Рішення
від 27.11.2019 по справі 240/339/19
ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 240/339/19 р.

Номер провадження № 2/240/181/19 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 листопада 2019 рокуОлександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Щербак Ю.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Осадчої Л.В.,

позивачки- ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представника відповідача - Кириченка О.О. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду смт. Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Олександрівський Райагрохім" про розірвання договору оренди земельної ділянки ,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду, вказуючи, що є власником земельної ділянки, площею 2,79 га , кадастровий № 1420355100:01:000:0710. За договором оренди землі № 337 від 20 грудня 2009 року вона передала ПрАТ Олександрівський райагрохім вказану земельну ділянку в оренду.

За умовами договору ( п. 4.1) орендна плата визначена в натуральній формі - сільськогосподарською продукцією по цінам на час розрахунку та надання послуг.

Відповідач з 2016 року порушує умови договору, сплачуючи орендну плату в грошовій формі. Позивач розцінює вказану обставину як систематичне порушення умов договору оренди земельної ділянки , що є підставою для розірвання договору оренди. На підтвердження такого висновку позивач посилається на вимоги Закону України Про оренду землі . Зокрема, позивач вказує, що за ст.ст. 13,15, 21, 32 Закону, орендна плата є суттєвою умовою договору та в разі невиконання орендарем взятих обов`язків, на вимогу орендодавця, договір оренди може бути достроково розірваний.

На підставі викладеного, позивачка просить розірвати укладений сторонами договір оренди за № 337 від 20 грудня 2009 року та стягнути на її користь понесені судові витрати.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 25 квітня 2019 року було відкрито провадження по справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Відзив на позовну заяву ,отриманий судом 23 травня 2019 року, подано з порушенням строку встановленого ухвалою суду, тому суд позбавлений можливості врахувати викладені в ньому доводи, відповідно до вимог ч. 8 ст.178 ЦПК України ( а.с.23-45).

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала викладені в позові вимоги та пояснила, що з часу укладання договору вона отримувала орендну плату зерном, що її цілком влаштовувало,також вона отримувала послуги по обробці присадибної земельної ділянки, яка знаходиться у її власності та користуванні. З 2016 року орендар запропонував всім орендодавцям змінити умови оренди та укласти довгострокові договори на інших умовах. Орендна плата

запропонована в більшому розмірі та в грошовій формі, крім того, до орендної плати входять послуги по обробці присадибних ділянок. Позивачка відмовилась підписувати новий договір, бо не хотіла в подальшому укладати договірні відносини з відповідачем. Натомість відповідач, спонукаючи позивачку до укладання договору, поставив її у вкрай невигідне становище порівняно з іншими орендодавцями, що погодилися на пропозицію. Так, відповідач в односторонньому порядку перейшов на грошову форму орендної плати, хоча позивачка не хотіла цього, бо має тепер сама купувати зерно по ринковим цінам за орендну плату, яка становить 2500 грн. Крім того, відповідач перестав надавати послуги з обробки присадибної ділянки, демонстративно надаючи ці послуги іншим орендодавцям. Відтепер позивачка вимушена сама домовлятися про обробку присадибної ділянки, сплачуючи за послуги близько 800 грн. Зазначене вкрай невигідно для ОСОБА_1 . Позивачка не заперечувала, що дійсно з 2016 року отримувала орендну плату в грошовій формі, бо інакше втратила б орендну плату взагалі.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги повністю, пояснивши, що відповідачем в односторонньому порядку допущені зміни до договору оренди без згоди позивачки. Вказані обставини свідчать про невиплату орендної плати в тій формі, на яку розраховувала позивачка, крім того, відповідачем не надаються послуги по обробці присадибної ділянки. Вказані обставини є суттєвим порушенням умов договору та безумовною підставою для його розірвання .

Представник відповідача заявив, що позов не підлягає задоволенню , бо відповідачем щорічно виплачується орендна плата в повному розмірі. Представник не заперечував, що з часу укладання договору оренди , орендна плата сплачувалась в натуральній формі - у виді сільськогосподарської продукції та послуг - у виді осінньої оранки присадибних ділянок. З огляду на велику собівартість продукції було прийнято рішення про виплату орендної плати в грошовій формі задля уникнення конфліктних ситуацій . Жодних заперечень з цього приводу позивачка не заявляла.

Крім того, орендодавці ( в тому числі і позивачка) не мають правовстановлюючих документів на присадибні ділянки, що унеможливлює оранку , бо це призводить до конфлікту з Олександрівською селищною радою , на території якої вказані земельні ділянки находяться. З огляду на викладене, відповідачем запроваджено практику виплати орендної плати виключно в грошовому еквіваленті. Позивачка надала відповідачеві номер банківської карти для сплати оренди , яку вона отримувала вчасно та в повному обсязі. Заяв та заперечень позивачка не надавала, тому підстав для розірвання договору оренди немає.

Проаналізувавши зібрані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 723473, виданому Олександрівським районним відділом земельних ресурсів 14 березня 2006 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,79 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олександрівської селищної ради. Державний акт зареєстровано в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01061650443( а.с. 7).

За інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 15 квітня 2018 року, ОСОБА_1 має право власності на земельну ділянку кадастровий № 1420355100:01:000:0710, площею 2,7814 га ( а.с 4).

20 грудня 2009 року ОСОБА_1 передала належну їй на праві власності земельну ділянку в оренду ВАТ Олександрівський Райагрохім за договором оренди № 337 ( п. 1, 2 договору) ( а.с. 8-9).

Строк дії договору - 12 років ( п. 3.1.договору).

За користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки , що складає 39616,03 грн. (п.п. 4.1, 2.1 договору).

За п. 4.1. договору, орендна плата виплачується щорічно з 25 серпня по 25 грудня. Форма платежу натуральна - сільгосппродукцією по цінам, які склалися на час розрахунку та с/г послуги. Обчислення орендної плати здійснюється без урахування індексів інфляції.

Договір зареєстрований у Олександрівському відділі Донецької регіональної філії ДП Центр ДЗК при Держкомземі України , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 17 грудня 2010 року за № 041016500091.

З наданої представником відповідача нової редакції статуту відповідача вбачається , що відбулася зміна назви товариства ВАТ Олександрівський райагрохім на ПрАТ Олександрівський райагрохім .

За довідкою про доходи ПрАТ Олександрівський Райагрохім щорічний розмір орендної плати , виплаченої ОСОБА_1 , становить 2518,01 грн. з 2016 по 2018 рік включно ( а.с. 34).

Отже, встановлено, що відповідачем змінено форму орендної плати з натуральної на грошову без надання с/г послуг.

За п. 12.1 укладеного договору оренди землі, зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. В судовому засіданні встановлено, що додаткової угоди сторони не укладали, бо не дійшли згоди щодо зміни умов укладеного договору.

Вирішуючи спір суд виходив з такого.

Частиною 1 ст. 2 Закону України Про оренду землі ,в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У статті 21, ч.ч. 1,2 Закону України Про оренду землі передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою . Розмір, форму і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

За положеннями ч. 1 статті 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України Про оренду землі передбачено, що на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Водночас, у пункті д) частини першої статті 141 ЗК України передбачено таку підставу припинення права користування земельною ділянкою як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до статті 15 Закону України Про оренду землі , у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди ( місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форма платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статті, 22 зазначеної редакції Закону України Про оренду землі , орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати.

Однак, у порушення умов укладеного договору, з 2016 року орендарем здійснювалася орендна плата у грошовій формі, а не в натуральній, що свідчить про зміну суттєвих умов договору в односторонньому порядку, а отже, суттєвого порушення умов договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України ,зобов`язання має виконуватись належним чином

відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із статтею 629 ЦК України ,договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Позивачка посилалась, що отримуючи орендну плату в грошовій формі вона не отримала того, на що сподівалась, укладаючи договір, а саме: сільгосппродукцію та послуги з культивації присадибної ділянки. З огляду на це, вона вимушена самостійно вирішувати питання придбання зерна , яке вона використовувала на корм худобі на ринку та культивації належної їй присадибної ділянки за домовленістю з приватними особами. При цьому вона повідомила, що отриманих коштів їй було недостатньо для оплати послуг та купівлі зерна в тій кількості, на яку вона розраховувала.

Судом встановлено, що орендну плату у частині культивації присадибної ділянки, позивачка взагалі перестала отримувати з 2016 року, що свідчить про систематичну несплату орендної плати, визначеної договором.

Посилання редставника відповідача на відсутність звернення позивачки до відповідача із вимогами про виплату орендної плати, відповідно до умов договору на час укладання , є безпідставними, оскільки такі звернення не передбачені умовами договору. Відповідач, взявши на себе зобов`язання за договором, не виконував їх в повному обсязі, в той час як договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду. Приймаючи рішення, судом враховано висновок, зроблений ВС у постанові від 24 липня 2019 року по справі № 183/274/16.

Позивачкою та її представником заявлено вимоги про стягнення з відповідача на користь позивачки понесених нею витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Судом враховано , що згідно з частинами першою-шостою статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною

позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Оскільки позивачем не надано укладеного між нею та адвокатом договору про надання правничої допомоги від 18 квітня 2018 року, а надано відразу додаткову угоду про надання правничої допомоги від 15 квітня 2019 року, суд вважає, що відсутні підстави для стягнення витрат на правничу допомогу. Така позиція висловлена у постанові ВС від 21 лютого 2019 року у справі № 392/493/17 .

Також суду не надано доказів щодо обсягу послуг і виконаних адвокатом робіт.

Так, в додатковій угоді до договору зазначено, що послуги надаються у виді підготування позовної заяви, посвідчення копій документів, здійсненні представництва в Олександрівському районному суді та , при необхідності, у Донецькому апеляційному суді . Тобто, мова йде також про вірогідні витрати та послуги у майбутньому. У п. 3 договору взагалі міститься посилання , що прейскурант та умови оплати є суворо конфіденційними та не підлягають розголошенню ( а.с 14).

Позивачем надано акт виконаних робіт та розрахунок виконаних робіт за договором від 18 квітня 2018 року (що суду не наданий) В акті зазначено, що адвокат підготував позовну заяву, сформував пакет документів, завірив копії документів та сплаті підлягає 10000 грн., тобто уже без представництва в суді взагалі ( а.с .15).

У розрахунку виконаних робіт вказаний перелік робіт , як і в акті, та зазначено загальний час, який був витрачений адвокатом - 6 годин.

Отже, суду, в порушення вимог ст. 137 ЦПК України, не надано договір про надання правничої допомоги , відсутній детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги. За таких обставин вимоги позивачки щодо відшкодування на її користь витрат на правничу допомогу не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, з відповідача підлягає стягненню на користь позивачки у відшкодування сплаченого нею судового збору 768,4 грн.

Керуючись ст.ст.12,13,81,89,137,141,264,265ЦПК України, ст.ст. 526,629,651 ЦК України, ст.141 Земельного кодексу України,ст.ст.2,15,21,22,24,32 Закону України Про оренду землі , суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Олександрівський Райагрохім" про розірвання договору оренди земельної ділянки задовольнити повністю.

Розірвати договір оренди землі №337 від 20 грудня 2009 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством "Олександрівський Райагрохім"( нині Приватним акціонерним товариством "Олександрівський Райагрохім") та ОСОБА_1 .

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Олександрівський Райагрохім" на користь ОСОБА_1 768 (сімсот шістдесят вісім ) гривень 40 копійок.

В задоволенні вимог щодо стягнення понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на отримання правничої допомоги в сумі 10 000 гривень відмовити повністю.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана до Донецького апеляційного суду через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивачка : ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Приватне акціонерне товариство "Олександрівський Райагрохім", юридична адреса: вул. Миру, буд. 24, смт. Олександрівка, Олександрівського району Донецької області,ЄДРПОУ 05488265 .

Повний текст рішення складено 09 грудня 2019 року.

Суддя Ю.В.Щербак

СудОлександрівський районний суд Донецької області
Дата ухвалення рішення27.11.2019
Оприлюднено11.12.2019
Номер документу86226692
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —240/339/19

Постанова від 24.06.2020

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Корчиста О. І.

Постанова від 24.06.2020

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Корчиста О. І.

Ухвала від 01.06.2020

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Корчиста О. І.

Ухвала від 10.03.2020

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Корчиста О. І.

Ухвала від 26.02.2020

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Корчиста О. І.

Ухвала від 18.02.2020

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Корчиста О. І.

Ухвала від 27.01.2020

Цивільне

Донецький апеляційний суд

Корчиста О. І.

Рішення від 27.11.2019

Цивільне

Олександрівський районний суд Донецької області

Щербак Ю. В.

Рішення від 27.11.2019

Цивільне

Олександрівський районний суд Донецької області

Щербак Ю. В.

Ухвала від 25.11.2019

Цивільне

Олександрівський районний суд Донецької області

Щербак Ю. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні