Ухвала

від 10.12.2019 по справі 922/4058/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"10" грудня 2019 р. м. ХарківСправа № 922/4058/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

розглянувши заяву позивача (вх.№4058/19 від 09 грудня 2019 року) про забезпечення позову у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Рось , с. Ташлик, до Товариства з обмеженою відповідальністю Північна корона + , м. Харків про розірвання договору та повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні,- ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Агро-Рось , звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Північна корона + , про розірвання договору поставки № 20/06 від 20 червня 2019 року та стягнення 195 370,00 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 грудня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Рось залишено без руху.

Разом з позовною заявою, позивачем подано заяву про забезпечення позову відповідно до якої позивач просить суд накласти арешт на грошові кошти в сумі 195 370,00 грн., що знаходяться на рахунках відповідача, відкритих у банківських установах України.

В сукупному тлумачення норм статей 136 та 140 ГПК України, суд приходить до висновку, що наявність ухвали про залишення без руху позовної заяви, не унеможливлює розгляд поданої разом із позовною заявою заяви позивача про забезпечення позову.

Суд, розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, зазначає наступне.

Господарський процесуальний кодекс України (в редакції з 15 грудня 2017 року) запровадив чимало нових процесуальних інститутів, які покликані удосконалити правове регулювання процесуальних відносин, збалансувати права учасників судового процесу та унеможливити зловживання процесуальними правами. До таких нових категорій належить інститут зустрічного забезпечення.

Законодавець, урівноважуючи можливості реалізації та захисту прав сторін, на підставі принципу диспозитивності, зобов`язав особу, яка бажає забезпечити позов, запропонувати власний спосіб зустрічного забезпечення. Так, відповідно до пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Зазначене вище положення закону є імперативним та не допускає подвійного тлумачення.

Згідно з положеннями частин 1, 3 та 4 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Питання застосування зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Таким чином, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення обов`язково повинні міститися у заяві про забезпечення позову на підставі пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України. Водночас питання щодо застосування чи незастосування таких пропозиції щодо зустрічного забезпечення вирішується судом на підставі положень статті 141 Господарського процесуального кодексу України.

Натомість, подана заявником заява не містить пропозиції щодо зустрічного забезпечення, що внормовано пунктом 6 частини 1 статті 139 ГПК України. Відповідно до даного пункту обов`язковою умовою звернення до суду із заявою про забезпечення позову є в тому числі визначення зустрічного забезпечення заявником. А вирішення питання щодо застосування зустрічного забезпечення - це вже прерогатива суду.

Відповідно до частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи, заява позивача про забезпечення позову за формою та змістом не відповідає вимогам частини 1 статті 139 ГПК України, оскільки відсутня пропозиція щодо зустрічного забезпечення, у суду наявні достатні правові підстави задля застосування частини 7 статті 140 ГПК України у сукупності із статтею 139 ГПК України шляхом постановлення ухвали суду про повернення заяви позивачу (заявнику).

Керуючись статтями 42, 136-140, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву про забезпечення позову (вх.№ 4058/19 від 09 грудня 2019 року) повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвалу підписано 10 грудня 2019 року.

Суддя Н.В. Калініченко

922/4058/19