Ухвала

від 10.02.2020 по справі 922/4058/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"10" лютого 2020 р.Справа № 922/4058/19

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Казмерчук М.Т.

за участю представників:

позивача: Савчук Р.А., самопредставництво

відповідача: не з`явився

в межах підготовчого провадження, розглянувши заяву відповідача про поновлення процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву (вх. № 3159 від 07 лютого 2020 року) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Рось , с. Ташлик,

до Товариства з обмеженою відповідальністю Північна корона + , м. Харків

про розірвання договору та повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні,-

здійснюється фіксування судового процесу технічними засобами - програмно

апаратним комплексом "Діловодство суду", серійний номер диска CD-R 922/4058/19

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Харківської області перебуває справа № 922/4058/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Північна корона +", про розірвання договору та повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

07 лютого 2020 року представником відповідача скеровано до матеріалів справи заяву про поновлення процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву (вх. № 3159) з доданням до неї відзиву на позов.

Розглянувши заяву відповідача, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 8 частини 2 статті 176 ГПК України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій, зокрема, зазначається строк для подання відзиву на позов. При цьому, процедура подачі відзиву, виходячи з норм статей 80, 91, 161, 165, 178 ГПК України, передбачає не лише додержання строку його подання, а також вимагає надіслання заяви по суті справи всім її учасникам та з долучення доказів на обґрунтування.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 21 грудня 2019 року про відкриття провадження у справі № 922/4058/19 судом встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а саме - протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі.

В обґрунтування заявленого клопотання про поновлення процесуального строку на подання відзиву на позовну заяву відповідач зазначає, що ухвала про відкриття провадження по даній справі не надходила на адресу підприємства-відповідача, а з матеріалами справи представник ознайомився лише 05 лютого 2020 року, що на думку останнього є поважною причиною для поновлення процесуального строку на подання заяви по суті справи.

Так, дійсно, відповідно до матеріалів справи та наявної в матеріалах справи поштової кореспонденції вбачається, що відповідач ухвалу про відкриття провадження не отримував. Водночас, причиною невручення поштової кореспонденції, є відсутність адресата (відповідача у справі) за офіційною юридичною адресою, про що відділенням поштового зв`язку складено відповідну довідку.

При цьому, разом з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив суд накласти арешт на грошові кошти в сумі 195 370,00 грн., що знаходяться на рахунках відповідача, відкритих у банківських установах України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 грудня 2020 року заяву про забезпечення позову (вх. № 4058/19 від 09 грудня 2019 року) повернуто позивачу. При цьому, у абзаці 2 даної ухвали судом акцентовано увагу на тому, що ухвалою господарського суду Харківської області від 10 грудня 2019 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Агро-Рось" залишено без руху.

Як свідчить рекомендоване поштове повідомлення про вручення поштового відправлення, 18 грудня 2019 року відповідачем одержано вище зазначену ухвалу суду від 10 грудня 2019 року, а отже відповідачеві достеменно повинно бути відомо про судове провадження в даній господарській справі та залишення позовної заяви позивача без руху.

За правовою позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішенні від 03 квітня 2008 року у справі "Пономарьов проти України" сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії")

Інформація про стан судових справ є відкритою і кожна заінтересована особа може дізнатися про прийняті судом рішення за допомогою як контакт-центру суду так і за допомогою Єдиного державного реєстру судових рішень.

Відповідно до частини 1 та частини 3 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Ухвала господарського суду Харківської області про відкриття провадження від 21 грудня 2019 року оприлюднена 24 грудня 2019 року в Єдиному державному реєстрі судових рішень за адресою: http://reyestr.court.gov.ua/Review/86503170.

За наведених обставин вбачається, що відповідач, будучи обізнаним про судове провадження по даній господарській справі, не скористався своїм правом на звернення до суду в межах строку, визначеного ухвалою суду (п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали суду) та скерував до суду відзив на позовну заяву поза межами строку встановленого судом.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України").

Відповідно до пункту 6 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Згідно з частиною 1 статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

При цьому, за вимогами частин 1-2 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Як зазначено вище в даній ухвалі суду, строк на подання відзиву, виходячи з норм статей 80 та 165 ГПК України, встановлювався судом (протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі). Відповідно, до приписів частини 2 статті 119 ГПК України, даний строк підлягає саме продовженню, або за заявою учасника справи, поданою до закінчення даного строку, або за ініціативою суду.

Оскільки судом, в порядку статті 165 ГПК України, встановлювався строк на подання відзиву, а в заяві відповідач просить саме поновити пропущений процесуальний строк і який законом не встановлений через пряму норму статті 165 Кодексу, суд відмовляє в сукупності в задоволенні заяви відповідача про поновлення процесуального строку.

Разом з тим, в аспекті зазначеного слід звернутись до практики Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява № 35787/03, пункт 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява № 24003/07, пункт 33, 08 грудня 2016 року).

Частина 2 статті 119 ГПК України передбачає, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу (частина 6 статті 119 ГПК України).

Отже, за умовами статті 119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, або з власної ініціативи. Тобто, в даному випадку існує правовий механізм, пов`язаний із застосуванням судом процедури продовження процесуального строку на здійснення учасниками справи відповідної дії після спливу визначеного в ухвалі строку.

В даному випадку, відповідачем до суду не скеровано заяву/клопотання в межах строків, визначених судом (тобто, до закінчення цього строку), а отже, в даному випадку лише суд, з власної ініціативи, в разі наявності виключних обставин, наведених учасником справи, наділений правом на продовження процесуального строку.

Разом з тим, право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07.07.1989 р. Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Як встановлено судом, аналізуючи матеріали справи, у відповідача було достатньо часу для підготовки та подачі у строк, встановлений судом, заяви по суті справи, оскільки з 18 грудня 2019 року (дата отримання ухвали суду від 10 грудня 2019 року) останній був обізнаний про судове провадження у даній господарській справі, та, як учасник судового розгляду, повинен проявляти процесуальну зацікавленість рухом поданої позивачем позовної заяви.

Судова кореспонденція була на правлена на адресу відповідача за даними, які містяться у Єдиному державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відомостей про зміну місця знаходження підприємства-відповідача матеріали справи не містять. Як вбачається з матеріалі справи (аркуші справи 66-69), причиною невручення поштової кореспонденції є відсутність адресата (відповідача у справі) за адресою, яка є офіційною, виходячи з приписів зазначеного вище судом закону, про що відділенням поштового зв`язку складено відповідну довідку.

Наслідки пропуску процесуальних строків передбачені частинами 1, 2 статті 118 Господарського процесуального кодексу України, а саме право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Попуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поведінка заявників складає об`єктивний факт /.../ який необхідно брати до уваги для визначення факту перевищення розумного строку, зазначеного у статті 6 § 1 (Poiss v. Austria (Пойсс проти Австрії), § 57; Wiesinger v. Austria (Вісінгер проти Австрії), § 57; Humen v. Poland (Гумен проти Польщі) [ВП], § 66). Кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази, в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента (Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands (Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів § 33).

Оскільки відповідачем не доведено поважність пропуску процесуального строку на подання заяви по суті справи (відзиву на позовну), а також враховуючи, що безпідставне продовження, за ініціативою суду, пропущеного процесуального строку порушить закладений в основі процесуального законодавства принцип рівності, який є складовою більш широкого розуміння поняття "справедливого судового розгляду", суд в даному випадку не застосовує з власної ініціативи процедуру продовження процесуального строку на вчинення відповідної дії, як-то подання відзиву на позов.

Відповідно, поданий відповідачем відзив на позовну заяву залучається судом до матеріалів справи, проте, виходячи з викладених вище обставин, залишається без розгляду.

Керуючись статтями 42, 118, 119, 165, 178, 232-236 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні заяви відповідача про поновлення процесуального строку на подачу відзиву на позовну заяву (вх. № 3159 від 07 лютого 2020 року).

Залишити без розгляду відзив відповідача.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею та може бути оскаржена в частині відмови у поновленні пропущеного процесуального строку до Східного апеляційного господарського суду відповідно до статей 255-257 ГПК України та з урахуванням пункту 17.5 Перехідних положень.

Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвалу підписано 11 лютого 2020 року.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/4058/19