Рішення

від 09.12.2019 по справі 340/2442/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2019 року м. Кропивницький Справа № 340/2442/19

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач: приватне підприємство "Сто Тонн" (25009, м. Кропивницький, вул. Яновського, 157, код ЄДРПОУ 42447724)

відповідач: Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (25031, м. Кропивницький, вул. Автолюбителів, 2)

про визнання протиправними та скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство "Сто Тонн" (надалі - ПП "Сто Тонн") звернулося до суду з позовом до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування постанов про застосування адміністративно-господарського штрафу.

Позов мотивовано тим, що постановами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області №134137 від 16.07.2019 року, №134304 від 03.09.2019 року, №134305 від 03.09.2019 року, №134306 від 03.09.2019 року до ПП "Сто Тонн" застосовано адміністративно-господарські санкції у вигляді штрафів у сумі 1700 грн. за порушення законодавства про автомобільний транспорт при наданні послуг з перевезення вантажів без оформлення документів, чим нібито порушено вимоги наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 року, яким затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті. Позивач заперечує виявлені порушення та стверджує, що перевірка оснащеності транспортного засобу тахографом здійснюється співробітниками Укртрансбезпеки лише при виконанні міжнародних перевезень. Натомість перевезення вантажів 26.06.2019 року, 26.07.2019 року та 30.07.2019 року (двічі) здійснювалися ним як автомобільним перевізником виключно в межах України і є внутрішніми, а тому у водіїв був відсутній обов`язок ведення та пред`явлення до перевірки протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. З цих підстав позивач просить суд визнати протиправними скасувати спірні постанови.

Ухвалою від 08.10.2019 року відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що у ході рейдових перевірок 26.06.2019 року, 26.07.2019 року та 30.07.2019 року посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області перевірено належні позивачу транспортні засоби та встановлено факти надання позивачем послуг з перевезення вантажів без оформлення необхідних документів, а саме без оформлення протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. За результатами перевірок складено акти, від підписання яких водії відмовилися. Про час та місце розгляду справ про порушення автотранспортного законодавства позивач був завчасно повідомлений, але на розгляд справ до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області не прибув, письмових пояснень чи заперечень не надав. Доводячи правомірність застосування до позивача адміністративно-господарських штрафів, передбачених абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Приватне підприємство "Сто Тонн" з 06.09.2018 року зареєстроване як юридична особа та займається господарською діяльністю у сфері вантажного автомобільного транспорту. (а.с. 149 - 154)

За договорами фінансового лізингу, укладеними з ТОВ "Еска Капітал", позивач використовує у своїй господарській діяльності транспортні засоби - вантажний сідловий тягач марки MAN д.н.з. НОМЕР_1 , вантажний сідловий тягач марки MAN д.н.з. НОМЕР_2 , вантажний сідловий тягач марки DAF д.н.з. НОМЕР_3 . (а.с. 75 - 107)

Посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області у ході рейдової перевірки 26.06.2019 року на автодорозі М-12 перевірено транспортний засіб MAN д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_1 , здійснюючи перевезення вантажу на підставі ТТН, за якою перевізником виступало ПП "Сто Тонн". За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №157192 від 26.06.2019 року, яким зафіксовано порушення, передбачене абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 цього Закону, а саме неоформлений протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги наказу МТЗУ №385 від 24.06.2010 року. Згідно з приміткою від підписання акту водій відмовився. (а.с. 117, 188)

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який був призначений на 16.07.2019 року, направлено позивачу поштою та отримано ним 10.07.2019 року. (а.с. 118 - 120)

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, в.о. заступника начальника Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області виніс постанову №134137 від 16.07.2019 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення вимог статті 48 цього Закону до ПП "Сто Тонн" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що склало 1700 грн. (а.с. 15, 121)

Також у ході рейдової перевірки 26.07.2019 року на автодорозі М-09 перевірено транспортний засіб MAN д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував водій ОСОБА_2 , та встановлено, що він здійснює перевезення вантажів на підставі ТТН, за якою перевізником виступало ПП "Сто Тонн". За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №160564 від 26.07.2019 року, яким зафіксовано порушення, передбачене абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - надання послуг з перевезення вантажу без оформлення необхідних документів - протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушено вимоги наказу МТЗУ №340 від 07.06.2010 року, №385 від 24.06.2010 року. Згідно з приміткою від підписання акту водій відмовився. (а.с. 123, 189)

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який був призначений на 03.09.2019 року, направлено позивачу поштою та отримано ним 12.08.2019 року. (а.с. 125, 131)

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальник Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області виніс постанову №134306 від 03.09.2019 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення вимог статті 48 цього Закону до ПП "Сто Тонн" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що склало 1700 грн. (а.с. 20, 126)

Згодом посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області у ході рейдової перевірки 30.07.2019 року на автодорозі Н-14 перевірено транспортний засіб MAN д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_3 , здійснюючи перевезення вантажу на підставі ТТН, за якою перевізником виступало ПП "Сто Тонн". За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №157493 від 30.07.2019 року, яким зафіксовано порушення, передбачене абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 цього Закону, а саме відсутні протокол перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. (а.с. 127, 190)

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який був призначений на 03.09.2019 року, направлено позивачу поштою та отримано ним 12.08.2019 року. (а.с. 129 - 131)

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальник Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області виніс постанову №134305 від 03.09.2019 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення вимог статті 48 цього Закону до ПП "Сто Тонн" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що склало 1700 грн. (а.с. 19, 132)

Крім того, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області у ході рейдової перевірки 30.07.2019 року на автодорозі Н-14 перевірено транспортний засіб DAF д.н.з. НОМЕР_3 , яким керував водій ОСОБА_4 , та встановлено що він здійснює перевезення вантажів на підставі ТТН, за якою перевізником виступало ПП "Сто Тонн". За наслідками перевірки складено акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом №157502 від 30.07.2019 року, яким зафіксовано порушення, передбачене абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" - надання послуг з перевезення вантажу без оформлення документів, перелік яких визначено статтею 48 цього Закону, а саме відсутні індивідуальна контрольна книжка водія, протокол перевірки та адаптації тахографа. Згідно з приміткою від підписання акту водій відмовився. (а.с. 133, 191)

Повідомлення про час і місце розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, який був призначений на 03.09.2019 року, направлено позивачу поштою та отримано ним 12.08.2019 року. (а.с. 129 - 131)

Розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт, начальник Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області виніс постанову №134304 від 03.09.2019 року, якою на підставі абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення вимог статті 48 цього Закону до ПП "Сто Тонн" застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що склало 1700 грн. (а.с. 18, 137)

Не погодившись з цими постановами, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність спірних постанов, суд виходив з того, що відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень, регулює Закон України "Про автомобільний транспорт".

Частинами 14, 17 статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі - Порядок №1567).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб`єктів господарювання (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Відповідно до пунктів 21, 22 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадові особи, що провели перевірку, роблять про це запис.

Згідно з пунктами 25, 26, 27 Порядку №1567 справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 5 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.

При вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Розглядати справи про накладення адміністративно-господарських штрафів за порушення, зазначені у цій статті, мають право посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті.

Адміністративно-господарські штрафи стягуються відповідно до закону центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), і зараховуються до Державного бюджету України.

Судом установлено, що спірними постановами до позивача застосовано адміністративно-господарські штрафи згідно з абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", яким передбачено, що за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, до автомобільних перевізників застосовується штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами; внутрішні перевезення - перевезення пасажирів та/чи вантажів територією України без перетину державного кордону України.

Частиною 1 статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб`єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.

Згідно з частиною 1 статті 47 Закону України "Про автомобільний транспорт" до внутрішніх перевезень вантажів відносяться перевезення вантажів між пунктами відправлення та призначення, розташованими в Україні, та комплекс допоміжних операцій, пов`язаних з цими перевезеннями, а також технологічні перевезення вантажів, що здійснюються в межах одного виробничого об`єкта без виїзду на автомобільні дороги загального користування.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Так, згідно з частиною 2 статті 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Відповідно до частини 2 статті 49 Закону України "Про автомобільний транспорт" водій транспортного засобу зобов`язаний зокрема мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

За висновками відповідача, позивач надавав послуги з перевезення вантажів без оформлення необхідних документів, а саме протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, чим порушив вимоги наказів Міністерства транспорту та зв`язку України №385 від 24.06.2010 року, №340 від 07.06.2010 року.

Перевіряючи ці обставини, суд виходить з того, що статтею 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень.

Генеральна конференція Міжнародної організації праці 27.06.1979 року у м. Женева ухвалила Конвенцію №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті. Ця Конвенція застосовується до найманих водіїв, які працюють або на підприємствах, що займаються перевезеннями для третіх сторін, або на підприємствах, що перевозять вантажі чи пасажирів за свій рахунок на автомобілях, які використовуються професійно для внутрішніх чи міжнародних автомобільних перевезень товарів або пасажирів. Ця Конвенція застосовується також, якщо в ній не передбачено іншого, до власників транспортних засобів, зайнятих професійно автомобільними перевезеннями, та до членів їхніх сімей, які не отримують заробітної плати, коли вони працюють водіями.

Відповідно до статті 10 цієї Конвенції традиційні засоби контролю, зазначені в пунктах 1 та 2 цієї статті, якщо це потрібно для деяких категорій транспорту, заміняються або доповнюються, наскільки це можливо, сучасними засобами, такими, наприклад, як тахографи згідно з правилами, установленими компетентними властями чи органами в кожній країні.

Постановою Кабінету Міністрів України "Про виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті" від 25.01.2012 року №51 визначено Міністерство інфраструктури компетентним органом з питань виконання Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті в частині внутрішніх автомобільних перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 року за №811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (надалі - Положення №340).

Пунктами 1.1, 1.2, 1.3 Положення №340 передбачено, що це Положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами (далі - ТЗ).

Пунктом 6.1 Положення №340 передбачено, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до пункту 4 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №340 ця норма для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою понад 12 тонн набрала чинності з 01.06.2013 року, а для перевезення вантажів колісними транспортними засобами з повною масою від 3,5 тонн до 12 тонн - з 01.06.2015 року.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 року №385, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 року за №946/18241, затверджено Інструкцію з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті (надалі - Інструкція №385).

Відповідно до пунктів 1.1 - 1.3 розділу І цю Інструкцію розроблено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - ЄУТР), Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, а також Законів України "Про автомобільний транспорт", "Про дорожній рух".

Ця Інструкція визначає порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів.

Ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

За визначенням, наведеним у пункті 1.4 розділу І Інструкції №385, контрольний пристрій (тахограф) - це обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв.

Умови використання тахографів передбачені розділом III Інструкції №385.

Відповідно до пунктів 3.1, 3.3 розділу ІІІ Інструкції №385 виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР).

Водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Згідно з пунктами 3.5, 3.6 розділу ІІІ Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку: правильності роботи тахографа та відповідності його типу згідно із законодавством (обов`язковість установлення тахографа певного типу - аналоговий або цифровий, позначка затвердження типу згідно з ЄУТР); наявності та цілісності таблички тахографа та його пломб, а також маркування таблички та пломб тахографа знаком ПСТ, внесеним до Переліку; дотримання вимог щодо періодичності проведення перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, а також перевірки тахографа; дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа; строків зберігання відповідної інформації, отриманої за допомогою тахографа, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та повірки тахографа.

У позовній заяві позивач не заперечував, що транспортні засоби, якими на момент перевірок здійснювалися внутрішні перевезення вантажів, не були обладнані тахографом, а відтак у водіїв були відсутні протоколи про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу. При цьому наполягав на тому, що водії автомобілів вели індивідуальні контрольні книжки, як це передбачено пунктом 6.3 Положення №340, копії яких долучив до позову. (а.с. 26 - 49)

Суд не погоджується з такими доводами, позаяк вони не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Дійсно, пунктом 6.3 Положення №340 передбачено, що водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Воднораз, системний аналіз приписів Положення №340 свідчить про те, що вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонни, які використовуються суб`єктами господарювання для внутрішніх перевезень вантажів, в обов`язковому порядку повинні бути обладнані діючим та повіреним тахографом.

Суд зазначає, що вимоги щодо обов`язкового обладнання транспортного засобу тахографом не поширюються на колісні транспортні засоби, які передбачені у пункті 1.4 Положення №340. Також ця вимога не поширюються на колісні транспортні засоби, які не підпадають під критерії та характеристики, передбачені пунктом 6.1 Положення №340. Такі колісні транспортні засоби, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів, можуть (але не повинні) бути обладнані тахографами, або за їх відсутності - водій повинен вести індивідуальну контрольну книжку для обліку свого робочого часу і часу відпочинку.

Судом установлено, що ПП "Сто Тонн" надавало послуги з перевезення вантажів як суб`єкт господарювання на договірних засадах, використовуючи найману працю водіїв. Для перевезення вантажів ним використовувалися вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонни. Відтак, згідно з вимогами пункту 6.1 Положення №340 ці вантажні автомобілі, якими виконувалися внутрішні перевезення вантажів, в обов`язковому порядку повинні були бути обладнані діючим та повіреним тахографом. А для водіїв таких автомобілів, крім оформлення документів, визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", обов`язковою також є наявність протоколу про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу.

Ведення водієм індивідуальної контрольної книжки не замінює обов`язок автомобільного перевізника використовувати для цього перевезення лише автомобіль, що обладнаний тахографом, а водія - мати відповідні документи, які підтверджують його використання.

Однак, 26.06.2019 року, 26.07.2019 року та 30.07.2019 року (двічі) позивач використовував для цих перевезень вантажні автомобілі, які не були обладнані діючими та повіреними тахографами, а у його водіїв були відсутні протоколи про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу, наявність яких передбачена чинним законодавством, а саме Інструкцією №385.

Отже матеріалами справи доведено факт вчинення позивачем господарських правопорушень - надання послуг з перевезення пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 48 цього Закону, за що абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачена відповідальність автомобільного перевізника у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб`єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Згідно з частиною 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Частиною 2 названої статті встановлено, зокрема, що учасник господарських відносин відповідає за порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Позивачем не доведено, що при наданні 26.06.2019 року, 26.07.2019 року та 30.07.2019 року послуг з перевезення вантажів вантажними автомобілями з повною масою понад 3,5 тонни, ним як автомобільним перевізником забезпечено належну експлуатацію тагохрафів на цих вантажних автомобілях, а водіями оформлено документи, передбачені Інструкцією №385, що виключало б відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Оцінюючи доводи позивача, щодо того, що перевірка проведена посадовими особами відповідача всупереч підпункту 4 пункту 5 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №340, яким Державній інспекції України з безпеки на наземному транспорті доручено забезпечити здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення, суд дійшов до таких висновків.

Згідно з пунктом 7.1 Положення №340 перевірка додержання режиму праці та відпочинку водія здійснюється Державною службою України з безпеки на транспорті з дотриманням вимог Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567.

Пунктом 15 Порядку №1567 передбачено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом; додержання вимог статей 53, 56, 57 і 59 Закону; додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР); відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам; оснащення таксі справним таксометром; відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу; додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху; наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення; додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів; виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до пункту 5 наказу Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 року №340 "Про затвердження Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів" (в редакції наказів Міністерства інфраструктури від 01.07.2014 року №290 та від 16.08.2016 року №278), Державній службі України з безпеки на транспорті доручено зокрема забезпечити: 1) здійснення перевірок дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, встановлених Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим цим наказом; 2) неухильне дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення заходів державного контролю на автомобільному транспорті; 3) здійснення планових, позапланових і рейдових перевірок виключно в межах переліку питань, визначених Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567; 4) здійснення перевірок щодо наявності встановлених тахографів виключно на транспортних засобах, якими здійснюються міжнародні автомобільні перевезення.

Як установлено судом, перевірки транспортних засобів, що використовувалися позивачем для внутрішніх перевезень вантажів, здійснені у ході рейдових перевірок 26.06.2019 року, 26.07.2019 року та 30.07.2019 року, проведені посадовими особами відповідача виключно з питань, передбачених пунктом 15 Порядку №1567, зокрема щодо наявності визначених статтею 48 Закону України "Про автомобільний транспорт" документів, на підставі яких здійснюються внутрішні перевезення вантажів. Виявлені порушення були зафіксовані в актах перевірок, що стали підставою для застосування до позивача штрафів, передбачених абз.3 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт".

Натомість, згідно з абз.11 ч.1 ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт" управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами), становить самостійний склад господарського правопорушення, за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До такої відповідальності позивач не притягувався, оскільки він не здійснював міжнародні автомобільні перевезення.

Відтак, суд прийшов до висновку, що відповідачем - територіальним органом Укртрансбезпеки - при проведенні перевірок та застосуванні адміністративно-господарських штрафів додержано вимоги чинного законодавства, порушень прав позивача у межах спірних правовідносин не встановлено.

Частинами 1, 2 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем доведено правомірність спірних постанов №134137 від 16.07.2019 року, №134304 від 03.09.2019 року, №134305 від 03.09.2019 року, №134306 від 03.09.2019 року про застосування адміністративно-господарського штрафу, натомість позивачем не спростовано факти вчинення ним порушень законодавства про автомобільний транспорт. Тому у задоволенні позову про скасування спірних постанов слід відмовити.

Враховуючи, що спір вирішено не на користь позивача, підстави для присудження йому судового збору, сплаченого при зверненні до суду, відсутні.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову приватного підприємства "Сто Тонн" (25009, м. Кропивницький, вул. Яновського, 157, код ЄДРПОУ 42447724) до Управління Укртрансбезпеки у Кіровоградській області (25031, м. Кропивницький, вул. Автолюбителів, 2) відмовити.

Копію рішення надіслати учасникам справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш