77967910).

Суд наголошує на тому, що не усунені відповідачем порушення є істотними та несуть ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі, що спричинить загрозу життю та здоров`ю людей, оскільки впливають:

- на забезпечення безпеки роботи будинку культури, безпеки його працівників, відвідувачів у відповідності з вимогами протипожежних норм, техногенної безпеки та цивільного захисту;

- на своєчасність виявлення надзвичайної ситуації, пожежі;

- на ліквідацію пожежі, надзвичайної ситуації та ліквідації її наслідків;

- на евакуацію людей та їх захисту від наслідків пожежі, надзвичайної ситуації.

При збереженні таких умов для відвідувачів та працівників будинку культури існує реальна загроза життю, отримання травм, або шкоди їх здоров`ю.

У п.31 постанови Верховного Суду від 07.10.2019 у справі №815/140/18 зазначено, що відсутність протипожежної сигналізації є істотним порушенням, що впливає на ризик виникнення надзвичайної ситуації, аварії чи пожежі та може спричинити загрозу життю і здоров`ю людей та унеможливить її ефективну ліквідацію та рятування людей (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 84805275).

Отже, характер суспільної небезпечності встановленого під час перевірки відповідача порушення, а також наявність безпосередньої та реальної загрози життю та/або здоров`ю людей є обґрунтованими та беззаперечними.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, мають системний та триваючий характер і фактично не усунуті відповідачем, а в умовах відсутності фінансування витрат на капітальний чи поточний ремонт порушення норм протипожежної безпеки та цивільного захисту, виявлені перевірками позивача, усунуті не будуть.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач не усунув порушення, які виявлені в ході проведення перевірки, суд дійшов висновку про необхідність застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі Відділу культури, молоді та спорту Миронівськогої районної державної адміністрації до усунення порушень, зазначених в акті від 21.06.2019 №184.

При цьому, суд враховує, що застосований захід реагування має тимчасовий характер, період дії якого залежить безпосередньо від факту усунення відповідачем виявленого порушення.

Крім того, застосований до відповідача захід реагування має також спонукаючий характер, направлений на забезпечення відповідачем виконання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.

Враховуючи вказане, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки відповідні витрат, пов`язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз, позивачем понесені не були, судові витрати у вигляді судового збору стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі будинку культури, який розташований за адресою: Київська обл., Миронівський р-н., с. Зеленьки , вул . Хотя Чередника, буд.2, шляхом зобов`язання Відділ культури, молоді та спорту Миронівськогої районної державної адміністрації повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 21.06.2019 №184.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Дудін С.О.