Постанова

від 03.12.2019 по справі 910/901/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/901/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.,

за участю секретаря судового засідання - Мазуренко М. В.

за участю представників:

позивача - Щедріна О. А.

відповідача - Євсєєв М. В.

третьої особи - Юрченко В. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційні скарги 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" і 2) Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 (суддя Балац С. В.),

постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 (головуючий - Смірнова Л. Г., судді Дідиченко М. А., Сулім В. В.)

і додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 (головуючий - Смірнова Л. Г., судді Дідиченко М. А., Сулім В. В.) у справі № 910/901/19

за позовом Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон"

третя особа, яка не заявляє самосійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест"

про стягнення 626 042,94 грн та зобов`язання прийняти приміщення за актом приймання-передачі

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Дочірнє підприємство "Е-Консалтинг" (далі - позивач, ДП "Е-Консалтинг") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" (далі - відповідач, ТОВ "К.С.Камертон") про стягнення 273 780,00 грн авансової передплати за послуги суборенди за грудень 2018 року, 40 000,00 грн авансового платежу за комунальні послуги за грудень 2018 року, 356 421,00 грн забезпечувального платежу, а всього 626 042,94 грн за договором суборенди від 27.12.2016 № 27/12-16, а також зобов`язання прийняти приміщення за актом приймання-передачі.

2. Аргументуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що договір суборенди від 27.12.2016 № 27/12-16 є нікчемним в силу вимог закону, оскільки орендоване приміщення, що знаходиться у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ."Г" та перебуває в іпотеці, було передано в оренду без згоди іпотекодержателя, і зазначає, що оскільки кошти в сумі 626 042,94 грн набуті та утримуються відповідачем без достатніх правових підстав, вони підлягають до стягнення на користь позивача на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 у задоволенні позову відмовлено повністю.

4. Рішення суду першої інстанції аргументовано тим, що в матеріалах справи відсутні докази перебування приміщення, яке є об`єктом суборенди в іпотеці.

5. Так, суд першої інстанції встановив, що в матеріалах справи наявний договір іпотеки від 02.11.2004, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю. В., зареєстрований в реєстрі за № 7551, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Офіс Лайн" (далі - ТОВ "Офіс Лайн") як іпотекодавцем і Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський акціонерний банк" (далі - ПАТ "ВіЕйБі Банк" як іпотекодержателем, предметом якого є нежилий будинок - адмінкорпус, площею 7787,80 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 (літера Г) відповідно до свідоцтва про право власності на нежилий будинок, виданого Київською міською державною адміністрацією 02.09.2003 серія НБ № 010007616.

6. Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, суд встановив, що за наслідками реконструкції предмету іпотеки зареєстрований окремий об`єкт нерухомого майна - офісна частина (надбудова) 5-6 поверх площею 3044 кв.м. (де знаходиться об`єкт суборенди), що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 05.09.2017 інд. № 96380689 та декларацією про готовність об`єкта до експлуатації від 12.12.2011 № КВ 14311100245, чим спростовуються доводи позивача про перебування суборендованого майна в іпотеці за договором іпотеки від 02.11.2004 в силу положень частини третьої статті 5 Закону України "Про іпотеку".

7. Встановивши, що приміщення за договором суборенди від 27.12.2016 № 27/12-16 позивачем не було передано відповідачу за актом приймання-передачі та перебуває у подальшому користуванні позивача; кошти за користування суборендованим майном сплачені позивачем на користь відповідача за договором суборенди від 27.12.2016 № 27/12-16, тому ці кошти не можуть вважатися такими, що набуті відповідачем без достатньої правової підстави, суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог про стягнення з відповідача на користь позивача сплачених коштів за користування приміщенням за договором суборенди в порядку статті 1212 ЦК України, а також про відсутність порушеного права позивача на повернення сплачених коштів за цим договором.

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 апеляційні скарги ДП "Е-Консалтинг" і ТОВ "Авангард інвест" (залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019) залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 залишено без змін.

9. Апеляційний господарський суд погодився з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог і додатково зазначив, що вимога позивача про зобов`язання відповідача прийняти приміщення за актом приймання-передачі не підлягає задоволенню, оскільки договір суборенди від 27.12.2016 № 27/12-16 є діючим, а перехід права власності на приміщення не є підставою для зміни або припинення договору, в силу положень пунктів 6.3.4, 3.4.1 договору суборенди.

10. Додатковою постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 заяву ТОВ "К.С.Камертон" про розподіл судових витрат (витрат понесених на правничу допомогу) у справі № 910/901/19 задоволено. Стягнуто з ДП "Е-Консалтинг" і ТОВ "Авангард Інвест" на користь відповідача по 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу, понесених при розгляді справи в суді апеляційної інстанції.

11. Апеляційний господарський суд дійшов висновку, що надані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 30 000 грн в сукупності є достатніми на підтвердження наявності підстав для відшкодування судом вказаних витрат у зазначеному розмірі, оскільки цей розмір судових витрат доведений, документально обґрунтований і відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

12. Позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, постанову суду апеляційної інстанції і додаткову постанову апеляційного господарського суду, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

13. Третя особа подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і постанову суду апеляційної інстанції, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції. Також третя особа просить скасувати додаткову постанову апеляційного господарського суду, справу в цій частині направити до Північного апеляційного господарського суду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи третьої особи, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

14. Суди першої і апеляційної інстанції припустилися порушення приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в частині висновків судів про те, що договір іпотеки від 02.11.2004 не поширюється на зареєстрований 05.09.2017 окремий об`єкт нерухомого майна № 1343488880000 офісна частина (надбудова) 5-6 поверх площею 3 044 кв.м і неналежної оцінки долучених відповідачем доказів, які підтверджують факт незаконної реєстрації за ТОВ "Офіс Лайн" і ТОВ "Патрон Інвест" права власності на окремий об`єкт нерухомого майна 5-6 поверхи торгівельного-офісного центру реєстраційний номер 1343488880000 та виключення з державного реєстру прав на нерухоме майно відповідного розділу.

15. Суд першої інстанції припустився порушення вимог частини другої статті 50 ГПК України, оскільки не долучив до участі у справі "ТОВ "Авангард Інвест" як власника шестиповерхового торгівельно-офісного центру (літ."Г"), розташованого по вул. Дегтярівській, буд. 21 у м. Києві, загальною площею 9 606,4 кв.м.

16. В порушення пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України суд апеляційної інстанції не скасував рішення суду першої інстанції з підстав незалучення до участі у справі ТОВ "Авангард Інвест".

17. Суди не застосували положення статей 9, 12 Закону України "Про іпотеку", частини першої статті 216, статті 1212 ЦК України і дійшли помилкового висновку, що договір суборенди від 27.12.2016 № 27/12-16 не є нікчемним в силу положень статті 12 Закону України "Про іпотеку" і про відсутність підстав для повернення позивачу отриманих відповідачем коштів за нікчемним договором суборенди.

18. Суд апеляційної інстанції припустився порушення приписів статті 86, частини третьої статті 244 ГПК України при ухвалені додаткової постанови від 24.07.2019, оскільки розгляд заяви відповідача про розподіл судових витрат здійснив без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи, а також без дослідження питання складності справи, виконаної адвокатами роботи, принципу співмірності та розумності судових витрат.

Доводи позивача, викладені у касаційній скарзі (узагальнено)

19. Суд апеляційної інстанції припустився порушення вимог статті 39 ГПК України та помилково залишив заяву ДП "Е-Консалтинг" про відвід головуючого судді Смірнової Л. Г. без розгляду, визнавши подання завідомо безпідставного відводу зловживанням процесуальними правами.

20. Суд апеляційної інстанції припустився порушення вимог статей 86, 269 ГПК України і не дослідив додаткові докази, надані позивачем на підтвердження відсутності у відповідача об`єкта оренди в користуванні, а також відсутності у ТОВ "Патрон Інвест" права власності на 5-6 поверхи будівлі за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 21 і відсутності взагалі такого окремого об`єкта нерухомості.

21. Позивач зазначає про помилкове незастосування судами положень статей 9, 12 Закону України "Про іпотеку", частини першої статті 216, статті 1212 ЦК України, порушення судом першої інстанції вимог частини другої статті 50 ГПК України, порушення судом апеляційної інстанції приписів статті 86, частини третьої статті 244 ГПК України при ухвалені додаткової постанови від 24.07.2019 з аналогічних підстав, викладених у касаційній скарзі ТОВ "Авангард Інвест".

Позиція відповідача, викладена у відзивах на касаційні скаргу

22. Відповідач не надав відзив на касаційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 295 ГПК України не перешкоджає перегляду оскаржуваних судових рішень.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

23. 27.12.2016 між позивачем як суборендарем і відповідачем як орендарем укладено договір суборенди № 27/12-16 (далі - договір суборенди), відповідно до предмету якого відповідач передає, а позивач приймає у тимчасове платне користування (у суборенду) нежитлові приміщення з майном для цілей розміщення офісу позивача і ведення своєї господарської діяльності, площа яких визначена на підставі БОМА (/ВОМА 265.2-2009) та в сукупності становить 845 кв.м, що розташовані на 5-му поверсі (далі - приміщення), що знаходяться у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ "Г" (далі - будівля).

У подальшому сторонами договору неодноразово укладалися додаткові угоди до договору.

24. Пунктом 2.1.3 договору суборенди визначено, що строк суборенди завершується 31.12.2017 включно, якщо до того моменту відповідач не отримає право користування приміщенням на більший строк, враховуючи умови пункту 2.1.2 договору.

25. Додатковою угодою від 01.11.2018 сторони договору суборенди визначили, що строк суборенди завершується 30 листопада 2019, розмір суборендної плати з 01.01.2019 буде індексований, а розмір забезпечувального платежу буде збільшений.

26. Приміщення знаходяться у користуванні відповідача у відповідності до умов договору оренди від 01.11.2016 (основний договір), укладеного між ТОВ "Офіс Лайн" як орендодавцем, який є власником будівлі і власником приміщення, та відповідачем як орендарем (пункт 1.2 договору суборенди).

27. В матеріалах даної справи вказаний вище договір оренди від 01.11.2016 відсутній, як в оригіналі так і у вигляді належним чином засвідченої копії.

28. Договором суборенди передбачено, що він залишається чинним без зміни будь-яких його умов у разі зміни власника приміщення (пункт 6.3.4).

29. Пунктом 6.4.1 договору суборенди визначено, що перехід права власності на приміщення не є підставою для зміни або припинення цього договору.

30. Відповідно до акту приймання-передачі приміщення (додаток Б до договору суборенди), відповідач передав, а позивач прийняв для цілей розміщення офісу приміщення.

31. Відповідно до умов пункту 3.3.2 договору суборенди позивач сплачетив забезпечувальний платіж у розмірі 356 421,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями від 29.12.2016 №450, від 10.01.2018 №809 та від 15.11.2018 №1044.

Також, позивач сплатив авансовий платіж за комунальні послуги у розмірі 40 000,00 грн згідно платіжного доручення від 04.12.2018 №1101.

Крім того, відповідно до платіжного доручення від 29.11.2018 № 1092 позивач сплатив послуги з суборенди за грудень 2018 р. у розмірі 229 621,94 грн.

Вказані суми грошових коштів позивач просить стягнути з відповідача.

32. Позивач протягом дії договору суборенди належним чином сплачував усі платежі, передбачені його умовами, а відповідач виконував обов`язки, встановлені цим договором. Претензій щодо умов виконання договору суборенди, у тому числі щодо розміру та строків сплати коштів сторони не заявляли. Відповідні акти своєчасно підписувались сторонами та скріплювались печатками.

33. Як зазначає позивач, 05.12.2018 у будівлі за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ "Г" змінився власник, у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу предмета іпотеки між Товариством з обмеженою відповідальністю "Каліпсо Фінанс" як продавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелт Прайм" як покупцем.

34. Позивач надав лист від 21.01.2019 вих. №01/01-2019 за підписом директора ТОВ "Ріелт Прайм" та копію договору купівлі продажу предмета іпотеки від 05.12.2018 за №490, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марцинкевич Л. А., предметом якого є нерухоме майно: нежилий будинок - адмінкорпус (літ. Г), загальною площею 7787,80 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21 (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 905988780000).

35. Окрім того, ТОВ "Авангард Інвест" разом із апеляційною скаргою, надало копію договору купівлі-продажу нерухомого майна від 10.12.2018, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Ріелт Прайм" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест", посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Котюк І. В. за № 878, предметом якого є нерухоме майно: торгівельно-офісний центр (літ. Г), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, б. 21, загальною площею 9 606,4 кв.м (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 905988780000).

36. У матеріалах справи наявний договір іпотеки від 02.11.2004, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каплуном Ю.В., зареєстрований в реєстрі за № 7551, укладений між ТОВ "Офіс Лайн" як іпотекодавцем та ПАТ "ВіЕйБі Банк" як іпотекодержателем, предметом якого є нежилий будинок - адмінкорпус, площею 7787,80, який розташований за адресою: м. Київ, Дегтярівська, 21 (літера Г) відповідно до свідоцтва про право власності на нежилий будинок, виданого Київською міською державною адміністрацією 02.09.2003 серія НБ № 010007616.

37. Позивач та ТОВ "Авангард Інвест" зазначають, що у зв`язку із зміною власника нерухомого майна, що було передано в оренду (суборенду) відповідач втратив право передавати його в суборенду.

38. Також, позивач і ТОВ "Авангард Інвест" вважають, що відсутність письмової згоди іпотекодержателя нерухомого майна, яке було предметом оренди (суборенди) є підставою для визнання договору суборенди від 27.12.2016 №27/12-16 укладеного між позивачем та відповідачем нікчемним.

39. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь-які докази перебування суборендованих позивачем приміщень площею 845 кв.м, що розташовані на 5-му поверсі та знаходяться в будівлі за адресою: м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ "Г" в іпотеці протягом дії договору суборенди.

40. Суди встановили, що з 20.12.2017, тобто під час дії договору суборенди, 5 та 6 поверхи будівлі перебували у власності ТОВ "Патрон Інвест" та мали інший реєстраційний номер, як окремий об`єкт нерухомого майна, ніж зазначений в наданих позивачем та ТОВ "Авангард Інвест" договорах купівлі-продажу, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 1082772378 від 20.12.2017 щодо об`єкту нерухомого майна за реєстраційним номером 1343488880000.

41. При цьому, за договором іпотеки від 02.11.2004, предметом іпотеки є нежилий будинок - адмінкорпус, площею 7787,80, який розташований за адресою: м. Київ, Дегтярівська, 21 (літера Г) відповідно до свідоцтва про право власності на нежилий будинок, виданого Київською міською державною адміністрацією 02.09.2003 серія НБ № 010007616.

42. Також, суд апеляційної інстанції встановив, що між відповідачем (орендар) та ТОВ "Патрон Інвест" (власник майна) 27.12.2017 укладено договір оренди нежитлових приміщень № 01/2017, предметом якого є офісна частина (надбудова) 5-6 поверхів (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1343488880000) за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

43. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

44. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

45. З урахуванням визначених меж розгляду справи судом касаційної інстанції, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржників про неправильну оцінку судами попередніх інстанцій доказів, наявних у справі, необхідність надання повторної оцінки доказам та повторного встановлення фактичних обставин справи.

Щодо суті касаційних скарг

46. Спір у справі стосується правовідносин, що виникли з договору суборенди.

Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

47. Згідно зі статтею 774 ЦК України передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

48. Відповідно до частини третьої статті 5 Закону України "Про іпотеку" частина об`єкта нерухомого майна може бути предметом іпотеки лише після її виділення в натурі і реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості, якщо інше не встановлено цим Законом. Іпотека поширюється на частину об`єкта нерухомого майна, яка не може бути виділеною в натурі і була приєднана до предмета іпотеки після укладення іпотечного договору без реєстрації права власності на неї як на окремий об`єкт нерухомості.

49. Приписами частини третьої статті 12 Закону України "Про іпотеку" встановлено, що правочин щодо відчуження іпотекодавцем переданого в іпотеку майна або його передачі в наступну іпотеку, спільну діяльність, лізинг, оренду чи користування без згоди іпотекодержателя є недійсним.

50. За змістом частин першої, другої статті 215, частини першої статті 216 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

51. Діючи в межах визначеної законом компетенції, за результатами оцінки поданих сторонами доказів, встановивши, що доданими до матеріалів справи доказами не підтверджується, що передача в суборенду приміщення повинна була відбуватися за погодженням з іпотекодержателем, а відтак не доведено нікчемність договору суборенди, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача 273 780,00 грн авансової передплати за послуги суборенди за грудень 2018 року, 40 000,00 грн авансового платежу за комунальні послуги за грудень 2018 року і 356 421,00 грн забезпечувального платежу.

52. Доводи касаційних скарг в частині необхідності переоцінки встановлених судами попередніх інстанцій обставин щодо того, що надбудова 5-6 поверхи торгівельно-офісного центру за адресою: 04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 21, літ. "Г" на час дії договору суборенди була зареєстрована як окремий об`єкт нерухомості, колегією суддів відхиляються з огляду на приписи статті 300 ГПК України.

Разом з тим, як вірно зазначив суд апеляційної інстанції, обставини щодо правомірності набуття ТОВ "Патрон Інвест" права власності на нерухоме майно та/або визнання недійсними відповідних правочинів не є предметом спору в цій справі.

53. Доводи скаржників про порушення судом першої інстанції вимог частини другої статті 50 ГПК України, колегія суддів відхиляє, оскільки вказані обставини не потягли за собою ухвалення неправильного рішення, разом з тим ТОВ "Авангард Інвест" було залучено до участі у справі, як третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору в суді апеляційної інстанції, суд апеляційної інстанції розглянув доводи ТОВ "Авангард Інвест" по суті спору, а також долучені ним до матеріалів справи докази і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

54. Суд апеляційної інстанції не встановив, що рішення у цій справі щодо стягнення з відповідача на користь позивача платежів за договором суборенди і зобов`язання повернути приміщення за актом приймання-передачі безпосередньо стосується прав і обов`язків ТОВ "Авангард Інвест", а тому Суд відхиляє доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції вимог пункту 4 частини третьої статті 277 ГПК України.

55. Щодо доводів скаржника про порушення судом першої інстанції вимог статті 39 ГПК України, колегія суддів зазначає таке.

56. Так, статтею 39 ГПК України встановлено порядок вирішення заявленого відводу та самовідводу, при цьому частина друга вказаної статті регламентує, що питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу, і задовольняє відвід якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Крім того, частина четверта статті 35 вказаного Кодексу передбачає, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

57. Стаття 43 ГПК України визначає неприпустимість зловживання процесуальними правами, так частина перша статті передбачає, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

58. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема: подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення (пункт 1 частини другої статті 43 ГПК України).

59. Відповідно до змісту частини третьої статті 43 вказаного Кодексу якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

60. Суд апеляційної інстанції дослідив та надав належну оцінку поданій ДП "Е-Консалтинг" заяві про відвід судді, відповідно до наведених вище норм процесуального права, дійшов правильного висновку про зловживання процесуальними правами і у встановленому порядку залишив заяву без розгляду, що спростовує доводи скаржника про порушення судом апеляційної інстанції положень статті 39 ГПК України.

61. Щодо доводів скаржників про порушення судом апеляційної інстанції вимог частини третьої статті 244 ГПК України при ухваленні додаткової постанови від 24.07.2019, колегія суддів зазначає таке.

62. Відповідно до частини другої статті 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

63. Згідно з частиною восьмою статті 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

64. За змістом статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову в прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

65. Як вбачається з встановлених апеляційним господарським судом обставин справи, докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу були подані відповідачем у межах, встановленого частиною восьмою статті 129 ГПК України, строку.

66. Верховний Суд звертає увагу, що постанова за наслідками розгляду апеляційних скарг у даній справі була прийнята у відкритому судовому засіданні, проте розгляд заяви про розподіл судових витрат апеляційним господарським судом в порушення положень частини третьої статті 244 ГПК України було здійснено без призначення судового засідання та без повідомлення учасників справи.

67. Вказане, як наслідок, позбавило учасників справи можливості заявити клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.

68. За таких обставин, доводи скаржників, щодо порушення судом апеляційної інстанції вимог частини третьої статті 244 ГПК України при ухваленні додаткової постанови від 24.07.2019 знайшли своє підтвердження під час касаційного перегляду справи.

Висновки за результатами розгляду касаційних скарг

69. З огляду на викладене Касаційний господарський суд дійшов висновку про необхідність залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 і постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019, як таких, що ухвалені з додержанням норм матеріального права і без порушення норм процесуального права, а додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 скасувати з передачею справи в частині розгляду відповідного клопотання відповідача про розподіл судових витрат (витрат, понесених на правничу допомогу) на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим касаційні скарги позивача і третьої особи підлягають частковому задоволенню.

70. Під час такого нового розгляду суду апеляційної інстанції слід врахувати викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи та, залежно від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Судові витрати

71. Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати за розгляд касаційних скарг необхідно покласти на скаржників.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 310, 314, 315, 317 ГПК України, Cуд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Авангард Інвест" задовольнити частково.

2. Касаційну скаргу Дочірнього підприємства "Е-Консалтинг" задовольнити частково.

3. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.06.2019 і рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2019 у справі № 910/901/19 залишити без змін.

4. Додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2019 у справі № 910/901/19 скасувати.

5. Справу № 910/901/19 в частині розгляду клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "К.С.Камертон" про розподіл судових витрат (витрат понесених на правничу допомогу) в суді апеляційної інстанції направити на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Случ

Судді Н. О. Волковицька

С. К. Могил