Постанова

від 04.12.2019 по справі 693/42/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

04 грудня 2019 року

м. Київ

справа № 693/42/18

провадження № 61-44589св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.

суддів: Воробйової І. А., Кривцової Г. В., Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - Фермерське господарство Степ ,

відповідачі: іноземне підприємство Агро-Вільд Україна , ОСОБА_1 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Черкаської області від 15 серпня 2018 року у складі колегії суддів: Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Ювшина В. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2018 року Фермерське господарство (далі - ФГ) Степ звернулося до суду з позовом до іноземного підприємства (далі - ІП) Агро-Вільд Україна , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору емфітевзису, визнання укладеною додаткової угоди.

Позовна заява мотивована тим, що 21 січня 2008 року між ним та ОСОБА_1 укладено договір оренди земельної ділянки. Додатковою угодою від 01 серпня 2011 року встановлено строк дії договору до 31 грудня 2017 року.

24 квітня 2015 року ІП Агро-Вільд Україна зареєстровано право емфітевзису на ту ж саму земельну ділянку. Пунктом 2.4. договору емфітевзису встановлено початок перебігу права підприємства на земельну ділянку з 01 січня 2018 року до 01 січня 2025 року.

Вважав, що укладення договору про встановлення права емфітевзису на земельну ділянку суперечить діючому договору оренди ділянки та є порушенням вимог Закону України Про оренду землі . Нормами ЦК України не передбачено можливості відкладення строку дії угоди у договорі емфітевзису.

Стверджував, що укладення оскаржуваного договору порушує його переважне право на поновлення діючого договору оренди землі.

02 жовтня 2017 року ним на адресу ОСОБА_1 направлена пропозиція поновити договір оренди та проект додаткової угоди. Відповідь на вказаний лист не отримана.

Вважав, що за відсутності попереднього повідомлення його, як орендаря, щодо наміру укладення нового договору з новим землекористувачем його переважне право продовження оренди землі, передбачене статтею 777 ЦК України та статтею 33 Закону України Про оренду землі було порушено, а така поведінка орендодавця була недобросовісною.

Ураховуючи наведене, ФГ Степ просило суд визнати недійсним договір емфітевзису від 24 квітня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ІП Агро-Вільд Україна та визнати укладеною додаткову угоду між ОСОБА_1 та ФГ Степ .

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Жашківського районного суду Черкаської області від 31 травня 2018 року у складі судді Коцюбинської Ю. Д. у задоволенні позову ФГ Степ відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відсутні порушення вимог чинного законодавства при укладенні спірного договору емфітевзису, а права позивача цим договором не порушені, оскільки земельна ділянка передавалась у користування ІП Агро-Вільд Україна вже після закінчення договору оренди землі.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Апеляційного суду Черкаської області від 15 серпня 2018 року апеляційну скаргу ФГ Степ задоволено.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 31 травня 2018 року скасовано.

Ухвалено нове судове рішення, яким позов ФГ Степ до іноземного підприємства Агро-Вільд Україна , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору встановлення емфітевзису, визнання укладеною додаткової угоди задоволено.

Визнано недійсним договір емфітевзису від 24 квітня 2015 року, укладений між іноземним підприємством Агро-Вільд Україна та ОСОБА_1 на використання земельної ділянки площею 4,51 га, розташованої у адміністративних межах Жашківської міської ради, кадастровий номер 7120910100:05:001:1112.

Визнано укладеною між ОСОБА_1 та ФГ Степ додаткову угоду до договору оренди землі від 21 січня 2008 року, зареєстрованого 17 лютого 2008 року за № 040878200072 та викладено її редакцію.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що укладення ОСОБА_1 договору емфітевзису в період дії договору оренди землі з ФГ Степ , свідчить про її небажання узгоджувати з попереднім орендарем умови оренди або запропонувати свої умови оренди. Суд вважав, що такими діями ОСОБА_1 позбавила позивача можливості скористатись своїм переважним правом на продовження оренди земельної ділянки.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у вересні 2018 року до Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення апеляційного суду скасувати та залишити у силі рішення місцевого суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про порушення прав позивача, оскільки вона розпорядилася своєю земельною ділянкою на власний розсуд. Спірний договір емфітевзису було укладено на період, коли строк дії договору оренди землі з позивачем вже завершиться.

Посилається на те, що нею не було укладено договір оренди землі з іншим орендарем, а був укладений договір емфітевзису, який є відмінним за своєю правовою суттю договором, тому, на її думку, неможна вказувати на порушення переважного права на продовження оренди.

Зазначає, що додаткова угода, яку апеляційний суд визнав укладеною та виклав її зміст, суттєво відрізняється від основного договору оренди в бік погіршення умов для неї. Тому таке рішення порушує її права.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У січні 2019 року ФГ Степ подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказує, що апеляційний суд забезпечив повний та всебічний розгляд справи і правильно її вирішив, оскільки спірним договором було порушено переважне право господарства на продовження користування земельною ділянкою. Вважає, що доводи касаційної скарги є необґрунтованими та не впливають на правильність висновків суду апеляційної інстанції.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 05 жовтня 2018 року у складі судді Касаційного цивільного суду Лесько А. О. відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції. Зупинено дію оскаржуваної постанови до закінчення касаційного провадження.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 жовтня 2019 року справу передано судді-доповідачу Лідовцю Р. А.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 листопада 2019 року справу призначено до розгляду.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

21 січня 2008 року між ФГ Степ і ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі загальною площею 4,51 га в адміністративних межах Жашківської міської ради Черкаської області.

Пунктом 8 договору оренди землі передбачено, що договір укладено на 10 років, початок дії договору 01 липня 2007 року, закінчення 01 липня 2017 року. Після закінчення строку договору орендар має право переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 90 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Додатковою угодою від 01 серпня 2011 року сторонами встановлено строк дії договору до 31 грудня 2017 року.

24 квітня 2015 року ІП Агро-Вільд Україна зареєструвало право емфітевзису на ту ж саму земельну ділянку. Пунктом 2.4. договору емфітевзису встановлено початок перебігу права емфітевзису з 01 січня 2018 року до 01 січня 2025 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до частини першої статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону судове рішення суду апеляційної інстанції не відповідає.

Відповідно до частини четвертої статті 124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно зі статтю 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною другою статті 792 ЦК України передбачено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначені статтею 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 цього Закону (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами восьмою, дев`ятою статті 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Відповідно до частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний суд не врахував, що відповідно до частин першої-п`ятої статті 33 Закону України Про оренду землі умови договору оренди землі можуть бути змінені лише за згодою сторін, а у разі недосягнення такої домовленості щодо істотних умов, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Отже, відповідно до положень статті 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Договір оренди землі може вважатися поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором оренди землі також за наявності умов, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , зокрема: належного виконання своїх обов`язків орендарем, повідомлення ним орендодавця до закінчення строку дії договору в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк з доданням до нього додаткової угоди, продовження користування виділеною земельною ділянкою, та відсутності протягом місяця після закінчення строку договору письмового повідомлення орендодавцем орендаря про відмову у поновленні договору оренди.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, буде порушене, зокрема, у разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднім орендарем про намір реалізувати своє переважне право.

Суд апеляційної інстанцій не звернув уваги, що до закінчення строку дії договору оренди землі від 21 січня 2008 року, а саме 01 серпня 2017 року та 18 серпня 2017 року ФГ Степ отримало листи-повідомлення від ОСОБА_1 про небажання поновлювати договір оренди. При цьому, закон зобов`язує орендодавця повідомити орендаря про бажання чи небажання продовжувати договір, а не вказувати причини такого.

Отже, відсутні підстави для застосування частини шостої статті 33 Закону України Про оренду землі , оскільки до закінчення строку дії договору оренди орендодавець повідомив орендаря про відсутність наміру продовжувати вказаний договір оренди.

При цьому, суд першої інстанції правильно вказав, що права позивача цим договором не порушені, оскільки земельна ділянка передавалась у користування ІП Агро-Вільд Україна вже після закінчення договору оренди землі - з 01 січня 2018 року.

Крім того, між ОСОБА_1 і ФГ Степ укладено договір оренди земельної ділянки, що відноситься до зобов`язальних правовідносин, а між ОСОБА_1 та ІП Агро-Вільд Україна - договір емфітевзису, що відноситься до речового права.

Отже, вирішуючи спір, суд першої інстанції з дотриманням вимог статей 263-265 ЦПК України правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, та закон, який їх регулює, дійшовши обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ФГ Степ та правильно відмовив у задоволенні позову, а суд апеляційної інстанції помилково скасував рішення суду,яке відповідає закону.

Відповідно до частини першої статті 413 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

Щодо судових витрат

Відповідно до положення підпункту в) пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України резолютивна частина постанови суду касаційної інстанції складається, зокрема, із зазначенням розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

При поданні касаційної скарги ОСОБА_1 було сплачено 6 400 грн судового збору, що підтверджується доданою до скарги квитанцією, тому вказана сума коштів підлягає стягненню із ФГ Степ на її користь, оскільки колегія суддів задовольняє її касаційну скаргу, скасовує судове рішення апеляційного суду та залишає у силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 141, 400, 402, 409, 413, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Апеляційного суду Черкаської області від 15 серпня 2018 року скасувати.

Рішення Жашківського районного суду Черкаської області від 31 травня 2018 року залишити в силі.

Стягнути з Фермерського господарства Степ (код ЄДРПОУ 31883500) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору за подання касаційної скарги у розмірі 6 400 (шість тисяч чотириста) гривень.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Д. Д. Луспеник І. А. Воробйова Г. В. Кривцова Р. А. Лідовець Ю. В. Черняк