Постанова

від 10.12.2019 по справі 5004/1113/12

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2019 року Справа № 5004/1113/12

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників учасників провадження у справі:

від фізичної особи-підприємця Садового В.І. - Нечипорук І.С.

від інших учасників - не з`явились

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Садового Віталія Ігоровича на ухвалу господарського суду Волинської області від 18 жовтня 2019 року у справі №5004/1113/12 (суддя Шум М.С., повний текст складено 21 жовтня 2019 року)

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинькисень ЛХЗ", фізичної особи-підприємця Садового Віталія Ігоровича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав-Луцьк"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Волинської області від 18 жовтня 2019 року у справі №5004/1113/12, серед іншого, задоволено клопотання ГУ ДПС у Волинській області від 17 жовтня 2019 року №536/03-20-08-03-10 про заміну кредитора у справі. Замінено кредитора у справі №5004/1113/12 про банкрутство ТОВ "Доброслав-Луцьк", а саме Луцьку ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області на її правонаступника - Головне управління ДФС у Волинській області та Головне управління ДФС у Волинській області на її правонаступника - Головне управління ДПС у Волинській області.

Вказана ухвала в оскаржуваній частині мотивована тим, що згідно з положенням про Головне управління ДПС у Волинській області, що затверджено Наказом ДПС України від 12 липня 2019 року №14 ГУ ДПС є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Волинській області.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою, фізична особа-підприємець Садовий В.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, як такий, що пропущений з поважних причин, скасувати ухвалу господарського суду Волинської області від 18 жовтня 2019 року у справі №5004/1113/12 у частині заміни кредитора (пункти 7 і 8 резолютивної частини ухвали) та відмовити ГУ ДПС у Волинській області у задоволенні клопотання від 17 жовтня 2019 року №536/03-20-08-03-10 про заміну кредитора у справі №5004/1113/12.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянт зазначає, що протягом усього часу провадження по справі №5004/1113/12 заміна кредитора (фіскального органу) жодного разу не проводилася. Жоден діючий фіскальний орган відповідного клопотання до суду не подавав, а їх було три: Луцька ОДПІ ГУ Міндоходів у Волинській області, код ЄДРПОУ 38740938; Луцька ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, код ЄДРПОУ 39497665; ГУ ДФС у Волинській області, код ЄДРПОУ 39400859. Головне управління Державної фіскальної служби у Волинській області, код ЄДРПОУ 39400859 як на момент постановлення оскаржуваної ухвали, так і на момент подання апеляційної скарги не ліквідоване. Таким чином, висновок господарського суду Волинської області про те, що Головне управління ДПС у Волинській області, код ЄДРПОУ 43143484 є правонаступником Головного управління ДФС у Волинській області, код ЄДРПОУ 39400859 є передчасним.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25 листопада 2019 року у справі №5004/1113/12 поновлено фізичній особі-підприємцю Садовому В.І. строк на апеляційне оскарження ухвали господарського суду Волинської області від 18 жовтня 2019 року у справі №5004/1113/12, відкрито апеляційне провадження та призначено розгляд апеляційної скарги на 10 грудня 2019 року об 10:30 год.

Від Головного управління ДПС у Волинській області надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого останнє вважає оскаржувану ухвалу в частині заміни кредитора у справі законною та обґрунтованою, прийнятою у повній відповідності до норм матеріального та процесуального права, відтак в задоволенні апеляційної скарги просить відмовити, а судове рішення у справі залишити без змін.

Безпосередньо в судовому засіданні представник апелянта повністю підтримала вимоги і доводи викладені в апеляційній скарзі.

Представники інших учасників провадження у справі про банкрутство в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами, відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

У відповідності до вимог частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Тобто, суд апеляційної інстанції в межах своїх повноважень переглядає в апеляційному порядку законність винесення судових актів, прийнятих місцевими господарськими судами.

Ухвала господарського суду Волинської області від 18 жовтня 2019 року у справі №5004/1113/12 переглядається в оскаржуваній частині.

Колегія суддів, заслухавши пояснення представника апелянта, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, ухвалу місцевого господарського суду в оскаржувані частині - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

В провадженні господарського суду Волинської області знаходиться справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Доброслав - Луцьк".

18 жовтня 2019 року до місцевого господарського суду від Головного управління ДПС у Волинській області надійшло клопотання №536/03-20-08-03-10 від 17 жовтня 2019 року про заміну кредитора у справі, а саме Луцьку ОДПІ на Головне управління ДПС у Волинській області.

Ухвалою господарського суду Волинської області від 18 жовтня 2019 року у справі №5004/1113/12, серед іншого, задоволено клопотання ГУ ДПС у Волинській області від 17 жовтня 2019 року №536/03-20-08-03-10 про заміну кредитора у справі. Замінено кредитора у справі №5004/1113/12 про банкрутство ТОВ "Доброслав-Луцьк", а саме Луцьку ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області на її правонаступника - Головне управління ДФС у Волинській області та Головне управління ДФС у Волинській області на її правонаступника - Головне управління ДПС у Волинській області.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що згідно з положенням про Головне управління ДПС у Волинській області, що затверджено Наказом ДПС України від 12 липня 2019 року №14 ГУ ДПС є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Волинській області.

Колегія суддів погоджується із висновками господарського суду Волинської області з огляду на наступне.

Наказом Державної фіскальної служби України №279 від 10 травня 2018 року "Про реорганізацію територіальних органів ДФС у Волинській області" реогрганізовано Володимир-Волинську ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, Ковельську ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області, Луцьку ОДПІ ГУ ДФС у Волинській області шляхом їх приєднання як структурних підрозділів до Головного управління ДФС у Волинській області.

Постановою Кабінету Міністрів України №537 від 19 червня 2019 року "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 1. Реорганізовано деякі територіальні органи Державної фіскальної служби шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної податкової служби за переліком згідно з додатком 2. Визначено територіальні органи Державної податкової служби правонаступниками майна, прав та обов`язків територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються згідно з пунктом 2 цієї постанови, у відповідних сферах діяльності.

Згідно з Додатком 1 до постанови Кабінету Міністрів України №537 від 19 червня 2019 року визначено перелік територіальних органів Державної податкової служби, що утворюються, зокрема, Головне управління ДПС у Волинській області.

Згідно з Додаток 2 до постанови Кабінету Міністрів України №537 від 19 червня 2019 року визначено перелік територіальних органів Державної фіскальної служби, що реорганізуються, зокрема, Головне управління ДФС у Волинській області реорганізовується та приєднується до Головного управління ДПС у Волинській області.

Наказом ДПС України №14 від 12 липня 2019 року "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС" затверджено Положення про Головне управління ДПС у Волинській області.

Наказом Головного управління ДПС у Волинській області №10 від 29 серпня 2019 року "Про початок діяльності Головного управління ДПС у Волинській області" розпочато виконання Головним управлінням ДПС у Волинські області функції і повноважень Головного управління ДФС у Волинській області, що припиняється.

Згідно з Положенням про Головне управління ДПС у Волинській області, що затверджено Наказом ДПС України №14 від 12 липня 2019 року ГУ ДПС є правонаступником усіх прав та обов`язків Головного управління ДФС у Волинській області.

Відповідно до статті 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку правонаступник замінив. Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.

Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав і обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Процесуальне правонаступництво випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони матеріального правовідношення її правонаступником) і відображає зв`язок матеріального і процесуального права.

Здійснення правонаступництва є результатом наявності визначеного юридичного складу, тобто сукупності юридичних фактів, необхідних і достатніх для того, щоб отримати відповідний ефект - наступництво в правах та обов`язках. У кожному конкретному випадку для вирішення питань можливості правонаступництва суду слід аналізувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.

Згідно зі статтею 106 Цивільного кодексу України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.

У частині 2 статті 107 Цивільного кодексу України унормовано, що в разі реорганізації юридичної особи шляхом приєднання складається передавальний акт, який має містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов`язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 березня 2018 року у справі №910/23312/14).

Аналогічні дії зі складання передавального акту з огляду на зміст статті 107 Цивільного кодексу України підлягають вчиненню у разі реорганізації юридичної особи шляхом злиття, перетворення.

Більше того, у вирішенні питань, пов`язаних з таким правонаступництвом, судам необхідно здійснювати аналіз доказів переходу відповідних прав і обов`язків (висновок про застосування норм права, який викладений в постанові Верховного Суду від 31 травня 2018 року у справі №910/1879/17).

Під час реорганізації юридичної особи, передання майна, прав та обов`язків від правопопередника до правонаступника здійснюється на підставі передавального акта, в якому має бути чітко зазначено про суть та обсяг прав і обов`язків, що передаються. Разом з тим момент переходу прав і обов`язків до правонаступника визначається днем підписання передавального акта, і тому може не співпадати у часі з моментом здійснення реорганізації підприємства, тобто включенням запису про припинення юридичної особи до державного реєстру.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1, 5 статті 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" міністерства та інші центральні органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються та ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України. Міністерство, інший центральний орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно із частиною 8 статті 5 Закону України "Про центральні органи виконавчої влади" актом Кабінету Міністрів України про ліквідацію міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади визначається орган виконавчої влади, якому передаються повноваження та функції міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, що ліквідується.

Механізм здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією центральних органів виконавчої влади та їхніх територіальних органів визначений Порядком здійснення заходів, пов`язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1074 від 20 жовтня 2011 року.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1074 від 20 жовтня 2011 року органи виконавчої влади утворюються, реорганізуються або ліквідуються Кабінетом Міністрів України за поданням Прем`єр-міністра України.

За змістом пунктів 4, 5 Порядку №1074 від 20 жовтня 2011 ркоу орган виконавчої влади утворюється шляхом утворення нового органу виконавчої влади або в результаті реорганізації (злиття, поділу, перетворення) одного чи кількох органів виконавчої влади. Орган виконавчої влади припиняється шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Згідно з пунктом 6 Порядку №1074 від 20 жовтня 2011 року права та обов`язки органів виконавчої влади переходять, зокрема, у разі злиття органів виконавчої влади - до органу виконавчої влади, утвореного внаслідок такого злиття; у разі приєднання одного або кількох органів виконавчої влади до іншого органу виконавчої влади - до органу виконавчої влади, до якого приєднано один або кілька органів виконавчої влади; у разі перетворення органу виконавчої влади - до утвореного органу виконавчої влади.

Відповідно до пунктів 7 Порядку №1074 від 20 жовтня 2011 року майнові права та обов`язки органів виконавчої влади у разі їх злиття, приєднання або перетворення переходять правонаступникові на підставі передавального акта, а у разі їх поділу - згідно з розподільчим балансом. Кабінет Міністрів України приймає рішення щодо подальшого використання нерухомого майна органу виконавчої влади, що ліквідується, та визначає суб`єкта управління підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління такого органу.

За змістом частини 5 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Згідно із пунктом 14 частини 3 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться, зокрема, такі відомості щодо юридичної особи: дані про юридичних осіб, правонаступником яких є зареєстрована юридична особа та дані про юридичних осіб - правонаступників.

Відповідно до частини 7 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" у разі приєднання юридичних осіб здійснюється державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті приєднання, та державна реєстрація змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються. Приєднання вважається завершеним з дати державної реєстрації змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва юридичної особи, до якої приєднуються (аналогічних висновків щодо моменту завершення приєднання юридичної особи дотримується Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постанові від 15 березня 2018 року у справі №903/376/17).

Системний аналіз наведеного вище у свої сукупності свідчить, що інститут правонаступництва органів державної влади відрізняється від інституту правонаступництва суб`єктів приватного права, оскільки є більш ширшим за змістом.

У випадку публічного правонаступництва перехід таких прав та обов`язків оформлюється нормативним актом, тоді як правонаступництво в майнових приватних правовідносинах здійснюється на підставі передавального акту (частина 2 статті 107 ЦК України, пункт 7 Порядку №1074 від 20 жовтня 2011 року). При цьому юридична особа є припиненою з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Враховуючи викладене, безпідставними є доводи апелянта, заміна кредитора здійснена місцевим господарським судом не суперечить нормам як матеріального так і процесуального права.

За таких обставин підстав для зміни, скасування ухвали місцевого господарського суду в оскаржуваній частині не вбачається.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Садового Віталія Ігоровича на ухвалу господарського суду Волинської області від 18 жовтня 2019 року у справі №5004/1113/12 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Волинської області від 18 жовтня 2019 року у справі №5004/1113/12 в оскаржуваній частині (пункт 7, 8) залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Справу №5004/1113/12 повернути до господарського суду Волинської області.

Повний текст постанови складений "11" грудня 2019 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Тимошенко О.М.