Ухвала

від 09.12.2019 по справі 826/7678/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2019 року

Київ

справа №826/7678/17

адміністративне провадження №К/9901/32941/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Желтобрюх І.Л.,

суддів - Білоуса О.В., Блажівської Н.Є.,

перевіривши касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року у справі № 826/7678/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Мастер Преміум до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

27 листопада 2019 року до Верховного Суду надійшли матеріали касаційної скарги Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 826/7678/17, предметом розгляду якої є правомірність податкових повідомлень-рішень, якими на позивача накладено штраф за порушення термінів подання податкових декларацій з податку на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів на загальну суму 2 040 грн. 00 коп.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року, залишеним без змін постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року, позов задоволено в повністю.

Відповідач із зазначеними судовими рішенням не погодився, оскаржив їх у касаційному порядку. В обґрунтування касаційної скарги посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, ненадання належної оцінки всім обставинам справи.

При вирішенні питання про наявність підстав до відкриття касаційного провадження за означеною скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 13 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питання стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак лише у визначених законом випадках.

В свою чергу, відповідно до пункту другого частини п`ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно пункту 6 частини шостої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З огляду на наведене, зважаючи на характер спірних правовідносин, предмет доказування у даній справі, суб`єктний склад її учасників та виходячи з того, що сума, щодо якої може бути заявлено вимогу про її стягнення на підставі оскаржуваного рішення відповідача, становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.

У касаційній скарзі міститься застереження щодо застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, оскільки, на переконання скаржника, справа становить значний суспільний інтерес, а правовідносини у сфері оподаткування мають виняткове значення для податкового органу.

Проаналізувавши вказані скаржником доводи та матеріали касаційної скарги, Судом не виявлено ознак того, що розгляд справи становить значний суспільний інтерес. А посилання скаржника на існування обставин визначених підпунктом "в" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України має загальний характер та притаманне кожній аналогічній справі тому не може вважатись, як винятковий випадок.

В решті, позивач на підтвердження своєї позиції фактично зазначає про необхідність здійснити переоцінку встановлених судами у справі №826/7678/17 обставин, а також надати перевагу одним доказам над іншими, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції згідно з положеннями частини другої статті 341 КАС України.

Крім того, аналізуючи посилання скаржника на практику Верховного суду, зокрема, у справах №810/239/18, 826/7680/17, колегія суддів вважає безпідставними, адже обставини у цих справах є відмінними.

Верховним Судом також досліджено і взято до уваги: ціну позову та його предмет, складність справи, чинне на час виникнення спірних правовідносин законодавство та судову практику, що склалась у такій категорії справ, а також значення справи для сторін та суспільства. Наведене у своїй сукупності свідчить про незначну складність даної справи.

Випадків, які б виключали можливість застосування положень пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України, не вбачається.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані у цій справі судові рішення не підлягають касаційному оскарженню, а тому у відкритті касаційного провадження за скаргою відповідача належить відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2019 року у справі № 826/7678/17.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя - доповідач І. Л. Желтобрюх

Судді О. В. Білоус

Н.Є. Блажівська