Постанова

від 05.12.2019 по справі 160/4580/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

05 грудня 2019 року справа № 160/4580/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач),

суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОРИТЕТ ТБ" на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у справі № 160/4580/19 (суддя Сидоренко Д.В., повний текст рішення складено 09.09.2019р.) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОРИТЕТ ТБ" до Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АВТОРИТЕТ ТБ" (далі позивач) звернулось до суду з позовом про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Державної служби України з питань праці у Дніпропетровській області (далі відповідач) про накладення штрафу від 07 травня 2019 року №ДН1988/250/НП/АВ/ТД-ФС/428.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року в задоволенні адміністративного позову позивача було відмовлено.

З рішенням суду першої інстанції не погодився позивач, ним була подана апеляційна скарга. В скарзі, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, неналежну оцінку судом доказів, що надавалися на спростування висновків акту інспекційного відвідування щодо виявлених порушень, позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року та прийняти нове про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що є безпідставними висновки щодо виникнення між товариством та фізичними особами трудових відносин, та відповідно про допуск фізичних осіб до роботи без укладення трудового договору, оскільки з фізичними особами були укладені цивільно-правові договори, що не заборонено діючим законодавством. Також, позивач посилається на відсутність правових підстав для накладення штрафу за наслідками інспекційного відвідування.

Від відповідача на адресу суду надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу позивача. У відзиві відповідач погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає рішення законним і обґрунтованим, а тому просить залишити його без змін, а скаргу позивача без задоволення.

Представник позивача у судовому засіданні наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги та скасуванні оскарженого рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача просив рішення суду у даній справі залишити без змін, а скаргу позивача - без задоволення.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

З матеріалів справи встановлено, що 05.04.2019р. на підставі інформації, наданої листом ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 27.02.2019р. №4715/05-05/26 (вх.4929 від 06.03.2019р.), прийнято наказ №416-1 «Про призначення інспекційного відвідування» , згідно якого головним державним інспекторам з питань додержання законодавства про працю, Дуднік О.М. та Попко Г ОСОБА_1 А. доручено, у період з 11.04.2019р. по 12.04.2019р. провести інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у Товаристві з обмеженою відповідальністю "АВТОРИТЕТ ТБ" за адресою: 50000, Дніпропетровська область, місто Кривий Ріг, вул.Свято-Миколаївська, будинок 97 Б, код ЄДРПОУ 39774596.

11.04.2019р. на ім`я інспекторів праці виписано направлення №94 для проведення позапланового заходу у формі інспекційного відвідування ТОВ "АВТОРИТЕТ ТБ".

Того ж дня інспекторами праці складено вимогу №ДН1988/250/НД-2, якою зобов`язано позивача у строк з 11 години 30 хвилин 11.04.2019р. до 12 годин 00 хвилин 11.04.2019р. надати документи необхідні для проведення інспекційного відвідування, згідно з переліком зазначеним у вимозі.

У зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування у визначені наказом №416-1 від 05.04.2019р. терміни (акт №ДН - 1988/250/НП від 11.04.2019р.) та врученням вимоги про надання документів (№ДН1988/250/НД від 11.04.2019р.), наказом від 15.04.2019р. поновлено інспекційне відвідування зі здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю у ТОВ "АВТОРИТЕТ ТБ".

17.04.2019р. інспекторами праці складено акт інспекційного відвідування №ДН1988/250/НП/АВ (а.с.12-26), в якому зазначено, що в порушення вимог ч.1ст.21, ч.1, 3 ст.24 Кодексу законів про працю України чотири працівники допускаються до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та не повідомлено центральний орган виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Такі висновки ґрунтуються на тому, що у штатних розкладах ТОВ «Авторитет ТБ» за 2018-2109 роки зазначені такі посади як майстер з діагностики та налагодження електронного устаткування автомобільних засобів; прибиральник службових приміщень. Протягом 2018-2019 років ТОВ «АВТОРИТЕТ-ТБ» в особі директора Буковського Б. І., укладено цивільно-правові угоди з фізичними особами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , в той час, як фактично вказані особи були зайняті повний робочий день, виконували роботи які входять до посадових обов`язків майстра з діагностики та налагодження електронного устаткування автомобільних засобів; прибиральника службових приміщень. Замовником контролювався процес виконання робіт, забезпечувалися умови праці, необхідні для виконання такої роботи, для виконавця передбачено відрядну оплату, відображену у заказах-нарядах, що характерно при трудових відносинах. Предметом укладених договорів є сам процес праці, а не її кінцевий результат, в договорах не визначено обсяг виконуваної роботи.

За результатами розгляду ГУ Держпраці у Дніпропетровській області матеріалів інспекційного відвідування, першим заступником начальника ГУ Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим І.М. 07 травня 2019 року винесено постанову про накладення на ТОВ АВТОРИТЕТ ТБ штрафу у розмірі 500 760,00 грн. ( а.с. 40-49).

Позивач, вважаючи постанову про накладення штрафу протиправною, звернувся до суду з позовом про її скасування.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що ТОВ АВТОРИТЕТ ТБ використовувало працю громадян без належного оформлення трудових відносин, що є порушенням вимог ст.24 КЗпП України, а тому штраф оскарженою постановою накладено правомірно.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено Кодексом законів про працю України.

Частиною першою статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Визначення трудового договору міститься у статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За приписами статті 23 КЗпП України трудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи. Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

За змістом статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством. Юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Частиною четвертою статті 265 КЗпП України передбачено, що штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509 (далі - Порядок № 509).

Позивача притягнуто до відповідальності з накладенням штрафу за те, що на протязі 2018 - 2019р. чотири особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 були допущені до роботи без укладання трудового договору в порушення вимог ч.1, 3 ст.24 КЗпП України.

Визначальним для вирішення спірних правовідносин у цій справі є встановлення наявності ознак трудових правовідносин ТОВ АВТОРИТЕТ ТБ з зазначеними фізичними особами.

Основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

Трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

За трудовим договором працівника приймають на роботу (посаду), включену до штату підприємства, для виконання певної роботи (певних функцій) за конкретною кваліфікацією, професією, посадою. Працівникові гарантується заробітна плата, встановлені трудовим законодавством гарантії, пільги, компенсації тощо.

За цивільним договором оплачується не процес праці, а її результат, котрий визначають після закінчення роботи і оформляють актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг), на підставі яких провадиться їх оплата. Договором також може бути передбачено попередню або поетапну оплату. У трудовій книжці не робиться запис про виконання роботи за цивільно-правовими договорами.

Як встановлено під час інспекційного відвідування та судом, громадяни ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 надавали послуги з отримання запасних частині і матеріальних цінностей; з діагностики та ремонту несправностей електричного обладнання автомобілів, технічного обслуговування автомобілів, а ОСОБА_5 прибирала орендовані приміщення.

З вказаними особами укладено цивільно-правові договори. Предметом укладених договорів є зобов`язання виконавця виконати замовнику роботи (надати послуги): ОСОБА_2 - отримувати запасні частини та матеріальні цінності на складі АВТ Баварія Україна (а.с. 59); ОСОБА_3 - виконання робіт з технічного обслуговування автомобілів марки Фольксваген, Тойота, Хюндай, Мерседес та інших, ремонту ходової частини таких автомобілів (а.с. 60-62); ОСОБА_4 - роботи з технічного обслуговування автомобілів марки Фольксваген, Тойота, Хюндай, Мерседес та інших, ремонту ходової частини таких автомобілів (а.с. 57-58), ОСОБА_5 послуги по прибиранню орендованих приміщень ТОВ АВТОРИТЕТ ТБ площею 400квм (а.с.52-53).

Виходячи із змісту цивільно-правових договорів, укладених позивачем з вказаними вище фізичними особами, вбачається, що предметом цих договорів є зобов`язання виконавця виконати протягом відповідного періоду замовнику роботи (надати послуги), при цьому, жодним пунктом договорів, а також актами здавання-приймання виконаної роботи не визначено обсяг виконуваної роботи. Не містяться у цих документах і відомості щодо того, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавці замовникові, не визначено переліку завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик. Робота носить постійний характер та здійснюється у межах діяльності ТОВ "АВТОРИТЕТ ТБ". Роботи за договорами мають систематичний характер, договори, які укладалися на один місяць, потім переукладалися на такий ж саме термін щомісячно, в той час як цивільно-правові договори застосовуються, як правило, для виконання разової конкретної роботи, що спрямована на одержання результатів і у разі досягнення цієї мети, договір вважається виконаним і дія його припиняється. Таким чином, договори, укладені між позивачем та фізичними особами, вказують на те, що предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що укладені позивачем з фізичними особами: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 договори мають ознаки трудових договорів, а тому повинні укладатись у відповідності до норм трудового законодавства.

Щодо доводів позивача в апеляційній скарзі про дію презумпції правомірності правочину, яку мав застосувати суд при вирішенні спору, слід зазначити наступне. Сам по собі факт відсутності судового рішення про визнання вказаних вище цивільно-правових правочинів недійсними не може бути безумовним доказом існування між зазначеними особами саме договірних цивільно-правових відносин.

Обставини, встановлені судом, свідчать, що позивачем допущено порушення законодавства про працю, а саме частини третьої статті 24 КЗпП, тому постанова про накладення штрафу винесена відповідачем правомірно.

Посилання апелянта на ту обставину, що у відповідачем протиправно застосовано під час проведення інспекційного відвідування Постанову КМУ №295 від 26.04.2017 року, якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки на момент проведення інспекційного відвідування та складення акту, ця Постанова була чинною.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що підстави для скасування оскарженої позивачем постанови про накладення штрафу за порушення вимог трудового законодавства відсутні.

З приводу доводів позивача щодо не надання судом першої інстанції оцінки як доказу показам свідка, що допитувався під час розгляду справи, колегія суддів зазначає, що таке порушення саме по собі не є підставою для скасування правильного законного рішення суду.

Доводи, наведені у апеляційній скарзі, не спростовують правильних по суті висновків суду першої інстанції, а тому рішення суду першої інстанції у даній справі слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АВТОРИТЕТ ТБ" - залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2019 року у справі № 160/4580/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного суду в порядку та строки, визначені статтями 328,329 КАС України.

Головуючий - суддя Н.П. Баранник

суддя Н.І. Малиш

суддя А.А. Щербак