Справа № 522/19854/18
Провадження по справі № 1-кс/522/13642/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 грудня 2019 року м. Одеса
Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , представника власника адвоката ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС 3 ВР КП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 поданого в рамках кримінального провадження № 22018160000000021 від 31.01.2018, про арешт майна, -
В С Т А Н О В И В:
Слідчим управлінням ФР ГУ ДФС в Одеській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню № 32018160020000012 від 07.08.2018 року, за ознакою вчинення злочину, передбачених ч. 3 ст. 212 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що третім відділом розслідувань кримінальних проваджень СУ ФР Головного управління ДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32018160020000012 від 07.08.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань стали матеріали ОУ ДПІ у Приморському районі м. Одеси ТУ ДФС в Одеській області.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що громадянин ОСОБА_5 , який являється директором ТОВ «ХІМАГРО.» (код ЄДРПОУ 39341579) разом із громадянкою ОСОБА_6 - менеджером ТОВ «ХІМАГРО.» створили схему ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах шляхом не відображення у податковій звітності реальних доходів отриманих від продажу ТМЦ за готівку населенню, що попередньо кваліфікується за ознаками злочину передбаченого ч. З ст. 212 КК України.
Під час досудового розслідування встановлено факти реалізації товариством з обмеженою відповідальністю «ХІМАГРО.» товарів (мінеральних та азотних добрив) за готівкові кошти. Однак, відповідно до отриманої інформації з відділу управління аудиту ГУ ДФС в Одеській області вказаним підприємством не здійснювалася реєстрація реєстраторів розрахункових операцій, книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книги.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що посадові особи ТОВ «ХІМАГРО.» реалізують мінеральні добрива та азотні сполуки за готівку населенню, при цьому отриманий дохід не відображають у податковій звітності, що призвело до ненадходження до бюджету' коштів у загальній сумі 4 418 640 грн, що являється особливо великим розміром.
Дана інформація підтверджується висновком експертного економічного дослідження № 367 від 26 липня 2018 року проведеним ТОВ «Одеський Регіональний центр незалежної експертизи» (код ЄДРПОУ 37680522), свідоцтво №1946 видане ЦЕКК МЮУ від 31.05.2018р.) судовим експертом ОСОБА_7 .
З урахуванням вищевказаних підстав сторона обвинувачення звернулась з клопотаннямпро проведення обшуку за адресою: Одеська область, м. Южне, проспект Григорівського десанту, 34/4, офіс 11, слідчим суддею у закритому судовому засіданні розглянуто зазначене клопотання, досліджено додані докази, якими обґрунтовується необхідність проведення обшуку за вказаною адресою, а також виявлення та вилучення речей і та документів, у тому числі:
1. Оригіналів первинних фінансово-господарських документів ТОВ «ХІМАГРО.» за період з 01.01.2017 по день проведення обшуку, а саме:
- документів договірного характеру, а саме договори з додатками, угоди з додатками, додаткові угоди з додатками, листи, повідомлення, заяви-листування, документи претензійно-позовної роботи щодо вказаних договорів;
- товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури, накладні на відпуск товарно-матеріальних цінностей, довіреності, акти закупки товарно-матеріальних цінностей, журнали обліку вантажів, що надійшли, прибуткові ордери, акти про приймання матеріалів, картка складського обліку матеріалів відомості обліку залишків матеріалів на складі, матеріальний звіт, лімітно-забірна картки, накладні- вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів:
- податкові та видаткові накладні, або документи, які містять ідентичну інформацію;
- реєстри отриманих та виданих податкових накладних;
- відомостей про залишок товарно-матеріальних цінностей на день проведення обшуку;
- бухгалтерські регістри помісячно (журнали-ордери, картки обліку, оборотно-сальдовий баланс, оборотно-сальдові відомості по рахункам 10, 15, 201- 209, 361, 362, 363, 631, 632, 633, 641, 643, 644, 685, 701-705, 801-809 рахунків з розшифровкою назви платника, код ЄДРПОУ, індивідуального податкового номеру платника ПДВ, сума, Дт, Кт);
- відомостей про рух грошових коштів: виписки по розрахунковим рахункам, платіжні доручення з призначенням платежів (роздрукованих на папері (також продубльованих на цифрових носіях), завірених печаткою підприємства і підписом службової особи);
- журналів інструктажу з охорони праці;
- документи, які слугували для митного оформлення товару, ввезених на територію України в режимі «імпорт»; митна декларація (МД), картка обліку особи, що здійснює операції з товарами (картка акредитації);договір доручення з митним брокером; зовнішньоекономічний договір (контракт) з додатками до нього, а також їх переклад на державну мову; договір на перевезення та калькуляція
- транспортних витрат (в залежності від умов поставки);товаротранспортні документи та накладні на перевезення (CMR, ТТН, AirWayBill, BillofLading), навантажувальні відомості, пакувальні аркуші, специфікації і т.д. комерційні документи (рахунок-фактура, рахунок-проформа, invoice), а також їх переклад на державну мову; документи, що підтверджують країну походження товару (сертифікат походження, заява відправника і т.д.), документи, що використовуються для визначення митної вартості товару (банківські платіжні документи, відповідна бухгалтерська документація, каталоги, специфікації, прейскуранти, прас-листи, калькуляція фірми-виробника, інформація зовнішньоекономічних та біржових організацій, висновки спеціалізованих експертних організацій і т.д.) - у випадку необхідності підтвердження таких відомостей; документи, які, відповідно до законодавства України, видаються державними органами для завершення митного оформлення товарів; документ контролю доставки вантажу (попередня декларація);документи, що дають право на отримання пільг в оподаткуванні, та інші документи;
- інші документи, пов`язані з операціями імпорту, купівлею -продажом, доставкою товарів у вигляді мінеральних та азотних добрив.
2. Не облікованих у визначеному законом порядку товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів та інше;
3. Залишків мінеральних та азотних добрив;
4. Печаток та штампів інших суб`єктів господарювання;
5. Чекових книжок, платіжних карток та інших платіжних документів, а також засобів доступу до банківських рахунків, які використовувалися в злочинній схемі;
6. Іншої документації (у тому числі в електронному вигляді); чорнових записів, записних книжок, засобів мобільного, поштового та Інтернет - зв`язку технічних засобів, у тому числі електронних та комп`ютерних носіїв інформації (ноутбуків, внутрішніх та зовнішніх жорстких дисків, оптичних лазерних дисків, карток пам`яті, флеш-накопичувачів, серверів та інших носіїв інформації) (в разі визначення необхідності подолання систем логічного захисту або проведення експертного дослідження такої техніки), яка містить у собі відомості стосовно вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_5 або іншими особами задіяними у злочинній схемі, а також інші відомості, речі та документи, які можуть бути доказами під час судового розгляду.
Слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 від 24.04.2019 року винесено ухвалу про дозвіл на його проведення за вказаною адресою з метою відшукання та вилучення речей і документів в яких містяться відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди, а також містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На виконання ухвали слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 про дозвіл на проведення обшуку старшим слідчим з ОВС ст. лейтенантом податкової міліції ОСОБА_3 проведено обшук за вищевказаною адресою та вилучено жорсткі диски, системні блоки, чорнові записи та документи ведення фінансово - господарської діяльності підприємства, дозвіл на вилучення яких було безпосередньо передбачено в резолютивній частині ухвали про дозвіл проведення обшуку згідно тексту протоколу обшуку та додатків до протокол) обшук.
Таким чином вилучені речі та документи за адресою: АДРЕСА_1 , містять на собі дані про вчинення злочину та можуть бути використані у суді як доказ обставин, які досліджуються в рамках даного кримінального провадження.
12.06.2019 року слідчим суддею Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_8 винесено ухвалу, якою в накладенні арешту відмовлено.
Прокурор звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.06.2019.
03.07.2019 року Одеським апеляційним судом апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_9 задоволено частково. Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.06.2019 про відмову в арешті майна у даному кримінальному провадженні скасовано. Постановлено нову ухвалу, якою клопотання слідчого, погоджене з прокурором повернено прокурору для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали апеляційного суду, протягом 72 годин з дня отримання копії повного тексту цієї ухвали.
З метою запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження, виникла необхідність у звернені до слідчого судді з клопотанням про накладання арешту на вказане майно.
Слідчий в судове засіданні підтримала клопотання про накладення арешту в повному обсязі.
Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував проти задоволення вимог клопотання, вважаючи його необґрунтованим, надавши письмові заперечення з цього приводу.
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.
Мотиви суду.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову. стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення чи відчуження. Слідчий, чи прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладене арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст. 132 КПК України, слідчий не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні щодо накладення арешту на майно. Окрім цього, слідчий в своєму клопотанні повинен чітко зазначити що вилучене майно відповідає критеріям, визначеним ст.167 ч.2 КПК України, є речовим доказом та накладення арешту є необхідним для його збереження.
Проте з урахуванням встановлених в судовому засіданні обставин, вважаю, що досягнення цілей і мети досудового розслідування по даному кримінальному провадженню, не може бути компенсоване таким підходом органу досудового розслідування щодо невмотивованого ініціювання питання про накладення арешту на майно, яке не має відношення до предмету доказування по даному кримінальному провадженню.
Згідно з Конституцією України та Законом України «Про міжнародні договори і угоди», чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і підлягає застосуванню поряд з національним законодавством України.
До основних стандартів у сфері правового регулювання відносин власності належить Загальна декларація прав людини (1948 р.) та Європейська конвенція про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), учасником яких є Україна.
Статтею 1 Протоколу №1 (1952 р.) до Конвенції встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном, ніхто не може бути позбавлений свого майна, інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Як свідчить практика Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), найчастіше втручання в право власності фізичних та юридичних осіб відбувається з боку державних органів, зокрема, органів виконавчої влади, іноді органів законодавчої й судової влади, шляхом прийняття законодавчих актів чи при винесенні незаконного рішення суду, тоді як ст.1 Першого Протоколу до Європейської конвенції з прав людини забороняє будь-яке невиправдане втручання державних органів.
Практика ЄСПЛ визначає, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована на захист особи (юридичної особи) від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов`язує державу вживати необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (рішення по справі «Броньовський (Broniowski) проти Польщі» від 22.06.2004р.).
У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним.
Більш того, на переконання слідчого судді, ініціювання органом досудового розслідування питання про накладення арешту на зазначені в клопотанні: чорнові записи, документи, жорсткі диски та системні блоки не відповідає положенням Конституції України, кримінального процесуального закону України та практиці Європейського суду з прав людини.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області перебуває кримінальне провадження №32018160020000012 від 07.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Вилучені під час проведення обшуку речі та документи знаходяться у слідчого СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області з липня 2019 року, за цей час жодній особі не було повідомлено про підозру, а слідчий мав достатньо часу для дослідження вилучених речей та документів, а також для того, щоб зробити копії з вказаних документів, дослідити інформацію, яка міститься в вилучених дисках, а тому, на думку слідчого судді, підстав для накладення арешту на вилучені речі та документи не вбачається на даний стадії судового провадження. Під час обшуку слідчим було вилучено низку документів, які свідчать про діяльність різних ТОВ та ФОП при цьому в клопотанні слідчого немає обґрунтування яким чином вказані документи стосуються діяльності ТОВ «ХІМАГРО.». В клопотанні слідчого тільки надано перелік вилучених документів, проте, не надано доказів того, що вони мають відношення до предмету доказування в даному кримінальному провадженні.
Слідчий в своєму клопотанні обмежився лише цитуванням норм КПК, без зазначення того, яким чином вказані положення КПК України стосуються вилучених під час обшуку речей та документів.
Проте, будь-яких інших підстав щодо необхідності накладення арешту на зазначене майно, слідчим в клопотанні не вказано.
Слідчий суддя вважає, що клопотання про арешт майна не відповідає вимогам КПК України, оскільки слідчим не вмотивовано належним чином необхідність накладення арешту на зазначене у клопотанні слідчого майно, його мету та значення вказаних в клопотанні предметів та документів для органу досудового розслідування, у зв`язку з чим в задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 167, 168, 170-173 КПК України, слідчий суддя,-
У Х В А Л И В:
У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС 3 ВР КП СУ ФР ГУ ДФС в Одеській області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведеного обшуку, - чорнові записи, документи, жорсткі диски та системні блоки за адресою: Одеська область, м. Южне, проспект Григорівського десанту, 34/4, офіс 11, - відмовити з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.
Вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , майно повернути особам, в яких його було вилучено.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Одеського Апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1
03.12.2019
Суд | Приморський районний суд м.Одеси |
Дата ухвалення рішення | 03.12.2019 |
Оприлюднено | 21.02.2023 |
Номер документу | 86205248 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про арешт майна |
Кримінальне
Приморський районний суд м.Одеси
Іванов В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні