Ухвала

від 09.12.2019 по справі 420/721/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 грудня 2019 року

Київ

справа №420/721/19

адміністративне провадження №К/9901/31093/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Шевцової Н.В.,

суддів: Бевзенка В.М., Данилевич Н.А.,

перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року та на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в особі Відділу примусового виконання рішень за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області в особі Відділу примусового виконання рішень, за участі третьої особи без самостійних вимог Головного управління Держгеокадастру в Одеській області в якому просив суду скасувати постанову головного державного виконавця від 05 грудня 2018 року про закінчення виконавчого провадження №57210178.

04 липня 2019 року рішенням Одеського окружного адміністративного суду позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

10 жовтня 2019 року постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду рішення суду першої інстанції змінено, шляхом доповнення його резолютивної частини наступним абзацом: стягнути з Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області 2689 (дві тисячі шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 40 коп. на користь ОСОБА_1 , в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

В іншій частині рішення залишено без змін.

На зазначені рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду позивач подав касаційну скаргу, яку зареєстровано у Верховному Суді 11 листопада 2019 року.

19 листопада 2019 року ухвалою Верховного Суду вказана касаційна скарга залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків касаційної скарги шляхом уточнення найменування суду касаційної інстанції та надання до суду касаційної інстанції документу про сплату судового збору в установленому законом розмірі, або надання доказів, що підтверджують підстави для звільнення від сплати судового збору.

02 грудня 2019 року на виконання вимог зазначеної ухвали Верховного Суду позивачем усунуто встановлені судом недоліки шляхом направлення уточненої касаційної скарги щодо назви суду касаційної інстанції та подання клопотання про звільнення від сплати судового збору з відповідними доказами.

Згідно з частиною першою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас, відповідно до частини третьої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження з перегляду ухвали про повернення заяви позивачеві (заявникові), а також судових рішень у справах, визначених статтями 280, 281, 287, 288 цього Кодексу, якщо рішення касаційного суду за наслідками розгляду такої скарги не може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

У свою чергу, стаття 287 КАС України регулює особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

Предметом розгляду даної справи є скасування постанови головного державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

За такого правового врегулювання та обставин справи оскарження ухвалених у цій адміністративній справі судових рішень у касаційному порядку можливе лише у випадку, якщо розгляд відповідної касаційної скарги може мати значення для формування єдиної правозастосовчої практики.

Законодавець обмежив можливість касаційного оскарження судових рішень у названій категорії адміністративних справ, поставивши можливість такого оскарження в залежність від імовірності значення ухваленого за наслідком касаційного провадження судового рішення для формування практики застосування відповідних правових норм.

Проаналізувавши встановлені судами обставини справи, предмет спору та обраний позивачем спосіб захисту його прав, доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про те, що рішення суду касаційної інстанції за наслідком розгляду цієї касаційної скарги не матиме значення для формування єдиної правозастосовчої практики у цій категорії адміністративних справ.

Аналіз правових норм та обставин справи доводить про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

На підставі викладеного, керуючись статтею 287, частиною третьою статті 333 КАС України, Суд

УХВАЛИВ :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04 липня 2019 року та на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в особі Відділу примусового виконання рішень за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Н.В. Шевцова

Судді В.М. Бевзенко

Н.А. Данилевич