Ухвала

від 09.12.2019 по справі 910/17907/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

09.12.2019Справа № 910/17907/16

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., за участю секретаря судового засідання Коверги П.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за скаргою Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві

у справі 910/17907/16

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустрія Феросплавів" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Факторинг"

третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Зурбаган-ЮГ

про визнання недійсним Договору факторингу №1/2016 від 30.06.2016.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/17907/16 позов задоволено повністю, визнано недійсним Договір факторингу №1/2016 від 30.06.2016 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг та Товариством з обмеженою відповідальністю Індустрія Феросплавів , стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг на користь Публічного акціонерного товариства Укрнафта витрати по сплаті судового збору у розмірі 689 грн. 00 коп., стягнуто з Товариством з обмеженою відповідальністю Індустрія Феросплавів на користь Публічного акціонерного товариства Укрнафта витрати по сплаті судового збору у розмірі 689 грн. 00 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Факторинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/17907/16 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/17907/16 - без змін.

07.03.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 видано накази.

12.11.2019 представником Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" подано скаргу на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві, згідно якої скаржник просить суд визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського Олександра Олександровича ВП № 58732155 від 22.10.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Скарга мотивована тим, що державним виконавцем не вжито всіх передбачених законом заходів щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва від 07.03.2019 № 910/17907/16, оскільки державним виконавцем не запитувалась інформації про дебіторів ТОВ ФК Бізнес факторинг , які заборгували боржнику у виконавчому провадженні 3 000 000 грн., що призвело до винесення, на думку скаржника, незаконної постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" (у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2019 призначено розгляд скарги на 25.11.2019.

У судове засідання 25.11.2019 представник скаржника з`явився, інші учасники судового процесу не з`явились.

За результатами судового засідання, судом відкладено розгляд скарги на 09.12.2019.

У судове засідання 09.12.2019 представник скаржника з`явився, інші учасники судового процесу не з`явились, копії матеріалів виконавчого провадження та заперечення по суті скарги ДВС не надано.

Зважаючи на те, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали скарги, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/17907/16 позов задоволено повністю, визнано недійсним Договір факторингу №1/2016 від 30.06.2016 укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг та Товариством з обмеженою відповідальністю Індустрія Феросплавів , стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Бізнес Факторинг на користь Публічного акціонерного товариства Укрнафта витрати по сплаті судового збору у розмірі 689 грн. 00 коп., стягнуто з Товариством з обмеженою відповідальністю Індустрія Феросплавів на користь Публічного акціонерного товариства Укрнафта витрати по сплаті судового збору у розмірі 689 грн. 00 коп.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Бізнес Факторинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/17907/16 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 у справі №910/17907/16 - без змін.

07.03.2019 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 11.12.2017 видано накази.

У силу ст. 124 Конституції України та ст.ст. 18, 326 ГПК України рішення господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічні положення містить ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" відповідно до якої судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно ст. 2 Закону України Про виконавче провадження 1. Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України Про виконавче провадження примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Як вбачається з матеріалів скарги, 27.03.2019 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевським О.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58732155 з примусового виконання наказу № 910/17907/16 виданого 07.03.2019.

У відповідності до ч. 1 ст. 10 Закону України Про виконавче провадження заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;

2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;

4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;

5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з ст. 13 Закону України Про виконавче провадження під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

22.10.2019 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевським О.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження .

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження виконавчий документ повертається стягувачу, якщо:у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Однак, як вбачається з матеріалів скарги, 05.07.2019 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевським О.О. отримано відповідь від Головного управління ДФС у м. Києві № 16032/6/26-15-12-03-12 від 19.06.2019, відповідно до якої, у ТОВ ФК Бізнес Факторинг наявна дебіторська заборгованість у розмірі 3 000 000 грн.

При цьому, доказів вчинення будь-яких дій з метою отримання інформації про дебіторів боржника згідно наказу Господарського суду міста Києва від 07.03.2019 № 910/17907/16 матеріали справи не містять, а державним виконавцем не надано.

Згідно з частиною 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Частиною 2 ст. 18 Закону України Про виконавче провадження виконавець зобов`язаний:

1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;

2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;

3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;

4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;

5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Згідно зі ст.. 53 Закону України Про виконавче провадження виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб. Зазначені особи зобов`язані подати на запит виконавця у визначений ним строк відомості про належне боржнику майно, що перебуває у них, та майно чи кошти, які вони повинні передати боржнику.

Після надходження відомостей про наявність майна боржника виконавець проводить опис такого майна, накладає на нього арешт, вилучає його і реалізує в установленому цим Законом порядку. Якщо особа, в якої перебуває майно боржника, перешкоджає виконавцю у вилученні такого майна, воно вилучається виконавцем у примусовому порядку.

Готівка та майно, що належать боржнику від інших осіб, вилучаються виконавцем у таких осіб у присутності понятих.

На належні боржникові у разі передачі від інших осіб кошти, що перебувають на рахунках у банках та інших фінансових установах, стягнення звертається виконавцем на підставі ухвали суду в порядку, встановленому цим Законом.

За ухилення від виконання розпоряджень виконавця особа, в якої перебуває майно боржника, несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, з встановлених обставин скарги вбачається, що за наявності інформації від Головного управління ДФС у м. Києві, відповідно до якої, у ТОВ ФК Бізнес Факторинг наявна дебіторська заборгованість у розмірі 3 000 000 грн., висновок державного виконавця про відсутність у боржника майна, на яке може бути звернено стягнення, з урахуванням відсутності доказів встановлення обставин щодо такої дебіторської заборгованості та як наслідок винесення 22.10.2019 державним виконавцем Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевським О.О. постанови про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України Про виконавче провадження є передчасним.

Крім того, суд звертає увагу, що згідно ст. 129-1 Конституції України, ст. 326 Господарського процесуального кодексу України та ч. 2 ст. 13 Закону України Про судоустрій та статус суддів судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Згідно з мотивувальною частиною рішення №16-рп/2009 від 30.06.2009р. Конституційного Суду України виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової держави.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2004р. по справі Шмалько проти України зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду .

У рішенні від 17.05.2005р. по справі Чіжов проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. На державі лежить позитивне зобов`язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як в теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до пар. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Аналіз вищенаведених норм права та встановлених обставин у даній справи, дає підстави для висновку, що дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу підлягають визнанню неправомірними, а постанова - скасуванню.

Керуючись ст. ст. 234, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" на дії Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві задовольнити.

2. Визнати незаконною та скасувати постанову державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві Валевського Олександра Олександровича ВП № 58732155 від 22.10.2019 про повернення виконавчого документа стягувачу.

Згідно з ч.1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її складення повного тексту.

Повний текст ухвали складено: 10.12.2019

Суддя О.А. Грєхова