Рішення

від 10.12.2019 по справі 540/1795/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 р.м. ХерсонСправа № 540/1795/19 Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гомельчука С.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Грант-Трейд" до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

30.08.2019 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приватного підприємства "Грант-Трейд" (далі - позивач, ПП "Грант-Трейд") до Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні заяви приватного підприємства "Грант-Трейд" від 21.06.2019р. вих. № 21/06/19 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 24.06.2019р. № 23371/10) про повернення надмірно сплаченої суми єдиного внеску за грудень 2018 року у сумі 910000 грн., яка викладена в листі № 126088/10/26-15-13-13-12 від 03.07.2019 року;

- зобов`язати Головне управляння ДФС у м. Києві повторно розглянути заяву ПП "Грант-Трейд" від 21.06.2019р. вих. № 21/06/19 (вх. ГУ ДФС у м. Києві від 24.06.2019р. №23371/10) про повернення надмірно сплаченої суми єдиного внеску за грудень 2018 року у сумі 910000 грн. та підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок ПП "Грант-Трейд" надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у сумі 910000 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відмовляючи в задоволенні заяви підприємства про повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску у розмірі 910000 грн. за грудень 2018 року, відповідач вказав на неподання ПП "Грант-Трейд" звіту за вказаний період. Однак така підстава для відмови відсутня у п. 7 Порядку зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 р. № 6 (далі - Порядок № 6). Окрім цього, дана підстава не відповідає дійсності, так як позивачем 23.05.2019 року до органу доходів і зборів було подано звіт за грудень 2018 року. Станом на 30.06.2019 року в електронному кабінеті платника податку міститься інформація щодо переплати з єдиного внеску у сумі 929226,39 грн., що додатково свідчить про неправомірність відмови відповідача у поверненні коштів ПП "Грант-Трейд".

Ухвалою від 03.09.2019 року провадження у справі відкрито, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 01.10.2019 року.

30.09.2019 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого останній просить суд відмовити в задоволенні позову. Вказує на те, що процедура повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску визначена Порядком № 6, згідно п. 6 якого повернення коштів здійснюється на підставі заяви платника про таке повернення за наявності підстав, визначених п. 5 Порядку № 6. Пунктом 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про збір та обік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку, встановленими законодавством. Станом на момент надання позивачу відповіді звіти згідно додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435 за квітень, травень 2019 року не подані. Крім того, на час надання відповіді платнику у інтегрованій картці по сплаті податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) обліковувалася заборгованість. Зважаючи на відсутність факту порушення прав позивача просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

09.10.2019 року позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій позивач зазначає, що вказані у відзиві доводи відповідача не спростовують правомірності вимог ПП "Грант-Трейд".

Суд зауважує на тому, що з 01.10.2019 року по 31.10.2019 року головуючий суддя по справі перебував на лікарняному, у зв`язку із чим, підготовче засідання, призначене на 01.10.2019 року, не відбулось.

За наведених обставин, підготовче засідання призначено на 02.12.2019 року.

Ухвалою суду від 02.12.2019 року вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 10.12.2019 року.

У судове засідання сторони не з`явились, натомість поданими до суду заявами просили здійснювати розгляд справи без їх участі.

Відтак, суд керуючись приписами ч. 9 ст. 205 КАС України, розглядатиме справу по суті у порядку письмового провадження.

Дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно платіжного доручення від 28.01.2019 р. № 2016124808 ПП "Грант-Трейд" сплачено ЄСВ за грудень 2018 року у сумі 910000 грн.

24.06.2019 р. позивач звернувся до контролюючого органу із заявою від 21.06.2019 р. №21/06/19 про повернення надміру сплаченої суми єдиного внеску за грудень 2018 року у розмірі 910000 грн.

Листом ГУ ДФС у м. Києві від 03.07.2019 року № 126088/10/26-15-13-13-12 позивача повідомлено про відсутність законодавчих підстав для повернення надміру сплачених коштів з єдиного внеску у зв`язку з тим, що "*;101;36129953; 71010000; реєстр.№8272. ЄСВ за грудень 2018р.; 22%-910000 грн.; , хоча Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів згідно додатку 4 до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 р. № 435, за вказаний період не надано .

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з позовною заявою.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначено Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI).

Згідно п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов`язкового державного соціального страхування в обов`язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Абзацом 2 пункту 1 частини 1 статті 4 Закону № 2464-VI передбачено, що платниками єдиного внеску є, зокрема, роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч.2-5 ст.8 Закону № 2464-VI визначено, що єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Згідно ч.5 ст.9 Закону № 2464-VI сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь).

Приписами ч. ч. 6, 7 ст.9 Закону № 2464-VI встановлено, що для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів.

Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону № 2464-VI платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 51 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця. Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

Згідно п.1 ч.10 ст.9 Закону № 2464-VI днем сплати єдиного внеску вважається: у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Частиною 13 статті 9 Закону № 2464-VI передбачено, що суми помилково сплаченого єдиного внеску зараховуються в рахунок майбутніх платежів єдиного внеску або повертаються платникам у порядку і строки, визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ст.ст.9, 11 Закону № 2464-VI наказом Міністерства фінансів України від 16.01.2016 р. № 6 затверджено Порядок зарахування у рахунок майбутніх платежів єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування або повернення надміру та/або помилково сплачених коштів (далі - Порядок № 6), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.02.2016 р. за № 193/28323.

Згідно п.3 Порядку № 6 надміру сплачені суми єдиного внеску - суми Коштів, які на певну дату зараховані на відповідний рахунок 3719 понад нараховані суми єдиного внеску на таку дату (крім сум авансових платежів, граничний строк сплати яких не настав, сплачених відповідно до абзацу другого частини восьмої статті 9 Закону; рахунок 3719 - відповідні небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування", відкриті в органах Державної казначейської служби України.

У випадку надмірної сплати сум єдиного внеску на рахунок 3719 органом доходів і зборів здійснюється зарахування цих Коштів у рахунок майбутніх платежів за тим самим рахунком відповідно до встановленого розміру єдиного внеску та у порядку календарної черговості виникнення зобов`язань Платника з цього платежу (п.4 Порядку № 6).

Пунктом 5 Порядку № 6 визначено, що повернення Коштів здійснюється у випадках:

1) надмірної або помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на відповідний рахунок 3719;

2) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на невідповідний рахунок 3719;

3) помилкової сплати сум єдиного внеску та/або застосованих фінансових санкцій на рахунок з обліку доходів бюджету;

4) помилкової сплати податкових зобов`язань з податків, зборів, штрафних (фінансових) санкцій та пені, передбачених Податковим кодексом України, на рахунок 3719.

Приписами п.6 Порядку № 6 передбачено, що повернення Коштів здійснюється на підставі заяви Платника про таке повернення (далі - Заява).

У випадках, передбачених підпунктами 1, 2 та 4 пункту 5 цього Порядку, Заява подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено Кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

Відповідно до п.7 Порядку № 6 у разі надходження Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 підрозділ органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, у строк не більше ніж десять робочих днів з дати реєстрації Заяви проводить перевірку наданої Платником інформації.

Заява залишається без задоволення у таких випадках:

- невідповідність Заяви формі, визначеній у додатку 1 до цього Порядку;

- недостовірність викладеної у Заяві Платника інформації;

- подання Заяви не за місцем обліку надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску;

- наявність у Платника заборгованості зі сплати єдиного внеску та/або фінансових санкцій.

У разі відмови в задоволенні Заяви про повернення Коштів з рахунку 3719 Платнику єдиного внеску підрозділом органу доходів і зборів, на який покладено функцію адміністрування єдиного внеску, надається повідомлення за підписом посадової особи із зазначенням причин відмови.

Аналіз даних правових норм свідчить по те, що підприємства, які є платниками єдиного внеску, зобов`язанні сплачувати єдиний внесок в порядку та строки, визначені Законом № 2464-VI. Надміру чи помилково сплачені суми підлягають поверненню за заявою платника, яка подається до органу доходів і зборів, на рахунок якого сплачено ці кошти, за формою, визначеною у додатку 1 до цього Порядку.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Грант-Трейд" платіжним дорученням від 28.01.2019 р. № 2016124808 сплатило ЄСВ за грудень 2018 року у сумі 910000 грн. на рахунок № НОМЕР_1 . Дані кошти проведені банком 28.01.2019 р. та поступили на рахунок ДПІ у Печерському районі м. Києва, відкритий в ГУ ДКСУ у м. Києві, що підтверджується випискою з ІКП позивача.

23.05.2019 р. ПП "Грант-Трейд" подано до ГУ ДФС у м. Києві звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за грудень 2018 року, яку прийнято контролюючим органом 23.05.2019 р. о 16:32:33, про що свідчить квитанція № 2 реєстраційний номер 9311631071.

Згідно даного звіту відсутнє нарахування єдиного внеску за грудень 2018 року.

У зв`язку наявною переплатою позивачем 24.06.2019 р. було подано до контролюючого органу заяву від 21.06.2019 р. № 21/06/19 про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів у сумі 910000 грн., до якої долучено копію платіжного доручення від 28.01.2019 р. №2016124808.

Відповідно до наданого відповідачем витягу з ІКП на час звернення ПП "Грант-Трейд" із заявою рахувалася переплата з ЄСВ у розмірі 929226,39 грн.

Вказані обставини не заперечуються відповідачем.

Тобто, наявними у справі доказами підтверджено, що ПП "Грант-Трейд" було надміру сплачено єдиний внесок, внаслідок чого подано заяву у відповідності до Порядку № 6, до якої долучено платіжний документ, та на момент звернення в ІКП рахувалася переплата з ЄСВ.

Таким чином, позивачем здійснено всі необхідні дії для повернення надміру сплаченої суми єдиного внеску.

Між тим, відповідачем відмовлено у поверненні надміру сплаченої суми єдиного внеску з підстави не подачі звіту за грудень 2018 року, яка оформлена листом від 03.07.2019 року № 126088/10/26-15-13-13-12.

Суд вважає таку відмову протиправною, оскільки така підстава відсутня у п.7 Порядку № 6, яким визначено вичерпний перелік підстав для залишення заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів без задоволення.

Окрім цього, доводи відповідача про неподання ПП "Грант-Трейд" звіту за грудень 2018 року не відповідають дійсності, так як позивачем 23.05.2019 р. подано до ГУ ДФС у м. Києві звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, про що свідчить квитанція № 2 реєстраційний номер 9311631071.

Твердження відповідача, викладені у відзиві, стосовно наявності в ІКП ПП "Грант-Трейд" заборгованості з податку на додану вартість суд не бере до уваги, оскільки відповідачем до суду не надано таких доказів і ці підстави не зазначені у оскаржуваній відмові ГУ ДФС у м. Києві, а відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Також суд відмічає, що неподання платником звіту згідно додатку № 4 до Порядку, несвоєчасне подання звіту, наявність заборгованості зі сплати інших податків чи зборів, окрім єдиного внеску, не є законодавчо встановленими підставами для відмови у поверненні надміру або помилково сплачених сум єдиного внеску.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про протиправність відмови ГУ ДФС у м. Києві, оформленої листом від 03.07.2019 р. № 126088/10/26-15-13-13, у поверненні ПП "Грант-Трейд" надміру сплачених коштів єдиного внеску за грудень 2018 року у розмірі 910000 грн.

Що стосується вказаного позивачем способу поновлення порушеного права, суд зазначає наступне.

Позивач просить зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву та підготувати висновок про повернення на розрахунковий рахунок надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску у сумі 910000 грн.

За результатами розгляду справи суд прийшов до висновку про протиправність відмови позивачу у задоволенні заяви про повернення надміру та/або сплачених сум єдиного внеску, так як відповідачем вказано підстави, які не передбачені п.7 Порядку № 6.

Таким чином, суд на даний час позбавлений можливості надати оцінку обґрунтованості поданої позивачем заяви від 21.06.2019 р. № 21/06/19, оскільки дана заява не перевірялася відповідачем на наявність критеріїв, визначених п.7 Порядку № 6.

Тому вимоги ПП "Грант-Трейд" щодо зобов`язання ГУ ДФС у м. Києві підготувати висновок про повернення надміру та/або помилково сплачених коштів єдиного внеску у сумі 910000 грн. є передчасними, оскільки підготовці такого висновку передує розгляд заяви про повернення таких коштів.

За таких обставин належним способом поновлення прав позивача є зобов`язання ГУ ДФС у м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 21.06.2019 р. № 21/06/19, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідачем не надано до суду жодного належного та допустимого доказу на правомірність відмови ПП "Грант-Трейд" у задоволенні заяви про повернення надміру та/або помилково сплачених сум єдиного внеску від 21.06.2019 р. № 21/06/19, а тому позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Приписами ч.1 ст.139 КАС України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 1 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Судовий збір справляється, зокрема, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством (ч.1 ст.3 Закону № 3674-VI).

За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою, ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб (ч.2 ст.4 Закону № 3674-VI).

Системний аналіз ч.1 ст.5 та ч.2 ст.245 КАС України дає підстави для висновку, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою (аналогічну правову позицію щодо сплати судового збору висловлено у постанові Верховного Суду України від 14.03.2017 р. у справі № 21-3944а16).

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною відмови у задоволенні заяви про повернення надміру та/або помилково сплаченої суми єдиного внеску та зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву і підготувати висновок про повернення коштів.

Тобто, ПП "Грант-Трейд" заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру, за яку сплачено судовий збір у сумі 1921 грн., та вказано спосіб поновлення порушеного права.

Оскільки за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПП "Грант-Трейд" в частині визнання протиправною відмови у задоволенні заяви про повернення надміру та/або помилкового сплачених коштів єдиного внеску, яка є позовною вимогою немайнового характеру та за яку позивачем сплачено судовий збір у сумі 1921 грн., а часткове задоволення позовних вимог пов`язано виключно з іншим способом захисту порушеного права, то на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягає стягненню судовий збір у сумі 1921 грн.

Керуючись ст.ст.9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262 КАС України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Грант-Трейд" (код ЄДРПОУ 36129953, 73003, м. Херсон, вул. Преображенська, 32 кв. 5) до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні заяви Приватного підприємства "Грант-Трейд" від 21.06.2019 року вих. № 21/06/19 про повернення надмірно сплаченої суми єдиного внеску за грудень 2018 року у сумі 910000,00 грн., яка викладена в листі від 03.07.2019 року № 126088/10/26-15-13-13-12.

Зобов`язати Головне управляння ДФС у м. Києві повторно розглянути заяву Приватного підприємства "Грант-Трейд" від 21.06.2019 року вих. № 21/06/19 про повернення надмірно сплаченої суми єдиного внеску за грудень 2018 року у сумі 910000,00 грн. з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на користь Приватного підприємства "Грант-Трейд" сплачений судовий збір 1921 (тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн., шляхом безспірного списання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Гомельчук С.В.

кат. 111060000