Постанова

від 09.12.2019 по справі 917/966/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2019 р. Справа № 917/966/15

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Геза Т.Д.

за участю секретаря судового засідання Голозубової О.І.

та за участю:

від заявника апеляційної скарги Головного управління ДФС Полтавської області - Момот Н.В.(довіреність 525/16-31-10-21 від 02.09.2019);

від учасника провадження у справі арбітражного керуючого Мішина С.І. - особисто,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області (вх. №2413 П/2) на ухвалу, постановлену Господарським судом Полтавської області у складі судді Іванко Л.А. 02.07.2019 о 10 годині 55 хвилин (дата складення повного тексту 08.07.2019) у справі № 917/966/15

за заявою Миргородської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС Полтавської області (ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.07.2019 замінено на її правонаступника Головне управління Державної фіскальної служби у Полтавській області (код 39461639 місцезнаходження 36014, Полтавська обл., місто Полтава, вул. Європейська, будинок 4)

до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" (код 01431676 місцезнаходження 7600, Полтавська обл., місто Миргород, вул. Нафтовиків, будинок 1)

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 07.09.2015 року порушено провадження у справі про банкрутство ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка", введено процедуру розпорядження майном боржника та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Мішина С.І. (а.с. 122-125 т. 2)

Ухвалено встановити грошову винагороду арбітражному керуючому Мішину С.І. за виконання повноважень розпорядника майна ДП НАК "Надра України" "Миргороднафторозвідка" в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

З метою виявлення усіх кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника - ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка", 09.09.2015 було офіційно оприлюднене оголошення про порушення справи про банкрутство на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 17.11.2015 (т. 4 а.с. 158-161) визнано грошові вимоги:

- Державного підприємства "Полтавське управління геофізичних робіт" - 73157,22 грн. (вимоги четвертої черги), 2436,00 грн. судового збору (вимоги першої черги);

- Управління Пенсійного фонду України в м. Миргороді та Миргородському районі Полтавської області в розмірі 2436,00 грн. судового збору (вимоги першої черги), 121106,70 грн. (вимоги другої черги), 1263038,27 грн. (вимоги третьої черги), 5997,67 грн. (вимоги шостої черги);

- Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз" в розмірі 2436,00 грн. судового збору (вимоги першої черги), 1053,47 грн. (вимоги четвертої черги);

- Полтавського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в м. Полтава в розмірі 2436,00 грн. судового збору (вимоги першої черги), 2472,16 грн. (вимоги другої черги), 1804,88 грн. (вимоги шостої черги);

- Публічного акціонерного товариства "НАК "Надра України" м. Київ в розмірі 2436,00 грн. судового збору (вимоги першої черги), 673 993,46 грн. (вимоги четвертої черги);

- Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області в розмірі 984299,27 грн. (вимоги другої черги), 2054400,87 грн. (вимоги третьої черги), 127139,48 грн. (вимоги шостої черги);

- заборгованість щодо виплати заробітної плати в розмірі 3189697,55 грн. (вимоги першої черги);

- заборгованість щодо виплати аліментів в розмірі 87489,31 грн. (вимоги першої черги);

Затверджено реєстр вимог кредиторів ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" у вищезазначених судом розмірах.

Ухвалено розпоряднику майна - протягом десяти днів після винесення ухвали за результатами попереднього засідання господарського суду скликати збори кредиторів та організувати їх проведення. Протокол засідання надати суду.

15.12.2015 розпорядником майна скликані та проведені збори кредиторів ДП НАК "Надра України", на яких, крім іншого, обрано комітет кредиторів у складі: УПФ в м. Миргород та Миргородському районі Полтавської області; Миргородська об`єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Полтавській області, ПАТ НАК "Надра України" (протокол №1 від 15.12.2015 т. 8 а.с. 24-26).

Ухвалою господарського суду від 26.01.2017 року відповідно до п.5 абз.2 ч.3 ст.114 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон) усунуто Мішина Сергія Ігоровича від виконання повноважень розпорядника майна Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка", м. Миргород у зв`язку з припиненням останнім діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Постановою Господарського суду Полтавської області № 917/966/15 від 27.06.2017 року Дочірнє підприємство Національної акціонерної компанії "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" призначено арбітражного керуючого Авраменка І.М. з наданням йому повноважень відповідно до вимог вищевказаного Закону. (т. 15 а.с. 145-148)

В ході провадження у справі про банкрутство ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка" від арбітражного керуючого Мішина С.І. на адресу суду надійшли наступні клопотання:

- 02-14/1639 від 30.12.2015, в якому з урахуванням доповнень № 02-14/1856 від 28.03.2016 просить суд:

1. встановити грошову винагороду арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Мішину С.І., в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, яка перевищує дві мінімальні заробітні плати, але не більше п`яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень в розмірі 6890,00 ;

2. затвердити звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Мішину С.І. на загальну суму 46977,27 грн;

3. сплату грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснити за рахунок ініціюючого кредитора Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області (а.с. 100 -102 т. 8 та доповнення т. 9 а.с. 204-205);

- 02-14/1640 від 30.12.2015, в якому просить суд :

1. затвердити витрати, які понесені у зв`язку з виконанням повноважень розпорядника майна на загальну суму 31816,49 грн. (а.с. 107-108 т. 8)

- 02-14/1750 від 25.02.2016, в якому просить суд затвердити витрати, які понесені у зв`язку з виконанням повноважень розпорядника майна за січень - лютий 2016 на загальну суму 6741,93 грн. (т. 10 а.с. 32-33).

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 02.07.2019 відмовлено в задоволенні клопотання про встановлення арбітражному керуючому Мішину С.І. грошової винагороди в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника за останні 12 місяців до порушення провадження у справі про банкрутство в розмірі 6890 грн. за кожен місяць виконання повноважень розпорядника майна.

Затверджено звіт про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражному керуючому Мішину С.І. на загальну суму 18790,91 грн. за період з 07.09.2015 року по 31.03.2016 року.

Стягнуто з ініціюючого кредитора - Миргородської ОДПІ ГУДФС у Полтавській області на користь арбітражного керуючого Мішина Сергія Ігоровича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , рахунок НОМЕР_2 в АТ КБ "Приватбанк", Київ, ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299) суму не виплаченої грошової винагороди в розмірі 18790,91 грн.

Затверджено витрати арбітражного керуючого Мішина С.І. за час виконання ним повноважень розпорядника майна ДП НАК "Надра України" Миргороднафтогазрозвідка" на загальну суму 38558,42 грн. (т. 26 а.с. 10-14)

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 10.07.2019 заяву Державної фіскальної служби у Полтавській області про заміну кредитора правонаступником задоволено. Замінено кредитора у справі № 917/966/15 - Миргородську ОДПІ її правонаступником - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Полтавській області. (т. 26 а.с. 26-27)

До Східного апеляційного господарського суду від ГУ ДФС у Полтавській області надійшла апеляційна скарга, в якій він просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.07.2019 по справі № 917/966/15 в частині затвердження звіту про нарахування та виплату грошової винагороди та стягнення з ініціюючого кредитора на користь арбітражного керуючого Мішина С.І. на загальну суму 18790,91 грн. Просить розглядати справу за участю представника ГУ ДФС у Полтавській області. ( т. 26 а.с. 42-44)

Автоматизованою системою розподілу справ (скарг) між суддями визначено наступний склад суду для розгляду даної справи: головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В. (витяг з протоколу 02.08.2019).

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Полтавській області на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.07.2019 у справі № 917/966/15 та призначено справу до розгляду в судовому засіданні 07.10.2019 о 10-00 годині.

13.09.2019 до Східного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Мішина С.І. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він наводить заперечення щодо вимог та доводів апелянта і обґрунтування своєї позиції у справі. Просить відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду.

07.10.2019 у судовому засіданні було відкладено розгляд апеляційної скарги до 23.10.2019.

У зв`язку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О. на підставі розпорядження керівника апарату Східного апеляційного господарського суду автоматизованою системою розподілу справ (скарг) між суддями визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи : головуючий суддя Шутенко І.А., суддя Білоусова Я.О., суддя Геза Т.Д. (витяг з протоколу 22.10.2019).

У розгляді справи оголошено перерву до 09.12.2019.

До судового засідання прибули: представник заявника апеляційної скарги та учасник провадження арбітражний керуючий Мішин С.І. Сторони та інші учасники провадження у справі до судового засідання уповноважених представників не направили, про час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

В судовому засіданні представник заявника апеляційної скарги підтримав її вимоги в повному обсязі та просить задовольнити скаргу.

Арбітражний керуючий Мішин С.І. просить відмовити у задоволенні скарги та залишити без змін оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення скарги, зважаючи на наступне.

Як вбачається з апеляційної скарги, апелянтом оскаржується ухвала Господарського суду Полтавської області від 02.07.2019 лише в частині стягнення з ініціюючого кредитора Миргородської ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на користь арбітражного керуючого Мішина С.І. суми невиплаченої грошової винагороди за виконання обов`язків розпорядника майна у сумі 18790,91 грн.

Доводами апеляційної скарги є

- 15.12.2015 на засіданні комітету кредиторів ДП НАК "Надра України" "Миргороднафтогазрозвідка", а також на засіданні комітету 23.02.2016 питання про виплату грошової винагороди було винесене розпорядником майна на розгляд комітету, однак комітетом прийнято рішення не затверджувати основну грошову винагороду та не встановлювати розмір грошової винагороди;

- фонд авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого не створювався;

- Миргородська ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області є бюджетною установою, в якій відсутні кошторисні призначення для виплат грошової винагороди розпоряднику майна/ ліквідатору;

- у випадку коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних в результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватися за рахунок коштів кредиторів, виходячи із принципу пропорційності їх грошовим вимогам.

Розглянувши зазначені вище доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд зазначає про наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, встановлено та зазначено вище, ухвалою місцевого господарського суду від 07.09.2015, крім іншого, встановлено грошову винагороду арбітражному керуючому Мішину С.І. за виконання повноважень розпорядника майна ДП НАК "Надра України" "Миргороднафторозвідка" в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Ухвалено, що сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

15.12.2015 розпорядник майна звітував перед комітетом кредиторів (протокол № 1) та надав звіт про нараховану, але не виплачену, грошову винагороду в розмірі двох мінімальних заробітних плат. Представники ініціюючого кредитора (ОДПІ) висловили свою думку щодо не затвердження основної винагороди. Така позиція обґрунтована кредитором тим, що ОДПІ є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якого здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань. Кошторисом ДПІ на 2015 рік фінансування грошової винагороди розпоряднику майна не передбачено. (т. 8 а.с. 28-33).

Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди розпоряднику майна Мішину С.І. за період з 07.09.2015 по 31.03.2016 наявний в матеріалах справи (т. 9 а.с. 206) та поданий відповідно до положень Закону про банкрутство до місцевого господарського суду 29.03.2016.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон про банкрутство).

Згідно із ч. 1 ст. 9 Закону про банкрутство, справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Приписами ст. 1 Закону про банкрутство передбачено, що арбітражний керуючий - це фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України.

Відповідно до ст. 22 Закону про банкрутство під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, проведення аналізу його фінансового становища, а також визначення наступної оптимальної процедури (санації, мирової угоди чи ліквідації) для задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів.

Розпорядник майна - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду забезпечує здійснення процедури розпорядження майном. Про призначення розпорядника майна виноситься ухвала. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком на сто п`ятнадцять календарних днів і може бути продовжена господарським судом за вмотивованим клопотанням розпорядника майна, комітету кредиторів або боржника не більше ніж на два місяці.

Повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна припиняються з дня затвердження господарським судом мирової угоди чи призначення керуючого санацією або призначення ліквідатора.

Таким чином, вищенаведені положення законодавства містять певний перелік правових підстав з яким закон пов`язує момент припинення повноважень арбітражного керуючого, як розпорядника майна.

Приписами ч. 1 ст. 98 Закону про банкрутство передбачено, що арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) користується усіма правами розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим Законом.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями ст. 115 Закону про банкрутство.

Так, згідно ч. 1 ст. 115 Закону про банкрутство, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

За приписами ч. 3 ст. 115 Закону про банкрутство, грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора складається з основної та додаткової грошових винагород. Основна грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора визначається в розмірі двох середньомісячних заробітних плат керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до введення господарським судом процедури санації боржника або відкриття процедури ліквідації банкрута за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень керуючого санацією або ліквідатора. Розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень керуючого санацією, ліквідатора не може перевищувати десяти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги основної грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень керуючого санацією, ліквідатора.

Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 115 Закону про банкрутство, витрати арбітражного керуючого, пов`язані з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, відшкодовуються в порядку, передбаченому цим Законом, крім витрат на страхування його відповідальності за заподіяння шкоди внаслідок неумисних дій або помилки під час виконання повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора, а також витрат, здійснення яких безпосередньо не пов`язане з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство, і витрат, пов`язаних з виконанням таких повноважень у частині, в якій зазначені витрати, що перевищують регульовані державою ціни (тарифи) на відповідні товари, роботи, послуги чи ринкові ціни на день здійснення відповідних витрат або замовлення (придбання) товарів, робіт, послуг; сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Частиною 7 ст. 115 Закону про банкрутство, передбачено, що розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника. Керуючий санацією не рідше одного разу на три місяці, а ліквідатор - щомісяця звітують перед комітетом кредиторів про нарахування та виплату основної та додаткової грошових винагород арбітражного керуючого, здійснення та відшкодування витрат. Звіт арбітражного керуючого про нарахування і виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат доводиться кредиторам до відома та повинен бути схвалений або погоджений комітетом кредиторів. Звіт про нарахування та виплату грошової винагороди, здійснення та відшкодування витрат за підсумками процедур розпорядження майном, санації, ліквідації подається арбітражним керуючим до господарського суду за п`ять днів до закінчення відповідної процедури, розглядається судом та затверджується ухвалою, що може бути оскаржена у встановленому порядку.

Апеляційний господарський суд звертає увагу, що судовим рішенням, яке набрало законної сили встановлено розмір грошової винагороди арбітражному керуючому за виконання обов`язків розпорядника майна та порядок її виплати шляхом її авансування заявником у розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Відповідно до абз.6 ст. 43 Конституції України, право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

З наведеного слідує, що надання послуг арбітражного керуючого, як суб`єкта незалежної професійної діяльності, відбувається на платній основі. Підстав для безоплатного здійснення функцій розпорядника майна Закон не визначає.

Колегією суддів апеляційної інстанції перевірено наданий арбітражним керуючим розрахунок оплати послуг та встановлено, що він є обґрунтованим, арифметично правильним та таким, що здійснений арбітражним керуючим Мішиним С.І. відповідно до приписів ч. 2 ст. 115 Закону про банкрутство та ухвали Господарського суду Полтавської області від 07.09.2015.

Арбітражний керуючий Мішин С.І. регулярно звітував перед комітетом кредиторів щодо виконаної ним роботи, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується апелянтом. На засідання комітету кредиторів також розпорядником майна виносилось питання щодо затвердження нарахованої але не виплаченої грошової винагороди.

Колегія суддів вважає, що викладені в апеляційній скарзі аргументи скаржника не можуть бути підставою для скасування судового рішення місцевого суду згідно ст. 277 ГПК України, оскільки вони суперечать дійсним обставинам справи та приписам чинного законодавства, враховуючи наступне.

Відносно доводів апелянта про те, що оплата послуг розпорядника майна повинна здійснюватися за рахунок коштів, одержаних в результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу його майна (майнових прав), або із фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок сплати грошової винагороди арбітражного керуючого під час виконання повноважень у справі про банкрутство визначено положеннями ст. 115 Закону про банкрутство, за приписами ч. 5 якої сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство здійснюються за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Поряд з цим, кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Саме в такому випадку питання щодо формування фонду та порядку використання його коштів мають вирішуватись комітетом кредиторів; а відповідні рішення комітету кредиторів повинні затверджуватись ухвалою господарського суду.

Матеріали справи не містять доказів створення ініціюючим кредитором фонду для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого; матеріалами справи підтверджується відсутність майна у боржника, за рахунок якого можлива б була сплата грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого у зв`язку з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство; докази здійснення господарської діяльності боржника у справі відсутні.

Отже, ініціюючим кредитором не виконано приписи ухвали Господарського суду від 07.09.2015 щодо створення відповідного фонду та авансування ініціюючим кредитором (заявником) розміру грошової винагороди розпоряднику майна.

Відповідно до ч. 2 ст. 115 Закону про банкрутство, грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п`яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень.

Право вимоги грошової винагороди виникає в арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна боржника.

Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) у розмірі, зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Отже, у випадку, коли оплата послуг арбітражного керуючого здійснюється не за рахунок коштів, одержаних від продажу майна боржника, чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника, то така оплата повинна здійснюватись за рахунок коштів кредиторів.

Така правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 01.08.2018 у справі №912/1783/16.

При цьому, відмова від авансування, відсутність майна у боржника або ж відсутність інших джерел для покриття витрат на виплату винагороди арбітражному керуючому можна розцінювати як примушування до безоплатної праці, що забороняється та прирівнюється до рабства в контексті ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та інших міжнародних актів (зокрема, Конвенції 1926 про заборону рабства, Конвенції Міжнародної організації праці про примусову чи обов`язкову працю 1930 ратифіковану Україною 10.08.1956, Конвенції Міжнародної організації праці №105 про скасування примусової праці 1957 ратифіковану Україною 05.10.2000), резолюції Економічної і Соціальної Ради ООН (ЕКОСОС) 1996 тощо) та суперечить ст. 43 Конституції України.

Стосовно доводів заявника апеляційної скарги про те, що виплата грошової винагороди розпоряднику майна за виконання ним своїх повноважень повинна розподілятися між всіма кредиторами пропорційно заявленим вимогам апеляційний господарський суд зазначає про таке.

Як встановлено та зазначено вище, ухвалою господарського суду від 07.09.2015 визначено, крім іншого, що оплата грошової винагороди розпоряднику майна здійснюється шляхом її авансування заявником.

Ініціюючий кредитор входив до складу створеного комітету кредиторів. На засіданні комітету кредиторів ініціюючим кредитором, з урахуванням його обізнаності щодо чинної ухвали місцевого господарського суду про порядок оплати винагороди розпоряднику майна, не було поставлено питання щодо зміни порядку сплати такої винагороди та розподілу цієї винагороди між кредиторами. Фонд авансування такої винагороди кредиторами не створювався.

Отже, ініціюючий кредитор, який обізнаний щодо визначення судом порядку сплати грошової винагороди розпоряднику майна, перед комітетом кредиторів відповідне питання щодо зміни такого порядку не порушував, ухвалу суду, якою такий порядок визначений не оскаржував. Тобто ініціюючий кредитор (апелянт) не ставив питання про зміну такого порядку ані перед комітетом кредиторів, ані перед судом щодо зміни такого порядку.

На засіданні комітету кредиторів під час розгляду питання про виплату грошової винагороди, яке поставлено розпорядником майна, були присутні представники ініціюючого кредитора, які заперечували проти затвердження таких витрат та їх здійснення виключно з підстав відсутності у ініціюючого кредитора коштів , оскільки він є установою, що фінансується з державного бюджету.

Інших доводів апеляційна скарга не містить, наведені у скарзі доводи, розглянуті апеляційним господарським судом, визнані необґрунтованими та такими, що не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.

Зважаючи на наведене, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала Господарського суду Полтавської області законна, обґрунтована, постановлена при належному, повному та об`єктивному дослідженні обставин справи та вірному застосуванні норм матеріального і процесуального права та узгоджується з практикою Верховного Суду з аналогічних правовідносин; доводи апеляційної скарги не знайшли підтвердження в матеріалах справи, тому її вимоги залишаються без задоволення, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду - без змін.

Враховуючи те, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги витрати апелянта у вигляді сплаченого судового збору за звернення з апеляційною скаргою покладаються на апелянта відповідно до положень статті 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 129, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 281, 282 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 02.07.2019 у справі № 917/966/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження постанови апеляційного господарського суду передбачені статтями 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 11.12.2019

Головуючий суддя І.А. Шутенко

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Т.Д. Геза