Ухвала

від 27.10.2020 по справі 320/4692/19

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 жовтня 2020 року № 320/4692/19

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дудіна С.О., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Миронівської районної державної адміністрації про скасування заходів реагування в адміністративній справі за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області до Відділу культури, молоді та спорту Миронівськогої районної державної адміністрації, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, Зеленківської сільської ради, про застосування заходів реагування,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Київській області з позовом до Відділу культури, молоді та спорту Миронівськогої районної державної адміністрації про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) будівлі Відділу культури, молоді та спорту Миронівськогої районної державної адміністрації, а саме: будинку культури за адресою: Київська обл., Миронівський р-н., с.Зеленьки, вул.Хотя Чередника, 2, шляхом зобов`язання Відділу культури, молоді та спорту Миронівськогої районної державної адміністрації зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 21.06.2019 №184.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 06.12.2019 адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Застосовано захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі будинку культури, який розташований за адресою: Київська обл., Миронівський р-н., с. Зеленьки, вул. Хотя Чередника, буд.2, шляхом зобов`язання Відділ культури, молоді та спорту Миронівськогої районної державної адміністрації повністю зупинити експлуатацію вказаного об`єкта до повного усунення порушень, зазначених в акті від 21.06.2019 №184.

01.10.2020 на електронну адресу суду від Миронівської районної державної адміністрації Київської області надійшла заява про скасування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі, у якій відповідач просить суд скасувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі будинку культури, що розташований за адресою: Київська обл., Миронівський р-н., с. Зеленьки, вул. Хотя Чередника, буд.2.

16.10.2020 на адресу суду від відповідача засобами поштового зв`язку надійшла аналогічна за змістом заява.

Заява мотивована тим, що Миронівським районним сектором ГУ ДСНС України у Київській області за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки було складено акт від 25.09.2020 №99, відповідно до якого усунуто недоліки, які були зазначені в акті від 21.06.2019 №184. Щодо виявленого порушення у вигляді зауваження щодо несправності водопостачання заявник повідомив, що це порушення буде усунуто найближчим часом.

Оскільки у період з 28.09.2020 по 23.10.2020 включно суддя Дудін С.О. не здійснював судочинство у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, вказана заява була передана для розгляду судді 26.10.2020.

Розглянувши вказану заяву, суд зазначає, що процедура судового розгляду заяв про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) була передбачена частиною дванадцятою статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції, яка була чинна до 14.12.2017 .

На підставі Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 03.10.2017 №2147-VIII Кодекс адміністративного судочинства України було викладено у новій редакції.

В новій редакції Кодексу адміністративного судочинства України законодавцем було виключено особливу процедуру судового розгляду заяв про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю).

З урахуванням того, що новою редакцією Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено порядку розгляду заяв про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), а встановлено лише звернення до суду з позовом, суд приходить до висновку, що відповідні заяви не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства .

Саме такий правовий висновок викладено, зокрема, Верховним Судом у постанові від 20.03.2019 у справі №807/2248/16 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 80610356).

Вирішуючи питання про можливий спосіб захисту прав відповідача, суд зазначає таке.

Відповідно до частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.

Підстави звернення до суду органу державного нагляду (контролю) встановлені спеціальними Законами, зокрема Кодексом цивільного захисту України.

Метою запровадження судового контролю за зупиненням виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання є гарантування їх прав та запобігання свавіллю з боку контролюючих органів. Судовий порядок застосування цих заходів є способом превентивного контролю за обмеженнями прав суб`єктів господарювання.

Натомість відповідно до абзацу другого частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" відновлення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг суб`єктами господарювання після призупинення можливе з моменту отримання органом державного нагляду (контролю), який ініціював призупинення, повідомлення суб`єкта господарювання про усунення ним усіх встановлених судом порушень.

Законом не передбачено, що відновлення виробництва відбувається в судовому порядку. Це зумовлене тим, що припинення обмежень прав не потребує судового контролю.

Враховуючи, що відповідні норми попередньої редакції КАС України щодо порядку розгляду заяв про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю) були виключені без впровадження аналогічної процедури, то питання скасування таких заходів повинно відбуватися за процедурою, встановленою абзацом другим частини п`ятої статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Зазначена процедура передбачає право органу державного нагляду самостійно скасовувати заходи реагування після підтвердження усунення встановлених судом порушень. У разі відмови органу державного нагляду (контролю) скасувати заходи реагування самостійно, відповідач не позбавлений права звернутися до суду з позовною заявою.

Саме такий механізм скасування застосованих судом заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) роз`яснений Верховним Судом у вищевказаній постанові від від 20.03.2019 у справі №807/2248/16.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

З вказаного вбачається, що заяви про скасування заходів реагування не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з частиною шостою статті 7 вказаного Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).

Оскільки, Кодексом адміністративного судочинства України не врегульовано питання щодо наслідків подання відповідачем заяви про скасування заходів реагування, суд вважає за доцільне на підставі частини шостої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України застосувати у даному випадку за аналогією закону правила пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України та відмовити у відкритті провадження за клопотанням Миронівської районної державної адміністрації про скасування заходів реагування.

Керуючись статтями 170, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

1. Відмовити у відкритті провадження за клопотанням Миронівської районної державної адміністрації про скасування заходів реагування в адміністративній справі №320/4692/19.

2. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд .

Суддя Дудін С.О.