Ухвала

від 10.12.2019 по справі 1715/21527/12

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

10 грудня 2019 року

м. Рівне

Справа № 1715/21527/12

Провадження № 22-ц/4815/1340/19

Головуючий у Рівненському міському суді:

суддя Бердій М.А.

Ухвалу суду першої інстанції

проголошено (повним текстом) об 11 год. 57 хв.

04.01.2013 у м. Рівне Рівненської області

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий: суддя Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Бондаренко Н.В.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: ОСОБА_2 ;

відповідач: ОСОБА_3 ;

третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору,: ОСОБА_4 ;

представники учасників справи:

позивача - адвокат Маркович Вікторія Олександрівна;

за участі (в апеляційному суді): ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 04 січня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя та за позовом третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору,: ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу в частині покупця недійсним та визнання права власності на гараж,

в с т а н о в и в:

06 грудня 2012 року в суд звернулася ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя. Мотивуючи свої вимоги, вказувала, що під час шлюбних відносин між сторонами набуто спільне майно, а саме квартири АДРЕСА_1 , легкові автомобілі Scoda Octavia Elegance 2, 2006 року випуску, р.н.з. НОМЕР_1 , і Peugeot 3008, 2011 року випуску, р.н.з. НОМЕР_2 , автогаражі №№2, 12 і АДРЕСА_2 м . Рівне (площею по 24 м 2 кожен), а також земельну ділянку з цільовим призначенням: "Для будівництва і обслуговування частини житлового будинку та господарських будівель" площею 0, 0840 га по АДРЕСА_3 , на якій розміщено незакінчене будівництво. Титульним власником майна, крім квартири АДРЕСА_4 та автогаража АДРЕСА_2 - де вказано її власником, зазначено відповідача.

Оскільки між сторонами виник та існує спір з приводу даного майна, просила поділити його, виділивши ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_5 , легковий автомобіль Scoda Octavia Elegance 2, 2006 року випуску, р.н.з. НОМЕР_1 , автогаражі №2 і АДРЕСА_6 та земельну ділянку з цільовим призначенням: "Для будівництва і обслуговування частини житлового будинку та господарських будівель" площею 0, 0840 га по АДРЕСА_3 , на якій розміщено об`єкт незакінченого будівництва.

Собі у власність просила присудити зі спільного сумісного майна подружжя квартиру АДРЕСА_4 , легковий автомобіль Peugeot 3008, 2011 року випуску, р.н.з. НОМЕР_2 , та автогараж АДРЕСА_2 .

Ухвалою судді Рівненського міського суду Рівненської області від 10 грудня 2012 року відкрито провадження у цивільній справі за зазначеним позовом і призначено судове засідання.

Тоді ж, тобто 10 грудня 2012 року, ОСОБА_4 як третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, пред`явлено позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 і ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу в частині покупця недійсним та визнання права власності на гараж. При цьому вважав, що автогараж АДРЕСА_6 не є об`єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому не може бути предметом спірних відносин між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 .

В подальшому, 02 січня 2013 року за підписом усіх учасників справи було подано заяву про визнання мирової угоди і закриття провадження у справі, до якої додано безпосередній текст мирової угоди.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 січня 2013 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , за умовами якої:

1.)Виділено зі спільного майна подружжя та передано ОСОБА_1 у приватну власність таке майно:

-квартиру АДРЕСА_4 , що зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 27 квітня 2000 року, виданого відповідно до розпорядження міського голови №872-р від 21 квітня 2000 року, та записаного в реєстраційну книгу №165 за реєстровим №81-45651 від 27 квітня 2000 року;

-автогараж АДРЕСА_2 , загальною площею 24 м 2 , зареєстрований на праві приватної власності за позивачем 01 листопада 2007 року, реєстраційний №20861182, на підставі рішення Рівненського міського суду у справі №2-10026/06 від 29 грудня 2006 року;

-легковий автомобіль Peugeot 3008, 2011 року випуску, р.н.з. НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 05 серпня 2011 року;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 5610100000:01:042:0003, цільове призначення: "Для будівництва і обслуговування частини житлового будинку та господарських будівель" площею 0, 0840 га, що розташована по АДРЕСА_3 , визнавши за нею право власності та здійснивши відповідні зміни у Державному акті на право приватної власності на землю №2705 від 13 лютого 2003 року, серії Р4 №110638, виданого відповідно до рішення Рівненської міської ради народних депутатів №478 від 06 червня 2001 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2705;

-будівельні матеріали та конструктивні матеріали незавершеного будівництва, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер: 5610100000:01:042:0003, площею 0, 0840 га, що розташована по АДРЕСА_3

2.)Переведено з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 право забудовника на незавершене будівництво на земельній ділянці, кадастровий номер: 5610100000:01:042:0003, площею 0, 0840 га, що розташована по АДРЕСА_3

3.)Виділено зі спільного майна подружжя та передано ОСОБА_2 у приватну власність таке майно:

-квартиру АДРЕСА_5 , зареєстровану за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу ВЕХ №752215 реєстраційний № 4556/25.09.2007, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу та зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №20034972 від 26 жовтня 2007 року;

-автогараж АДРЕСА_3 , загальною площею 24 м 2 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 01 листопада 2007 року, реєстраційний № 20861413, на підставі рішення Рівненського міського суду у справі №2-10026/06 від 29 грудня 2006 року;

-легковий автомобіль Scoda Octavia Elegance 2, 2006 року випуску, р.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 04 листопада 2006 року.

4.)Припинено право власності за ОСОБА_2 на автогараж АДРЕСА_10 , загальною площею 24 м 2 , який зареєстрований за ОСОБА_2

5.)Припинено право власності за ОСОБА_2 на легковий автомобіль Peugeot 3008, 2011 року випуску, р.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_2

6.)Припинено право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер: 56101000000:01:042:0003, площею 0, 0840 га, по АДРЕСА_3 , зареєстровану на праві власності за ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю №2705 від 13 лютого 2003 року, серії Р4 №110638, виданого відповідно до рішення Рівненської міської ради народних депутатів №478 від 06 червня 2001 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2705, та на житловий будинок, які належали на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування №88 від 09 січня 1996 року, посвідченого приватним нотаріусом по Рівненському міському та районному нотаріальному округу Усик С.І., та зареєстрованого у РМБТІ реєстровій книзі під № 53-214-11380, та за договором користування №1168 від 02 березня 1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Усик С.І., та зареєстрованого у РМБТІ Реєстровій книзі під №53-214-11380.

7.)Визнано за ОСОБА_4 право власності на автогараж АДРЕСА_3 , загальною площею 24 м 2 .

Провадження у справі закрито.

12 вересня 2019 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" (далі - ТОВ "ФК "Поліс") як особою, яка не брала участі у справі, проте вважає, що оскаржуваною ухвалою було вирішено питання про його права та обов`язки, подано апеляційну скаргу.

Обґрунтовуючи її, покликається на порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права. Вважає хибною ухвалу місцевого суду в тій частині, де визнано за третьою особою право власності на автогараж АДРЕСА_9 , який до цього належав ОСОБА_2 на праві особистої власності згідно з рішенням Рівненського міського суду від 29 грудня 2006 року. В той самий час, ОСОБА_4 вимагав визнати за ним право власності за автогараж №12 за цією ж само адресою, однак який набуто на підставі договору купівлі-продажу від 21 квітня 2008 року. Тобто ці автогаражі є різними об`єктами нерухомості, а право власності ОСОБА_2 на автогараж №2 третьою особою не оспорювався. Переконував, що у ОСОБА_4 відсутні підстави для визнання за ним права власності на автогараж №12, оскільки між ОСОБА_4 і ОСОБА_3 не був укладений договір купівлі-продажу у формі, визначеній законодавством для таких правочинів, а тому він є нікчемним. Також ОСОБА_3 на час складання розписки на ім`я третьої особи не мав зареєстрованого права власності на автогараж АДРЕСА_6 . Крім наведеного, даний договір посвідчений і зареєстрований приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Кострикіним В.І. 21 квітня 2008 року у реєстрі за №3010, він є дійсним, сторонами його не розірвано, а ОСОБА_2 є законним власником спірного гаража.

Суд не звернув увагу на те, що право власності на земельну ділянку площею 0, 0840 га, кадастровий номер: 5610100000:01:042:0003, по АДРЕСА_3 набуто ОСОБА_2 внаслідок безоплатної приватизації із земель державної і комунальної власності. Розміщений на ній об`єкт незавершеного будівництва належав на праві власності йому ж відповідно до договору дарування від 09 січня 1996 року, посвідченого приватним нотаріусом по Рівненському міському та районному нотаріальному округу за реєстровим №88. Тобто заявник вважає, що зазначені об`єкти права не є спільною сумісною власністю подружжя, а відтак і не могли бути предметом спору у справі.

На його думку, судом також не додержано принципу розумності та справедливості під час постановлення оскаржуваної ухвали, адже ОСОБА_2 виступив поручителем у кредитних зобов`язаннях ОСОБА_6 з Відкритим акціонерним товариством "ВТБ Банк" (далі - ВАТ "ВТБ Банк", ПАТ "ВТБ Банк" або банк). Отже, у разі їх невиконання він повинен нести солідарну відповідальність перед банком разом із боржником. Тому внаслідок укладеної мирової угоди, що визнана судом, частина майна, належного поручителю на праві власності, перейшла у власність інших осіб, чим порушено права кредитора. Підсумовуючи висновки щодо незаконності ухвали, зазначалося, що сторони не мали на меті реальне настання правових наслідків, позаяк продовжували перебувати у шлюбі та користуватися усім спірним майном разом. При цьому ними не дотримано умов мирової угоди, не враховано правового режиму майна, що підлягає поділу, в результаті чого неправомірно включено до складу спільного сумісного майна особисту власність чоловіка. Мирову угоду укладено за участю сторін, які не є подружжям і не мають законних підстав на спільне сумісне майно ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , а також усупереч закону визнано право власності за третьою особою.

Окрім цього, оскаржуваною ухвалою порушуються безпосередні права ТОВ "ФК "Поліс", оскільки відповідно до договору про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ від 18 листопада 2015 року, додаткової угоди №1 від 27 листопада 2015 року та договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки та договорами застави від 12 травня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ПАТ "ВТБ Банк" відступив на користь ТОВ "ФК "Поліс" право вимоги за кредитним договором і договорами забезпечення, в т.ч. і договорами поруки, укладеними з ОСОБА_2 . Тому вважав, що ОСОБА_2 шляхом відчуження належного йому майна на користь інших осіб фактично позбавив заявника як правонаступника банку права на задоволення своїх вимог через звернення стягнення на майно поручителя.

З викладених міркувань просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, ухваливши нове рішення, яким позов ОСОБА_1 задовольнити частково та

- визнати за нею право власності на 1\2 частину спільної сумісної власності подружжя, а саме на 1\2 частини квартир АДРЕСА_5 , на 1\2 частину автогаражів АДРЕСА_2 , 1\2 частину автомобілів Peugeot 3008, 2011 року випуску, р.н.з. НОМЕР_2 , та Scoda Octavia Elegance 2, 2006 року випуску, р.н.з. НОМЕР_1 ;

- визнати за відповідачем право власності на 1\2 частину спільної сумісної власності подружжя, а саме на 1\2 частини квартир АДРЕСА_5 , на 1\2 частину автогаражів АДРЕСА_2 , 1\2 частину автомобілів Peugeot 3008, 2011 року випуску, р.н.з. НОМЕР_2 , та Scoda Octavia Elegance 2, 2006 року випуску, р.н.з. НОМЕР_1 .

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні вимог до ОСОБА_2 про поділ земельної ділянки площею 0, 0840 га по АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 5610100000:01:042::0003, та будівельних матеріалів і конструктивних елементів незавершеного будівництва, що розташовані на цій же ділянці.

Відмовити ОСОБА_4 в позові до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу в частині покупця недійсним і визнання права власності на гараж.

Вирішити питання про судові витрати.

У поданому відзиві ОСОБА_2 , вважаючи, що права ТОВ "ФК "Поліс" оскаржуваною ухвалою не порушуються, нею питання про обов`язки, свободи чи інтереси заявника не вирішувалися, просив закрити апеляційне провадження у справі. При цьому покликався на додержання при визнанні мирової угоди вимог ст. 60, ч. 4 ст. 65, ст.ст. 70-71, 73, ч. 1 ст. 190 СК України, ст.ст. 317, 319, 321, ч. 3 ст. 368, 553 ЦК України, а також на відсутність суперечностей і порушень прав, свобод чи інтересів будь-яких осіб. Тобто ТОВ "ФК "Поліс" повноважень на подання апеляційної скарги з тих підстав, що судовим рішенням порушуються його права, не має, а відтак усі його доводи та аргументи ґрунтуються на припущеннях, а не на переконливих доказах.

ОСОБА_1 у своєму відзиві вважала апеляційну скаргу необґрунтованою, адже ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 січня 2013 року питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника не вирішувалися і не порушені. Тому просила закрити апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою ТОВ "ФК "Поліс".

ОСОБА_4 у поданому відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "ФК "Поліс" вказував про необхідність закриття апеляційного провадження у справі, позаяк оскаржувана ухвала визнана судом з додержанням вимог процесуального і матеріального законодавства. Тобто нею питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки заявника не вирішувалися.

У відповіді на відзив ОСОБА_2 ТОВ "ФК "Поліс" стверджувалося про його помилковість та упередженість. Зокрема вважає, що рішення суду є актом правосуддя та реалізації судової влади. Відтак сторони не можуть всупереч закону використовувати суд з метою врегулювання своїх відносин на власний розсуд. Такий акт правосуддя має повністю відповідати вимогам матеріального і процесуального права, а не сприяти поручителю уникнути своєї відповідальності перед кредитором.

Своєю відповіддю на відзив ОСОБА_1 заявник викладав доводи на спростування тих обставин, що земельна ділянка і незавершене будівництво є спільною сумісною власністю подружжя. Також вказував про порушення прав ТОВ "ФК "Поліс" ухвалою суду про визнання мирової угоди.

За змістом відповіді на відзив ОСОБА_4 заявником зазначається, що останній не мав зареєстрованого права власності на автогараж №12, а ОСОБА_3 у своїй розписці засвідчує про належність цього гаража йому на підставі договору субпідряду від 19 травня 1998 року. Крім того, ОСОБА_4 не вказує про ту обставину, що цей гараж відчужено ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 відповідно до договору купівлі-продажу від 21 квітня 2008 року. Не погоджується з доводами третьої особи про виникнення у нього права власності на майно на підставі оскаржуваної ухвали.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі та з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи особи, яка не брала участі у справі, колегія суддів дійшла до висновку про закриття апеляційного провадження.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 січня 2013 року визнано мирову угоду, укладену між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 і ОСОБА_4 , за умовами якої:

1.) Виділено зі спільного майна подружжя та передано ОСОБА_1 у приватну власність таке майно:

-квартиру АДРЕСА_4 , що зареєстрована за ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право власності від 27 квітня 2000 року, виданого відповідно до розпорядження міського голови №872-р від 21 квітня 2000 року, та записаного в реєстраційну книгу №165 за реєстровим №81-45651 від 27 квітня 2000 року;

-автогараж АДРЕСА_2 , загальною площею 24 м 2 , зареєстрований на праві приватної власності за позивачем 01 листопада 2007 року, реєстраційний №20861182, на підставі рішення Рівненського міського суду у справі №2-10026/06 від 29 грудня 2006 року;

-легковий автомобіль Peugeot 3008, 2011 року випуску, р.н.з. НОМЕР_2 , зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 05 серпня 2011 року;

-земельну ділянку, кадастровий номер: 5610100000:01:042:0003, цільове призначення: "Для будівництва і обслуговування частини житлового будинку та господарських будівель" площею 0, 0840 га, що розташована по АДРЕСА_3 , визнавши за нею право власності та здійснивши відповідні зміни у Державному акті на право приватної власності на землю №2705 від 13 лютого 2003 року, серії Р4 №110638, виданого відповідно до рішення Рівненської міської ради народних депутатів №478 від 06 червня 2001 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2705;

-будівельні матеріали та конструктивні матеріали незавершеного будівництва, розташованого на земельній ділянці кадастровий номер: 5610100000:01:042:0003, площею 0, 0840 га, що розташована по АДРЕСА_3

2.)Переведено з ОСОБА_2 на ОСОБА_1 право забудовника на незавершене будівництво на земельній ділянці, кадастровий номер: 5610100000:01:042:0003, площею 0, 0840 га, що розташована по АДРЕСА_3

3.)Виділено зі спільного майна подружжя та передано ОСОБА_2 у приватну власність таке майно:

-квартиру АДРЕСА_5 , зареєстровану за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу ВЕХ №752215 реєстраційний № 4556/25.09.2007, посвідченого приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу та зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №20034972 від 26 жовтня 2007 року;

-автогараж АДРЕСА_3 , загальною площею 24 м 2 , зареєстрований на праві власності за ОСОБА_2 01 листопада 2007 року, реєстраційний № 20861413, на підставі рішення Рівненського міського суду у справі №2-10026/06 від 29 грудня 2006 року;

-легковий автомобіль Scoda Octavia Elegance 2, 2006 року випуску, р.н.з. НОМЕР_1 , зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 від 04 листопада 2006 року.

4.)Припинено право власності за ОСОБА_2 на автогараж АДРЕСА_10 , загальною площею 24 м 2 , який зареєстрований за ОСОБА_2

5.)Припинено право власності за ОСОБА_2 на легковий автомобіль Peugeot 3008, 2011 року випуску, р.н.з. НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_2

6.)Припинено право власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, кадастровий номер: 56101000000:01:042:0003, площею 0, 0840 га, по АДРЕСА_3 , зареєстровану на праві власності за ОСОБА_2 на підставі Державного акту на право приватної власності на землю №2705 від 13 лютого 2003 року, серії Р4 №110638, виданого відповідно до рішення Рівненської міської ради народних депутатів №478 від 06 червня 2001 року та зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №2705, та на житловий будинок, які належали на праві приватної власності ОСОБА_2 на підставі договору дарування №88 від 09 січня 1996 року, посвідченого приватним нотаріусом по Рівненському міському та районному нотаріальному округу Усик С.І., та зареєстрованого у РМБТІ реєстровій книзі під № 53-214-11380, та за договором користування №1168 від 02 березня 1996 року, посвідченого приватним нотаріусом Усик С.І., та зареєстрованого у РМБТІ Реєстровій книзі під №53-214-11380.

7.)Визнано за ОСОБА_4 право власності на автогараж АДРЕСА_3 , загальною площею 24 м 2 .

Провадження у справі закрито.

ТОВ "ФК "Поліс" вважаючи, що оскаржуваною ухвалою вирішено питання про його права як кредитора ОСОБА_2 , який є поручителем у кредитних зобов`язаннях ОСОБА_6 , подало на неї апеляційну скаргу, вимагаючи скасування та ухвалення нового судового рішення у справі.

Між тим, особи, котрі не брали участі у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку лише ті судові рішення, які безпосередньо встановлюють, змінюють або припиняють права або обов`язки цих осіб.

Так, 03 жовтня 2007 року між ВАТ "ВТБ Банк" і ОСОБА_6 укладено Генеральну угоду №3, за якою банк зобов`язався надавати позичальнику кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, укладених в рамках цієї угоди і які є невід`ємними її частинами. Сторони погодили, що загальний розмір позичкової заборгованості за наданими кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 500 000 доларів США за офіційним курсом Національного банку України на дату надання кредиту. Термін дії угоди встановлено до 02 жовтня 2017 року.

На її виконання було укладено кредитні договори №17.08-03/07-СК від 03 жовтня 2007 року, №17.11-03/07-СК від 16 жовтня 2007 року, №19.23-03/08-СК від 21 січня 2008 року та №19.27-03/08-СК від 13 лютого 2008 року.

З метою забезпечення виконання основних зобов`язань між банком, позичальником і ОСОБА_2 укладено договір поруки №17.11.-03/07-ДП01 від 16 жовтня 2007, договір поруки №17.08.-03/07-ДП02 від 03 жовтня 2007 року, договір поруки №19.23-03/08-ДП01 від 21 січня 2008 року, договір поруки №19.27-03/08-ДП01 від 13 лютого 2008 року. За їх умовами, ОСОБА_2 поручився перед ВАТ "ВТБ Банк" за виконання ОСОБА_6 зобов`язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісій, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін і умови повернення та сплати яких встановлено кредитними договорами.

У разі невиконання зобов`язань за кредитними договорами поручитель і позичальник відповідають перед банком як солідарні боржники. При цьому поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і позичальник, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитними договорами, відшкодування збитків. У разі відсутності коштів у поручителя для виконання своїх зобов`язань за договорами поруки банк має право звернути стягнення на майно поручителя відповідно до норм чинного законодавства.

В подальшому, 18 листопада 2015 року на підставі договору відступлення права вимоги грошових зобов`язань за фінансовими кредитами №21МБ, додаткової угоди №1 від 27 листопада 2015 року до зазначеного договору та договору про відступлення права вимоги за договорами іпотеки і договорами застави від 12 травня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тишко І.О., ПАТ "ВТБ Банк" відступив на користь ТОВ "ФК "Поліс" право вимоги за кредитним договором та договорами забезпечення, в т.ч. і за договорами поруки, укладеними з ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

З висновків Верховного Суду, що висловлені ним у постановах від 21 вересня 2018 року у справі №909/68/18, від 18 грудня 2018 року у справі №911/1316/17 та від 30 липня 2019 року у справі №903/825/18, вбачається така правова позиція.

Згідно із ч. 1 ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Отже, вказана стаття визначає коло осіб, які наділені процесуальним правом на апеляційне оскарження судового рішення і які поділяються на дві групи - учасники справи, а також особи, які участі у справі не брали, але судове рішення стосується їх прав, інтересів та (або) обов`язків.

При цьому, на відміну від оскарження судового рішення учасником справи, не залучена до участі у справі особа повинна довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких трьох критеріїв: 1.) вирішення судом питання про її право, 2.) інтерес, 3.) обов`язок, причому такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Разом з тим, судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав, інтересів та обов`язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення судом першої інстанції є скаржник, або в рішенні міститься судження про права та обов`язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або в резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, але й їх процесуальні права, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов`язків. Будь-який інший правовий зв`язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.

Правила частини четвертої ст. 263 ЦПК України вказують про обов`язковість урахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин висновків щодо застосування відповідних норм права, що викладені в постановах Верховного Суду.

Як правильно покликається ОСОБА_2 у своєму відзиві на апеляційну скаргу, договорами поруки, які укладені між ним, позичальником і банком, будь-яких обмежень з приводу розпорядження належним поручителю майном не передбачалося, як і не передбачалося утримання від певних дій, що відповідає положенням ст.ст. 509 і 546 ЦК України, які визначають поняття поруки як одного із видів забезпечення виконання зобов`язання.

За змістом ст.ст. 12 і 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Натомість будь-яких доказів про існування фактів порушення оскаржуваною ухвалою цивільних прав ТОВ "ФК "Поліс" як кредитора (правонаступника ВАТ "ВТБ Банк") у правовідносинах з позичальником і поручителем - ОСОБА_2 заявником надано не було, матеріали справи їх не містять, а апеляційним судом не здобуто.

Отже, доводи апеляційної скарги на увагу не заслуговують через їх необґрунтованість.

Відповідно до пункту 3 ч. 1 , ч. 2 ст. 362 ЦПК України суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося.

Керуючись ст.ст. 352, 362, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Поліс" на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 04 січня 2013 року закрити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст ухвал и складено: о 14 год. 35 хв. 10.12.2019

Головуючий : С.В. Хилевич

Судді: Н.М.Ковальчук

Н.В.Бондаренко