Постанова

від 02.12.2019 по справі 520/2922/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2019 р.Справа № 520/2922/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Донець Л.О.,

Суддів: Гуцала М.І. , Бенедик А.П. ,

за участю секретаря судового засідання Соколової О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 (головуючий суддя І інстанції: Супрун Ю.О., повний текст складено 12.09.19) по справі № 520/2922/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, рішень про застосування штрафних санкцій та вимоги,

ВСТАНОВИВ:

25.03.2019, ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області (після реорганізації, далі - відповідач) в якому просить суд про визнання протиправним та скасування рішень про застосування штрафних санкцій до позивача від 07.03.2019 №0002191305; №0002201305;№ 0002211305; № 0002221305;

податкових повідомлень-рішень відповідача від 07.03.2019№0002241305; №0002251305; №0002261305; №0002271305; від 11.07.2019 №0006031305; вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.03.2019 №Ф-0000021305; скасувати податкову вимогу від 01.04.2019 №33341-56 на суму 7 369 378,12 грн.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 у справі №520/2922/19 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, з прийняттям нового судового рішення про задоволення позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що працівниками відповідача проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних податків і зборів із сум доходів від здійснення діяльності, пов`язаної з будівництвом та продажем об`єктів нерухомого майна за період з 01.01.2013 року по 31.12.2017 року, про що складений акт від 08.02.2019 №350/20-40-13-05-08/2556313211.

Порушення виявлені під час перевірки склали у порушенні: ст. 58 та ч. 6 ст. 128 ГК України в частині здійснення господарської діяльності без державної реєстрації фізичної особи-підприємця та незабезпечення ведення обліку результатів підприємницької діяльності;

ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань в частині неподання державному реєстратору документів для державної реєстрації фізичної особи-підприємця;

п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.5, п. 177.11 ст. 177 ПК України в частині неподання декларацій про майновий стан і доходи за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки;

п. 177.10 ст. 177 ПК України в частині не ведення платником податків позивачем Книги обліку доходів і витрат;

п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168, п. 177.1, 177.2 ст. 177 ПК України в частині заниження податкового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період з 01.01.2013 по 31.12.2017 в загальній сумі 2 110 303,98 грн, в т.ч. за 2013 рік - 52 079,60 грн, за 2014 рік - 521 499,36 грн, за 2015 рік - 165 443,80 грн, за 2016рік - 426 565,44 грн. та за 2017 - 944 715,78 грн;

абз.4 п. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині не подання звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013, 2014, 2015, 2016, 2017 роки;

п. 2 ч. 1 ст. 7, ст. 8, ч. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині заниження бази нарахування єдиного внеску, в наслідок чого донараховано єдиний внесок в загальній сумі 102 714,26 грн, в т.ч. за 2013рік в сумі 6766,15 грн, за 2014 рік - 36603,29 грн, за 2015 рік - 8128,82 грн, за 2016 рік - 15554,00 грн, за 2017 рік - 35662,00 грн;

п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України в частині заниження податкового зобов`язання з військового збору у періоді з 01.01.2015 по 31.12.2017 на суму 114 333,82 грн, в т.ч. за 2015рік - 12453,96 грн, за 2016 рік - 23153,55 грн та за 2017 рік - 78726,31 грн;

п. 181.1 ст. 181, п. 183.4 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 п. 188.1 ст. 188, п. 200.1 ст. 200 ПК України в частині заниження податку на додану вартість за період з 01.01.2014 по 31.12.2017 у загальній сумі - 2 139 413,00 грн.

За результатами перевірки прийняті рішення про застосування штрафних санкцій до позивача від 07.03.2019 №0002191305 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за порушення за 2014 рік штрафні санкції у розмірі 170,00 грн;

№0002201305 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за порушення за 2015 рік штрафні санкції у розмірі 170,00 грн;

№ 0002211305 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за порушення за 2016 рік штрафні санкції у розмірі 170,00 грн;

№ 0002221305 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності за порушення за 2017 рік штрафні санкції у розмірі 170,00 грн;

№ 0002231305 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску та донараховано 102 714,26 грн - єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування;

податкове повідомлення -рішення відповідача від 07.03.2019№0002241305 про сплату податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування штрафні санкції у розмірі - 850,00 грн;

№0002251305 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 2 637879,97 грн, із них за податковими зобов`язаннями - 2 110 303,98 грн, за штрафними санкціями - 527 575,99 грн;

№0002261305 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 142917,28 грн, із них за податковими зобов`язаннями - 114 333,82 грн, та штрафними санкціями - 28 583,46 грн;

№0002271305 збільшено податок на додану вартість у розмірі 2 674 266,25 грн, із них за податковими зобов`язаннями - 2 139 413,00 грн, штрафні санкції - 534 853,25 грн;

від 11.07.2019 №0006031305 про збільшення суми грошового зобов`язання за платежем військовий збір у розмірі 15492,96 грн, із них за податковими зобов`язаннями у сумі 12 393,57 грн, штрафними санкціями - 3 098,39 грн;

вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 07.03.2019№Ф-0000021305 у сумі 1 02714,26 грн;

скасувати податкову вимогу від 01.04.2019 №33341-56 на суму 7 369 378,12 грн.

Суд першої інстанції, під час відмови у задоволенні позову, дійшов до висновку що позивач не виконав свого обов`язку щодо сплати обов`язкових платежів та платежів, відповідно в силу вищенаведених правових норм останній позбавлений права на формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями, тому підстави вважати оскаржувані податкові повідомлення-рішення протиправними відсутні.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 58 та ч. 6 ст. 128 ГК України суб`єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, визначеному законом.

Відкриття суб`єктом господарювання філій (відділень), представництв без створення юридичної особи не потребує їх державної реєстрації.

Відомості про відокремлені підрозділи суб`єктів господарювання залучаються до її реєстраційної справи та включаються до Єдиного державного реєстру в порядку, визначеному законом.

Громадянин-підприємець зобов`язаний:

у передбачених законом випадках і порядку одержати ліцензію на здійснення певних видів господарської діяльності;

повідомляти органи державної реєстрації про зміну його адреси, зазначеної в реєстраційних документах, предмета діяльності, інших суттєвих умов своєї підприємницької діяльності, що підлягають відображенню у реєстраційних документах;

додержуватися прав і законних інтересів споживачів, забезпечувати належну якість товарів (робіт, послуг), що ним виготовляються, додержуватися правил обов`язкової сертифікації продукції, встановлених законодавством;

не допускати недобросовісної конкуренції, інших порушень антимонопольно-конкурентного законодавства;

вести облік результатів своєї підприємницької діяльності відповідно до вимог законодавства;

своєчасно надавати органам доходів і зборів декларацію про майновий стан і доходи (податкову декларацію), інші необхідні відомості для нарахування податків та інших обов`язкових платежів; сплачувати податки та інші обов`язкові платежі в порядку і в розмірах, встановлених законом.

На підставі ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації фізичної особи підприємцем подаються такі документи:

заява про державну реєстрацію фізичної особи підприємцем;

заява про обрання фізичною особою спрощеної системи оподаткування та/або реєстраційна заява про добровільну реєстрацію як платника податку на додану вартість за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної податкової і митної політики, - за бажанням заявника;

нотаріально засвідчена письмова згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника чи органу опіки та піклування - для фізичної особи, яка досягла шістнадцяти років і має бажання займатися підприємницькою діяльністю, але не має повної цивільної дієздатності;

договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі державної реєстрації фізичної особи, яка самостійно або з членами сім`ї створює сімейне фермерське господарство відповідно до Закону України "Про фермерське господарство".

Для державної реєстрації включення відомостей про фізичну особу - підприємця, зареєстровану до 1 липня 2004 року, відомості про яку не містяться в Єдиному державному реєстрі, подається заява про державну реєстрацію включення відомостей про фізичну особу - підприємця до Єдиного державного реєстру.

Для державної реєстрації змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі, подаються такі документи:

заява про державну реєстрацію змін до відомостей про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі;

документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених цим Законом;

копія довідки про зміну реєстраційного номера облікової картки - у разі внесення змін, пов`язаних із зміною реєстраційного номера облікової картки платника податків;

копія першої сторінки паспорта та сторінки з відміткою про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта - у разі внесення змін, пов`язаних із зміною серії та номера паспорта, - для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта;

договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства - у разі створення фізичною особою - підприємцем сімейного фермерського господарства відповідно до Закону України "Про фермерське господарство"; договір (декларація) про створення сімейного фермерського господарства у новій редакції - у разі внесення змін, що містяться в договорі (декларації) про створення сімейного фермерського господарства.

Для державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця подається один з таких документів:

заява про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням;

ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи, судове рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою - у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця у зв`язку з її смертю, визнанням її безвісно відсутньою або оголошенням померлою.

Забороняється вимагати додаткові документи для проведення реєстраційних дій, якщо вони не передбачені цією статтею.

Згідно до п.п. 49.18.5 п. 49.18 ст. 49, п. 177.5, п. 177.11 ст. 177 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.

Фізичні особи - підприємці подають річну податкову декларацію у строк, визначений підпунктом 49.18.5 пункту 49.18 статті 49 цього Кодексу, в якій поряд з доходами від підприємницької діяльності мають зазначатися інші доходи з джерел їх походження з України та іноземні доходи.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності.

У разі проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням останнім базовим податковим (звітним) періодом є період з дня, наступного за днем закінчення попереднього базового податкового (звітного) періоду до останнього дня календарного місяця, в якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Для реєстрації Книги обліку доходів і витрат фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу за місцем обліку примірник Книги у разі обрання способу ведення Книги у паперовому вигляді.

Фізичні особи - підприємці застосовують реєстратори розрахункових операцій відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Згідно до п.п. 164.2.20 п. 164.2 ст.164, п. 167.1 ст. 167, п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються: інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

У відповідності до п. 177.1, 177.2 ст. 177 ПК України доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

На підставі п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування платник єдиного внеску зобов`язаний подавати звітність та сплачувати до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов`язкового державного соціального страхування. У разі надсилання звітності поштою вона вважається поданою в день отримання відділенням поштового зв`язку від платника єдиного внеску поштового відправлення із звітністю;

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 7, ст. 8, ч. 8 ст. 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування єдиний внесок нараховується: для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування), 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.

У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному кварталі або окремому місяці звітного кварталу, такий платник зобов`язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.

Розмір єдиного внеску для кожної категорії платників, визначених цим Законом, та пропорції його розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування встановлюються з урахуванням того, що вони повинні забезпечувати застрахованим особам страхові виплати і соціальні послуги, передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування; фінансування заходів, спрямованих на профілактику страхових випадків; створення резерву коштів для забезпечення страхових виплат та надання соціальних послуг застрахованим особам; покриття адміністративних витрат із забезпечення функціонування системи загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Єдиний внесок не входить до системи оподаткування.

Кошти, що надходять від сплати єдиного внеску та застосування фінансових санкцій відповідно до цього Закону, не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та використовуватися на цілі, не передбачені законодавством про загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску, встановлена цією частиною, застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.

Єдиний внесок для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб - підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, встановлюється у розмірі 8,41 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Єдиний внесок для підприємств та організацій всеукраїнських громадських організацій осіб з інвалідністю, зокрема товариств УТОГ та УТОС, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,3 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

Єдиний внесок для підприємств та організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, в яких кількість осіб з інвалідністю становить не менш як 50 відсотків загальної чисельності працюючих, і за умови, що фонд оплати праці таких осіб з інвалідністю становить не менш як 25 відсотків суми витрат на оплату праці, встановлюється у розмірі 5,5 відсотка визначеної пунктом 1 частини першої статті 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску для працюючих осіб з інвалідністю.

Суми фінансових санкцій розподіляються відповідно до пропорцій, визначених для розподілу єдиного внеску.

У разі необхідності центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, правлінь відповідних фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування подає узгоджені зі сторонами соціального діалогу зміни розміру єдиного внеску для внесення їх на розгляд Верховної Ради України та пропорції розподілу за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування для їх затвердження Кабінетом Міністрів України.

Розрахунок розподілу єдиного внеску за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування проводиться на підставі звітності про нарахування єдиного внеску за результатами попереднього року.

Платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов`язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з органом доходів і зборів за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.

Платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Періодом, за який платники єдиного внеску подають звітність до органу доходів і зборів (звітним періодом), є календарний місяць, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, для яких звітним періодом є календарний рік. У разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця її останнім звітним періодом є період з дня закінчення попереднього звітного періоду до дня державної реєстрації припинення підприємницької діяльності такої фізичної особи.

На підставі п. 16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.

Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.

Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.

Звільняються від оподаткування збором доходи, що згідно з розділом IV цього Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.52 пункту 165.1 статті 165 цього Кодексу.

Тимчасово, на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців та працівників Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, працівників Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та інших осіб на період їх безпосередньої участі в антитерористичній операції та/або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, що здійснюються шляхом проведення операції Об`єднаних сил (ООС).

Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором визначається Кабінетом Міністрів України.

Тимчасово, на період реалізації проекту модернізації Бортницької станції очистки стічних вод у рамках реалізації проекту "Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації", затвердженого Кабінетом Міністрів України (далі - Проект), не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи (виплачені, надані), що нараховані громадянам Японії (незалежно від їхнього резидентського статусу) японськими суб`єктами з реалізації Проекту у формі заробітної плати та/або винагороди за цивільно-правовими договорами. Зазначене звільнення застосовується лише до тієї частини доходів, що пов`язана з реалізацією Проекту.

Термін "японський суб`єкт з реалізації Проекту" вживається у значенні, наведеному у пункті 9 підрозділу 1 цього розділу.

У разі якщо японським суб`єктом з реалізації Проекту виступатиме договір про спільну діяльність, одним або кількома учасниками якого (з участю у такому договорі більше ніж 50 відсотків) є особи, визначені у підпунктах "а"-"в" пункту 9 підрозділу 1 цього розділу, норми цього підпункту застосовуються виключно до доходів громадян Японії, що нараховуються (виплачуються, надаються) оператором такої спільної діяльності.

Звільняються від оподаткування військовим збором доходи, зазначені в абзаці першому пункту 10 підрозділу 1 цього розділу.

Згідно до п. 181.1 ст. 181, п. 183.4 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187 п. 188.1 ст. 188, п. 200.1 ст. 200 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом. Якщо такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 182.1 статті 182 цього Кодексу, реєстраційна заява подається у строк, визначений пунктом 183.3 цієї статті.

У разі зміни ставки єдиного податку відповідно до підпункту "б" підпункту 4 пункту 293.8 статті 293 цього Кодексу реєстраційна заява подається не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку календарного кварталу, в якому буде застосовуватися ставка єдиного податку, що передбачає сплату податку на додану вартість.

Об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

ввезення товарів на митну територію України;

вивезення товарів за межі митної території України;

постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

За операціями з виконання підрядних будівельних робіт суб`єкти підприємницької діяльності можуть застосовувати касовий метод податкового обліку відповідно до підпункту 14.1.266 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

При цьому база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг не може бути нижче ціни придбання таких товарів/послуг, база оподаткування операцій з постачання самостійно виготовлених товарів/послуг не може бути нижче звичайних цін, а база оподаткування операцій з постачання необоротних активів не може бути нижче балансової (залишкової) вартості за даними бухгалтерського обліку, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), за винятком:

товарів (послуг), ціни на які підлягають державному регулюванню;

газу, який постачається для потреб населення.

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

У випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Підставою для прийняття відповідачем оскаржуваних рішень стали твердження про те, що позивач протягом 2013-2017 років займався підприємницькою діяльністю, як фізична особа-підприємець попри нездійснення реєстрації цього статусу та без сплати відповідних податків та зборів з отриманого доходу від підприємницької діяльності.

За обставинами справи, за змістом отриманої відповіді на запит ГУ ДФС у Харківській області від 22.01.2019 № 606/П/20-40-13-05-16 про надання пояснень та їх документального підтвердження щодо здійснення продажу об`єктів нерухомості, у період з 01.01.2013 по 31.12.2017: земельна ділянка загальною площею 0,1564 гектарів, з цільовим призначенням будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 (нова адреса: м . Харків, вул. Лейпунського, б. 5 ) придбана позивачем, згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 07.07.2011 за суму 25024,00 грн;

земельна ділянка загальною площею 0,1563 га, з цільовим призначенням будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_19 придбана позивачем згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.02.2016 за суму 20548,00 грн;

земельна ділянка загальною площею 0,1495 га, з цільовим призначенням будівництво і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою АДРЕСА_18 придбана позивачем згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 26.02.2016 за суму 19654,00 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.10.2018 слідчому управлінню фінансових розслідувань ГУ ДФС у Харківській області надано право тимчасового доступу до документів Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Харківській області щодо об`єктів нерухомості, розташованих за адресами: АДРЕСА_20; АДРЕСА_21 ; АДРЕСА_22; АДРЕСА_23.

За змістом декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 25.02.2014 за №ХК1431405660019, що замовником будівництва 9 (дев`яти) трикімнатних квартир за адресою АДРЕСА_24 загальною і площею 986,00 кв. м. є - позивач (2556313211). Генеральним підрядником будівництва виступає ПП ДЕМПИКС код за ЄДРПОУ 33606618.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 12.10.2018 слідчому управлінню фінансових розслідувань ГУ ДФС У Харківській області надано право тимчасового доступу до документів Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю ХМР щодо об`єктів нерухомості, розташованих за адресами: АДРЕСА_25; АДРЕСА_21 ; АДРЕСА_26; АДРЕСА_27

За змістом декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 24.02.2017 за №ХК142170541419, замовником будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_28 загальною площею 149,50 кв. м. є - позивач.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2018 отримано копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 24.02.2017 за №ХК142170541887.

За змістом даного документа, замовником будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_9 загальною площею 121,00 кв. м. є - позивач.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2018 отримано копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 27.03.2017 за №ХК142170831190, де замовником будівництва житлового будинку за адресою АДРЕСА_10 загальною площею 121,00 кв. м. є - позивач.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2018 отримано копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 23.02.2017 за №ХК142170532642, де замовником будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_11 загальною площею 149,50 кв. м. є - позивач.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2018 отримано копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 23.02.2017 за №ХК142170532647, де замовником будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_12 загальною площею 149,50 кв. м. є - позивач.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2018 отримано копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 23.02.2017 за №ХК142170532652, де замовником будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_13 загальною площею 121,00 кв. м. є - позивач.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2018 отримано копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 23.02.2017 за №ХК142170532663, де замовником будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_14 загальною площею 121,00 кв. м. є - позивач.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2018 отримано копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 24.02.2017 за №ХК142170541426, де замовником будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_15 загальною площею 121,00 кв. м. є - позивач.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2018 отримано копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 24.02.2017 за №ХК142170541383, де замовником будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_16 загальною площею 149,50 кв. м.є - позивач.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2018 отримано копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 24.02.2017 за №ХК142170541907, де замовником будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_17 загальною площею 149,50 кв. м. є - позивач.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2018 отримано копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 24.02.2017 за №ХК142170541461, де замовником будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_3 загальною площею 149,50 кв. м. є - п озивач.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2018 отримано копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 27.02.2017 за №ХК142170541915, де замовником будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_29 загальною площею 121,00 кв. м. є - позивач.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2018 отримано копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 30.01.2017 за №ХК142170271859, де замовником будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_30 загальною площею 121,00 кв. м. є - позивач.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2018 отримано копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 24.02.2017 за №ХК142170542301, де замовником будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_31 загальною площею 121,00 кв. м.є- позивач.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 27.11.2018 отримано копію декларації про готовність об`єкта до експлуатації зареєстрованої 27.03.2017 за №ХК142170831199, де замовником будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_32 загальною площею 159,00 кв. м. є - позивач.

На виконання ухвали Київського районного суду м. Харкова від 12.10.2018 отримано копію договору договір позики від 21.07.2016, укладеного між ОСОБА_2 та позивачем про передачу у власність коштів в сумі - 1 612 650,00 грн.

За змістом п. 2 договору позики від 21.07.2016 року сума позики повертається повністю до 02.08.2016 року без відсотків.

При цьому, факт отримання грошових коштів підтверджується в п. 3 договору позики від 21.07.2016.

Відповідач стверджує про те, що сума у розмірі 826 238,00грн - різниця між сумою позики та вартістю об`єкта нерухомості - 1 612 650,00 - 786 412,00, яка не була повернута позивачем ОСОБА_2 є - оподатковуваним доходом платника податків позивача за 2016 рік.

Крім цього, відповідач каже про те, що позивач, виступаючи в якості продавця у даний період здійснив продаж об`єктів нерухомості (3-х кімнатної квартири, житлові будинки та земельні ділянки), які були побудовані на замовлення платника податків або платником податків особисто.

Так, за обставинами справи, у період з 01.01.2013 по 31.12.2017 позивачем за нотаріально посвідченими угодами купівлі-продажу квартир реалізовано населенню квартир на загальну суму 11 004 763,00 грн, у тому числі за 2013 рік - 307 700,00 грн, за 2014 рік - 3 074 808,00 грн, за 2015 рік - 830 264,00 грн, за 2016 рік - 1 543 570,00 грн, та за 2017 рік - 5 248 421,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що здійснення позивачем у періоді, що перевірявся господарської діяльності без державної реєстрації фізичною особою - підприємцем за КВЕД 68.10 - купівля та продаж власного нерухомого майна, що згідно національного класифікатора включає купівлю та продаж власного нерухомого майна: багатоквартирних будівель і житла; нежитлових будівель, у т. ч. виставочних залів, складських приміщень, магазинів і торгових центрів; земельних ділянок.

За умови систематичного характеру та великий обсяг побудованих житлових та багатоквартирних житлових будинків, реалізованих об`єктів нерухомості (квартир), а саме: дохід від якої у загальному розмірі - 11 004 763,00 грн, у тому числі за 2013 рік - 307 700,00 грн, за 2014 рік - 3 074 808,00 грн, за 2015 рік - 830 264,00 грн, за 2016 рік - 1 543 570,00 грн та за 2017 рік - 5 248 421,00 грн, який не був задекларований та оподаткований, колегія суддів вважає обґрунтованими оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідача.

З приводу посилань апеляційної скарги на відсутність ознак здійснення підприємницької діяльності в діях позивача, то колегія суддів зауважує на таке.

Відповідно до підпункту 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з частиною другою ст. 3 ГК України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.

Колегія суддів, вважає, що за своєю правовою природою підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку , як це випливає зі змісту ст. 42 ГК України.

Крім цього, колегія суддів вважає, що підприємницькою діяльністю можна вважати сукупність постійно або систематично здійснюваних дій щодо виробництва матеріальних і нематеріальних благ, реалізації товарів, виконання робіт або надання послуг з метою отримання прибутку.

З огляду на таке, колегія суддів вважає, що підприємницькій діяльності, можна зробити висновок про те, що остання передбачає систематичне прийняття особою самостійних рішень щодо здійснення операцій, спрямованих на отримання прибутку, що супроводжується прийняттям взятих на себе ризиків, що пов`язані з такою діяльністю.

У відповідності до п. 4 постанови Пленуму Верховного України Про практику застосування судами законодавства про відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності від 25.04.2003 № 3 під здійсненням особою, не зареєстрованою як суб`єкт підприємництва, будь-якого виду підприємницької діяльності з числа тих, що підлягають ліцензуванню, слід розуміти діяльність фізичної особи, пов`язану із виробництвом чи реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг з метою отримання прибутку, яка містить ознаки підприємницької, тобто провадиться зазначеною особою безпосередньо самостійно, систематично (не менше ніж три рази протягом одного календарного року) і на власний ризик.

За таких підстав, колегія суддів вважає помилковими доводи апеляційної скарги про необгрнутованість висновків суду першої інстанції.

З приводу посилань апеляційної скарги на дотримання позивачем фінансової дисципліни під час здійснення нотаріального посвідчення договорів та сплати належних платежів, то колегія суддів зауважує на неврахування позивачем різниці у розмірах сплати належних платежів та здійснення сплати у розмірі меншому аніж це передбачено п.п.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України, тобто за ставкою 18% бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як доходи.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому судове рішення не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга - задоволенню.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2019 року по справі № 520/2922/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Л.О. Донець Судді (підпис) (підпис) М.І. Гуцал А.П. Бенедик Повний текст постанови складено 10.12.2019 року