Справа №538/664/16-ц
Провадження по справі №2/538/1/19
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
27 листопада 2019 року м. Лохвиця
Лохвицький районний суд Полтавської області в складі:
головуючого-судді - Бондарь В.А.
за участю секретаря судового засідання - Горілей Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лохвиця цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава 2007" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , третя особа сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Лохвицького районного управління юстиції про визнання неправомірними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Полтавській області, визнання недійсними договорів укладених між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_1 , -
в с т а н о в и в :
Представник позивача звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , третя особа сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Лохвицького районного управління юстиції про визнання неправомірними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Полтавській області, визнання недійсними договорів укладених між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_1 .
24.07.2019 року представником відповідача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подано клопотання, в якому просить закрити провадження у справі.
Клопотання мотивує тим, що 11.06.2019 року постановою Полтавського апеляційного суду скасовано ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 01.04.2019 року про зупинення провадження у справі. Скасовуючи ухвалу, апеляційний суд у своїй постанові звернув увагу на те, що згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які перебувають у вільному доступі, ОСОБА_1 із 29.05.2015 року є засновником фермерського господарства "Полтава - Агро" (код ЄДРПОУ 39809618).
Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданої із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.
В судове засідання представник позивача - ОСОБА_3 не з`явився, але надіслав клопотання, в якому заперечує проти задоволення клопотання.
ОСОБА_4 - представник позивача, в судове засідання з`явилася, проти задоволення клопотання заперечила.
ОСОБА_2 - представник відповідача, в судове засідання з`явилася, клопотання підтримала і просила суд задоволити його повністю.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання про закриття провадження по справі підлягає задоволенню, оскільки вона не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, виходячи з наступних підстав.
Під час розгляду справи встановлено, що розпорядженням голови Лохвицької районної державної адміністрації від 25.06.2011 року № 270 позивачам надано в оренду земельні ділянки сільського господарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 919, 36 га на території Яхниківської сільської ради терміном оренди до 20.05.2023 року.
Розпорядженням голови Лохвицької районної державної адміністрації від 29 жовтня 2012 року № 661 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку ТОВ "Полтава2007" для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 899,7715 га ріллі із земель запасу на території адміністративного підпорядкування Яхниківської сільської ради, та внесено зміни до розпорядження від 25.06.2011 року № 270 в частині розміру земельної ділянки.
24 травня 2011 року між ТОВ "Полтава2007" та Лохвицькою районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки та 21 листопада 2012 року викладено останній в новій редакції, (а.с. 27-29, 30-32).
Згідно Акту приймання - передачі від 21 листопада 2012 року позивачу передано в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 899,7715 га відповідно до нової редакції договору до 20 травня 2023 року, (а.с. 33).
В подальшому позивачу стало відомо, що наказами Головного управління Держземагенства у Полтавській області "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" надано дозволи відповідачу ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою на земельні ділянки, що розташовані на території Яхниківської сільської ради, (а.с. 35-51).
Наказами Головного управління Держземагенства у Полтавській області затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 та надано земельні ділянки в оренду, (а.с. 52-71).
В подальшому між відповідачами укладено договори земельних ділянок, (а.с. 72-101).
Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, які перебувають у відкритому доступі, ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) із 20.05.2011 року зареєстрований як ФОП, а із 29.05.2015 року є засновником фермерського господарства "Полтава-Агро" (Код ЄДРПОУ 39809318).
Реалізуючи дискрецію при визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ, суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Відповідно до положень Закону України Про фермерське господарство - фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян та підлягає державній реєстрації як юридична особа або ФОП. У справі, яка розглядається, фермерське господарство як юридична особа зареєстровано в установленому законом порядку після отримання відповідачем прав на земельну ділянку, виділену для ведення фермерського господарства.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону України Про фермерське господарство (тут і далі у редакції, чинній на час надання відповідачеві земельної ділянки, укладення оспорюваного договору та реєстрації фермерського господарства) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням діяльності фермерських господарств, регулюються, Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України Про фермерське господарство та іншими нормативно-правовими актами України (стаття 2 цього Закону). У таких правовідносинах Закон України Про фермерське господарство є спеціальним нормативно-правовим актом.
Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради (частина перша статті 5, частина перша статті 7 Закону України Про фермерське господарство ).
Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 згаданого Закону).
Тобто, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.
Зі змісту положень статті 12 Закону України Про фермерське господарство вбачається, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.
Відповідно до норм ст.ст. 1, 5, 7, 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство" після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася.
Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 і Головним управлінням Держземагенством у Полтавській області укладені договори оренди земельних ділянок з метою ведення фермерського господарства на підставі Закону України Про фермерське господарство . Після державної реєстрації цього договору відповідачем засновано фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа. Тобто у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, а тому сторонами у спірних правовідносинах мають бути юридичні особи.
Згідно ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Відповідно до ст. 20 Господарсько - процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;
Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 24.10.11р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам" у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України: господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов:
- участь у спорі суб`єкта господарювання;
- наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 Господарського кодексу України суб`єктами господарювання є:
1) господарські організації - юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку;
2) громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числа з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.
Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року у справі №348/992/16-ц).
Відповідно до ст. 417 ЦПК вказівки, що містяться в постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, а тому провадження у даній справі закриває у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства .
Згідно ч. 1 ст. 255 ЦПК України ,суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства;
Відповідно до ч. 1 ст. 24 ГПК України, усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Частиною 1 ст. 27 ГПК України встановлено, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Таким чином, суд роз`яснює, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.
Керуючись ст. 244, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя, -
у х в а л и в :
Закрити провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Полтава 2007" до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , третя особа сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Лохвицького районного управління юстиції про визнання неправомірними та скасування наказів Головного управління Держземагентства у Полтавській області, визнання недійсними договорів укладених між Головним управлінням Держземагентства у Полтавській області та ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У відповідності з п. 15.5 Розділу ХІІІ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Головуючий суддя: В.А. Бондарь
Суд | Лохвицький районний суд Полтавської області |
Дата ухвалення рішення | 27.11.2019 |
Оприлюднено | 12.12.2019 |
Номер документу | 86257404 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Лохвицький районний суд Полтавської області
Бондарь В. А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні