Постанова

від 20.11.2019 по справі 1440/1778/18

ВЕЛИКА ПАЛАТА ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2019 року

м. Київ

Справа № 1440/1778/18

Провадження № 11-922апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Гриціва М. І.,

суддів Антонюк Н. О., Анцупової Т. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Золотнікова О. С., Кібенко О. Р., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Ткачука О. С., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТАТУС-ВАН (далі - ТОВ СТАТУС-ВАН ) на постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року (судді Кравченко К. В., Джабурія О. В., Вербицька Н. В.) та рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2018 року (суддя Гордієнко Т. О.) у справі за позовом ТОВ СТАТУС-ВАН до державного реєстратора прав на нерухоме майно Миколаївської філії Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу Марянчук Наталі Володимирівни, Комунального підприємства Реєстрація нерухомості та бізнесу (далі - КП Реєстрація нерухомості та бізнесу ), треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_1 , Центральний відділ державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Амбер (далі - ТОВ ФК Амбер ), Миколаївська філія КП Реєстрація нерухомості та бізнесу , Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, про визнання протиправними і скасування рішення, запису, та

ВСТАНОВИЛА:

1 У липні 2018 року ТОВ СТАТУС-ВАН звернулося до адміністративного суду з позовними вимогами:

визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) від 12 січня 2018 року за індексним номером 39173023, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Миколаївської філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Марянчук Н. В.;

визнати протиправним та скасувати запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про право власності від 09 січня 2018 року номер 24357103, внесений державним реєстратором прав на нерухоме майно Миколаївської філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Марянчук Н. В.

2. Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 14 листопада 2018 року в задоволенні позову відмовив.

Суд першої інстанції дійшов висновку про здійснення державним реєстратором перевірки всіх необхідних відомостей щодо об`єкта нерухомості. На переконання суду, на час проведення реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна за ТОВ ФК Амбер підстав для відмови у такій реєстрації не було.

3. П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 10 квітня 2019 року рішення скасував , на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) провадження у справі закрив.

Цей суд з огляду на встановлені обставини дійшов висновку, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи (здебільшого між позивачем та третьою особою - ТОВ ФК Амбер ) через невиконання договірних зобов`язань і реалізацію прав іпотекодержателя на предмет іпотеки, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

4. ТОВ СТАТУС-ВАН не погодилося з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій і 16 травня 2019 року подало касаційну скаргу про їх скасування та постановлення рішення про задоволення позовних вимог.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 24 травня 2019 року відкрив касаційне провадження.

21 серпня 2019 року цей самий суд ухвалою передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини шостої статті 346 КАС України.

Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 18 вересня 2019 року прийняла та призначила цю справу до касаційного розгляду в порядкуписьмового провадження без виклику учасників справи.

5. Велика Палата Верховного Суду заслухала суддю-доповідача, перевірила матеріали справи та наведені в касаційній скарзі доводи і дійшла висновку про таке.

Суди у цій справі встановили, що ТОВ СТАТУС-ВАН на підставі свідоцтва про право власності від 28 грудня 2006 року НОМЕР_1, виданого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради, було власником нежитлового приміщення - магазину загальною площею 121,5 м 2 у житловому будинку (літ. В.2 ), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1459876448101.

30 липня 2007 року з метою забезпечення договору кредитної лінії від 30 липня 2007 року № 46Ф, укладеного між ОСОБА_1 та Відкритим акціонерним товариством Всеукраїнський акціонерний банк (далі - ВАТ ВіЕйБі Банк ), позивач уклав з ВАТ ВіЕйБі Банк іпотечний договір, зареєстрований у реєстрі за № 657, посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А. А.

Старший державний виконавець Центрального відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції постановою від 22 серпня 2011 року у виконавчому провадженні ВП №28283416 наклав арешт на нерухоме майно, зокрема на нежитлові приміщення магазину, що знаходиться у АДРЕСА_1.

ВАТ ВіЕйБі Банк на підставі договору про відступлення права вимоги від 09 серпня 2017 року № 7949 та договору про відступлення прав вимоги за іпотечним договором, посвідченим 30 липня 2007 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А. А. за реєстровим номером 657, посвідченим 09 серпня 2017 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Антиповою І. В. за реєстровим № 554, відступив ТОВ ФК Амбер право вимоги за кредитним договором від 30 липня 2007 року № 46Ф, укладеним ПАТ ВіЕйБі Банк (правонаступник ВАТ ВіЕйБі Банк ) та ОСОБА_1 , та право вимоги за іпотечним договором, посвідченим 30 липня 2007 року приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А. А. за реєстровим № 657.

18 серпня 2017 року ТОВ ФК Амбер надіслало на адресу позивача вимогу-повідомлення, якою від позивача вимагалось повернути грошові кошти у сумі 4 319 274,52 грн у 30-денний строк з моменту отримання вимоги-повідомлення, та попередило про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом переходу права власності на предмет іпотеки (нежитлові приміщення магазину на вул. Фалєєвській, 24-В/1 у м. Миколаєві) у разі неповернення коштів.

Начальник Центрального відділу державної виконавчої служби м. Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області постановою від 22 грудня 2017 року скасував постанову від 22 серпня 2011 року у ВП № 28283416.

09 січня 2018 року державний реєстратор прав на нерухоме майно Миколаївської філії КП Реєстрація нерухомості та бізнесу Марянчук Н. В. зареєструвала за ТОВ ФК Амбер право власності на об`єкт - нежитлові приміщення магазину загальною площею 121,5 м 2 , знаходяться в житловому будинку (літ. В-2 ) за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційний суд з покликанням на практику Великої Палати Верховного Суду вказав, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

З огляду на спірні відносини справи, що розглядається, суд дійшов висновку, що спір має розглядатись за правилами ЦПК України.

7. Велика Палата Верховного Суду вже висловлювала позицію у спорі з аналогічними правовідносинами, зокрема, в постанові від 04 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16.

У тій справі, фактичні обставини якої не тотожні, але певним чином чимось схожі до обставин цієї справи (і в тій, і в цій справі спір виник стосовно об`єктів нерухомого майна), Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права оренди земельної ділянки має розглядатися як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на земельну ділянку іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо тієї ж земельної ділянки. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру.

Велика Палата Верховного Суду також вирішила, що оскільки позивач не був заявником стосовно оскаржуваних реєстраційних дій, тобто останні були вчинені за заявою іншої особи, то такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, також вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорюване рішення, здійснено оспорюваний запис.

Отже, спір у такій справі не є публічно-правовим. Оскарження рішення про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки безпосередньо пов`язане із захистом позивачем свого цивільного права у спорі щодо земельної ділянки з особою, яка не заперечує законності дій державного реєстратора з реєстрації за нею права оренди цієї ж земельної ділянки. Такий спір має приватноправовий характер.

Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постановах від 04 та 18 квітня 2018 року у справах № 817/1048/16 та 804/1001/16 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах. А саме про те, що у спорах про скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку незалежно від того, чи порушує позивач питання правомірності укладення цивільно-правових угод, на підставі яких здійснено оспорюваний запис, вирішення такого спору в будь-якому разі вплине на майнові права тієї особи, щодо прав якої здійснено оспорюваний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Такий спір є спором про цивільне право на одну й ту ж земельну ділянку (об`єкт нерухомості).

Водночас викладений у цій справі висновок Великої Палати Верховного Суду відрізняється від її висновку, викладеного у постановах від 04 квітня 2018 року у справах № 817/567/16 та № 826/9928/15 (на яку, зокрема, покликається скаржник), від 10 квітня 2018 року у справі № 808/8972/15, від 16 та 23 травня 2018 року у справах № 826/4460/17 та815/4618/16, від 05, 12 та 13 червня 2018 року у справах № 804/20728/14, 823/378/16, 820/2675/17 та 803/1125/17. Спори у цих справах також стосувались оскарження рішення державного реєстратора або запису, здійсненого державним реєстратором у відповідному державному реєстрі, щодо реєстрації речових прав на нерухоме майно за особою, яка не була заявником стосовно вчинення відповідних реєстраційних дій.

У всіх наведених вище справах Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що розгляд позовних вимог особи (яка не була заявником щодо реєстраційних дій) до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у відповідному державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень належить до юрисдикції адміністративних судів, оскільки державним реєстратором вчинені істотні порушення процедури реєстрації. А тому спірні відносини мають публічно-правовий характер.

З метою встановлення чіткого критерію визначення юрисдикції спорів щодо державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах від 04 та 10 квітня 2018 року у справах № 817/567/16, 826/9928/15, 808/8972/15, від 16 та 23 травня 2018 року у справах № 826/4460/17, 815/4618/16, від 05, 12 та 13 червня 2018 року у справах № 804/20728/14, 823/378/16, 820/2675/17 та 803/1125/17, щодо належності до юрисдикції адміністративних судів спорів за позовами осіб, які не були заявниками вчинення реєстраційних дій, до державного реєстратора про скасування його рішень чи записів у державному реєстрі стосовно державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Такий критерій визначення юрисдикції спору, як наявність порушень вимог чинного реєстраційного законодавства у діях державного реєстратора під час державної реєстрації прав на земельну ділянку, не завжди є достатнім та ефективним, адже наявність цих порушень можна встановити лише при розгляді справи по суті, а не на момент звернення позивача з позовною заявою.

Крім того, скасування державної реєстрації права, належного одній особі, за заявою іншої особи в порядку адміністративного судочинства не дозволяє остаточно вирішити спір між цими особами. Тож не виконується основне завдання судочинства. У таких спорах питання правомірності укладення цивільно-правових договорів, на підставі яких відбулись реєстраційні дії, обов`язково постають перед судом, який буде вирішувати спір, незалежно від того, чи заявив позивач вимогу щодо оскарження таких договорів.

Отже, в зазначеній категорії справ вирішуються спори про цивільне право між особами, які вимагають скасування державної реєстрації, й особами, за якими зареєстровано право чи обтяження. А тому такі справи мають розглядатися судами господарської або цивільної юрисдикції залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно є цивільно-правовим. А тому вирішення таких спорів здійснюється за правилами цивільного або господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін.

Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано.

8. Як указав апеляційний суд, спір у справі, що розглядається, стосується поновлення порушеного цивільного права позивача, спірні правовідносини пов`язані з невиконанням умов цивільно-правових договорів (кредитного та іпотечного), на момент звернення до суду право власності на спірне нерухоме майно перейшло до третьої особи у справі.

Зважаючи на заявлені вимоги позивача, фактичні обставини справи, судову правозастосовну практику, яка склалася за наслідками розгляду справ за подібних спірних правовідносин, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком апеляційного суду про те, що ця справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та з огляду на суб`єктний склад має розглядатися за правилами господарського судочинства.

9. На підставі пункту 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки оскаржуване судове рішення прийнято з додержанням норм процесуального права, а правових висновків суду скаржник не спростував, Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Велика Палата Верховного Суду

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю СТАТУС-ВАН залишити без задоволення.

Постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. І. Гриців

Судді: Н. О. Антонюк В. С. Князєв

Т. О. Анцупова Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов В. В. Пророк

Д. А. Гудима Л. І. Рогач

Ж. М. Єленіна О. М. Ситнік

О. С. Золотніков О. С. Ткачук

О. Р. Кібенко О. Г. Яновська