Ухвала

від 27.11.2019 по справі 520/3687/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1736/19

Номер справи місцевого суду: 520/3687/19 1-кс/947/12857/19

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.11.2019 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретарки судового засідання: ОСОБА_5 ,

прокурора: ОСОБА_6 ,

захисників: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.10.2019 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_10 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , який

народився в м. Хмельницький, громадянина

України, який зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_1 ,

раніше не судимого,

підозрюваного у кримінальному провадженні №12018160000000795внесеному вЄРДР 22.11.2018року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України,

установив:

Зміст оскарженого судового рішення та обставини, встановлені судом першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.10.2019 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_10 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, у кримінальному провадженні №12018160000000795, внесеному в ЄРДР 22.11.2018 року.

Рішення слідчого судді мотивоване тим, що ухвалами слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 20.06.2019 року та від 06.08.2019 року, які залишені без змін судом апеляційної інстанції, було відмовлено в задоволенні аналогічного клопотання, разом з тим, прокурором не долучено до матеріалів клопотання нових відомостей, яким не надавалась оцінка слідчим суддею при розгляді клопотань 20.06.2019 року та 06.08.2019 року.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала.

У своїй апеляційній скарзі прокурор, не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, вважає її незаконною та необґрунтованою, посилаючись при цьому на те, що відмовляючи у задоволенні клопотання слідчого, слідчим суддею не враховано, що до клопотання долучено повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_10 , а також квитанцію про його відправку на останню відому адресу місця його проживання.

Крім того, прокурор в апеляційній скарзі наголошує, що наявність ризиків переховування повністю підтверджена, а також існує ризик здійснення тиску на свідків, потерплих та знищення первинної бухгалтерської документації, яка до цього часу не відшукана.

Крім того, прокурор в апеляційній скарзі вказує, що слідчим суддею не було приділено належної уваги, що до матеріалів клопотання, якими воно обґрунтоване, додані матеріали щодо оголошення у міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_10 .

На підставі викладеного просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого.

Позиції учасників судового розгляду стосовно поданої апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити; думку захисників підозрюваного, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги; дослідивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд доходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Згідно з ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» апеляційний суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до ст.5 Конвенції кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

В рішенні «Єлоєв проти України» Європейський суд з прав людини вказує на те, що пункт 4 статті 5 забезпечує заарештованим чи затриманим особам право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов, які з погляду Конвенції, є суттєвими для забезпечення «законності» позбавлення свободи. Це означає, що компетентний суд має перевірити не лише дотримання процесуальних вимог національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, яка стала підставою для затримання, а також мети, з якою застосовувалося затримання (також справа «Буткевічюс проти Литви»).

Разом з тим відповідно до п.175 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v.Ukraine) від 21.04.2011року, заява №42310/04 суд наголошує, що термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри (див. рішення у справі «Чеботарі проти Молдови» (Cebotari v. Moldova), № 35615/06, п.48, від 13.11.2007 року).

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про обрання відносно підозрюваної ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за його відсутності, мотивуючи свої вимоги тим, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, та тим, що місце знаходження підозрюваного ОСОБА_10 встановити неможливо, оскільки він переховується від органів досудового розслідування, та наявні відомості про те, що він покинув територію України, що обумовило прийняття слідчим у кримінальному провадженні постанови про оголошення в міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_10 .

Відповідно до приписів ч.1 ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно п.2 ч.1 ст.372 КПК України в мотивувальній частині ухвали зазначається: суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Апеляційний суд вважає, що, розглядаючи клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_10 , слідчий суддя не дотримався вимог кримінального процесуального закону, не дослідив належним чином обставини провадження, мотивуючи своє рішення посилався лише на те, що судом вже вирішувалось питання про обрання відносно ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в задоволенні яких двічі відмовлено, та помилково вважав, що до клопотання не надано інших доказів крім тих, які вже перевірялись судом, у зв`язку з чим прийшов до помилкових висновків про відсутність підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_10 за його відсутністю запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Апеляційним судом встановлено, що матеріали справи не містять ухвал слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 20.06.2019 року та від 06.08.2019 року, які постановлені за результатами розгляду аналогічних клопотань про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_10 , на які посилається слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі.

Разом з тим, зі змісту ухвал суду апеляційної інстанції, постановлених за результатами перегляду зазначених ухвал від 20.06.2019 року та від 06.08.2019 року, колегією суддів встановлено, що підставами для відмови у задоволені попередніх клопотань про обрання запобіжного заходу були висновки про те, що підозрюваний не оголошений у міжнародний розшук у відповідності до чинного законодавства та відсутність належних доказів вручення ОСОБА_10 повідомлення про підозру.

Дослідивши матеріали клопотання, апеляційний суд дійшов висновку, що прокурором надані докази належного вручення ОСОБА_10 повідомлення про підозру.

Відповідно до матеріалів провадження, слідчим слідчої групи СУ ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11 повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області молодшим радником юстиції ОСОБА_9 (т.1, а.с.68-151).

Згідно з ч.1 ст.276 КПК України повідомлення про підозру здійснюється в порядку, передбаченому ст.278 КПК України, відповідно до норм якої письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень. Отже, у разі неможливості вручити особисто, повідомлення пропідозру вручається у спосіб, передбачений для виклику та приводу особи (глава 11 КПК України, ст.ст. 135, 136), тобто шляхом надіслання поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою (ч.1 ст.135 КПК); у разітимчасової відсутностіособи замісцем проживання,повістка дляпередачі їйвручається підрозписку доросломучлену сім`їособи чиіншій особі,яка знею проживає,житлово-експлуатаційнійорганізації замісцем проживанняособи абоадміністрації замісцем їїроботи (ч. 2 ст. 135 КПК).

Згідно рапорту прокурора ОСОБА_9 , ним, спільно з прокурором відділу ОСОБА_12 з метою допиту матері та дружини ОСОБА_10 а також повторного вручення їм письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_10 від 25.04.2019 року, яке направлено слідчим слідчої групи СУ ГУНП в Одеській області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_11 26.04.2019 року поштою за останнє відомим місцем проживання ОСОБА_10 ( АДРЕСА_2 ), та отримання якого заперечується захисниками, 18.10.2019 року здійснено виїзд до м. Хмельницький. Мати ОСОБА_10 - ОСОБА_13 відмовилась отримувати будь-які процесуальні документи, приходити за викликом на допит. Крім того, повістку про виклик на допит у якості свідка ОСОБА_14 у кримінальному провадженні вручена її батьку - ОСОБА_15 , який мешкає у будинку навпроти по АДРЕСА_1 , що підтверджується відеозаписом та скріншотами. Останній також у присутності прокурорів зателефонував доньці ОСОБА_14 та повідомив про намір прокурорів зустрітися з нею для вручення процесуальних документів, викликів, на що остання відмовилась. Враховуючи позицію родичів підозрюваного ОСОБА_10 щодо заперечення фактів отримання поштової кореспонденції, відмову особисто отримувати будь-які процесуальні документи та повістки у кримінальному провадженні, копія повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри вручена прокурором ОСОБА_12 голові Комітету самоорганізації населення мікрорайону Лезнево (Хмельницька область, м. Хмельницький, вул. Профспілкова, 110, код ЄДРПОУ: 22988394) ОСОБА_16 , а також повістки про виклик для допиту ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , що підтверджується відповідними розписками останнього.

Враховуючи відсутність ОСОБА_10 за місцем мешкання та відмовою членів його сім`ї отримати копію письмового повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри для передачі йому, апеляційний суд вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_10 вручено у відповідності до вимог ст.ст.135, 276, 278 КПК України шляхом вручення такого повідомлення представнику житлово-експлуатаційній організації за місцем його проживання.

Щодо оголошення підозрюваного ОСОБА_10 у міжнародний розшук, апеляційний суд вважає, що прокурором доведений факт оголошення підозрюваного ОСОБА_10 у міжнародний розшук.

Відповідно до ч.1 ст.281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує його розшук.

Частиною 2 ст. 281 КПК України встановлено, що про оголошення розшуку виноситься окрема постанова, якщо досудове розслідування не зупиняється, або вказується в постанові про зупинення досудового розслідування, якщо таке рішення приймається, відомості про що вносяться до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Відповідно до положень п.4.4 Інструкції про порядок використання правоохоронними органами можливостей НЦБ Інтерполу в Україні у попередженні, розкритті та розслідуванні злочинів, затвердженої спільним Наказом №3/1/2/5/2/2 від 09.01.1997 року, підставою для міжнародного розшуку є запит правоохоронного органу, надісланий до НЦБ.

В матеріалах провадження наявна постанова слідчого т.в.о. старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_11 від 06.05.2019 року, якою оголошено ОСОБА_10 у міжнародний розшук у відповідності до вимог ст.281 КПК України (т.1, а.с.209-211).

Крім того 21.06.2019 року на адресу слідчого поліції від Департаменту міжнародного поліцейського співробітництва надано запит щодо надання копії ухвали слідчого судді про обрання щодо підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (т.1,а.с.224), що свідчить про процесуальну неможливість здійснення міжнародного розшуку без гарантії держави у вигляді наявності ухваленого рішення про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного у вигляді тримання під вартою.

За таких обставин, враховуючи наведені правові норми та в результаті дослідження матеріалів провадження за клопотанням прокурора та наявність відповідно оформленої постанови слідчого про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, апеляційний суд вважає доведеним факт оголошення підозрюваного ОСОБА_10 в міжнародний розшук.

Відповідно до ч.6 ст.193 слідчий суддя, суд може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, лише у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбаченихстаттею 177цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинувачений оголошений у міжнародний розшук.

Таким чином, кримінальним процесуальним законом України передбачено спеціальну процедуру вирішення питання, коли особа, щодо якої ставиться питання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оголошено у міжнародний розшук і при вирішенні зазначеного питання законодавець вимагає дослідити обставини кримінального провадження та встановити наявність сукупності 2-х факторів:

-наявність ризиків, передбаченихстаттею 177цього Кодексу,

-оголошення підозрюваної в міжнародний розшук.

Відповідно до клопотання прокурора, органом досудового розслідування у кримінальному провадженні №12018160000000795 встановлено, що голова кооперативу ОК «Набережний квартал - Жаботинського» ОСОБА_10 у період з 07.08.2015 року по 16.11.2015 року діяв, як службова особа, наділена адміністративно-господарським та організаційно- розпорядчими повноваженнями, а після цього фактично продовжив керувати діями інших спільників начальника відділу продажу квартири ОСОБА_17 та голови кооперативу ОСОБА_18 , залишивши у своєму фактичному розпорядженні печатку вказаного кооперативу, яку використав у подальшому. Кримінальне правопорушення вчинено за наступних обставин. Так, у ОСОБА_10 , який у період з 07.08.2015 року по 16.11.2015 року, здійснював повноваження голови кооперативу, а саме: контроль за процесом та якістю будівництва, керування роботою менеджерів з укладання угод про сплату внесків у ОК «Набережний квартал - Жаботинського», прийняття до складу кооперативу асоційованих членів, координацію роботи бухгалтерів, проведення фінансових операцій, виник злочинний намір із заволодіння коштами асоційованих членів кооперативу. З цією метою ним за попередньою змовою з ОСОБА_18 , якого 17.11.2015 року включено до складу учасників кооперативу та призначено на посаду його голови, розподілені повноваження, у тому числі кримінального характеру. Зокрема, ОСОБА_10 після звільнення за згодою ОСОБА_18 продовжив розпорядження коштами, які внесені асоційованими членами на рахунки кооперативу, а останній організував залучення додаткових коштів на будівництво житлового будинку від фізичних осіб, у тому числі в частині адміністративно-господарських, організаційно-розпорядчих повноважень. У період часу з 07.08.2015 року по 16.11.2018 року, ОСОБА_10 контролюючи безпосередньо діяльність ОСОБА_18 , спочатку як відповідального виконавця робіт з будівництва, а з 17.11.2015 року по 21.06.2018 року як голову кооперативу, діючи за попередньою змовою з іншими невстановленими на цей час спільниками кримінального правопорушення, поширив інформацію серед представників ОК «Набережний квартал - Жаботинського» у м. Одесі про те, що він є топ-менеджером провідної будівельної компанії України «NK Group», до складу якої юридично не входить кооператив та який їй не підзвітній, утім діяльність якого ним координується в інтересах компанії з вказаним брендом.

Для підготовки до вчинення низки протиправних фінансових операцій, втілюючи у життя злочинний план із заволодіння коштами, ОСОБА_10 , достовірно знаючи, що з 17.11.2015 року головою кооперативу ОК «Набережний квартал - Жаботинського» замість нього призначено ОСОБА_18 , а також те, що за його власного ініціативою на підставі його письмової заяви 16.11.2015 року його виключено зі складу учасників кооперативу, за попередньою змовою з останнім, 25.03.2016 року звернувся до відділення ПАТ АБ «Укргазбанк», розташованого м. Хмельницький по вул. Свободи, 22, де діючи від імені голови вказаного кооперативу, тобто приховавши інформацію про відсутність у нього повноважень службової особи - голови кооперативу, підписав та посвідчив відтиском мокрої печатки кооперативу попередньо підготовлені за його замовленням документи, отримав право на дистанційне проведення фінансових операцій з перерахунку коштів кооперативу власними електронними ключами з електронними цифровими підписами отриманими раніше.

Поряд з цим, ОСОБА_10 за попередньою змовою з ОСОБА_18 з метою забезпечення збільшення грошових надходжень від асоційованих членів кооперативу та заволодіння коштами, достовірно знаючи про істотні відхилення від проекту будівництва та відсутність правових підстав на зведення 23 - 27 поверхів першої секції 22-поверхового об`єкту будівництва на будівельному майданчику за адресою: АДРЕСА_3 , організували залучення пайових внесків від асоційованих членів кооперативу (продажу квартир) на вказаних поверхах в обох секціях житлового будинку.

Незважаючи на те, що у лютому-квітні 2016 року будівництво фактично припинене та не було правових підстави для його продовження, ОСОБА_10 за попередньою змовою із ОСОБА_18 , ОСОБА_17 , розуміючи відсутність правових підстав для проведення будівельних робіт другої секції будівництва, а також для переведення коштів контрагентам кооперативу, усвідомлюючи при ньому необхідність утримання довіри від членів кооперативу, яка отримана за рахунок швидкого зведення першої секції будинку (без завершення повного обсягу робіт), а також попередження викриття злочинної діяльності та звершення спільного злочинного умислу, порадив голові кооперативу ОСОБА_19 розмістити на Інтернет сайті кооперативу ОК «Набережний квартал - Жаботинського», скріншоти протоколів засідання секції від 1.04.2016 Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлового комунального господарства України, якими погоджено проект експериментального будівництва зі збільшенням граничної висотності, що у подальшому 25.04.2016 забезпечено менеджерами з продажу квартир за вказівками ОСОБА_18 .

У вказаний спосіб ОСОБА_10 за попередньою змовою із головою кооперативу ОСОБА_18 вдалось переконати асоційованих членів кооперативу у продовжені роботи кооперативу з будівництва житлового будинку та фактично продовжити протиправну діяльність.

Водночас, ОСОБА_10 разом з ОСОБА_18 за відсутності дозвільних документів на будівництво, розуміючи неможливість виконання будівельних робіт підрядними організаціями, відсутність потреби поставки будівельних матеріалів, з метою подальшого заволодіння коштами, забезпечили у період часу з 04.02.2016 року по 30.05.2016 року не лише укладання менеджерами ОСОБА_17 , ОСОБА_20 договорів про сплату внесків у ОК «Набережний квартал- Жаботинського» у першій секції, а й укладання 92 договорів з 70 фізичними особами про сплату внесків у будівництво квартир, комор у другій секції, з надходженням від них внесків на загальну суму 41 506 407 гривень, у тому числі, як оплату непередбачених, затвердженою проектною документацією, квартир №№23-27 поверхів.

За вказаних обставин у період часу з 17.11.2016 року по 21.06.2016 року, ОСОБА_10 , діючи за попередньою змовою із головою кооперативу ОСОБА_18 , іншими невстановленими службовими особами кооперативу та підприємств-контрагентів, забезпечив (здійснив) перерахування коштів вкладників на банківські рахунки контрагентів відкриті у банківських установах на загальну суму майже 80 млн. грн. Окрім цього, ОСОБА_10 з 18.11.2016 по 21.06.2016 продовжував здійснювати фінансові операції з розпорядження коштами, розподілені повноваження, у тому числі кримінального характеру.

З метою продовження своєї злочинної діяльності ОСОБА_10 в період з 22.06.2016 року по 20.10.2016 року, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_21 , а також із ОСОБА_17 , ОСОБА_18 та іншими невстановленими на цей час співучасниками кримінального правопорушення, за обставин фактичного припинення протягом лютого-квітня 2016 року будівельних робіт, за відсутності дозвільних документів на будівництво, розуміючи відсутність потреби поставки будівельних матеріалів, неможливість виконання будівельних робіт підрядними організаціями, знаючи про приписи Державної архітектурно-будівельної інспекції України про зупинення будівельних робіт, з метою -подальшого заволодіння коштами, ОСОБА_21 27.06.2016 року уповноважив ОСОБА_17 на укладання договорів про сплату внесків у ОК «Набережний Квартал - Жаботинського» на будівництво другої секції та забезпечив спадання низки нових договорів.

В послідуючому, ОСОБА_10 , діючи з ОСОБА_21 , ОСОБА_17 та іншими невстановленими на даний час особами, за допомогою програмного забезпечення «Клієнт-Банк», як самостійно, з використанням електронних ключів з електронними цифровими підписами, виданими на його ім`я у ПАТ АБ «Креді Агріколь Банк», а також виданих на ім`я колишнього голови кооперативу ОСОБА_10 у ПАТ АБ «Укргазбанк», так і шляхом надання вказівок особам які надавали бухгалтерські послуги кооперативу, забезпечив зарахування наявних на рахунках кооперативу коштів пайовиків (асоційованих членів кооперативу) на банківські рахунки контрагентів, відкриті у банківських установах на загальну суму понад 11 млн. грн., а також у власний період керівництва кооперативом у 37 млн.грн.

Обґрунтованість зміненого повідомлення про підозру ОСОБА_10 від 25.04.2019 року підтверджується комплексом зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме протоколами допиту свідків, потерпілих, підозрюваного ОСОБА_18 , висновком судової будівельно-технічної експертизи №18-1725 від 04.06.2018 року, з якої вбачається, що будівництво другої секції не розпочато (будинок відсутній) та судово-економічної експертизи від 17.09.2018 року, з якої вбачається, що членам кооперативу завдано прямі збитки у сумі 124 млн. 500 тис. грн., договором «Про дистанційне обслуговування» від 25.03.2019 року та повідомлення до нього, Протоколом загальних зборів членів ОК «Набережний квартал - Жаботинського», на яких ОСОБА_10 призначено на посаду голови ОК «Набережний квартал - Жаботинського»; статутом ОК «Набережний квартал - Жаботинського», актом перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності від 04.09.2016 року, приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 04.02.2016 року, протоколом про порушення у сфері містобудівної діяльності від 04.02.2016 року.

Апеляційний суд вважає, що на даному етапі досудового розслідування зазначені докази є достатніми для обґрунтування підозри ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України. При цьому, відповідно до статей 89, 94 КПК України та Глави 28 КПК України питання про встановлення вини ОСОБА_10 , оцінка зібраних доказів на предмет їх достовірності і допустимості відноситься до компетенції суду за наслідками судового розгляду кримінального провадження по суті обвинувачення, а підстав для визнання доказів недопустимими відповідно до ст.87 КПК України в ході апеляційного розгляду не встановлено.

За таких обставин, ОСОБА_10 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, оскільки за його вчинення передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років та з конфіскацією майна.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м.Одеси від 25.04.2019 року було надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_10 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування відносно нього запобіжного заходу у виді тримання.

Апеляційний суд вважає, що з огляду на тяжкість покарання за вчинений злочин, та враховуючи неможливість на сьогоднішній день встановити місце знаходження ОСОБА_10 , очевидні ризики того, що підозрюваний ОСОБА_10 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути кримінального переслідування, знищити докази по справі.

Окрім того, з урахуванням обставин вчинення злочину, в якому підозрюється ОСОБА_10 , а також того, що останньому відомі особи потерпілих та свідків злочину, апеляційний суд вважає, що існує ризик того, що останній може незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні, які на теперішній час допитані на стадії досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, однак під впливом підозрюваного можуть змінити показання під час судового розгляду.

Крім того, як вбачається з повідомлення про підозру, інкриміновані дії ОСОБА_10 вчинив з іншими особами, таким чином в разі застосування запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, підозрюваний може впливати й на цю особу.

За таких обставин, враховуючи наведені правові норми та в результаті дослідження матеріалів провадження за клопотанням прокурора та наявність відповідно оформленої постанови слідчого про оголошення підозрюваного у міжнародний розшук, апеляційний суд вважає доведеним факт оголошення підозрюваного ОСОБА_10 в міжнародний розшук, що в сукупності з наявними ризиками, передбаченими ст.177 КПК України, являється підставою для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_10 запобіжного заходу у виді тримання під вартою за його відсутністю в порядку ч.6 ст.193 КПК України.

У відповідності до положень ч.6ст.193КПК України у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Частиною 3 ст.407 КПК України встановлено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити ухвалу без змін;

2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

Відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.409 КПК України підставою для скасування або зміни судового рішення є неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи.

За таких обставин апеляційний суд визнає обґрунтованими доводи апеляційної скарги прокурора про наявність підстав для застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а тому оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає скасуванню.

Керуючись ст. 177, 178, 183, 193, 281, 309, 376, 404, 405, 407, 409, 410, 411, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Одеської області ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 07.10.2019 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора відділу прокуратури Одеської області ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_10 , у кримінальному провадженні №12018160000000795внесеному вЄРДР 22.11.2018 року, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою частково задовольнити клопотання прокурора.

За відсутності підозрюваного ОСОБА_10 застосувати до нього запобіжний захід у виді триманні під вартою в порядку ч.6 ст.193 КПК України.

Після затримання ОСОБА_10 і не пізніше, як через 48 годин з часу його доставки до місяця кримінального провадження доставити ОСОБА_10 до слідчого судді для розгляду питання про застосування обраного запобіжного заходу у виді тримання під вартою або його заміну на більш м`який запобіжний захід.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду

ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3