Постанова

від 05.12.2019 по справі 923/1506/15

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2019 року м. ОдесаСправа № 923/1506/15 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Бєляновського В.В., Мишкіної М.А.

секретар судового засідання: Безпалюк А.В

за участю представників учасників справи:

від ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" - Мітяєв С.В.

від ПАТ "Дельта Банк" - Биковський Д.Ю.

від АТ "КРЕДОБАНК" - Лойфер А.Е.

арбітражний керуючий Акопян Г.Г. особисто

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.09.2019

по справі №923/1506/15

за заявою Новокаховської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області

до Публічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 25.04.2016 порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" (далі - ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537"), введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Запорожця Дмитра Юрійовича, тощо.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 р. визнано вимоги кредиторів до ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" та затверджено реєстр вимог кредиторів, зокрема, ПАТ "Дельта Банк" - 6613560,33 грн., у тому числі 5361497 грн. - окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, які забезпечені заставою майна, 1252063,33 грн. - 4 черга, судові витрати 2756 грн. - 1 черга. Вимоги ПАТ "Дельта Банк" в сумі 2886023,06 грн. відхилено.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 ухвалу Господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 змінено та викладено її резолютивну частину у новій редакції, визнано вимоги кредиторів до ПАТ Бериславське автотранспортне підприємство 16537 , та затверджено реєстр вимог кредиторів, відповідно до якого вимоги: ПАТ Дельта Банк - 6 297 943,89 грн., у тому числі 5 361 497 грн. - окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, які забезпечені заставою майна, 936 446,89 грн. - 4 черга, судові витрати 2756 грн. - 1 черга. Вимоги ПАТ Дельта Банк в сумі 3 201 639,5 грн. відхилити.

Постановою Вищого господарського суду від 30.11.2016 постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 (в частині розгляду грошових вимог публічного акціонерного товариства "Дельта Банк") у справі №923/1506/15 скасовано та справу в цій частині направлено на новий розгляд до Одеського апеляційного господарського суду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.02.2017 ухвалу господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 р. у справі №923/1506/15 в частині розгляду вимог кредитора ПАТ "Дельта Банк" змінено, викладено пункт 1 висновків ухвали в частині визнання вимог ПАТ "Дельта Банк" у наступній редакції: "ПАТ "Дельта Банк" - 6 297 943,89 грн., у тому числі 5 361 497 грн. - окремо до реєстру вимог кредиторів, як вимоги, які забезпечені заставою майна, 936 446,89 грн. - 4 черга, судові витрати 2756 грн. - 1 черга", змінено п.2 висновків ухвали господарського суду Херсонської області від 28.07.2016 р. у справі №923/1506/15 та викладено його в наступній редакції: "Вимоги ПАТ "Дельта Банк" в сумі 3 201 639,5 грн. відхилити".

Постановою Господарського суду Херсонської області від 27.04.2017 припинено процедуру розпорядження майном боржника та повноваження розпорядника майна арбітражного керуючого Запорожця Дмитра Юрійовича, визнано банкрутом ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" та відкрити стосовно нього ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців, призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Запорожця Дмитра Юрійовича.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.02.2018 припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Запорожця Дмитра Юрійовича, призначено арбітражного керуючого Дудкіна Романа Анатолійовича ліквідатором ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537".

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 29.11.2018 припинено повноваження ліквідатора арбітражного керуючого Дудкіна Р.А., призначено арбітражного керуючого Акопяна Гаджика Гарагеновича ліквідатором ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537".

У травні 2019 ПАТ Дельта Банк звернулося до Господарського суду Херсонської області із заявою в якій просило визнати його заставним кредитором у справі №923/1506/15 на суму 23 696 425,92 грн, як забезпеченими майном боржника.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 27.09.2019 у задоволенні заяви ПАТ Дельта Банк відмовлено у повному обсязі.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість заявлених ПАТ Дельта Банк вимог про визнання його заставним кредитором, оскільки заявником не доведено, що боржник був поручителем за кредитними договорами укладеними між ПАТ "Кредитпромбанк" та фізичними особами.

Не погодившись із даним рішенням до Південно-західного апеляційного господарського суду звернулося ПАТ Дельта Банк з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.09.2019 повністю та ухвалити нове рішення, яким визнати ПАТ Дельта Банк заставним кредитором у справі №923/1506/15 на суму 23 696 425,92 грн, як забезпеченими майном боржника.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необґрунтованою, постановленою з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, на підставі неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.

За твердженням апелянта, між ПАТ "Кредитпромбанк", правонаступником якого є ПАТ Дельта Банк , та фізичними особами було укладено кредитні договори на виконання яких між банком та ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" було укладено договір застави, на який міститься посилання й в п. 1.7. кредитних договорів. Означене, як вважає скаржник, спростовує твердження суду першої інстанції щодо відсутності договору поруки укладеного з боржником.

Скаржник також зазначає, що звертався до суду першої інстанції із клопотанням про залучення до участі у справі фізичних осіб, з якими були укладені кредитні договори, на права та обов`язки яких може вплинути рішення суду у даній справі. Однак, всупереч вимогам ч.1 ст. 555 ЦК України та ч.2 ст. 50, ст.182 ГПК України, яка передбачає вирішення клопотання учасників справи та вступ у справу інших осіб у підготовчому засіданні, суд першої інстанції у зв`язку із відмовою у задоволенні заяви ПАТ Дельта Банк , залишив клопотання про залучення третіх осіб без задоволення.

ПАТ Дельта Банк вважає, що ним було надало суду першої інстанції належні та допустимі докази, які підтверджують заявлені кредиторські вимоги до боржника, а тому оскаржувана ухвала підлягає скасуванню як така, що не відповідає вимогам законності та обґрунтованості.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.11.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №923/1506/15 за апеляційною скаргою ПАТ "Дельта Банк" на ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.09.2019 та призначено справу до розгляду на 05.12.2019.

25.11.2019 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу від арбітражного керуючого Акопяна Г.Г. в якому він просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

В обґрунтування своїх заперечень арбітражний керуючий зазначає, що заявлені ПАТ "Дельта Банк" вимоги ґрунтуються на кредитних договорах, укладених між банком та фізичними особами на виконання яких між банком та банкрутом укладено договір застави. Втім, як до заяви так й до апеляційної скарги заявником договору застави не надано. До того ж, за запит суду першої інстанції Державним нотаріусом та Державним нотаріальним архівом надано відповідь щодо відсутності такого договору. Також, у відповідності до відомостей з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, будь-які обтяження рухомого майна (у тому числі транспортних засобів) боржника відсутні.

Відтак, арбітражний керуючий вважає, що заявник не довів заявлені вимоги, в тому числі майнове поручительство банкрута за виконання кредитних договорів укладених банком з фізичними особами.

На думку арбітражного керуючого, саме лише твердження скаржника про забезпечення грошових вимог не дає можливості визначити суть, розмір та строк виконання зобов`язання, предмет застави та його опис, а також будь-які інші умови договору застави, та включити заявлені вимоги в реєстр вимог кредиторів боржника як забезпечені вимоги.

Посилаючись на приписи ст. 512 ЦК України арбітражний керуючий зазначає, що якщо транспортні засоби банкрута були передані в заставу банку, який відступив право вимоги на користь апелянта, договір відступлення прав вимоги підлягав укладенню в нотаріальній формі. Проте, будь-якого договору про відступлення прав вимоги за будь-якими договорами застави ПАТ Дельта Банк не надано.

Також арбітражний керуючий наголошує, що відповідно до кредитних договорів передбачено, що в забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальниками в заставу були надані автотранспортні засоби, що належали позичальникам на праві власності. Додатково, за неналежне виконання фізичними особами кредитних зобов`язань поручився громадянин ОСОБА_1 , який уклав договір поруки з банком. Означене також підтверджується рішенням Бериславського районного суду Херсонської області про стягнення заборгованості з боржників фізичних осіб одноособово та солідарно з поручителем.

У судовому засіданні від 05.12.2019 представник апелянта підтримав вимоги за апеляційною скаргою та наполягали на її задоволенні.

Арбітражний керуючий Акопян Г.Г., представники боржника та АТ "КРЕДОБАНК" надали пояснення відповідно до яких не погоджуються з апеляційною скаргою, просять залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ПАТ "Дельта Банк" не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності до приписів ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором є юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Грошове зобов`язання це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань відносяться також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, в тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, які виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Законом.

Згідно з абз. 4 ч. 8 ст. 23 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" забезпечені кредитори зобов`язані подати заяву з грошовими вимогами до боржника під час провадження у справі про банкрутство лише в частині вимог, що є незабезпеченими, або за умови відмови від забезпечення. Розпорядник майна зобов`язаний окремо внести до реєстру вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за їх відсутності - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з державним реєстром застав.

У відповідності до наявних матеріалів справи, ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду першої інстанції із заявою заставного кредитора в якій просило визнати його заставним кредитором у справі №923/1506/15 на суму 23 696 425,92 грн, як забезпеченими майном боржника.

В обґрунтування вказаної заяви ПАТ "Дельта Банк" зазначило, що між ПАТ "Кредитпромбанк" та фізичними особами укладено кредитні договори, на виконання яких між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Бериславське АТП 16537" укладено Договір застави № 49.8/04/1139/07, який зареєстрований в реєстрі під №1015 та посвідчений Мікуровою Л.Ю., державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області.

Вподальшому, між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Дельта Банк" 20.05.2013 укладено Договір купівлі-продажу прав вимоги, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шевченко Д.Г. та зареєстрований в реєстрі за №1134. Відповідно до умов даного договору до ПАТ "Дельта Банк" переходять активи ТОВ "Кредитпромбанк", права вимог до позичальників ПАТ "Кредитпромбанк", які виникають з кредитних договорів (з усіма змінами та доповненнями до них), у зв`язку із заміною кредитора на ПАТ "Дельта Банк".

Отже, як вважає ПАТ "Дельта Банк", у результаті укладення вказаного вище договору купівлі-продажу, кредитором у зобов`язанні стало ПАТ "Дельта Банк", яке згідно умов договору набуло права вимагати замість первісного кредитора належного виконання боржником зобов`язань в межах переданого права вимоги.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність заявлених вимог ПАТ "Дельта Банк" та відмовив у задоволенні заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання грошових вимог до боржника ПАТ "Бериславське АТП 16537".

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з такими висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 74 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст.ст. 76, 77 ГПК України).

Згідно з ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Так ПАТ "Дельта Банк" звершуючись до суду першої інстанції з заявою заставного кредитора стверджував, що між ПАТ "Кредитпромбанк" та ПАТ "Бериславське АТП 16537" укладено договір застави №49.8/04/1139/07, який зареєстрований в реєстрі під №1015 та посвідчений Мікуровою Л.Ю., державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області.

Втім, колегія суддів зазначає, що додатковими угодами до кредитних договорів внесено зміни до п. 1.7. кредитних договорів укладених між ПАТ "Кредитпромбанк" та фізичними особами та вказано, що забезпеченням виконання зобов`язань за кредитними договорами є, зокрема, застава транспортних засобів згідно з договором застави від 22.11.2007 №13/15/302/07-А з ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537".

За поясненнями боржника, у нього відсутній оригінал або належним чином засвідчена копія договору застави від 22.11.2007 №13/15/302/07-А.

Відсутній договір застави від 22.11.2007 №13/15/302/07-А й у ПАТ "Дельта Банк".

При цьому колегія суддів зазначає, що ПАТ "Дельта Банк" не вчинялось жодних дій задля витребування такого доказу, а саме договору застави від 22.11.2007 №13/15/302/07-А. Так ПАТ "Дельта Банк" не надано доказів на підтвердження вчинення заходів для отримання такого договору самостійно та не зазначено причин неможливості самостійного отримання такого доказу. Не зверталося ПАТ "Дельта Банк" до суду першої інстанції й з клопотанням про витребування договору застави від 22.11.2007 №13/15/302/07-А.

Так, наявними матеріалами справи підтверджується, що 20.05.2019 ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду першої інстанції із клопотанням про витребування доказів в якому просило витребувати у державного нотаріуса Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області Мікурової Л.Ю. та Державного нотаріального архіву м. Херсону належним чином засвідчену копію договору застави від 22.11.2007 №49.8/04/1139/07, який зареєстрований в реєстрі під №1015 та посвідчений Мікуровою Л.Ю., державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 22.05.2019 клопотання ПАТ "Дельта Банк" задоволено та витребувано у Державного нотаріуса Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області Мікурової Л.Ю. та Державного нотаріального архіву м. Херсону належним чином завірену копію договору застави від 22.11.2007 №49.8/04/1139/07, який зареєстрований в реєстрі під № 1015, посвідчений Мікуровою Л.Ю., державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області.

13.06.2019 до суду першої інстанції надійшов лист Державного нотаріального архіву Херсонської області за змістом якого, останній зазначає, що договору застави від 22.11.2007 року за реєстраційним № 1015 посвідченого Бериславською державною нотаріальною конторою немає та просить надати точну інформацію стосовно цього договору застави.

Ухвалою Господарського суду Херсонської області від 23.07.2019 витребувано у Державного нотаріуса Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області Мікурової Л.Ю. та Державного нотаріального архіву м. Херсону належним чином завірену копію договору застави від 22.11.2007 № 49.8/04/1139/07, який зареєстрований в реєстрі під № 1015, посвідчений Мікуровою Л.Ю., державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори Херсонської області. Уповноважено на одержання витребуваних ним доказів заінтересовану сторону - ПАТ "ДЕЛЬТА БАНК".

02.09.2019 судом першої інстанції отримано відповідь від Державного нотаріального архіву м. Херсону 02.09.2019 у відповідності до якого, надано копію запису з реєстру для реєстрації нотаріальних дій державного нотаріусу Бериславської державної нотаріальної контори та копію договору застави від 11.05.2007 за №1015 та повідомлено, що іншого договору в документах Бериславської державної нотаріальної контори - немає.

До вказаного листа додано договір застави, а саме: укладений між ПАТ "Кредитпромбанк" (правонаступником якого є АТ "Дельта Банк") та ПАТ "Бериславське АТП 16537" Іпотечний договір № 49.8/04/1139/07 від 11.05.2007 (т. 16 а.с.60-64), предметом якого є об`єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , який зареєстрований в реєстрі під №1015 посвідчений Мікуровою Л.Ю., державним нотаріусом Бериславської державної нотаріальної контори.

Також в наявних матеріалах справи міститься заява ПАТ "Дельта Банк" (т.16, а.с. 66), подана більш ніж через чотири місяці після звернення з заявою забезпеченого кредитора, звернення із клопотанням про витребування доказів та надходження до суду першої інстанції відповідей, в якій кредитор зазначив, що в заяві заставного кредитора допущена описка у номері договору застави та замість вірного від 22.11.2007 №13/15/302/07-А, вказано невірний №49.8/04/1139/07.

З вказаною заявою ПАТ "Дельта Банк" звернулося до суду першої інстанції 02.09.2019, оскаржувана ухвала прийнята судом першої інстанції 27.09.2019, проте, протягом вказаного строку ПАТ "Дельта Банк" не вжило жодних дій щодо виправлення допущеної помилки та вчинення дій щодо витребування договору застави від 22.11.2007 №13/15/302/07-А.

Колегія суддів також зазначає, що ані договір купівлі-продажу прав вимоги укладений між ПАТ "Дельта Банк" та ПАТ "Кредитпромбанк", ані додатки до нього, в яких визначено реквізити договорів право вимоги за якими передано ПАТ "Дельта Банк", не містять посилань на договір застави від 22.11.2007 №13/15/302/07-А.

Отже, ПАТ "Дельта Банк" не надано доказів на підтвердження переходу до нього права вимоги за договором застави від 22.11.2007 №13/15/302/07-А.

Твердження ПАТ "Дельта Банк" з приводу того, що посилання на договір застави від 22.11.2007 №13/15/302/07-А міститься в п. 1.7. кредитних договорів не заслуговують на уваги, оскільки саме лише посилання на даний договір, за відсутності його оригіналу або належним чином засвідченої копії, не дає змоги встановити умови предмет та умови даного договору, а також обсяг зобов`язань, які виникли у боржника у зв`язку з укладенням такого договору.

Також, відповідно до статті 15 Закону України "Про заставу" застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Згідно із статтею 16 Закону України "Про заставу" право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору.

Частинами третьою, четвертою статті 577 ЦК України передбачено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. Моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяження рухомого майна реєструються в Державному реєстрі в порядку, встановленому цим Законом.

Втім, як вбачається з наявних матеріалів справи, а саме витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна від 22.08.2019, обтяжень за боржником - ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" код ЄДРПОУ 03119121 не встановлено (т.16, ас. 85).

Колегія суддів також відзначає, що ПАТ "Дельта Банк" до заяви заставного кредитора надано кредитні договори укладені між ПАТ "Кредитпромбанк" та фізичними особами. Відповідно до даних кредитних договорів з фізичним особами, передбачено, що в забезпечення виконання кредитних зобов`язань позичальниками в заставу були надані автотранспортні засоби що належали позичальникам на праві власності. Додатково, за належне виконання фізичними особами кредитних зобов`язань поручився громадянин ОСОБА_1 , який уклав договір поруки з ПАТ "Кредитпромбанк".

Також ПАТ "Дельта Банк" додано до заяви судові рішення у відповідності до яких з фізичних осіб стягнуто на користь ПАТ "Кредитпромбанк" заборгованість за кредитними договорами, за деякими із рішень заборгованість стягнуто також солідарно з ОСОБА_1 .

Втім, жодного рішення, яким було б стягнуто солідарно з фізичної особи та ПАТ "Бериславське автотранспортне підприємство 16537" заборгованості на користь ПАТ "Кредитпромбанк" за кредитним договором, ПАТ "Дельта Банк" не надано та наявні матеріали справи не містять.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заяви ПАТ "Дельта Банк" про визнання його заставним кредитором боржника.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент (рішення у справі "Серявін та інші проти України", пункт 58).

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржником порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Херсонської області від 27.09.2019 відсутні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Херсонської області від 27.09.2019 р. у справі №923/1506/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 10.12.2019 р.

Головуючий суддя Аленін О.Ю.

Суддя Бєляновський В.В.

Суддя Мишкіна М.А.