Постанова

від 28.11.2019 по справі 520/11956/18

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2019 р.Справа № 520/11956/18 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Калитки О. М.,

Суддів: Мельнікової Л.В. , Рєзнікової С.С. ,

за участю секретаря судового засідання Білюк Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., місце складання м. Харків, повний текст складено 19.06.19 року по справі № 520/11956/18

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ ТОРНАДО"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТОРНАДО", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області, в якому просив суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №00001531411 від 25.07.2018, №00001521411 від 25.07.2018 Головного управління ДФС у Харківській області

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 15.06.2018 по 21.06.2018 року ГУ ДФС у Харківській області проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТОРНАДО" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМБУД" за грудень 2017 року, з ТОВ "ГРЕЙС ТРЕЙД" за червень 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності пидбаних товарів (робіт, послуг). За результатом перевірки складено акт №2648/20-40-14-11-11/34952283 від 27.06.2018 р., за наслідками якого прийняті податкові повідомлення-рішення № 00001531411, № 00001521411 від 25.07.2018 року, позивач з даними рішенням не погоджується, вважає їх незаконними та не обґрунтованими.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі № 520/11956/18 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТОРНАДО" до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Відповідач не погодився із рішенням суду та подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 229 у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено під час апеляційного розгляду, фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірки ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТОРНАДО" з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМБУД" (податковий номер 41212849) за грудень 2017 року, з ТОВ "ГРЕЙС ТРЕЙД" (податковий номер 40409289) за червень 2017 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використанняу власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт. послуг).

Результати перевірки оформлені актом №2648/20-40-14-11-11/94952283 від 27.06.2018 року, яким зафіксовано порушення позивачем:

- ст. 185, ст. 187, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме завищено податкові зобов`язання на загальну суму ПДВ - 631 656,00 грн., в тому числі у червні 2017 року на суму ПДВ - 85 640,00 грн., у грудні 2017 року на суму ПДВ - 546 016,00 грн.;

- п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.7 ст. 201, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, а саме завищено податковий кредит у загальній сумі ПДВ - 465 218,00 грн., у тому числі за червень 2017 року на суму ПДВ - 85 249,00 грн., за грудень 2017 року на суму ПДВ - 379 969,00 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість у загальній сумі ПДВ - 7373,00 грн., у тому числі за грудень 2017 року на суму - 7373,00 грн.

На підставі акту перевірки №2648/20-40-14-11-11/94952283 від 27.06.2018 року відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення від 25.07.2018:

- №00001521411, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт. послуг) на загальну суму 9216,25 грн., з яких: грошове зобов`язання +7373 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1843,25 грн.;

- №00001531411, яким суму податкового зобов`язання у розмірі 631656 зменшено та суму податкового кредиту у розмірі 457845 зменшено за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт. послуг).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час перевірки та судового розгляду на підтвердження дійсності та реальності господарських взаємовідносин із контрагентом надав усі необхідні та достатні первинні документи.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень пп. 14.1.36 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 14.1.181 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 статті Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно із п.185.1 ст.185 ПК України, об`єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Згідно пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Аналіз наведених норм свідчить, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 9 цього Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно п. 1.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до п. 2.1. вказаного Положення, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Пунктом 2.4 цього Положення передбачено, що первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

При цьому, наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Згідно зі ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Матеріалами справи підтверджено, що в перевіряємий період позивач мав взаємовідносини з наступними контрагентами: ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМБУД" (податковий номер 41212849) та ТОВ "ГРЕЙС ТРЕЙД" (податковий номер 40409289).

Так, між Позивачем та ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМБУД" (далі Виконавець) укладено договір про надання комплексу послуг від 15.11.2017 №1511/2017 ПР.

Згідно предмету цього договору, п.1.1 сторони домовилися про наступне Виконавець зобов`язується у 2017 році надати Замовникові послуги з поточного ремонту житлових будинків за адресами згідно додатку №1, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги.

Пунктом 1.2. передбачено, що детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим договором, містяться у Додатку №1 до цього договору, та визначається у завданні замовника, яке надсилається виконавцеві поштою або засобами факсимільного зв`язку у строк звичайно необхідний для виконання замовлених послуг.

На виконання договору сторони підписали додатки до акту здачі приймання наданих слуг на кожний об`єкт які дозволяють встановити обсяги замовлених послуг (робіт).

На виконання умов договору Позивач передав Виконавцю товарно-матеріальні цінності : про що свідчать акти приймання-передачі будівельних матеріалів №-1-6.

Так, виконавець має ліцензію, видану Державною архітектурно-будівельною інспекцією від 25.04.2017 №2013036394 та дійсна до 12.04.2020 (з додатками).

На виконання умов договору, виконавець виготовив та надав на підпис позивачу акти про надання послуг: №32 від 26.12.2017, № 31 від 26.12.2017, №30 від 26.12.2017, № 29 від 13.12.2017, № 28 від 13.12.2017, №27 від 12.12.2017, №26 від 12.12.2017, №25 від 11.12.2017, №24 від 11.12.2017, №23 від 07.12.2017, №22 від 07.12.2017, №21 від 07.12.2017, № 20 від 01.12.2017, №19 від 01.12.2017, №18 від 01.12.2017, №17 від 01.12.2017, №16 від 01.12.2017, №15 від 01.12.2017, №14 від 01.12.2017, №13 від 01.12.2017, №12 від 01.12.2017, №11 від 01.12.2017, №10 від 1 І 2017, №9 від 01.12.2017, №8 від 01.12.2017, №7 від 01.12.2017, №6 від 01.12.2017, №5 від 01.12.2017, №4 від 01.12.2017, №3 від 01.12.2017, №2 від 01.12.2017, №1 від 01.12.2017.

Послуги, отримані від ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМБУТ" в подальшому були використані у власній господарській діяльності Позивача та реалізовані на користь КП "Харківське ремонтно- будівельне підприємство" ЄДРПОУ 37763844 (далі КП "ХРСП".)

Позивач уклав договори з КП "ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО" про виконання робіт та надання послуг на загальну суму 6877482,00 грн з ПДВ. При цьому на час розгляду справи оплачено та виконано робіт на загальну суму 5897000,78 грн з ПДВ.

Загальна вартість виконаних робіт та наданих послуг що охоплена перевіркою складає 3 561 147,60 грн з ПДВ.

До матеріалів справи долучені документи первинного обліку, а саме договори, акти виконаних робіт та наданих послуг, податкові накладні, банківські виписки про оплату.

При цьому для виконання вказаних робіт та наданих послуг позивач всього придбав товарів та матеріалів на загальну суму 2960136,31. В тому числі у ФО-П ОСОБА_1 №15/09-2017 від 01.09.2017 р. вартість придбаних будівельних матеріалів складає 998 969,67 грн. без ПДВ, у ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЕЛІТ ГЛАС" договір №01-12/17 від 01.12.2017 року вартість придбаних металопластикових конструкцій 330 000,00 грн. з ПДВ.

При цьому Позивач придбав Послуг на загальну суму 3 208 738, 23 з ПДВ, до вказаної суми включено вартість послуги придбаних по договору з ТОВ МАРІУПОЛЬ ПРОМБУД договір №1511/2017ПР від 15.11.2017 на суму 2279812,58 з ПДВ, які охоплені перевіркою.

Придбані товари та послуги були використані Позивачем у власній господарській діяльності в процесі виконання договору з КП ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО .

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем документи підтверджують реальність господарських операцій у правовідносинах з ТОВ "МАРІУПОЛЬ ПРОМБУД".

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За приписами ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином колегія суддів вказує, що відповідачем не доведено правомірність рішень податкових повідомлень-рішень №00001521411 від 25.07.2018 та №00001531411 від 25.07.2018 в частині зменшення податкового зобов`язання на суму 546016,00 грн., а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильність доводів, якими мотивовано судове рішення в цій частині, зводяться до переоцінки належним чином проаналізованих судом першої інстанції доказів та не дають підстав вважати висновки суду помилковими, а застосування норм матеріального та процесуального права - неправильним.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Разом з тим, щодо взаємовідносин позивача з ТОВ "ГРЕЙС ТРЕЙД", колегія суддів зазначає наступне.

Так, позивач уклав з ТОВ "ГРЕЙС ТРЕЙД" (40409289) договір купівлі-продажу №1/06/17 від 01.06.2017. на загальну суму 511 495,03 грн.

Згідно п. 1.1 даного Договору продавець (ТОВ ГРЕЙС ТРЕЙД ) зобов`язується передати у власність покупцеві (ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ТОРНАДО ) товар в асортименті і в кількості, встановлених у видаткових накладних, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і сплатити за нього певну Договорм грошову суму (ціну) у кількості зазначеній в видаткових накладних.

Від імені сторін правочин було укладено особами, а саме: від позивача - ОСОБА_2 від контрагента - ОСОБА_3 ..

Натомість, згідно з матеріалів кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №3201822000000037 від 14.02.2018), а саме відповідно до протоколу допитів свідка від 14.02.2018 та від 16.02.2018 встановлено, що ОСОБА_3 за грошову винагороду в розмірі 1500 грн за добровільною згодою став засновником, директором та головним бухгалтером підприємства ТОВ ГРЕЙС ТРЕЙД та здійснював незаконну діяльність щодо мінімізації податків.

Крім того, згідно податкової інформації від ГУ ДФС у Миколаївській області встановлено, що ТОВ "ГРЕЙС ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 340409289) не має можливості здійснювати будь-яку господарську діяльність.

В червні 2017 року підприємством ТОВ ГРЕЙС ТРЕЙД (податковий номер 40409289) придбано переважно продукти харчування, субпродукти та інше (Кава зелена (необсмажена ) з кофеїном Colombia Supremo 17/18, Свині на відгодівлі, Тушка кур.-бр.1 кат.Напівфабрикат нат. охол., Пакет ПП 70*290 Ф(20+20) (30 мкм) ц.шов "Светоприбор", Автоматичний вимикач 1 P, PL4-С20/1 та інше), проте реалізовано на адресу ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ТОРНАДО - Масла моторні з вмістом нафти арт. 102386 FORD Formula F 5W-30, 12x1 л/Ford Orig.-Nr.: 1 55D4B, Масла моторні з вмістом нафти арт. 102384 FORD Formula F 5W-30, 4x5n/Ford Orig.-Nr.: 15 5D3A.

Згідно зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних у ТОВ ГРЕЙС ТРЕЙД (податковий номер 40409289) відсутнє придбання зазначених товарів, які реалізовано на адресу ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ТОРНАДО .

Так, до перевірки ТОВ ТОРГОВИЙ ДІМ ТОРНАДО не надано документи, які підтверджують походження придбаного товару - сертифікатів якості та декларацій про відповідність, не надано документи, які підтверджують факт завантаження, розвантаження товарно-матеріальних цінностей від ТОВ ГРЕЙС ТРЕЙД .

Згідно правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду України від 1 грудня 2015 року м. Київ по справі №826/15034/14, статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

У постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 у справі позовом ТОВ Нафта до Шосткинської МДПІ про визнання висновків перевірки неправомірними, визнання чинним договору, скасування податкових повідомлень-рішень (справа № 21-421а11) міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 20.01.2016 у справі за позовом ПАТ МТС Україна до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

- неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності у зв`язку з відсутністю управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов`язані з виникненням податкової вигоди, якщо для такого виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

- відсутність первинних документів обліку.

При цьому, висловлюючи свою позицію щодо оцінки доданих до матеріалів справи пояснень посадових осіб платника податків - постачальника товарів (послуг), Верховний Суд України вказав, що сам факт того, що на момент розгляду справи щодо офіційних осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень відносно характеру укладених угод і фактичного здійснення за цими угодами операцій.

Презумпція добросовісності платника податків означає, що подані платником контролюючому органу документи податкової звітності є дійсними, повно та об`єктивно відтворюють господарські операції, що є об`єктом оподаткування та/або фінансові показники яких впливають на податковий обов`язок платника податків, якщо інше не буде доведено контролюючим органом. У площині процесуального регулювання презумпції добросовісності платника податків відповідає обов`язок доведення контролюючим органом правомірності прийнятого рішення в судовому процесі, порушеному за позовом платника податків про скасування рішення як неправомірного.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду в постанові від 12 листопада 2019 року у справі №826/9815/17.

Враховуючи вище наведене, дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи та оцінюючи подані сторонами докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності та достатності у відповідності до ст.ст. 73-76 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів прийшла до висновку, що господарські операції позивача з ТОВ ГРЕЙС ТРЕЙД не мали реального характеру з огляду на те, що недоліки наданих позивачем первинних документів в своїй сукупності дають підстави для висновку про те, що позивачем здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операцій і складено первинні документи всупереч норм частини першої ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за №168/704.

Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку , що податкове повідомлення-рішення від 25.07.2018 №00001531411 в частині зменшення податкового зобов`язання на суму 85640,00 (вісімдесят п`ять тисяч шістсот сорок) грн. є таким, що прийнято у відповідності до норм діючого законодавства у зв`язку із встановленими перевіркою порушеннями.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справ

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення

Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів, приходить до висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 20.06.2019 у справі № 520/11956/18 в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 25.07.2018 №00001531411 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). в частині зменшення податкового зобов`язання на суму 85640,00 грн. прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року по справі № 520/11956/18 скасувати в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 25.07.2018 №00001531411 за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). в частині зменшення податкового зобов`язання на суму 85640,00 (вісімдесят п`ять тисяч шістсот сорок) грн.

Прийняти в цій частині постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ "ТОРНАДО" (61052, м.Харків, вул. Полтавський Шлях, 37, код 34952283) до Головного управління ДФС у Харківській області (61057, м.Харків, вул. Пушкінська, 46 код - 39599198) про скасування податкових повідомлень-рішень - відмовити.

В іншій частині рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 року у справі 520/11956/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя (підпис)О.М. Калитка Судді (підпис) (підпис) Л.В. Мельнікова С.С. Рєзнікова Повний текст постанови складено 09.12.2019 року