Постанова

від 29.11.2019 по справі 520/5011/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/5421/19

Номер справи місцевого суду: 520/5011/19

Головуючий у першій інстанції Літвінова І. А.

Доповідач Комлева О. С.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

Головуючого-судді Комлевої О.С.,

суддів: Сегеди С.М., Цюри Т.В.,

з участю секретаря Ткачука В.О.,

учасники справи:

позивач - спільне підприємство Солінг ,

відповідачі - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2019 року про відкриття провадження, постановленупід головуванням судді Літвінової І.А., -

в с т а н о в и в:

У березні 2019 року СП Солінг звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми збитків.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2019 року провадження у справі за позовом СП Солінг до ОСОБА_1 про стягнення суми збитків прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначене підготовче засідання.

Не погоджуючись з ухвалою суду про відкриття провадження, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, передати справу за позовом СП Солінг до ОСОБА_1 на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси, посилаючись на те, що ухвала суду постановлена з порушенням норм процесуального права, а саме з порушенням правил підсудності.

У обґрунтуванні своєї апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що предметом позову є нерухоме майно позивача, яке розташоване в АДРЕСА_1 , що відноситься до територіальної підсудності Приморського району м. Одеси, відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, тому справа повинна розглядатися у Приморському районному суді м. Одеси, оскільки позов виникає з приводу нерухомого майна позивача, якому заподіяна шкода.

У своєму відзиві СП Солінг зазначає, що апеляційна скарга є необґрунтованою, оскільки предметом спору є не спір щодо нерухомого майна, а є шкода, яка була завдана майну позивача, тому позов був наданий за територіальним місцем проживання відповідача, тобто до Київського районного суду м. Одеса, у відповідності до ч. 1 ст. 27 ЦПК України.

Ухвалами Одеського апеляційного суду провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 було відкрито та справа призначена до розгляду.

Проте, ОСОБА_1 , звертаючись до суду апеляційної інстанції в жодні судові засідання, які були призначені до розгляду не з`являвся, не цікавився розглядом своєї апеляційної скарги та належним чином не отримував у відповідності до ст. 43 ЦПК України судові повістки, у зв`язку з чим справа неодноразово судом була відкладена, що свідчить про затягування розгляду справи.

В судове засідання, призначене на 29 листопада 2019 року апелянт ОСОБА_1 , а також ОСОБА_2 не з`явилися, були сповіщені належним чином (а.с. 181-182).

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Зважаючи на те, що справа за апеляційною скаргою надійшла до суду у квітні 2019 року, апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність сторін, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи.

При цьому, суд апеляційної інстанції звертає увагу на наступне.

Поняття розумних строків розгляду справи в контексті ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод нетотожне (неідентичне) поняттю процесуальних строків в національних системах права. Право Європейського Суду з прав людини є автономним і його тлумачення Судом Конвенції не пов`язане з тлумаченням права національними судами.

В пункті 1.6. Європейської хартії про статус суддів (Рада Європи, 1998 р.) з урахуванням положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом зазначено, що на державу покладається обов`язок забезпечувати суддів всіма засобами, необхідними для належного виконання їхніх завдань, і зокрема, для розгляду справ в межах розумного періоду часу.

У пункті 33, 35 Рекомендації СМ/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухваленою Комітетом Міністрів Ради Європи 17 листопада 2010 року, підкреслено, що кожна держава повинна виділяти судам достатньо ресурсів, приміщень та устаткування, щоб вони могли функціонувати відповідно до стандартів, викладених у ст.6 Конвенції, а також щоб судді могли ефективно працювати.

У судах має працювати достатня кількість суддів та кваліфікований допоміжний персонал.

Тому, незабезпечення належного функціонування судової системи через відсутність достатньої кількості суддів, у зв`язку з надмірним навантаженням, унеможливлює розгляд справ у строки, передбачені національним законодавством.

З січня по листопад 2019 року внаслідок автоматизованого розподілу до судді Комлевої О.С. надійшло понад 700 справ.

З урахуванням надмірного навантаження, яке виходить за межі фізичних можливостей, недостатньою кількістю суддів (з 2013 року кількість суддів в цивільній палаті зменшилася з 48 до 16), щодо яких здійснюється автоматизований розподіл справ (без урахування суддів, які хворіють, перебувають у відрядженні, знаходяться у відпустці і т.п.), суд апеляційної інстанції позбавлений можливості вирішити питання щодо відкриття провадження у справі, призначити справу до розгляду, вирішити інші процесуальні питання, пов`язані з розглядом справи, та розглянути справу у строки, передбачені національним законом.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувана ухвала суду не відповідає зазначеним вимогам закону з огляду на наступне.

Судом встановлено, та матеріалами справи підтверджується, що 12 березня 2019 року, СП Солінг звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , про стягнення суми збитків, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди, завданої СП Солінг внаслідок вчинення безладу, погрому та знищенню майна Літнього театру у розмірі 1 000 000 гривень (а.с. 60-63).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Суддя, відкриваючи провадження у справі, виходив з того, що справа підсудна Київському районному суду м. Одеси за місцем знаходження відповідача.

Однак, з таким висновком суду колегія суддів не погоджується з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується довідкою відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області (а.с.109).

Не зважаючи на те, що 20.03.2019 року, отримавши довідку про місце проживання ОСОБА_1 поза межами Київського району м. Одеси, суд в порушенні вимог процесуального закону 02 квітня 2019 року відкрив провадження у справі та 03 квітня 2019 року, ухвалою Київського районного суду м. Одеси цивільні справи за позовом СП Солінг до ОСОБА_1 та за позовом СП Солінг до ОСОБА_2 об`єднані в одне провадження (а.с. 55-56).

У зв`язку з зазначеним, справа не відноситься до територіальної юрисдикції (підсудності) Київському районному суду м. Одеса.

Доводи апеляційної скарги про скасування ухвали про відкриття провадження з направленням справи на розгляд до Приморського районного суду м. Одеси у відповідності до ч. 6 ст. 28 ЦПК України, колегія суддів вважає такими що не підлягають задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до цивільно-процесуального закону, позивачу надається право вибору (альтернативноїпідсудності) на звернення до суду або за місцем знаходження відповідача або за місцем заподіяння шкоди.

З матеріалів справи вбачається, що позивач обрав суд за місцем проживання відповідача, помилково вважаючи, що ОСОБА_1 проживає в Київському районі м. Одеси, однак судом встановлено місце проживання ОСОБА_1 в Біляївському районі Одеської області, в зв`язку з чим колегія суддів дійшла висновку про направлення справи за місцем знаходження відповідача до Біляївського районного суду Одеської області.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду щодо об`єднання позовів, яка ухвалою судді апеляційного суду була повернута, в зв`язку з тим, що у відповідності до ст. 353 ЦПК України не входить до переліку ухвал, які можуть бути оскарженні окремо від рішення суду.

Також колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції про необхідність вирішення питання щодо роз`єднання проваджень за позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по справі, в який суд помилково об`єднав два позови, один з яких відкрито з порушенням правил підсудності.

Враховуючи встановлене, апеляційний суд на підставі ч. 1 п. 3, 4 ст. 379 ЦПК України дійшов висновку про скасування ухвали Київського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2019 року про відкриття провадження за позовом СП Солінг до ОСОБА_1 про стягнення суми збитків в окреме провадження, виділивши матеріали зі справи 2/520/2830/19, з направленням до Біляївського районного суду Одеської області для розгляду.

Керуючись ст.ст. 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково .

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 02 квітня 2019 року про відкриття провадження за позовом СП Солінг до ОСОБА_1 про стягнення суми збитків - скасувати.

Виділити матеріали за позовом СП Солінг до ОСОБА_1 про стягнення суми збитків в окреме провадження, направивши їх до Біляївського районного суду Одеської області для розгляду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 09 грудня 2019 року.

Головуючий

---

О.С. Комлева

Судді

---

С.М. Сегеда

---

Т.В. Цюра