Рішення

від 28.11.2019 по справі 360/2787/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 листопада 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2787/19

Луганський окружний адміністративний суд

у складі головуючого судді Чернявської Т.І.,

за участю

секретаря судового засідання Шляхтун М.М.

та

представників сторін:

від позивача - Соломін М.О. (ордер від 04.09.2019 серія АА № 067410,

свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю

від 15.10.1993 № 258)

від відповідача - Дем`янов І.А. (довіреність від 16.01.2019

№ 8-12-0.62-4/62-19)

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу за позовом

Селянського фермерського господарства Михайлівське

до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області

про визнання протиправним та скасування припису від 21 червня 2019 року № 103/0058ПР/03/01/-19,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Луганського окружного адміністративного суду на розгляді перебуває справа за позовом Селянського фермерського господарства Михайлівське (далі - позивач, СФГ Михайлівське ) до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - відповідач), в якому позивач з урахуванням позовної заяви від 27 червня 2019 року б/н (т. 1 арк. спр. 62-66) просить визнати протиправним та скасувати припис державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням земель та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_5 від 21 червня 2019 року № 103/0058ПР/03/01/-19.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 21 червня 2019 року відповідачем відносно нього проведено перевірку стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, на підставі чого було складено припис за № 103/0058ПР/03/0/-19, згідно з яким встановлено, що в період часу з 18 червня 2019 року по 21 червня 2019 року в ході здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням суб`єктом господарювання СФГ Михайлівське (код ЄДРПОУ 3075959), юридична адреса: с. Малоолександрівка Троїцького району Луганської області, вимог законодавства у сфері використання та охорони земель та вимог законодавства у сфері вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур було встановлено, що у вересні 2018 року голова СФГ Михайлівське ОСОБА_4 , діючи всупереч вимогам чинного земельного законодавства, з метою використання земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, прийняла рішення, на підставі якого було здійснено технічний обробіток ґрунту (розорювання пасовища) сільськогосподарською технікою (проведення глибокої оранки) на земельній ділянці площею 79,6700 га (кадастровий номер відсутній), яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, вид угідь - пасовища, цільове призначення - для сінокосіння і випасання худоби (код згідно з КВЦПЗ - 01.08), розташованої за межами населеного пункту на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується у Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області, та знаходиться в оренді згідно договорів оренди землі, зареєстрованих у Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області. На земельній ділянці вирощується соняшник. Таким чином, головою СФГ Михайлівське ОСОБА_4 здійснено порушення правил використання земель, що виразилося в використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто: в зміні певної категорії земель (угіддя пасовища) із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 79,6700 га (код згідно з КВЦПЗ - 01.08) в землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (угіддя - рілля), (код згідно КВЦПЗ - 01.01.), що є порушенням норм чинного законодавства, а саме: пункту 2 частини п`ятої статті 20, статті 96 Земельного кодексу України, статті 37 Закону України Про охорону земель .

На підставі вищезазначеного, голову селянського фермерського господарства Михайлівське ОСОБА_4 зобов`язано усунути виявлене порушення земельного законодавства та привести земельну ділянку у стан, придатний для використання її за цільовим призначенням, у термін до 21 липня 2019 року.

З посиланням на положення статті 19 Конституції України, статей 19, 96, 144, 211 Земельного кодексу України, статті 18-1 Закону України Про охорону земель , статті 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскаржуваний припис.

Зокрема, позивач вважає, що зміст оскаржуваного припису не відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель : ані зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків, ані інших конкретних, встановлених нормами права вимог відповідачем не висувалось. Виявлення порушень земельного законодавства є обов`язком відповідача і полягає у встановленні конкретних норм чи нормативно - правових актів, що регулюють земельні відносини, які порушені учасником земельних правовідносин. Вказівка у приписі на припинення порушення земельного законодавства без зазначення конкретних норм земельного законодавства, які необхідно припинити порушувати, є дефектом змісту такого припису, що робить неможливим його виконання і, як наслідок, нівелює правове значення такого акта реагування суб`єкта владних повноважень.

Також позивач вказав, що відповідачем не підтверджено жодними належними та допустимими доказами, що СФГ Михайлівське здійснено порушення правил користування земель, що виразилося в використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням, взагалі незрозуміло, яким саме чином було встановлено, що господарством здійснювався технічний обробіток ґрунту шляхом розорювання пасовища, проведення глибокої оранки, як зазначено відповідачем у приписі. Не зрозуміло, чим саме вказане було зафіксовано, не зазначено, якими технічними приладами чи засобами це вимірювалося та встановлювалося. Крім того, не зрозуміло, кому саме діями позивача було завдано матеріальні збитки. Також у наданому позивачу примірнику відсутня відмітка про вручення припису.

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області адміністративний позов не визнало, про що подало відзив на позовну заяву від 15 серпня 2019 року б/н та доповнення до відзиву на позовну заяву від 04 вересня 2019 року б/н, в яких у задоволенні позовних вимог просить відмовити (т. 1 арк. спр. 79-92, 105-111).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що в період з 18 червня 2019 року по 21 червня 2019 року в ході здійснення планового заходу державного нагляду (контролю) за додержанням суб`єктом господарювання СФГ Михайлівське вимог законодавства у сфері використання та охорони земель та вимог законодавства у сфері вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур було встановлено, що у вересні 2018 року голова СФГ Михайлівське ОСОБА_4, діючи всупереч вимогам чинного земельного законодавства з метою використання земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, прийняла рішення, на підставі якого було здійснено технічний обробіток ґрунту (розорювання пасовища) сільськогосподарською технікою (проведення глибокої оранки) на земельній ділянці площею 79,6700 га (кадастровий номер відсутній), яка відноситься до земель сільськогосподарського призначення, вид угідь - пасовища, цільове призначення - для сінокосіння і випасання худоби (код згідно з КВЦПЗ - 01.08), розташованої за межами населеного пункту на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується у Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області та знаходиться в оренді згідно з договорами оренди землі зареєстрованих у Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області. Таким чином, головою СФГ Михайлівське ОСОБА_4 здійснено порушення правил використання земель, що виразилося в використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто: в зміні певного виду використання земель (угіддя - пасовища) із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 79,6700 га (код згідно з КВЦПЗ - 01.08) в землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського (угіддя - рілля) (код згідно з КВЦПЗ - 01.01), що є порушенням норм чинного законодавства, а саме пункту 2 частини п`ятої статті 20, статті 96 Земельного кодексу України, статті 37 Закону України Про охорону земель (зі змінами). Правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду (збитки), що підтверджується розрахунком розміру шкоди, виконаним відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 року № 963. Відповідальність за вчинене правопорушення передбачена частиною першою статті 53 Кодексу України про адміністративні правопорушення та пунктом г частини першої статті 211 Земельного кодексу України.

Позивач особисто надав пояснення, що відображено у протоколі (мається особистий підпис ОСОБА_4 ).

21 червня 2019 року ОСОБА_5 винесено припис за № 103/0058ПР/03/01/-19 про усунення головою СФГ Михайлівське ОСОБА_4 виявленого порушення земельного законодавства та приведення земельної ділянки у стан, придатний для використання її за цільовим призначенням, у термін до 21 липня 2019 року. Зазначений припис вручений позивачу особисто, що підтверджується особистим підписом ОСОБА_4 . На час надання відзиву на позов припис не виконано у зв`язку з не настанням терміну виконання припису.

Також відповідач зазначив, що згідно з умовами 31 договору оренди, укладених між СФГ Михайлівське та громадянами, наданих позивачем, підтверджується факт того, що земельні ділянки передані позивачу в оренду для сінокосіння та випасання худоби. Відповідно до проекту землеустрою земельна ділянка відноситься до категорії земель - землі сільськогосподарського призначення. Умовами договорів передбачено, що земельні ділянки використовуються виключно як пасовище для сінокосіння, випасання худоби. Відповідно до укладених договорів оренди земельної частки (паю) у користуванні СФГ Михайлівське , згідно з довідкою СФГ Михайлівське від 13 червня 2019 року № 5, 31 договір оренди землі на пасовища площею 79,6700 га, укладені з громадянами сертифікатів, перебуває 31 земельна ділянка площею 79,6700 га (кадастровий номер відсутній), за категорією земель вони належать до земель сільськогосподарського призначення, цільове призначення, вид використання - 01.08 для сінокосіння і випасання худоби. Разом з тим, внаслідок проведення 21 червня 2019 року держінспектором перевірки дотримання вимог земельного законодавства встановлено, що земельна ділянка площею 79,6700 га, яка знаходиться у користуванні СФГ Михайлівське на умовах оренди згідно 31 договору оренди земельної ділянки, оброблена сільськогосподарською технікою та засіяна соняшником, що свідчить про використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, та засвідчується особистим поясненням позивача.

У доповненнях до відзиву на позовну заяву відповідач з посиланням на положення статей 187, 188 Земельного кодексу України, статті 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та статей 4-6, 9, 10 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, та Положення про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308, зазначив, що планова перевірка позивача проведена відповідно до норм чинного законодавства, а дії, вчинені державним інспектором, здійснені у межах повноважень та з дотриманням встановленої процедури.

З урахуванням викладеного, Головне управління Держгеокадастру у Луганській області просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Користуючись правом на подання заяв по суті справи, позивачем подані заперечення на відзив та доповнення до нього від 10 вересня 2019 року б/н (т. 1 арк. спр. 124-125), відповідачем подані заперечення на заперечення позивача від 30 вересня 2019 року б/н (т. 1 арк. спр. 219-223).

Ухвалою від 08 липня 2019 року позовну заяву СФГ Михайлівське в особі голови ОСОБА_4 залишено без руху (т. 1 арк. спр. 58-59).

Ухвалою від 24 липня 2019 року Селянському фермерському господарству Михайлівське продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви (т. 1 арк. спр. 69).

Ухвалою від 02 серпня 2019 року про відкриття провадження у справі, з урахуванням ухвали суду від 30 вересня 2019 року про виправлення описки, вирішено розглядати дану справу за правилами загального позовного провадження, по справі призначено підготовче засідання (т. 1 арк. спр. 1-2, 252).

Ухвалою від 02 жовтня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судове засідання на 24 жовтня 2019 року о 10 год. 00 хв.; викликано у судове засідання на 24 жовтня 2019 року о 10 год. 00 хв. як свідків державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель ОСОБА_5 та голову Селянського фермерського господарства Михайлівське ОСОБА_4 (т. 2 арк. спр. 3-4).

Ухвалою від 12 листопада 2019 року витребувано від Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області документально підтверджену інформацію щодо категорії земельних ділянок сільськогосподарського призначення та їх місцезнаходження із зазначенням контурів за 31 договором оренди земельної ділянки частки (паю), укладеним Селянським фермерським господарством Михайлівське з громадянами - власниками сертифікатів по 2,57 га кожний на загальну площу 79,6700 га, розташованих на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області та зареєстрованих у Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області в період з 20 січня 2017 року по 01 грудня 2017 року (т. 2 арк. спр. 32-33).

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та запереченні на відзив та доповнення до нього від 10 вересня 2019 року б/н.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву від 15 серпня 2019 року б/н, доповненнях до відзиву від 04 вересня 2019 року б/н та запереченнях на заперечення позивача від 30 вересня 2019 року б/н.

У судовому засіданні 24 жовтня 2019 року свідок ОСОБА_4 , голова СФГ Михайлівське (т. 2 арк. спр. 13-16), надала показання, що на початку червня нею був отриманий лист про планову перевірку фермерського господарства. 18 червня 2019 року подзвонив ОСОБА_5 та запросив приїхати для перевірки в м. Сватово. Так як перевірка була вперше, свідок не знала, що робити та брати, тому взяла всі документи про кількість земель та договорів, все, що пов`язано із землею. ОСОБА_5 потім сказав надати для огляду всі договори, які є у фермерському господарстві, з мокрими печатками. Свідок приїхала 21 числа (чи 19 не пам`ятає) зі всім пакетом документів, що є у фермерському господарстві (зі всіма договорами). ОСОБА_5 запитав, як обробляється земля по Тимонівській сільській раді, на що свідок відповіла, що там укладені договори з 31 людиною і по цим договорам СФГ Михайлівське працює на цих землях. ОСОБА_5 став писати припис, свідок підписала потім документи, що вона з ними ознайомлена, на цьому перевірка закінчилась.

Свідок відповіла, що знала, що буде проводитись перевірка. Припис та акт перевірки вона отримала та підписала їх, що з ними ознайомлена. Вся перевірка за її участі перебувала у м. Сватово. Перший та другий раз для проходження перевірки свідок приїжджала у м. Сватово. Свідок підтвердила, що на першому примірнику акта перевірки стоїть її підпис і вона не заперечує, що вона підписувала всі документи, припис нею також отримано, про що вона розписалась на ньому.

Свідок повідомила, що акт перевірки вона читала, адже його підписала. В акті було написано нецільове використання земель, тільки свідок не може зрозуміти, як це нецільове використання. Сільська рада виділила землю, свідок набрала людей із сертифікатами для роботи, як це може бути нецільове використання. ОСОБА_5 задав запитання, що було посіяно в цьому році на даній землі, свідок сказала соняшник і цього не приховувала.

Свідок підтвердила, що на довідці від 13 червня 2019 року № 5 стоїть печатка СФГ Михайлівське , підтвердила, що в довідці стоїть підпис свідка і те, що написано ручкою також писала свідок.

Свідок зазначила, що вона не знала про те, що орендує пасовище за 31-м договором оренди земельної ділянки, оскільки ділянку сільська рада виділила і свідок працювала на ній за договорами.

У своїх поясненнях свідок зазначила про те, що це землі є пасовищем, тому що ОСОБА_5 сказав, що це пасовища, про що вона не знала.

При перевірці, крім договорів та сертифікатів, нічого не надавалось, оскільки ні в раді, ні в господарстві більше нічого не має. Є тільки сертифікати, на підставі яких були укладені договори. Сільська рада виділила господарству цю землю і все. Свідок з сільською радою укладала договір, без нього свідок нічого не змогла зробити. Місцезнаходження землі визначала сільська рада.

Щодо зміни цільового призначення земель свідок відповіла, що не змінювала цільове призначення земельної ділянки. На кожний договір свідок додавала сертифікат. Всі договори зареєстровані 30 січня 2017 року в Тимонівській сільській раді, державній реєстрації ці документи не підлягали.

Участь в перевірці на місцевості свідок не приймала. На момент проведення перевірки 31 земельна ділянка була засіяна соняшником.

У судовому засіданні 12 листопада 2019 року свідок ОСОБА_5 , державний інспектор у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель (т. 2 арк. спр. 23-28), надав показання, що згідно з наказом ГУ Держгеокадастру Про здійснення державного нагляду та контролю ним було здійснено планову перевірку суб`єкта господарювання з питань дотримання земельного законодавства - СФГ Михайлівське . Свідком було з`ясовано, що голова СФГ Михайлівське завчасно отримала повідомлення про проведення планової перевірки та остання надала свідку адресу електронної пошти.

В подальшому свідок підготував запит в довільній формі, щоб голова СФГ Михайлівське надала йому документи, які необхідні були для перевірки, тобто про наявність земельних ділянок, свідоцтво про державну реєстрацію, копії податкової декларації щодо платника податків, де зазначена кількість та наявність земельних ділянок, які закріплені за СФГ Михайлівське .

Потім ОСОБА_4 з пакетом документів прибула для проведення перевірки у м. Сватово до робочого кабінету свідка, де встановлювались всі обставини. ОСОБА_4 надала всі довідки, договори, але ці земельні ділянки були відсутні у податковій декларації, надала картографічні матеріали, де показала, що є три земельні ділянки, де вирощується соняшник.

Далі свідком самостійно було здійснено виїзд для візуального обстеження земель. У ОСОБА_4 було відібрано пояснення, в яких вона написала, що дана земля використовується для вирощування соняшника, а не так, як передбачено цільовим використанням, що це пасовище.

Після цього свідком було складено протокол про адміністративне правопорушення з зазначенням місця, часу та дати, фіксуванням площі земельної ділянки, на якій скоєно правопорушення - нецільове використання земельної ділянки шляхом зміни певного виду використання земельної ділянки. Даний протокол було виготовлено у двох екземплярах, один екземпляр протоколу було вручено ОСОБА_4 , на другому екземплярі вона підписалась, що вона ознайомлена з даним протоколом та погоджується з ним.

Від ОСОБА_4 було відібрано пояснення, в яких вона написала, що дані землі використовувались не за цільовим призначенням, а шляхом вирощування соняшника на них. Також було винесено постанову про накладення адміністративного штрафу в розмірі стягнення 340,00 грн, також було винесено припис та складено акт, з яким ОСОБА_4 було ознайомлено. ОСОБА_4 повністю зі всім погоджувалась, не заперечувала факту правопорушення.

Через деякий час свідок дізнався, що штраф не було сплачено і про те, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності оскаржується в Троїцькому районному суді Луганської області. До перевірки були надані договори оренди без сертифікатів, в договорах було визначено, що це земельна ділянка площею 2,57 га, з письмовими підтвердженнями самої ОСОБА_4 , також на картографічних матеріалах є позначки, де є поля рілля, а де є пасовища, сіножаті. Також сільською радою в усній формі було підтверджено, що це пасовища. Дані висновки було зроблено свідком на підставі вивчення картографічної документації та виїзду на місцевість і звіренням карт на місцевості. Те, що землі за 31 договором розташовані саме на пасовище, було встановлено відповідно до картографічних матеріалів. При укладанні договорів в сільській раді в договорах було зазначено з ким було укладено договір, на яку площу та був зазначений їх контур при реєстрації договорів. Свідок проїжджав повз даних земель та зупинився для їх огляду, при огляді даних земель ніякої фіксації свідок не робив. На час перевірки договори були дійсними, на даний час свідок повідомити не зміг.

Факт щодо встановлення земель категорії пасовище було встановлено на основі договорів, виїзду на місцевість, вивченням картографічних матеріалів, на основі письмових пояснень, які надавала ОСОБА_4 . Також у відділі Держгеокадастру свідком був опрацьований та вивчений проект роздержавлення. ОСОБА_4 була згодна, що є факт правопорушення, у зв`язку із чим надала письмові пояснення. Оскільки в акті є конкретний перелік питань, які необхідно встановити під час перевірки, а місця для зазначення такої інформації, як виїзд на місцевість, не має, в акті не було відображено виїзд свідка на місцезнаходження земельної ділянки.

Заслухавши пояснення представників сторін, показання свідків, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

СФГ Михайлівське (ідентифікаційний код 30759590, місцезнаходження: 92143, Луганська область, Троїцький район, село Малоолександрівка) з 29 лютого 2000 року зареєстроване юридичною особою, основним видом діяльності, якої є 01.11 Вирощування культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур та здійснює свою діяльність на підставі Статуту, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05 липня 2019 року за № 1005517704 та Статут Селянського фермерського господарства Михайлівське , затверджений протоколом загальних зборів членів Селянського фермерського господарства Михайлівське від 23 лютого 2018 року № 1/2018 (т. 1 арк. спр. 15-39, 51-54).

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області є органом державної влади та з 14 січня 2015 року зареєстровано юридичною особою, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 05 липня 2019 року за № 1005517827 (т. 1 арк. спр. 55-57).

На підставі наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 30 листопада 2018 року № 223 Про затвердження Річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру на 2019 рік та наказу Головного управління Держгеокадастру у Луганській області від 10 травня 2019 року № 103 Про здійснення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) державним інспектором у сфері державного контролю за використання та охороною земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель Луганської області - головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Кремінському, Сватівському, Троїцькому районах Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_5 у період з 18 червня 2019 року по 02 липня 2019 року проведено планову перевірку за додержанням суб`єктом господарюванням СФГ Михайлівське вимог законодавства у сфері використанні та охорони земель та додержання вимог законодавства у сфері використання та охорони земель та додержання вимог законодавства у сфері вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння, олійних культур (код КВЕД 01.11) (т. 1 арк. спр. 101, 114-116).

За результатами проведення планового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог у сфері використання та охорони земель СФГ Михайлівське Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області 21 червня 2019 року складено акт за № 103/0054АП/02/02/-19 (т. 1 арк. спр. 40-46, 202-208).

Актом встановлено порушення СФГ Михайлівське пункту а частини першої статті 96 Земельного кодексу України, пункту 2 частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України, статті 37 Закону України Про охорону земель , а саме: ОСОБА_4 було прийнято рішення про зміну цільового призначення певного виду використання земельної ділянки площею 79,6700 га (кадастровий номер відсутній) (пасовища), що знаходиться в оренді згідно договорів оренди землі, а саме: здійснено розорювання пасовища шляхом технічного обробітку ґрунту (проведення глибокої оранки), та фактично використовується під вирощування соняшника тобто для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (код згідно КВЦПЗ - 01.01), що є використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням та порушує вимоги статей 20, 96 Земельного кодексу України .

Під час перевірки головою СФГ Михайлівське ОСОБА_4 надані пояснення Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області, в яких ОСОБА_4 зазначила, що станом на 21 червня 2019 року між СФГ Михайлівське та громадянами, а також Троїцькою районною державною адміністрацією укладено 40 договорів оренди землі на ріллю, та 31 договір оренди земельної частки (паю), укладений з громадянами - власниками сертифікатів, по 2,57 га кожний на загальну площу 79,6700 га, розташованих на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області. Ці договори зареєстровано у Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області в період з 20 січня 2017 року по 01 грудня 2017 року. Пасовища площею 79,6700 га на час перевірки разорано фермерським господарством та засіяно соняшником (т. 1 арк. спр. 209).

Довідкою від 13 червня 2019 року за № 5 СФГ Михайлівське засвідчило, що кількість укладених договорів оренди землі складає 40 (сорок), загальна площа 209,2391 га (рілля) та 31 договір оренди землі на пасовище площею 79,67 га, укладені з громадянами сертифікатів (т. 1 арк. спр. 210).

21 червня 2019 року Головним управлінням Держгеокадастру у Луганській області відносно голови СФГ Михайлівське ОСОБА_4 винесено припис за № 103/0058ПР/03/01/-19, яким приписано усунити виявлені порушення земельного законодавства (порушення правил використання земель, що виразилось в використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто в зміні певної категорії земель (угіддя - пасовища) із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 79,6700 га (код згідно з КВЦПЗ - 01.08) в землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (угіддя - рілля) (код згідно з КВЦПЗ - 01.01), що є порушенням пункту 2 частини п`ятої статті 20, статті 96 Земельного кодексу України, статті 37 Закону України Про охорону земель ) та привести земельну ділянку у стан, придатний для використання її за цільовим призначенням, у термін до 21 липня 2019 року (т. 1 арк. спр. 47-48, 102).

Голова СФГ Михайлівське ОСОБА_4 припис від 21 червня 2019 року № 103/0058ПР/03/01/-19 отримала особисто 21 червня 2019 року, про що міститься відмітка про вручення на приписі (т. 1 арк. спр. 102).

Відповідно до договорів оренди земельної частки (паю) від 20 січня 2017 року за №№ 1-23, від 01 жовтня 2017 року за №№ 24-29, від 01 грудня 2017 року №№ 30-31, укладених між СФГ Михайлівське та громадянами, власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), що зареєстровані у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, в оренду передані земельні частки (паї) розміром 2,57 га умовних кадастрових гектарів, які розміщені в межах земельної ділянки, виділеної в натурі єдиним масивом (кадастровий план до договорів не надано). В договорах зазначено, що земельні частки (паї) передаються в оренду для сільськогосподарських потреб (т. 1 арк. спр. 134-198).

Довідкою від 04 вересня 2019 року за № 512 Тимонівська сільська рада Троїцького району Луганської області засвідчила, що між СФГ Михайлівське та громадянами, а також Троїцькою районною державною адміністрацією укладено 40 договорів оренди землі на ріллю, та 31 договір оренди земельної частки (паю), укладений з громадянами - власниками сертифікатів, по 2,57 га кожний на загальну площу 79,6700 га, розташованих на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області. Ці договори зареєстровано у Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області в період з 20 січня 2017 року по 01 грудня 2017 року (т. 1 арк. спр. 126).

Довідкою від 04 вересня 2019 року за № 6 СФГ Михайлівське засвідчило, що на даний час та на час проведення перевірки стану додержання вимог земельного законодавства щодо використання та охорони земель та форми власності укладено 31 договір оренди земельної частки (паю) з громадянами - власниками сертифікатів, на загальну площу 79,6700 га, які розташовані на території Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області. Всі договори зареєстровані у Тимонівській сільській раді Троїцького району Луганської області. Технічна документація відповідним державним органом відносно земельних ділянок на кожного громадянина згідно з договорами оренди і визначення цільового призначення земель сільськогосподарського призначення знаходиться в процесі виконання, тому державна реєстрація договорів відповідно до Земельного кодексу України не оформлена (т. 1 арк. спр. 127).

Листом від 09 вересня 2019 року за № 516 Тимонівська сільська рада Троїцького району Луганської області надала інформацію, що Тимонівською сільською радою Троїцького району Луганської області здійснювалась реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) на рівні сертифікатів між власниками сертифікатів та СФГ Михайлівське в кількості 31 договір на загальну площу 79,67 га. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення пасовища знаходяться за межами с. Малоолександрівка на контурах 771, 755, 301, 276, 274 та 282. На сесії ради або виконавчим комітетом питання щодо визначення місця розташування земельної ділянки, що зазначені в договорах, не розглядалось (т. 1 арк. спр. 226).

Відділ у Троїцькому районі Головного управління Держгеокадастру у Луганській області листом від 26 вересня 2019 року за № 0-12-0.28-623/114-19 надав інформацію щодо належності до форм власності та угідь землі сільськогосподарського призначення колишнього КСП Малоолександрівське Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області в розрізі контурів: контури №№ 771, 755, 276, 274 згідно з проектом роздержавлення та приватизації земель КСП Малоолександрівське пасовище власників земельних часток (паїв); контур № 301 пасовище передано із резервного фонду до земель колективної власності згідно з Технічною документацією по видачі 18 додаткових сертифікатів на право на земельну частку (пай) і передачі земель резервного фонду до земель колективної власності колишнього КСП Малоолександрівське ; контур № 282 рілля переведена в сіножаті згідно з Проектом організації території земельних ділянок сільськогосподарського призначення (ріллі), що передаються в приватну власність 340 власникам сертифікатів на право на земельну частку (пай) із земель КСП Малоолександрівське (т. 1 арк. спр. 227).

Листами від 14 листопада 2019 року за № 618 та від 19 листопада 2019 року за № 619 Тимонівська сільська рада Троїцького району Луганської області надала суду інформацію про те, що Тимонівською сільською радою Троїцького району Луганської області здійснювалась реєстрація договорів оренди земельних часток (паїв) на рівні сертифікатів між власниками сертифікатів та СФГ Михайлівське в кількості 31 договір на загальну площу 79,67 га. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення пасовища знаходяться за межами с. Малоолександрівка на контурах 771, 755, 301, 276, 274 та 282. Згідно з Проектом роздержавлення та приватизації земель колективного сільськогосподарського підприємства Малоолександрівське Троїцького району Луганської області від 1995 року земельні ділянки сільськогосподарського призначення, зазначені в договорах оренди земельних часток (паїв) на рівні сертифікатів між власниками сертифікатів та СФГ Михайлівське на загальну площу 79,67 га, знаходяться за межами с. Малоолександрівка на контурах 771, 755, 301 - пасовища поліпшені, 276, 274 - пасовища природні, 282 - рілля (т. 2 арк. спр. 40-47, 50-54).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до положень статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 1 Земельного кодексу України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно з частинами першою та другою статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.

Об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї) (частина третя статті 2 Земельного кодексу України).

Відповідно до частини першої статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Абзацом першим частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу (абзац другий частини п`ятої статті 20 Земельного кодексу України).

Відповідно до пункту г частини першої статті 21 Земельного кодексу України порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для притягнення до відповідальності відповідно до закону громадян та юридичних осіб, винних у порушенні порядку встановлення та зміни цільового призначення земель.

Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.

Приписами статті 188 Земельного кодексу України визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Закон України від 19 червня 2003 року № 962-IV Про охорону земель (далі - Закон № 962-IV) визначає правові, економічні та соціальні основи охорони земель з метою забезпечення їх раціонального використання, відтворення та підвищення родючості ґрунтів, інших корисних властивостей землі, збереження екологічних функцій ґрунтового покриву та охорони довкілля.

Статтею 2 Закону № 962-IV передбачено, що об`єктом особливої охорони держави є всі землі в межах території України.

Частиною першою статті 19 Закону № 962-IV закріплено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів (частина друга статті 19 Закону № 962-IV).

Згідно з частиною третьою статті 19 Закону № 962-IV порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Статтею 35 Закону № 962-IV регламентовано, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані:

дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі на основі застосування екологобезпечних технологій обробітку і техніки, здійснення інших заходів, які зменшують негативний вплив на ґрунти, запобігають безповоротній втраті гумусу, поживних елементів тощо;

дотримуватися стандартів, нормативів при здійсненні протиерозійних, агротехнічних, агрохімічних, меліоративних та інших заходів, пов`язаних з охороною земель, збереженням і підвищенням родючості ґрунтів;

надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування відомості про застосування пестицидів та агрохімікатів;

сприяти систематичному проведенню вишукувальних, обстежувальних, розвідувальних робіт за станом земель, динамікою родючості ґрунтів;

своєчасно інформувати відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування щодо стану, деградації та забруднення земельних ділянок;

забезпечувати додержання встановленого законодавством України режиму використання земель, що підлягають особливій охороні;

забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям;

уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Відповідно до частин першої, другої статті 36 Закону № 962-IV охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб. Зміна цільового призначення земель сільськогосподарського призначення допускається лише за умови обґрунтування доцільності такої зміни в порядку, визначеному законом.

Власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України. Використання земельних ділянок способами, що призводять до погіршення їх якості, забороняється (частини перша, друга статті 37 Закону № 962-IV).

Відповідно до приписів частини третьої статті 37 Закону № 962-IV на землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 22 липня 2016 року № 482 Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України організація та здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності є завданнями Держгеокадастру.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.

Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи (абзац перший пункту 7 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15).

Відповідно до підпункту 25-1 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 січня 2015 року № 15, Держгекадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, організовує та здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням земельного законодавства, використання та охороною земель усіх категорій і форм власності.

Головне управління Держгеокадастру у Луганській області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане (абзац перший пункту 1 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 17 листопада 2016 року № 308) (т. 1 арк. спр. 95-100).

Згідно з підпунктом 30 пункту 4 Положення про Головне управління Держгеокадастру у Луганській області останнє відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, здійснює державний нагляд (контроль) у частині дотримання земельного законодавства, використання охорони земель усіх категорій та форм власності, в тому числі за використанням земельних ділянок відповідно до цільового призначення.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель і спрямований на забезпечення раціонального використання і відтворення природних ресурсів та охорону довкілля визначає Закон України від 19 червня 2003 року № 963-IV Про державний контроль за використанням та охороною земель (далі - Закон № 963-IV).

Статтею 4 Закону № 963-IV визначено, що об`єктом державного контролю за використанням та охороною земель є всі землі в межах території України.

Згідно з статтею 5 Закону № 963-IV державний контроль за дотриманням вимог законодавства України про охорону земель здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з положеннями статті 6 Закону № 963-IV до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, належать, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю та виконання вимог щодо використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Статтею 9 Закону № 963-IV передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об`єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов`язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною першою статті 10 Закону № 963-IV державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

давати обов`язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності;

у разі неможливості встановлення особи правопорушника земельного законодавства на місці вчинення правопорушення доставляти його до органів Національної поліції чи до приміщення виконавчого органу сільської, селищної, міської ради для встановлення особи порушника та складення протоколу про адміністративне правопорушення;

викликати громадян, у тому числі посадових осіб, для одержання від них усних або письмових пояснень з питань, пов`язаних з порушенням земельного законодавства України;

передавати до органів прокуратури, органів досудового розслідування акти перевірок та інші матеріали про діяння, в яких вбачаються ознаки кримінального правопорушення;

проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, кіно- і відеозйомку як допоміжний засіб для запобігання порушенням земельного законодавства України;

звертатися до суду з позовом щодо відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Отже, до повноважень державного інспектора віднесено, зокрема, надання обов`язкових для виконання вказівок (приписів) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов`язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом.

В ході судового розгляду справи судом встановлено, що відповідно до договорів оренди земельної частки (паю) від 20 січня 2017 року за №№ 1-23, від 01 жовтня 2017 року за №№ 24-29, від 01 грудня 2017 року №№ 30-31, укладених між СФГ Михайлівське та громадянами, власниками сертифікатів на право на земельну частку (пай), що зареєстровані у книзі записів реєстрації договорів оренди земельних часток (паїв) Тимонівської сільської ради Троїцького району Луганської області, передані в оренду земельні частки (паї) розміром 2,57 га умовних кадастрових гектарів, які знаходяться за межами с. Малоолександрівка на контурах 771, 755, 301, 276, 274 та 282, за своїм цільовим призначенням відносяться до земель сільськогосподарського призначення, склад угідь - пасовища.

Згідно з Переліком угідь згідно з Класифікацією видів земельних угідь (КВЗУ), який є Додатком 4 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051:

Рілля - сільськогосподарські угіддя, які систематично обробляються і використовуються під посіви сільськогосподарських культур, включаючи посіви багаторічних трав, а також чисті пари (ГОСТ 26640-85) та парники, оранжереї і теплиці. До ділянок ріллі не належать сіножаті і пасовища, що розорані з метою їх докорінного поліпшення і використовуються постійно під трав`яними кормовими культурами для сінокосіння та випасання худоби, а також міжряддя садів, які використовуються під посіви;

Сіножаті - сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для сінокосіння (ГОСТ 26640-85), до яких потрібно включати рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки;

Пасовища - сільськогосподарські угіддя, які систематично використовуються для випасання худоби (ГОСТ 26640-85); рівномірно вкриті деревинною та чагарниковою рослинністю площею до 20 відсотків ділянки.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону України від 9 квітня 1999 року № 591-XIV Про рослинний світ заготівля сіна та випасання худоби є спеціальним використанням природних рослинних ресурсів, яке може здійснюватись за умов додержання вимог законодавства.

Отже, діюче законодавство чітко дає зрозуміти, що вказані види сільськогосподарських угідь можуть використовуватися виключно для викошування сіна або для випасання худоби відповідно.

Не зважаючи на вищезазначені положення діючого законодавства України, СФГ Михайлівське розорало одержані ним в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення, склад угідь - пасовища, та вирощує на них сільськогосподарські культури - соняшник, що суперечить статусу цих сільськогосподарських угідь і є порушенням вимог природоохоронного законодавства та законодавства щодо використання та охорони земель.

Слід зазначити, що такі дії призводять до повного знищення об`єктів рослинного світу, знищення умов місцезростання дикорослих рослин і природних рослинних угруповань, тобто, призводять до найбільш згубного негативного впливу на рослинний світ.

Згідно з пунктом 19 частин першої статті 4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Відтак, припис - це обов`язкова для виконання письмова вимога уповноваженого органу щодо усунення порушень вимог законодавства. Заходи в приписі, спрямовані на усунення порушень вимог закону, а відтак, мають бути чітко сформульовані та конкретизовані.

Спірний припис містить висновки про виявлені під час проведення перевірки порушення вимог законодавства (порушення правил використання земель, що виразилось в використанні земельної ділянки не за цільовим призначенням, тобто в зміні певної категорії земель (угіддя - пасовища) із земель сільськогосподарського призначення загальною площею 79,6700 га (код згідно з КВЦПЗ - 01.08) в землі сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (угіддя - рілля) (код згідно з КВЦПЗ - 01.01), що є порушенням пункту 2 частини п`ятої статті 20, статті 96 Земельного кодексу України, статті 37 Закону України Про охорону земель ) та містить визначення конкретних та чітко сформульованих дій, обов`язкових до виконання для усунення виявлених порушень - усунити виявлені порушення земельного законодавства та привести земельну ділянку у стан, придатний для використання її за цільовим призначенням, у термін до 21 липня 2019 року.

За встановлених судом обставин суд дійшов висновку, що припис державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Управління з контролю за використанням земель та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_5 від 21 червня 2019 року № 103/0058ПР/03/01/-19 відповідає критеріям правомірності, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, підстави для визнання його протиправним та скасування відсутні.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. Руїз Торія проти Іспанії (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини другої статті 4 Закону № 3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою сплачується судовий збір у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 грн. Тобто, за одну вимогу немайнового характеру юридична особа має сплатити судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Позивачем в позовній заяві заявлено одну вимогу немайнового характеру. Отже, позивач мав сплатити судовий збір за подання даного позову у розмірі 1921,00 грн.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 3842,00 грн, що підтверджено квитанцією від 27 червня 2019 року № 18 (т. 1 арк. спр. 72).

Таким чином, судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом внесено судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено законом, на 1921,00 грн.

Разом з тим, за приписами пункту 1 частини першої, частини другої статті 7 Закону 3674-VI в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, переплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду.

У зв`язку з цим суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу право звернення до суду із клопотанням про повернення судового збору, внесеного в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову у розмірі 1921,00 грн покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72-77, 90, 94, 132, 133, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Селянського фермерського господарства Михайлівське (ідентифікаційний код 30759590, місцезнаходження: 92143, Луганська область, Троїцький район, село Малоолександрівка) до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області (ідентифікаційний код 39771244, місцезнаходження: 93404, Луганська область, місто Сєвєродонецьк, проспект Центральний, будинок 17, корпус 2) про визнання протиправним та скасування припису від 21 червня 2019 року № 103/0058ПР/03/01/-19 відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 243 КАС України повне рішення суду складено 09 грудня 2019 року.

Суддя Т.І. Чернявська