Рішення

від 05.12.2019 по справі 923/874/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2019 року Справа № 923/874/19

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ярошенко В.П. за участю секретаря судового засідання Борхаленко О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом : Приватного акціонерне товариство "Страхова компанія "ПЗУ Україна", м. Київ

до відповідача : Приватного підприємства "Кеп-Херсон", м. Херсон

про відшкодування шкоди

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Довбенко О.В. - адвокат

Процесуальні дії у справі

15.10.2019 ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою до ПП "Кеп-Херсон" про стягнення завданих збитків у розмірі 22035,60грн. в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2019 визначено суддю по справі - Ярошенко В. П.

Ухвалою суду від 18.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше засідання по справі на 07 листопада 2019 року.

28.10.2019 до суду надійшло клопотання ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 29.10.2019 у задоволенні клопотання ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про участь його представника у судовому засіданні 07.11.2019 о 12год. 30хв. в режимі відеоконференції відмовити.

05.11.2019 до канцелярії суду надійшло клопотання (вх. № 10295/19 від 05.11.2019) від ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про розгляд справи без участі представника позивача.

05.11.2019 до канцелярії суду надійшла заява (вх. № 10352/19 від 05.11.2019) від ПП "Кеп-Херсон" про продовження встановленого судом строку для подання відзиву на позовну заяву.

Суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви відповідача, ПП "Кеп-Херсон" (вх. № 10352/19 від 05.11.2019), про продовження встановленого судом строку для подання відзиву, тому зазначений строк підлягає продовженню, а заява ПП "Кеп-Херсон" від 05.11.2019 - задоволенню.

Ухвалою суду від 07.11.2019 відкладено судове засідання на 05 грудня 2019 року о 10:00.

15.11.2019 до суду за вх. № 10689/19 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

26.11.2019 до суду надійшло клопотання за вх. № 11045/19 від ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про участь представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 27.11.2019 у задоволенні клопотання ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про участь його представника у судовому засіданні 05.12.2019 о 10год. 00хв. в режимі відеоконференції відмовлено.

26.11.2019 до суду надійшло клопотання за вх. № 2161/19 від ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" на виконання вимог ухвали суду, відповідно до якого просить суд залучити до справи №923/740/19 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АРКС - як страховика Відповідача та ОСОБА_1 як водія Відповідача.

Зважаючи на те, що ухвалою суду від 18.10.2019 було запропоновано позивачу надіслати (надати) до суду обґрунтування щодо залучення третіх осіб відповідно до ст. 50 ГПК України не пізніше 06.11.2019, клопотання позивача за вх. № 2161/19 від 26.11.2019 в частині залучення третіх осіб - залишено без розгляду.

Ухвалою суду від 27.11.2019 у задоволенні клопотання ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" про участь його представника у судовому засіданні 05.12.2019 о 10год. 00хв. в режимі відеоконференції відмовлено.

29.11.2019 до суду за вх.№ 11216/19 від позивача надійшла відповідь на відзив.

В судовому засіданні 05.12.2019 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позиції позивача

В обґрунтування своєї позиції, ПрАТ "Страхова компанія "ПЗУ Україна" посилається на наступні твердження..

16.01.2018 року між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна (далі - Позивач) та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № АМ122750 (далі Договір).

04.10.2018 р. в м. Херсон, по вул. Паровозна, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Мазда , державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу ГАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 .

3 заявою про виплату страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку звернулась потерпіла сторона та надала всі необхідні документи. На підставі даної заяви та наданих потерпілою особою документів було складено страховий акт.

На підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна здійснила виплату страхового відшкодування в розмірі 43 882,10 грн.

Оскільки, цивільно-правова відповідальність транспортного засобу ГАЗ державний номерний знак НОМЕР_1 була застрахована за полісом НОМЕР_2 в АТ СК АРКС (правонаступник - АТ СК АХА Страхування ), то остання керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодувала ПрАТ СК ПЗУ Україна у розмірі 21 846,50 грн.

Відповідно до положень ст.ст. 993, 1187, 1194 ЦК України у Відповідача виникло зобов`язання перед Позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого Позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього у розмірі 22035,60 грн., що є різницею між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Стислий виклад позиції відповідача

Позовні вимоги Відповідачем не визнаються та у поданому до суду відзиві ПП "Кеп-Херсон" зазначає наступне.

Не вбачає фактичних даних (доказів) того, що водій ОСОБА_1 є винуватим у порушенні правил дорожнього руху, що звісно виключає будь-яку відповідальність відповідача. Як би ОСОБА_1 визнав свою вину, то це мало б бути відображено принаймі у його поясненнях та повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду, що оформлялися після ДТП.

Надані ОСОБА_1 у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду пояснення ніяким чином не вказують на визнання ним своєї вини, а лише коротко вказують на деякі обставини ДТП.

ПП КЕП-ХЕРСОН в матеріалах позовної заяви, зокрема у європротоколі, рахунку СТО, акті огляду та усних поясненнях Маринко І.В., вбачає такі розбіжності у кількості фактично пошкоджених деталях автомобілю Мазда , які прямо впливають на заявлений розрахунок суми матеріального збитку. Так, згідно наданої копії повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду в графі видимі пошкодження транспортного засобу А зазначено фара та бампер передній, а в акті огляду транспортного засобу, який доречі проведено без присутності представників ПП КЕП-Херсон , відображена й ще декоративна решітка радіатору, вартість якої складає 10032,06 грн.

Враховуючи відсутність документально підтверджених доказів винуватості водія ОСОБА_1 (рішення суду тощо) у порушенні ним ПДД, а також невизнання ним своєї вини у повідомленні про дорожньо-транспортну пригоду, ПП КЕП-ХЕРСОН не є в розумінні ст. ст. 1166, 1187 ЦК України юридичною особою

Аргументи позивача наведені у відповіді на відзив.

Відповідно до наданого повідомлення про дорожньо-транспорту пригоду водій транспортного засобу ГАЗ (державний номерний знак НОМЕР_3 ) погодився з тим, що транспортний засіб ГАЗ покотився назад та пошкодив транспортний засіб Мазда (державний номерний знак ВТ6858ВВ ). Таким чином, ОСОБА_1 , який погодився скласти європротокол за участю працівників поліції, порушив Правила дорожнього руху, а саме не врахував дорожню обстановку та перед початком руху транспортного засобу не забезпечив його нерухомість, а від так є заподіювачом шкоди в розумінні статті 1166 ЦК України.

Різницю між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, повинна сплачувати особа, з вини якої настав страховий випадок, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних взаємовідносин

16.01.2018 року між Приватним акціонерним товариством Страхова компанія ПЗУ Україна (далі по тексту рішення- Позивач) та ОСОБА_2 (далі - Страхувальник) було укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту № АМ122750 (далі Договір).

Предметом даного Договору були майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Мазда , державний номерний знак НОМЕР_1 .

У відповідності до умов вказаного Договору страхування Позивач взяв на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку сплатити на користь Страхувальника страхове відшкодування.

04.10.2018 р. в м. Херсон, по вул. Паровозна, відбулась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу Mazda під керуванням ОСОБА_2 , державний номерний знак НОМЕР_1 та транспортного засобу ГАЗ-3309 державний номерний знак НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_1 .

05.10.2018 ОСОБА_2 звернулась до ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування. На підставі даної заяви та наданих ОСОБА_2 документів було складено страховий акт № UA2018100400002/L04/05 від 03.01.2019.

На підставі вище зазначеного страхового акту ПрАТ Страхова компанія ПЗУ Україна здійснила виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування в розмірі 43 882,10 грн.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку страхового відшкодування до страхового акту № UA2018100400002/L04/05, сума страхового відшкодування в розмірі 43 882,10 грн. складається з різниці фактичних витрат відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ (відповідно до рахунку на оплату № 3007 від 18.10.2018 складає 45880,60 грн.) та безумовної франшизи відповідно до Договору добровільного страхування наземного транспорту № АМ122750 (становить 1998, 50 грн.)

Відповідно до Звіту № 198 про оцінку автомобіля MAZDA 3 держномер ВТ6858ВВ, складеного 05.11.2018 оцінювачем ОСОБА_3 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №5388 від 20.10.2007р.), матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля MAZDA 3 держномер НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження при ДТП складає 21846,50 грн. При розрахунку матеріального збитку було застосовано коефіцієнт фізичного зносу відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092.

Цивільно-правова відповідальність транспортного засобу ГАЗ (державний номерний знак НОМЕР_1 ) була застрахована за полісом НОМЕР_2 в АТ СК АРКС (правонаступник - АТ СК АХА Страхування ), то остання керуючись ст. ст. 22 та 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відшкодувала ПрАТ СК ПЗУ Україна у розмірі 21 846,50 грн.

Позивач просить суд стягнути з відповідача завдані збитки в межах сплаченого Позивачем страхового відшкодування страхувальнику останнього у розмірі 22035,6 грн., що є різницею між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу, що становить 43 882,10 грн.) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні (що складає 21 846,50 грн. ).

Норми права, застосовані судом та оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи

Вимоги щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (європротокол) встановлені Інструкцією щодо заповнення Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, погодженої Начальником управління державної автомобільної інспекції МВС України Лозовим В. М. 31.08.2011 та затвердженої Протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 №274/2011 (далі - Інструкція).

Європротокол - спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, потім надається страховику та стає підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим.

Бланк Європротоколу видається автовласнику безкоштовно під час укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. У разі втрати або використання бланку Європротоколу, новий бланк видається страховиком безоплатно на підставі письмової заяви.

Європротоколом можна скористатися при умовах, коли:

- відсутні травмовані (загиблі) люди,

-водії-учасники ДТП мають поліси автоцивільної відповідальності,

-наявна згода водіїв транспортних засобів - учасників ДТП щодо її обставин,

- у водіїв відсутні ознаки алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів.

Позивач зазначає, що водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду - європротокол, сторони скористалися цим правом та склали євро протокол. Спростування фактів зазначених в європротоколі законом не передбачається.

Фактами, які свідчать про обставини ДТП є згода учасників ДТП на добровільне фіксування самого факту ДТП, пошкодження автомобілів.

Водночас з тексту Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 04.10.2018 не вбачається остаточного визнання вини жодної зі сторін дорожньо-транспортну пригоди.

При цьому господарський суд звертає увагу учасників процесу, що питання встановлення вини учасників дорожньо-транспортної пригоди не віднесено до юрисдикції господарських судів.

Як вбачається з поданих матеріалів та Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду, заповненого учасниками ДТП 04.10.2018, ТЗ Маzda-3 під керуванням ОСОБА_2 внаслідок ДТП отримав механічні ушкодження, але відповідно до зауважень, викладених в пункті 13 Європротоколу, неможливо встановити для подальших висновків вину учасників ДТП з покладенням на них відповідальності.

Відповідно до заяви ОСОБА_2 про настання страхового випадку від 05.10.2018, про дорожньо-транспортну пригоду було повідомлено компетентні органи МВС, а саме поліцію м. Херсона, а також було складено адміністративний протокол на другого учасника дорожньо-транспортної пригоди.

Разом з тим, як вбачається із наданої позивачем відповіді Департамента патрульної поліції управління патрульної поліції в Херсонській області, дорожньо-транспортну пригоду, яка мала місце 04.10.2018, в м. Херсон за участю автомобіля Маzda-3, н.з. ВТ 6858 ВВ, та АС 03309 АХІ2, н.з. НОМЕР_4 , водіями оформлено по євро протоколу, тобто без складання адміністративного протоколу.

Відповідно до пункту 33.2 статті 33 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання.

У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.

У випадку неналежного оформлення Повідомлення про ДТП у зв`язку з неповним заповненням, з допущеними в ньому неточностями, то страховик не має права відмовити у виплаті страхового відшкодування на цій підставі, оскільки виключний перелік умов та підстав, за яких страховик не здійснює страхове відшкодування, передбачено статтями 32, 37 Закону.

Водночас, нормами Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , встановлення об`єктивних обставин та причин настання ДТП є взаємним обов`язком з однієї сторони - страховика, з іншої - страхувальника та особи, відповідальність якої застрахована, водія транспортного засобу, причетного до ДТП, особи, яка має право на отримання відшкодування (потерпілого).

Отже, у разі недостатності інформації у страховика про обставини ДТП, він має здійснити додаткове розслідування, а учасники ДТП сприяти його проведенню.

Невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , у тому числі і зазначених вище, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди може стати підставою відповідно до пункту 37.1.3 статті 37 зазначеного Закону для відмови у здійснені страхового відшкодування (регламентної виплати).

Як зазначив відповідач, ним отримано пояснення водія ОСОБА_1 з яких не вбачається одноосібної вини ОСОБА_1 , що виключає здійснення страхового відшкодування.

Водночас відповідно до правової позиції Верховного Суду викладеної в судових рішеннях у справах №753/7281/15-ц та №686/20040/2012 доведення відсутності вини у деліктних зобов`язаннях покладається на заподіювача, оскільки законодавець закріпив презумпцію вини заподіювача шкоди й поклав на нього обов`язок доведення її відсутності.

Відповідно до статті 27 Закону України Про страхування та статті 993 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною першою статті 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана, зокрема, з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини першої статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Слід зазначити, що саме на позивачеві в силу приписів статті 74 Господарського процесуального кодексу України лежить тягар доказування тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Проте, позивач не подав суду ані клопотання про проведення експертного дослідження, ні висновку експерта, проведеного на замовленням позивача, з метою встановлення обставини, які б свідчили про вину відповідача.

Позивач не подав суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували позовні вимоги.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Уклавши договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, страховик на випадок виникнення деліктного зобов`язання бере на себе у межах суми страхового відшкодування виконання обов`язку страхувальника, який завдав шкоди. А тому страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, згідно зі статтями 3 і 5 вказаного Закону реалізує право вимоги, передбачене статтями 993 ЦК України та 27 Закону України Про страхування , шляхом звернення з позовом до страховика, в якого завдавач шкоди застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

Висновки суду

За результатами правової оцінки наданих до матеріалів справи документів, судом не встановлено наявності у відповідача зобов`язання перед позивачем відшкодувати завдані збитки в межах сплаченого позивачем страхового відшкодування страхувальнику у розмірі 22035,60 грн, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат

Витрати по сплаті судового збору відповідно до приписів ст. 129 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі вказаних правових норм та керуючись статтями 129, 232-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного тексту рішення 11.12.2019

Суддя В.П.Ярошенко