Рішення
від 09.12.2019 по справі 640/4009/19
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

09 грудня 2019 року № 640/4009/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Безпечні Технології Утилізації до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю Безпечні Технології Утилізації (далі по тексту - позивач, ТОВ Безпечні Технології Утилізації ) звернулось до суду з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області (далі по тексту - відповідач 1, ГУ ДФС у Житомирській області), Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач 2, ДФС України), у якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення комісії ГУ ДФС у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації:

рішення №1005646/38513633 від 29.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №21 від 08.10.2018;

рішення №1007797/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 05.11.2018;

рішення № 1007798/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 06.11.2018;

рішення №1007799/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 06.11.2018;

рішення №1007800/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 07.11.2018;

рішення №1007801/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №12 від 08.11.2018;

рішення №1007802/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 13 від 09.11.2018;

рішення №1007803/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №14 від 12.11.2018;

рішення №1007804/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №15 від 12.11.2018;

рішення №1007805/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 16 від 13.11.2018;

рішення №1007806/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №17 від 15.11.2018;

рішення №1030486/38513633 від 20.12.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №18 від 19.11.2018.

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних:

податкову накладну №21 від 08.10.2018 днем її фактичного направлення на реєстрацію 25.10.2018;

податкову накладну №3 від 05.11.2018 днем її фактичного направлення на реєстрацію 27.11.2018;

податкову накладну №7 від 06.11.2018 днем її фактичного направлення на реєстрацію 27.11.2018;

податкову накладну №8 від 06.11.2018 днем її фактичного направлення на реєстрацію 27.11.2018;

податкову накладну №10 від 07.11.2018 днем її фактичного направлення на реєстрацію 27.11.20184;

податкову накладну №12 від 08.11.2018 днем її фактичного направлення на реєстрацію 27.11.2018;

податкову накладну №13 від 09.11.2018 днем її фактичного направлення на реєстрацію 27.11.2018;

податкову накладну №14 від 12.11.2018 днем її фактичного направлення на реєстрацію 27.11.2018;

податкову накладну №15 від 12.11.2018 днем її фактичного направлення на реєстрацію 27.11.2018;

податкову накладну №16 від 13.11.2018 днем її фактичного направлення на реєстрацію 27.11.2018;

податкову накладну №17 від 15.11.2018 днем її фактичного направлення на реєстрацію 27.11.2018;

податкову накладну №18 від 19.11.2018 днем її фактичного направлення на реєстрацію 13.12.2018.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ Безпечні Технології Утилізації зазначає про відсутність підстав для відмови у реєстрації зазначених податкових накладних, з огляду на порушення контролюючим органом порядку зупинення реєстрацій та винесення оскаржуваних рішень.

На дату ухвалення рішення відповідач 1 та відповідач 2 не надали жодної заяви по суті справи.

Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.

03.01.2018 між ТОВ Безпечні Технології Утилізації (виконавець) та ТОВ Лукойл Лубрікантс Україна (замовник) укладено договір №18/1 від 03.01.2018, на підставі якого здійснювалися господарські операції, зазначені у податкових накладних.

На виконання п. 201.10 ст. 201 ПК України позивачем складено податкові накладні №21 від 08.10.2018, №3 від 05.11.2018, №7 від 06.11.2018, №8 від 06.11.2018, №10 від 07.11.2018, №12 від 08.11.2018, №13 від 09.11.2018, №14 від 12.11.2018, №15 від 12.11.2018, №16 від 13.11.2018, №17 від 15.11.2018, №18 від 19.11.2018 та наплавлено у передбачені законодавством строки для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з отриманої квитанції №1 документи прийнято, реєстрація зупинена. Контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку (надалі - Критерії № 959). Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних.

На виконання пропозицій, зазначених у квитанції №1, позивач направив відповідачу 1 повідомлення від 27.11.2018 №7, від 28.11.2018 №1, 18.12.2018 №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним, в яких викладені пояснення щодо суті та особливостей виконання договору №18/1.

До вказаних пояснень ТОВ Безпечні Технології Утилізації подані первинні документи, що підтверджують товарність та реальність господарських операцій з ТОВ Лукойл Лубрікантс Україна , а також надіслані письмові пояснення з детальним описом суті виконання договору.

За результатами розгляду наданих позивачем пояснень та документів відповідачем 1 прийняті оскаржувані рішення №1005646/38513633 від 29.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №21 від 08.10.2018; №1007797/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №3 від 05.11.2018; № 1007798/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №7 від 06.11.2018; №1007799/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №8 від 06.11.2018; №1007800/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 07.11.2018; №1007801/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №12 від 08.11.2018; №1007802/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 13 від 09.11.2018; №1007803/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №14 від 12.11.2018;№1007804/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №15 від 12.11.2018; №1007805/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної № 16 від 13.11.2018; №1007806/38513633 від 30.11.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №17 від 15.11.2018; №1030486/38513633 від 20.12.2018, яким відмовлено у реєстрації податкової накладної №18 від 19.11.2018.

В обґрунтування зазначених рішень, контролюючий орган зазначив про ненадання платником податків документів, серед яких первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні.

Позивач не погодився із зазначеними рішеннями та звернувся з позовом до суду. Вирішуючи даний адміністративний спір суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частинами 1-2 ст. 7 КАС України встановлено, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 (далі по тексту - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 (надалі - Порядок № 117), податкова накладна/ розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту квитанції від 11.10.2018 убачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність направленої позивачем на реєстрацію податкової накладної критеріям ризиковості платника податку, визначених п. п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Суд зазначає, що контролюючим органом не зазначено конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі якого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної.

Такий висновок суду базується на тому, що контролюючим органом у квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених пп.1.6 п. 1 Критеріїв № 959.

Натомість, необхідно звернути увагу на те, що і принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень і положення п. 13 Порядку № 117 вимагають від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Слід зазначити, що контролюючий орган не зміг пояснити обставини, на підставі яких дійшов висновку про відповідність податкової накладної критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначеної накладної.

Таким чином, фіскальний орган був зобов`язаний у квитанції чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений п. п. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

У той же час, згідно з п. п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/ розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Суд також доходить висновку про необхідність зазначення у квитанції конкретного переліку документів, що необхідні для реєстрації окремої податкової накладної у межах виключного переліку документів, що зазначені у п. п. 14, 15 Порядку № 117.

У той же час, відповідачем 1 у квитанції №1 використано загальне формулювання щодо пропозиції надання документів, що є необхідними для реєстрації поданої податкової накладної. Дане формулювання, у порушення принципу чіткої визначеності рішення суб`єкта владних повноважень, не містить достатньої інформації для виправлення недоліків, що призвели до віднесення платника податків, а також податкової накладної до категорії ризикових.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №117 (додаток 2 до Порядку). Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржуване рішення містить лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містить чіткої підстави його прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

У той же час, важливо розуміти, що головною рисою індивідуальних актів є їхня конкретність (чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб`єктами владних повноважень, які видають такі акти; розв`язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, настанов для їх розв`язання що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата, конкретної особи або осіб; чітка відповідність такого акту нормам чинного законодавства.

Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Тобто, рішення фіскального органу не відповідає наведеним вище вимогам щодо чіткості та зрозумілості, та породжують їх неоднозначне трактування, що, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку платником податків виконати волевиявлення суб`єкта владних повноважень.

За таких обставин можливо дійти висновку, що відповідач, в даному випадку, жодним чином не здійснював аналіз наданих позивачем документів на предмет їх належності, а обмежився лише загальними підставами та посиланнями.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Суд наголошує на тому, що в даній справі суд не надає оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами, на підставі яких складено податкові накладні.

Ураховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідачем не доведено правомірності рішення комісії Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у зв`язку з чим, наявні підстави для визнання рішень комісії ДФС України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкової накладної або відмову в такій реєстрації протиправним та його скасування.

Крім того, позивач просить суд вважати податкові накладні прийняті та зареєстровані операційним днем, коли вони були надіслані ним до контролюючого органу.

Водночас, варто зазначити про наслідки відсутності реєстрації у ЄРПН податкових накладних або реєстрації їх із порушенням встановленого ПК України строку.

Так, у разі порушення строку реєстрації, застосовуються штрафні санкції, передбачені ст. 120 1 ПК України, а згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в ЄРПН не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. Також, у разі порушення продавцем/покупцем граничних строків реєстрації в ЄРПН податкової накладної та/або розрахунку коригування, покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.

Згідно з п. 20 Порядку № 1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

У даному випадку, враховуючи згадані наслідки для платника податків у разі порушення строку реєстрації податкової накладної, керуючись приписами п. 20 Порядку № 1246, задоволення позовної вимоги про зобов`язання ДФС зареєструвати в ЄРПН податкові накладні датою їх фактичного надходження є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, а понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області та Державної фіскальної служби України.

Керуючись статтями 72 - 78, 90, 139, 241, 244, 246, 255, 257, 262, 293, 295 - 297 КАС України, суд,

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Безпечні Технології Утилізації до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю .

2. Визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління Державної фіскальної служби у Житомирській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації: