Рішення

від 26.11.2019 по справі 914/991/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2019 справа № 914/991/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., при секретарі судового засідання Юрків М.Г., розглянув матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС , м.Київ

до відповідача Комунального підприємства Комбінат міського господарства , Львівська обл., м.Дрогобич

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , Львівська обл., Турківський район, с.Хащів та Малого колективного підприємства Транс-Екіпаж , Львівська обл., Дрогобицький район, с.Залокоть

про стягнення 112364,26 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Рісний М.Б.;

від третіх осіб: не з`явилися

Обставини розгляду справи.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування (після зміни найменування - Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС ) до Комунального підприємства Комбінат міського господарства про стягнення 112364,26 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Ухвалою суду від 27.05.2019 р. відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання у справі призначено на 19.06.2019 р.

Ухвалою суду від 19.06.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 19.06.2019 р., розгляд справи відкладено на 17.07.2019 р.

Ухвалою суду від 17.07.2019 р. суд перейшов від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та розпочав розгляд справи зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у справі призначив на 13.08.2019 р., відклав вирішення клопотань сторін про залучення третьої особи.

Ухвалою суду від 13.08.2019 р. відкладено підготовче засідання на 16.09.2019 р.; відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду; задоволено клопотання сторін про залучення ОСОБА_1 до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; задоволено клопотання відповідача про залучення Малого колективного підприємства Транс-Екіпаж до участі у справі як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача; залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_1 та Мале колективне підприємство Транс-Екіпаж .

Ухвалою суду від 16.09.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 16.09.2019 р., продовжено строк підготовчого провадження, відкладено підготовче засідання на 02.10.2019 р.

Ухвалою суду від 02.10.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 02.10.2019 р., відкладено підготовче засідання на 16.10.2019 р.

Ухвалою суду від 16.10.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 16.10.2019 р., закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 11.11.2019 р.

В судове засідання 11.11.2019 р. з`явились представники відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, які виступили з вступним словом та надали усні пояснення.

Крім цього, представник третьої особи заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи з метою ознайомлення з матеріалами справи.

Ухвалою суду від 11.11.2019 р., занесеною до протоколу судового засідання від 11.11.2019 р., судове засідання з розгляду справи по суті відкладено на 26.11.2019 р.

В судове засідання 26.11.2019 р. з`явився представник відповідача.

Через канцелярію суду надійшло клопотання (вх.№49139/19 від 25.11.2019 р.), в якому позивач просив розгляд справи проводити за відсутності його представника та зазначив, що підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, вимог ухвал суду не виконали, причин неявки не повідомили, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

В матеріалах справи наявні рекомендовані поштові відправлення третій особі - ОСОБА_1 ухвали про залучення третьої особи від 13.08.2019 р., ухвали про виклик в судове засідання від 16.09.2019 р. та ухвали про виклик в судове засідання від 02.10.2019 р., які були повернені підприємством поштового зв`язку з зазначенням того, що причиною повернення є закінчення терміну зберігання.

Ухвали надсилались судом на адресу, зазначену відповідачем в клопотанні про залучення третьої особи як останнє відоме місце проживання особи: АДРЕСА_1 .

Разом з тим, в матеріалах справи міститься повідомлення про вручення третій особі - ОСОБА_1 ухвали про виклик в судове засідання від 16.09.2019 р. Дане поштове відправлення було надіслано на адресу, що зазначена в доданій позивачем до позовної заяви постанові Дрогобицького міськрайонного суду від 10.07.2017 р. як місце проживання особи: АДРЕСА_2 .

Факт належного повідомлення третьої особи - МПП Транс-Екіпаж підтверджується протоколом судового засідання від 11.11.2019 р., з якого вбачається присутність представника третьої особи в судовому засіданні, та відміткою представника на відповідному бланку про відкладення розгляду справи по суті на 26.11.2019 р.

В судовому засіданні 26.11.2019 р. суд продовжив розгляд справи по суті, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, безпосередньо дослідив докази та заслухав пояснення відповідача з приводу доказів, після чого перейшов до проведення судових дебатів. В ході проголошення заключного слова відповідач заперечив проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні.

Після судових дебатів, проаналізувавши зібрані у справі докази та у зв`язку із відсутністю підстав для відкладення розгляду справи, суд дійшов висновку про необхідність прийняття рішення у справі та вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

В судовому засіданні 26.11.2019 р. після повернення з нарадчої кімнати судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору та правова позиція учасників справи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в дорожньо-транспортній пригоді, спричиненій з вини працівника відповідача, було пошкоджено автомобіль, страховиком якого є позивач. Внаслідок страхового випадку позивач сплатив за відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля 222364,26 грн страхового відшкодування. В подальшому позивач звернувся до страховика, в якого була застрахована цивільно-правова відповідальність винуватця ДТП, та отримав від нього відшкодування в розмірі ліміту відповідальності за відповідним полісом - 100000 грн. Через недостатність страхової виплати для повного відшкодування завданої шкоди позивач з метою досудового врегулювання спору звертався до відповідача з претензією та отримав, за твердженням позивача, часткове задоволення своїх вимог в сумі 10000 грн. У зв`язку з необхідністю відшкодування завданих збитків в повному обсязі позивач просив суд стягнути з відповідача решту 112364,26 грн шкоди, заподіяної внаслідок ДТП.

Заперечуючи проти позову, відповідач зазначив, що позивач неправомірно перерахував на ім`я ФО-П Хомина Роберта Ярославовича 222364,26 грн за відновлюваний ремонт пошкодженого транспортного засобу, оскільки згідно договору добровільного страхування наземного транспорту, укладеного власником автомобіля з позивачем, ремонт транспортного засобу могла здійснювати лише авторизована станція технічного обслуговування, а позивачем не представлено жодних доказів на підтвердження того, що ФО-П Хомин Р.Я. належить до числа таких авторизованих СТО та має відповідні повноваження на проведення ремонтних робіт транспортного засобу, застрахованого у позивача, та відповідні угоди з дилером автомобілів. Окрім того, відповідач звернув увагу суду на те, що позивач не надав і доказів фактичного проведення відновлювального ремонту автомобіля вказаним суб`єктом.

Також відповідач заперечує те, що особа, винна у вчиненні ДТП, працювала на підприємстві відповідача та вказує на те, що згідно постанови Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області винуватець вчинення ДТП працює на посаді водія у КМГ Дрогобич , а не на Комунальному підприємстві Комбінат міського господарства , яке є відповідачем у справі.

Під час судових засідань у справі представник відповідача не визнавав і те, що автомобіль, яким керував водій, винний у вчиненні ДТП, перебуває у користуванні та застрахований відповідачем, як і те, що відповідач перерахував на користь позивача 10000 грн часткового відшкодування завданих збитків.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Малого колективного підприємства Транс-Екіпаж в судовому засіданні 11.11.2019 р. усно заявив про те, що транспортний засіб, яким керував водій, винний у вчиненні ДТП, перебував у відповідача в користуванні на підставі договору оренди, проте даного договору до матеріалів справи не долучив та в наступне судове засідання 26.11.2019 р. не з`явився.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників справи, повно та об`єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

07.02.2017 р. страхувальник - Товариство з обмеженою відповідальністю Уккан звернулося до Акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування з заявою на страхування, в якій просило страхову компанію укласти договір страхування транспортного засобу на визначених в заяві умовах. До заяви на страхування як її невід`ємну частину додано акт огляду транспортного засобу.

На підставі поданої заяви 07.02.2017 р. страховик - Акціонерне товариство Страхова компанія АХА Страхування , яке в подальшому змінило своє найменування на Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС , (позивач у справі) та Товариство з обмеженою відповідальністю Уккан (страхувальник, вигодонабувач) відповідно до Правил №003 Добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) уклали договір добровільного страхування наземного транспорту Все включено №36800а7аа.

Відповідно до розділу 4 договору, предметом договору є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом (надалі - ТЗ) та іншим майном, вказаними у розділах 5 та 6 цього договору.

Застрахованим транспортним засобом згідно розділу 5 договору є Mercedes-Benz GL 350 Blue Tec 4M, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова (шасі) НОМЕР_2 , рік випуску 2015, колір білий, об`єм двигуна 3000 см 3 . Власником транспортного засобу є ТзОВ Уккан , особами, допущеними до керування застрахованим ТЗ - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (розділи 7 та 8 договору).

Як передбачено розділом 9 договору, страховими ризиками є викрадення, збитки внаслідок ДТП та збитки внаслідок інших подій.

Розділом 10 договору визначено франшизу (безумовну) за ризиком (застосовується по кожному окремому страховому випадку), яка загалом при збитках внаслідок ДТП становить 0,00% від страхової суми, встановленої на відповідний період дії договору. (п.10.2. договору).

Страховою сумою є 1700000 грн, що є еквівалентом 58211,52 євро за офіційним курсом НБУ на дату, яка передує даті укладення договору (розділ 11 договору).

Відповідно до розділу 15 договору, умовами виплати страхового відшкодування є на базі СТО за вибором страховика .

Згідно з розділом 16 договору, варіантом страхового покриття є Все включено - страховик несе відповідальність згідно з умовами даного договору 24 години на добу, сім днів на тиждень

Розділ 19 договору визначає строк дії договору. Так, датою початку дії договору є 09.02.2017 р., а датою закінчення дії договору - 08.02.2018 р.

Розділ 24 договору містить визначення основних понять та термінів, зокрема: кошторис (розрахунок, калькуляція) збитків - документ, який складається страховиком або уповноваженою ним особою, та містить у собі розрахунок величини збитків в результаті настання страхового випадку; страховий випадок - виникнення пошкоджень ТЗ чи втрата ТЗ внаслідок однієї події, зазначеної у п. 25.2 договору; страховий акт - документ, який складається страховиком у формі, що визначена страховиком, який кваліфікує подію як страховий (нестраховий) випадок, та в якому зафіксований розмір завданих збитків і сума страхового відшкодування.

За умовами цього договору страховик бере на себе зобов`язання компенсувати страхувальнику прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у п. 25.2 цього договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості, а також зобов`язується компенсувати понесені страхувальником додаткові витрати згідно з п.34.1 та п. 34.2 договору в результаті настання страхового випадку (п.25.1. договору).

Відповідно до п.25.2.2. договору, до страхових ризиків відносяться, зокрема і збитки внаслідок ДТП - будь-яке пошкодження або знищення ТЗ, його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок ДТП.

Як передбачено п. 26.1.3. договору, страховик зобов`язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в порядку та в строк згідно з розділом 29 договору.

Пунктами 26.3.9. та 26.3.10. визначено, що страховик має право у разі настання страхової події рекомендувати страхувальнику станцію технічного обслуговування (СТО) для усунення пошкоджень, завданих ТЗ, та складати розрахунок страхового відшкодування на підставі даних цієї СТО; після виплати страхового відшкодування пред`являти право вимоги відшкодування збитків до осіб, що винні в настанні страхового випадку (право регресу).

Розділ 27 договору передбачає дії страхувальника в разі настання страхового випадку (події, що має ознаки страхового випадку): протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту настання події сповістити про це страховика шляхом надання повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку.

Відповідно до п.28.1. договору, для підтвердження настання страхового випадку та визначення розміру завданих збитків страхувальник зобов`язаний надати страховику наступну інформацію та/або документи: повідомлення про подію; заяву на виплату страхового відшкодування за формою, встановленою страховиком. Заява на виплату страхового відшкодування підписується страхувальником під час звернення до страховика (його представника). До заяви на виплату страхового відшкодування додаються такі документи: договір; у разі настання страхової події за ризиком Збитки внаслідок ДТП : копія посвідчення водія, що керував НОМЕР_3 ; копії/фотокопії адміністративних протоколів, складених співробітниками поліції на учасників події; повідомлення про ДТП встановленого зразка ( Європротокол ), виключно у випадках, передбачених п. 28.5.1 договору; документи, що засвідчують особу одержувача страхового відшкодування або підтверджують правонаслідування особи, що звернулася за виплатою страхового відшкодування (довіреність, свідоцтво про право на спадщину тощо); копію та оригінал свідоцтва про реєстрацію ТЗ (інші правовстановлюючі документи на ТЗ за вимогою страховика); документи, які підтверджують понесені страхувальником додаткові витрати згідно з п. 34.1 і п.34.2 договору, а саме: чеки, прибутковий касовий ордер, квитанції, акт виконаних робіт (за наявності).

Згідно з п.28.2. договору, розмір завданих збитків визначається страховиком на підставі: документа, де визначено перелік знищених, пошкоджених або викрадених складових частин чи в цілому об`єкта страхування (дефектної відомості, автотоварознавчої експертизи, акту огляду ТЗ); документа, складеного компетентними органами, про обставини, час, місце страхового випадку із зазначенням знищеного, пошкодженого або викраденого об`єкта страхування чи його частин; документа, що містить розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (кошторис, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза, тощо).

Розділом 29 договору сторони погодили порядок визначення розміру збитку та умови виплати страхового відшкодування.

Так, страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника (його правонаступника, вигодонабувача) на виплату страхового відшкодування і страхового акту, який складається страховиком.

Страхове відшкодування сплачується страхувальнику тільки після того, як повністю будуть встановлені причини та розмір збитку.

При пошкодженні ТЗ внаслідок страхового випадку розмір збитків визначається шляхом складання кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), в який включається вартість запасних частин, деталей, обладнання та матеріалів, що підлягають заміні, без урахування експлуатаційного зносу, а також вартість ремонтних робіт. Кошторис збитків складається страховиком, виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО (згідно з умовами п. 29.13 договору).

При пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої в розділі 10 договору франшизи по відповідному ризику. При цьому розмір збитків визначається з урахуванням наведених нижче і зазначених у розділі 15 договору умов: На базі СТО за вибором страховика - при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО за вибором страховика. При цьому, якщо період часу з 01 січня року випуску ТЗ, вказаного в свідоцтві про реєстрацію НОМЕР_3 (тимчасовому реєстраційному талоні), до дати настання страхового випадку не перевищує 48 (сорок вісім) місяців, то відновлювальний ремонт такого ТЗ здійснюється на базі авторизованої СТО, обраної страховиком. Страховик гарантує якість ремонту на вибраній ним СТО, а саме: зобов`язується за обґрунтованими претензіями страхувальника відшкодувати витрати, пов`язані з усуненням дефектів внаслідок неякісного ремонту, здійсненого в межах суми виплаченого страхового відшкодування.

При пошкодженні ТЗ страхове відшкодування сплачується страхувальнику шляхом перерахування на рахунок СТО, обраної відповідно до п.29.13 договору, згідно з належним чином оформленими документами, наданими відповідними підприємствами, про витрати на компенсацію скоєних збитків (наряд-замова, рахунок, акт виконаних робіт, тощо), якщо інше не погоджено між страховиком та вигодонабувачем. Вказані документи повинні містити повний перелік робіт, їхню вартість, а також вартість запчастин та матеріалів, використаних під час ремонту. При цьому вибір СТО страхувальник зобов`язаний погоджувати зі страховиком (з урахуванням умов п. 29.13 договору).

До страховика, що виплатив страхове відшкодування, переходить в межах виплаченої суми право вимоги, яке страхувальник (або інша особа, що одержала страхове відшкодування) мають до особи, відповідальної за завдані збитки

23.05.2017 р. страховиком було зафіксовано повідомлення про настання події, що має ознаки страхового випадку, та заяву на виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування транспортного засобу, зроблені Товариством з обмеженою відповідальністю Уккан .

Відповідно до вказаного документа, 23.05.2017 р. на вул.Пилипа Орлика у м.Дрогобичі Львівської області відбулася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу, застрахованого у АТ СК АХА Страхування - Mercedes-Benz GL 350 Blue Tec 4M, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керувала ОСОБА_3 (посвідчення водія серії ІНА НОМЕР_4 від 25.12.2002р.) Як зазначено у документі, автобус ВС3098АА самовільно без водія почав рух, зачепив авто таксі ВАЗ НОМЕР_5 , потім ВАЗ НОМЕР_6 , а клієнт почав вивертати кермо, але також відбулося зіткнення. Внаслідок події стались пошкодження правої сторони ТЗ: двері, стійка, повторювач поворотів, заднє ліве колесо, передні праві двері, задні праві двері.

Також в матеріалах справи наявний звіт про результат огляду місця ДТП, складений 23.05.2017 р. аварійним комісаром ОСОБА_8 .

У даному звіті зафіксовані дані про водіїв та транспортні засоби, що були учасниками ДТП, та пошкодження, отримані транспортними засобами. Так, автомобіль Mercedes-Benz GL 350 Blue Tec 4M, державний знак НОМЕР_1 , згідно звіту, отримав пошкодження правої сторони: переднього крила, дублюючого покажчика повороту, передньої дверки та її скла, стійки, задньої дверки, дзеркала заднього виду, а також пошкодження задньої лівої шини і диску та скриті дефекти. У звіті аварійного комісара вказано, що, зі слів учасників, водій БАЗ з необережності залишив автобус, після чого той покотився по спуску донизу, зіткнувшись з автомобілем ВАЗ 21043, після чого продовжував котитись і пошкодив ще два автомобілі: Mercedes, який рухався назустріч під гору, і ВАЗ 21114, який стояв припаркований біля тротуару.

Відповідно до довідки № НОМЕР_7 про дорожньо-транспортну пригоду, складеної Дрогобицьким відділом поліції ГУНП у Львівській області, 23.05.2017 р. о 13:50 год. за місцем: АДРЕСА_3 , сталася дорожньо-транспортна пригода: наїзд на транспортний засіб, що стоїть - у зустрічному русі.

Учасниками ДТП згідно з відомостями, що містяться в довідці, були: автобус BAZ А079 (номерний знак НОМЕР_8 , поліс АК5347960 терміном дії до 23.07.2017 р., виданий ПрАТ СК Провідна ), що отримав пошкодження передньої центральної частини та яким керував водій ОСОБА_1 ; легковий автомобіль VAZ НОМЕР_9 (номерний знак НОМЕР_10 , поліс АК5673185 терміном дії до 25.04.2018 р., виданий ПрАТ СК Уніка ), що отримав пошкодження бокової лівої частини і задньої лівої частини та яким керував водій ОСОБА_9 ; легковий автомобіль ВАЗ 21114-125-51 (номерний знак НОМЕР_5 , поліс АК3609196 терміном дії до 30.03.2018 р., виданий ПрАТ Українська страхова компанія Княжа Вієнна Іншуранс Груп ), що отримав пошкодження передньої центральної частини та яким керував водій ОСОБА_10 ; легковий автомобіль Mercedes-Benz GL 350 CDI 4 Matic, (номерний знак НОМЕР_1 , поліс АК5877798 терміном дії до 08.02.2018 р., виданий АТ СК АХА Страхування ), що отримав пошкодження бокової правої частини та яким керував водій ОСОБА_3 ; пішохід ОСОБА_11

08.06.2017 р. фізична особа-підприємець Хомин Р.Я. склав для одержувача та платника - ТзОВ Уккан рахунок-фактуру №РЯ-0000056 на суму 222364,26 грн без ПДВ на ремонт автомобіля MB GL, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Відповідно до ремонтної калькуляції №1.003.17.0 від 19.06.2017 р., в якій деталізовано перелік і вартість ремонтних робіт та запасних частин, що підлягають заміні, всього вартість ремонту становить 234067,64 грн (загальна сума вартості робіт - 5360 грн, додаткових видатків - 508,42 грн, фарбування - 12176,44 грн, запчастин - 216022,78 грн), вирахування з вартості ремонту становить 11703,38 грн, а загальна сума після вирахування - 222364,26 грн.

Заявою щодо напрямку виплати та/або доплати страхового відшкодування від 22.06.2017 р. ТзОВ Уккан просило АТ СК АХА Страхування здійснити виплату страхового відшкодування за реквізитами одержувача ФО-П Хомина Р.Я.

Страховим актом №АХА2214575 від 23.06.2017 р. страховик прийшов до висновку, що випадок ДТП, яка сталася 23.05.2017 р. в м.Дрогобичі Львівської області за участю застрахованого автомобіля Mercedes-Benz GL 350 Blue Tec 4M, номерний знак НОМЕР_1 , є страховим випадком, а відшкодування в сумі 222364,26 грн підлягає виплаті за наведеними в акті реквізитами ФО-П Хомина Р.Я.

До страхового акту додано розрахунок страхового відшкодування, з якого вбачається, що відшкодування розраховано за формулою: Свр х КП - Ф + Вд - Ввир, де Свр - це вартість відновлюваного ремонту застрахованого обєкта, що становить 222364,26 грн та визначена на підставі рахунку ФО-П Хомина Р.Я. №РЯ-0000056 від 08.06.2017 р.; Кп - коефіцієнт пропорційності, що становить 1,00 та визначений як співвідношення страхової суми (1700000 грн) до дійсної (оціночної) вартості застрахованого обєкта (1700000 грн); Ф - франшиза безумовна, яка згідно договору складає 0,00 грн; Вд - додатково (0,00 грн); Ввир - сума попередніх страхових відшкодувань для вирахування (0,00 грн).

Платіжним дорученням №346118 від 26.06.2017 р. АТ СК АХА Страхування перерахувало на рахунок ФО-П Хомина Р.Я. 222364,26 грн з призначенням платежу страхове відшкодування згідно акту №АХА2214575, ТзОВ Уккан, ІПН 32613404, рах №РЯ-0056 від 08.06.2017 р. без ПДВ .

10.07.2017 р. постановою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у справі №442/4472/17 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито.

В даній постанові зазначено, що ОСОБА_1 працює на посаді водія КМГ Дрогобич та 23.05.2017 р. о 14:00 год. по АДРЕСА_4 в м .Дрогобич Львівської області керуючи автомобілем БАЗ НОМЕР_12 .14 дн.з. НОМЕР_8 залишив транспортний засіб, не вживши всіх заходів, щоб не допустити його самовільного руху, проникнення до нього, незаконного заволодіння, внаслідок чого транспортний засіб самовільно почав рух та допустив зіткнення з автомобілем марки ВАЗ 21043 д.н.з. НОМЕР_10 , який належить ОСОБА_9 , автомобілем марки ВАЗ 21114-125-51 р.н. НОМЕР_5 , який належить ОСОБА_10 , та автомобілем марки MERCEDES-BENZ GL 350 CDI 4 Matic, р.н. НОМЕР_13 , який належить ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

17.07.2017 р. внаслідок оцінки, проведеної 23.05.2017 р. на підставі договору та заяви від СК АХА Страхування складено звіт №1512/17 про оцінку автомобіля Mercedes-Benz GL 350 CDI 4 Matic, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Оцінку виконано СПДФО Войтик Я.М. , який є суб`єктом оціночної діяльності (Сертифікат №1047/16, виданий Фондом державного майна України 27.12.2016 р.). Проведення оцінки доручено оцінювачу ОСОБА_13 , який має вищу технічну освіту, кваліфікацію аварійного комісара (кваліфікаційне свідоцтво №АТ-ПК-ТЗ №1830 від 23.05.2014 р., видане Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг та інститутом післядипломної освіти та бізнесу, та кваліфікаційне свідоцтво оцінювача( МФ №134 від 14.11.2015 р., видане Фондом Державного Майна України) та зареєстрований в Державному реєстрі оцінювачів (свідоцтво №129 від 26.02.2016 р., видане Фондом Державного Майна України).

У складеному звіті оцінювач прийшов до висновку, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Mercedes-Benz GL 350 CDI 4 Matic, реєстраційний номер НОМЕР_1 , як і вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, складає 231050,68 грн, а ринкова вартість даного автомобіля становить 1483231,68 грн.

Відповідно до інформації Моторного (транспортного) страхового бюро України, долученої позивачем до позовної заяви, страховиком за полісом АК5347960 на транспортний засіб БАЗ А079, державний номер НОМЕР_14 , є ПрАТ СК Провідна , а страхувальником - КП Комбінат міського господарства . Станом на 23.05.2017 р. даний поліс був діючим, франшиза за полісом становить 0,00 грн, ліміт відповідальності за шкоду майну - 100000грн.

В матеріалах справи наявна заява про виплату страхового відшкодування №СУ/004261/3 від 27.11.2017 р., якою ПрАТ СК АХА Страхування звернулося до ПрАТ СК Провідна , та в якій зазначило про перехід до ПрАТ СК АХА Страхування права вимоги компенсації матеріальної шкоди, заподіяної ОСОБА_1 власнику автомобіля Mercedes-Benz GL (д.р.н. НОМЕР_1 ) - ТзОВ Уккан внаслідок ДТП, яка мала місце 23.05.2017 р. в м.Дрогобич по вул.Пилипа Орлика, 3, та у зв`язку з цим просило ПрАТ СК Провідна сплатити 222364,26 грн боргу.

Як стверджує позивач в позовній заяві, ПрАТ СК Провідна сплатило позивачеві 100000 грн страхового відшкодування в межах ліміту своєї відповідальності.

Претензією про регресні вимоги №СУ/004261/4-3 від 13.03.2018 р. ПрАТ СК АХА Страхування звернулося до КП Комбінат міського господарства . У претензії страхова компанія вказала на те, що ПрАТ СК Провідна відповідно до умов полісу АК5347960 01.03.2018 р. здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 100000 грн, а, відповідно, сума залишку боргу, який підлягає оплаті КП Комбінат міського господарства становить 122364,26 грн, та вимагала протягом семи днів з моменту отримання цієї претензії в добровільному порядку сплатити на рахунок ПрАТ СК АХА Страхування суму боргу в розмірі 122364,26 грн.

У відповіді на претензію №214 від 02.04.2018 р. КП Комбінат міського господарства повідомило, що транспортний засіб марки БАЗ , модель А079.14, випуск 2007 р., тип АВТОБУС-Д, реєстраційний № НОМЕР_8 , належить Малому колективному підприємству Транс-Екіпаж та використовується Комунальним підприємством Комбінат міського господарства для надання послуг з перевезення пасажирів на підставі договору оренди (найму) транспортного засобу від 10.06.2016 р., який дійсний до 10.06.2021 .

Оскільки відповідно до умов даного договору орендодавець (тобто МКП Транс-екіпаж ) зобов`язався укласти договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу, КП Комбінат міського господарства заявило, що у ПрАТ СК АХА Страхування існує право вимоги на частину відшкодованого страхового відшкодування на суму 122364,26 грн саме до Малого колективного підприємства Транс-Екіпаж .

Позивач ствердив, що після одержання претензії відповідач сплатив на його користь 10000 грн заборгованості, на підтвердження чого подав інформаційну картку, яка не містить даних про її походження.

В позовній заяві позивач просив суд стягнути з відповідача 112364,26 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст.11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

Як передбачено ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Як передбачено статтею 1 Закону України Про страхування , страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Розрізняють добровільну та обов`язкову форми страхування (стаття 5 Закону України Про страхування ). Добровільним може бути, зокрема, страхування наземного транспорту (крім залізничного) - п.6 ч.4 ст.6 Закону.

Між ТзОВ Уккан та ПрАТ СК АХА Страхування було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (стаття 979 ЦК України).

Згідно зі ч.1 ст.16 Закону України Про страхування , договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Пунктом 3 статті 988 встановлено, що страховик зобов`язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором. Страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором. Страхова виплата за договором майнового страхування здійснюється страховиком у межах страхової суми, яка встановлюється у межах вартості майна на момент укладення договору.

Стаття 8 Закону України Про страхування визначає, що страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до ст.9 Закону, страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку, а страховим відшкодуванням - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Статтею 990 Цивільного кодексу України та ст.25 Закону України Про страхування передбачено порядок і умови здійснення страхових виплат та страхового відшкодування - здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Аналогічні положення містить і укладений договір добровільного страхування наземного транспорту.

Так, відповідно до п.29.1. договору, страхове відшкодування виплачується страховиком згідно з договором на підставі повідомлення про подію, письмової заяви страхувальника (його правонаступника, вигодонабувача) на виплату страхового відшкодування і страхового акту, який складається страховиком.

Зі змісту договору випливає, що при пошкодженні ТЗ розмір страхового відшкодування дорівнює розміру збитків, визначених в кошторисі збитків, за вирахуванням встановленої франшизи, а розмір завданих збитків визначається страховиком на підставі, в тому числі і документів, що містять розрахунок розміру витрат на компенсацію скоєних збитків (кошторис, калькуляція СТО, автотоварознавча експертиза, тощо) шляхом складання страховиком кошторису вартості відновлення ТЗ (кошторису збитків), виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО на підставі рахунків з СТО.

Страховик, встановивши, що випадок (ДТП, що сталася 23.05.2017 р.) є страховим, на підставі вищеперелічених документів та у зв`язку з відсутністю підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування, виплатив страхувальнику страхове відшкодування у розмірі 222364,26 грн шляхом його перерахування на рахунок СТО, як це передбачено умовами договору. Фактична виплата страхового відшкодування підтверджується відповідним платіжним дорученням.

При цьому, підставою для визначення саме такого розміру страхового відшкодування (дорівнює розміру збитків, оскільки передбачена договором франшиза становить 0,00 грн) згідно з умовами договору стали рахунок, виставлений СТО (ФО-П Хомином Р.Я.) та калькуляція до рахунку, яка містила повний перелік робіт, їхню вартість, а також вартість запчастин та матеріалів, які використовуються під час ремонту.

В договорі добровільного страхування сторони погодили, що при розрахунку розміру страхового відшкодування в кошторис збитків включається вартість запасних частин, деталей, обладнання, матеріалів та ремонтних робіт, що визначається виключно виходячи з відновлення пошкодженого ТЗ на базі СТО саме за вибором страховика.

На виконання умов договору страховик обрав СТО, а страхувальник своєю заявою просив здійснити виплату страхового відшкодування обраному страховиком СТО.

Суд вважає, що обставини наявності чи відсутності у обраного страховиком СТО статусу авторизованого не підлягають доказуванню при розгляді даного спору, оскільки не впливають на визначення розміру страхового відшкодування, яке підлягає виплаті, так як даний розмір обгрунтовано відповідним рахунком, деталізованою калькуляцією, сторони договору погодились з проведенням відновлювального ремонту автомобіля саме на даному СТО, а страховик в силу положень договору гарантує якість ремонту на вибраній ним СТО.

Суд зазначає, що позивач належними доказами довів підставність визначення страхового відшкодування саме в сумі 222364,26 грн, а відповідач, заперечуючи проти можливості стягнення з нього в порядку суброгації частини виплаченого відшкодування, не спростував такого розміру та не довів того, що обрання страховиком іншого СТО призвело б до меншого розміру виплаченого страхового відшкодування.

Більш того, у звіті №1512/17 про оцінку автомобіля, сертифікований оцінювач прийшов до висновку, що вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ, складає 231050,68 грн, тобто фактично виплачене страховиком страхове відшкодування на підставі рахунка, виставленого ФО-П Хомином Р.Я., не перевищує розміру збитків (виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі), визначеного внаслідок проведення незалежної оцінки.

На переконання суду, розмір страхового відшкодування є обгрунтованим, визначеним та виплаченим відповідно до умов договору та не перевищує розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Згідно зі статтею 27 Закону України Про страхування та статтею 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Як роз`яснено постановою Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 р. у справі № 755/18006/15-ц, після такої виплати деліктне зобов`язання не припиняється - у ньому відбувається заміна кредитора: до страховика потерпілого переходить право вимоги, що належало цьому потерпілому у деліктному зобов`язанні, у межах виплаченого йому страхового відшкодування. Такий перехід права вимоги є суброгацією.

Частиною 1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Як встановлено постановою Дрогобицького міськрайонного суду від 10.07.2017 р. у справі №442/4472/17, винним у вчиненні ДТП, яке сталося 23.05.2017 р. та у зв`язку з яким позивач виплатив 222364,26 грн страхового відшкодування, є ОСОБА_1 .

Страховиком транспортного засобу, яким керував ОСОБА_1 , є ПрАТ СК Провідна .

У випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 вказаного Закону).

Відповідно до ст.9.4. Закону, страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування.

Згідно зі ст. ст. 22.1 та 22.2. Закону, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. Відповідно до цього Закону потерпілим - юридичним особам страховик, а у випадках, передбачених цим Законом, - МТСБУ відшкодовує виключно шкоду, заподіяну майну.

У зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. (ст.29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів

Отже, виконання обов`язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів покладено на страховика винної особи, у межах, встановлених цим Законом, та договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності.

Позивач звертався до страховика винної особи, внаслідок чого, як стверджує сам позивач, він отримав від страхової компанії 100000 грн відшкодування, тобто в порядку суброгації отримав страхове відшкодування у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі (в межах ліміту відповідальності страховика винної особи).

Разом із тим порядок відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, встановлено статтею 1194 ЦК, за змістом якої особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування, чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.1187 Цивільного кодексу України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Тобто нормами частини другої статті 1187 ЦК України визначено особливого суб`єкта, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, - його законного володільця.

Як вбачається з відповіді відповідача на претензію, долученої позивачем до позовної заяви, відповідач визнав, що транспортний засіб, яким керувала особа, винна у скоєнні ДТП, використовується відповідачем для надання послуг з перевезення пасажирів на підставі договору оренди (найму) транспортного засобу, а орендодавець автомобіля зобов`язався укласти договір страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу.

Суд вважає, що відповідач на момент завдання третім особам шкоди внаслідок ДТП був законним володільцем джерела підвищеної небезпеки (автобуса БАЗ А079) на підставі відповідного договору оренди, а тому в силу прямої вказівки ст.1187 ЦК України повинен відшкодувати шкоду, завдану таким джерелом. При цьому, дана норма закону прямо пов`язує обов`язок з відшкодування шкоди саме з володільцем джерела підвищеної небезпеки безвідносно до того, хто виступав страхувальником джерела підвищеної небезпеки. У зв`язку з тим, що МКП Транс-Екіпаж на момент заподіяння шкоди не могло бути законним володільцем джерела підвищеної небезпеки, так як транспортний засіб в законний спосіб вибув з його володіння у володіння КП Комбінат міського господарства , в нього відсутній обов`язок відшкодовувати шкоду, заподіяну даним автомобілем, навіть у випадку наявності в нього статусу власника та страхувальника автомобіля.

Крім того, суд переконаний, що в даному випадку саме відповідач, а не особа, яка керувала транспортним засобом та вчинила ДТП, повинен відшкодувати спричинену шкоду шляхом погашення позивачеві різниці між виплаченим потерпілій особі страховим відшкодуванням та лімітом відповідальності страховика, в якого було застраховано транспортний засіб БАЗ А079.

Згідно із ч.1 ст.1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Аналіз норм статей 1187 та 1172 ЦК України дає підстави стверджувати, що особа, яка керує транспортним засобом у зв`язку з виконанням своїх трудових (службових) обов`язків на підставі трудового договору (контракту) з особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, не є суб`єктом, який несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки. У цьому випадку таким суб`єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець.

Отже, шкода, завдана внаслідок ДТП з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм.

Покласти відповідальність на особу, яка заподіяла шкоду внаслідок користування джерелом підвищеної небезпеки підприємства, з яким перебувала у трудових відносинах на підставі трудового договору (договору підряду), можливо лише в тому разі, якщо буде доведено, що ця особа заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя та четверта статті 1187 Цивільного кодексу України).

Такої ж позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 19.09.2018р. у справі №910/20622/17 та постанові від 05.12.2018 р. у справі №426/16825/16-ц.

Під час розгляду справи відповідач не визнавав того, що винний у вчиненні ДТП водій - ОСОБА_1 на момент заподіяння шкоди був працівником відповідача, та звертав увагу суду на те, що в постанові про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні ДТП зазначено, що він працює на посаді водія у КМГ Дрогобич , а не на Комунальному підприємстві Комбінат міського господарства .

Суд вважає, що обставини перебування ОСОБА_1 в трудових відносинах з відповідачем та заподіяння ним шкоди під час виконання своїх трудових (службових) обов`язків можуть бути підтверджені в сукупності наступним.

Так, в постанові Дрогобицького міськрайонного суду від 10.07.2017 р. зазначено, що ОСОБА_1 працює на посаді водія КМГ Дрогобич . Суд може припустити, що хоча і найменування відповідача не відповідає найменуванню роботодавця, вказаному в постанові, фактично йдеться про одну і ту ж юридичну особу. В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань містяться відомості про те, що скороченим найменуванням Комунального підприємства Комбінат міського господарства є КП КМГ ; абревіатуру КМГ використовує у своїх документах також і сам відповідач, а помилкове зазначення в постанові назви Дрогобич , ймовірно, було зумовлене вказівкою на місцезнаходження та місце проведення діяльності відповідача - місто Дрогобич.

У відповіді на претензію відповідач визнав, що використовує транспортний засіб, водій якого спричинив ДТП, для надання послуг з перевезення пасажирів. Крім того, у ЄДР ЮО, ФО-П та ГФ наявна інформація про те, що одним з видів діяльності відповідача є: Код КВЕД 49.31 Пасажирський наземний транспорт міського та приміського сполучення .

У зв`язку з цим, суд переконаний, що відповідач, безумовно, повинен мати серед числа своїх працівників і водія автобуса.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема і довідки про дорожнього-транспортну пригоду, місцем скоєння ДТП є вул.Пилипа Орлика, 3 у місті Дрогобич Львівської області. В той же час місцезнаходженням відповідача згідно з відомостями реєстру є вул.Пилипа Орлика, 15 у місті Дрогобич Львівської області, тобто ДТП сталася неподалік місця, за яким зареєстрований та проводить свою господарську діяльність відповідач.

У своїй відповіді на претензію відповідач не вказував на те, що орендованим ним транспортним засобом керувала невідома йому особа чи особа, яка не перебувала з ним в трудових відносинах, або особа, яка заволоділа транспортним засобом без його відома, а лише зазначав, що відповідно до умов договору оренди страхувальником транспортного засобу мав виступити орендодавець, а не орендар.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що докази на підтвердження завдання шкоди власне працівником відповідача, є в своїй сукупності більш вірогідними, ніж дані, що наводяться на спростування такої обставини, та полягають лише в невідповідності зазначеного судом найменування справжньому найменуванню відповідача.

Протягом розгляду справи відповідач не доводив, що ОСОБА_1 неправомірно заволодів транспортним засобом та зобов`язаний відшкодувати завдану шкоду на загальних підставах, як і не спростував той факт, що його працівник ОСОБА_1 є винним у ДТП і завдав майнової шкоди страхувальнику позивача, у зв`язку з чим суд приходить до висновку, що КП Комбінат міського господарства є особою, відповідальною за заподіяну шкоду, як роботодавець ОСОБА_1 та як власник джерела підвищеної небезпеки.

Суд не може розцінювати як доведене те, що відповідач визнав свою заборгованість та до звернення з позовом сплатив 10000 грн на її погашення, так як позивач на підтвердження вказаного долучив лише інформаційну картку без будь-яких реквізитів документа, що дозволяють встановити його походження, не додавши при цьому жодних первинних документів.

Разом з тим, враховуючи, що лише позивач вправі визначати предмет позову на свій розсуд, а суд приймає рішення у справі не інакше, ніж в межах заявлених позивачем вимог, беручи до уваги все вищенаведене, суд вирішив, що позовні вимоги про сплату частини страхового відшкодування в розмірі, що перевищує ліміт відповідальності страховика відповідача (за вирахуванням суми 10000 грн, про сплату якої заявляє позивач) підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною другою статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначено, що юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 13 ГПК України передбачено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Як встановлено ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що права позивача були порушені, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Як передбачено п.2 ч.5 ст.238 ГПК України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Оскільки згідно з п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.4, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 233, 236, 237, 238, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Комунального підприємства Комбінат міського господарства , Львівська обл., м.Дрогобич, вул.П.Орлика, 15 (ідентифікаційний код 32300054) на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АРКС , м.Київ, вул.Іллінська, 8 (ідентифікаційний код 20474912) 112364,26 грн шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та 1921 грн судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

В судовому засіданні 26.11.2019 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повне рішення складено 06.12.2019 р.

Суддя Гоменюк З.П.