Постанова

від 24.06.2020 по справі 240/339/19

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер 240/339/19

Номер провадження 22-ц/804/857/20

Єдиний унікальний номер 240/339/19 Головуючий у 1 інстанції Щербак Ю.В.

Номер провадження 22-ц/804/857/20 Доповідач Корчиста О.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2020 року Донецький апеляційний суд у складі:

головуючого судді Корчистої О.І.

суддів: Тимченко О.О., Хейло Я.В.

за участю секретаря Гладух О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного суду в м. Бахмуті цивільну справу № 240/339/19 за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства Олександрівський Райагрохім про розірвання договору оренди земельної ділянки,

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства Олександрівський Райагрохім ,

на рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 27 листопада 2019 року,

встановив:

КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

У квітні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до Олександрівського районного суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства Олександрівський Райагрохім (далі за текстом ПрАТ Олександрівський Райагрохім ), вказуючи, що є власником земельної ділянки, площею 2,79 га , кадастровий № 1420355100:01:000:0710.

За договором оренди землі №337 від 20 грудня 2009 року вона передала ПрАТ Олександрівський Райагрохім вказану земельну ділянку в оренду.

За умовами п.4.1. зазначеного договору орендна плата визначена в натуральній формі - сільськогосподарською продукцією за цінами на час розрахунку та надання послуг.

Вказувала, що з 2016 року ПрАТ Олександрівський Райагрохім порушує умови договору, сплачуючи орендну плату в грошовій формі. Позивач розцінює вказану обставину як систематичне порушення умов договору оренди земельної ділянки, що є підставою для розірвання договору оренди. На підтвердження такого висновку посилалась на вимоги Закону України Про оренду землі . Зокрема, позивач вказує, що за ст. 13,15, 21, 32 Закону України Про оренду землі , орендна плата є суттєвою умовою договору та, в разі невиконання орендарем взятих на себе обов`язків, на вимогу орендодавця, договір оренди може бути достроково розірваний.

На підставі викладеного, просила розірвати договір оренди за №337 від 20 грудня 2009 року, укладений між нею та ПрАТ Олександрівський Райагрохім , а також стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕННЯ СУДУ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

Рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 27 листопада 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ПрАТ Олександрівський Райагрохім про розірвання договору оренди земельної ділянки задоволено. Розірвано договір оренди землі №337 від 20 грудня 2009 року, укладений між Відкритим акціонерним товариством Олександрівський Райагрохім (нині Приватним акціонерним товариством Олександрівський Райагрохім ) та ОСОБА_1 .

Стягнуто з ПрАТ Олександрівський Райагрохім на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 768,40 гривень.

В задоволенні вимог щодо стягнення понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на отримання правничої допомоги в сумі 10 000 гривень відмовлено.

КОРОТКИЙ ЗМІСТ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

В апеляційній скарзі ПрАТ Олександрівський Райагрохім , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 27 листопада 2019 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог. Стягнути з позивача на користь відповідача понесені скаржником під час розгляду справи судові витрати у вигляді витрат на надання професійної правничої допомоги в розмірі 5000 гривень.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА АПЕЛЯЦІЙНУ СКАРГУ

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що під час розгляду справи суд першої інстанції не врахував, що в лютому 2015 року до ст.22 Закону України Про оренду землі (в редакції Закону України за №191-VIII від 12 лютого 2015 року) були внесені зміни, суть яких зводиться до того, що законодавцем було визначено, що орендна плата справляється виключно в грошових коштах , а не у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах .

Також зазначає, що поза увагою суду першої інстанції залишилось те, що з часу укладання договору оренди землі і дотепер, від ОСОБА_1 не надходило жодного зауваження з приводу виконання умов договору, чи пропозиції щодо зміни умов договору, окрім пропозиції з боку позивача щодо дострокового припинення договору та негайного повернення орендованої земельної ділянки її власнику.

Крім цього вказує, що формальне невиконання ПрАТ Олександрівський Райагрохім умов договору в частині дотримання встановленої форми платежу орендної плати, що передбачена п.4.1 Договору оренди землі, а також невнесення змін до вказаної норми Договору, не суперечить вимогам чинного законодавства України.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ДОВОДІВ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

До Донецького апеляційного суду надійшов відзив від ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, просить залишити судове рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 27 листопада 2019 року без змін, апеляційну скаргу залишити без задоволення. Просить змінити рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 27 листопада 2019 в частині стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу, стягнувши їх з відповідача на користь позивача.

В обґрунтування відзиву зазначає, що відповідач підтвердив, що з 2016 року систематично не проводить оплату орендної плату у натуральній формі, що порушує умови які зазначені у п.4.1 Договору. Тому факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання договору.

ПОЯСНЕННЯ СТОРІН У СУДОВОМУ ЗАСІДАННІ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

В судовому засіданні апеляційного суду в режимі відеоконференції з Олександрівським районним судом Донецької області представник відповідача ПрАТ Олександрівський Райагрохім Кириченко О.О. доводи, викладені в апеляційній скарзі, підтримав та просив її задовольнити. Також пояснив, що з пропозицією до ОСОБА_1 про укладення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки для уточнення форми оплати оренди, відповідач не звертався.

В судове засідання апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 не зявились, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи. Від адвоката Сакуна В.А. надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 723473, виданому Олександрівським районним відділом земельних ресурсів 14 березня 2006 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,79 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олександрівської селищної ради. Державний акт зареєстровано в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01061650443. Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 723473, виданому Олександрівським районним відділом земельних ресурсів 14 березня 2006 року, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,79 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на території Олександрівської селищної ради. Державний акт зареєстровано в книзі реєстрації державних актів на право власності на землю за № 01061650443.

Також судом встановлено, що 20 грудня 2009 року ОСОБА_1 передала належну їй на праві власності земельну ділянку в оренду ВАТ Олександрівський Райагрохім за договором оренди №337 (п. 1, 2 договору). Строк дії договору - 12 років ( п. 3.1.договору).

За користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки , що складає 39616,03 грн. (п.п. 4.1, 2.1 договору).

За п. 4.1. договору, орендна плата виплачується щорічно з 25 серпня по 25 грудня. Форма платежу натуральна - сільгосппродукцією по цінам, які склалися на час розрахунку та с/г послуги. Обчислення орендної плати здійснюється без урахування індексів інфляції.

З наданої представником відповідача нової редакції статуту відповідача вбачається , що відбулася зміна назви товариства ВАТ Олександрівський Райагрохім на ПрАТ Олександрівський Райагрохім .

З довідки про доходи вбачається, що ПрАТ Олександрівський Райагрохім щорічний розмір орендної плати, виплаченої ОСОБА_1 , становить 2518,01 гривень з 2016 по 2018 рік включно.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Апеляційна скарга ПрАТ Олександрівський Райагрохім підлягає залишенню без задоволення.

МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИВ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД, ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно частин першої, другої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині третій статті 3 ЦПК України визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною першою, другою та п`ятою стаття 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повного і всебічного з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції відповідає.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки з ПрАТ Олександрівський Райагрохім , суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, взявши на себе зобов`язання за договором, не виконував їх в повному обсязі, в той час як договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Такі висновки суду першої інстанції відповідають наявним в матеріалах справи письмовим доказам та встановленим обставинам.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до положень статті 1 Закону України Про оренду землі оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно статті 13 Закону України Про оренду землі , договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 21 Закону України Про оренду землі , орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частинами 1, 2 статті 22 вказаного Закону передбачено, що орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Згідно статті 32 Закону України Про оренду землі , на вимогу однієї зі сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

За змістом ст.24 Закону України Про оренду землі одним із основних обов`язків орендаря є своєчасне внесення орендної плати.

Встановлено, що між ОСОБА_1 та ВАТ Олександрівський Райагрохім 20 грудня 2009 року було укладено договір оренди № 337. (а.с.8-9)

Відповідно до п. 4.1. договору, орендна плата виплачується щорічно з 25 серпня по 25 грудня. Форма платежу натуральна - сільгосппродукцією по цінам, які склалися на час розрахунку та с/г послуги. Обчислення орендної плати здійснюється без урахування індексів інфляції.

В період з 2016 року по 2018 рік орендарем ПрАТ Олександрівський Райагрохім , в порушення вимог п.4.1. договору оренди землі №337 від 20 грудня 2009 року, здійснювалась орендна плата у грошовій формі, без надання с/г продукції та без надання с/г послуг. (а.с.12, 34)

Отже, відповідач в період з 2016 року по 2018 рік допустив систематичне порушення умов договору в частині оплати оренди землі, а тому висновки суду першої інстанції в цій частині є законними і обґрунтованими.

Крім цього, у статті 141 ЗК України серед підстав припинення права користування земельною ділянкою, зокрема в пункті д частини першої цієї статті передбачено систематичну несплату земельного податку або орендної плати.

Відповідно до пункту д частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не врахував, що в лютому 2015 року до ст.22 Закону України Про оренду землі (в редакції Закону України за №191-VIII від 12 лютого 2015 року) були внесені зміни, суть яких зводиться до того, що законодавцем було визначено, що орендна плата справляється виключно в грошових коштах , а не у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах , не обґрунтовані, оскільки на час укладання спірного договору орендна плата в натуральній формі була передбачена п. 9 Типового договору оренди землі, затвердженого Постановою КМУ від 03 березня 2004 року № 220. Крім цього, відповідно до статті 22 Закону України Про оренду землі (у редакція яка діяла на момент укладання договору), було визначено, що орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. А також, колегія суддів апеляційного суду звертає увагу на те, що частиною 2 статті 22 Закону України Про оренду землі в редакції від 12 лютого 2015 року, на яку в апеляційній скарзі посилається відповідач, визначено, що за згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що формальне невиконання ПрАТ Олександрівський Райагрохім умов договору в частині дотримання встановленої форми платежу орендної плати, не суперечить вимогам чинного законодавства України, апеляційний суд зазначає, що такі доводи є необґрунтованими за наступних підстав.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Обєднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17.

В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що від позивача не надходило зауважень з приводу виконання умов договору та пропозицій щодо зміни умов договору,

проте такі звернення не передбачені умовами договору, в той час, як відповідач взяв на себе такі зобов`язання за договором, а договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17(провадження № 61-41932сво18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки).

При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів того, що ПрАТ Олександрівський Райагрохім здійснювало дії щодо належного виконання спірного договору оренди, але ОСОБА_1 відмовилась приймати належне його виконання, відповідач суду не надав, що є його процесуальним обов`язком згідно зі статями 12, 81 ЦПК України

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме невиконання обов`язку зі сплати орендної плати у встановленій формі умовами договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналізуючи викладені обставини та норми матеріального закону апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно застосував норми матеріального закону, у повному обсязі встановив фактичні обставини справи, визначився з характером спірних правовідносин, застосував до них закон, який підлягав застосуванню та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки.

Отже, доводи апеляційної скарги ПрАТ Олександрівський Райоагрохім не знайшли свого підтвердження та є необґрунтованими.

Доводи, викладені представником позивача у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 про зміну рішення суду першої інстанції в частині вирішення питання про стягнення витрат позивач на правничу допомогу не можуть бути прийняті до уваги, оскільки позивачем або її представником зазначене рішення суду не оскаржено, а відповідач в апеляційній скарзі такі доводи не наводить.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (рішення у справі Проніна проти України ).

ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

Згідно статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Апеляційний суд приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону ї підстави для його скасування відсутні.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Оскільки апеляційну скаргу залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства Олександрівський Райагрохім залишити без задоволення.

Рішення Олександрівського районного суду Донецької області від 27 листопада 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий О.І. Корчиста

Судді: О.О. Тимченко

Я.В. Хейло

Повний текст постанови складений 24 червня 2020 року.

Головуючий О.І. Корчиста