Постанова

від 12.02.2020 по справі 538/664/16-ц

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 538/664/16-ц Номер провадження 22-ц/814/503/20Головуючий у 1-й інстанції Бондарь В. А. Доповідач ап. інст. Бондаревська С. М.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Бондаревської С.М.,

суддів: Абрамова П.С., Пилипчук Л.І.,

секретар: Зеленська О.І.,

за участю представника позивача - адвоката Запорожець В.В.

представника відповідача - адвоката Магди В.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю Полтава-2007

на ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 27 листопада 2019 року

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Полтава-2007 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , третя особа: Сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Лохвицького районного управління юстиції, про визнання неправомірними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Полтавській області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, -

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2016 року ТОВ Полтава-2007 звернулося до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 про визнання неправомірними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Полтавській області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_1 .

Ухвалою Лохвицького районного суду Полтавської області від 27 листопада2019 року провадження у справі за позовною заявою ТОВ Полтава-2007 до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_1 , третя особа: Сектор державної реєстрації речових прав на нерухоме майно Лохвицького районного управління юстиції про визнання неправомірними та скасування наказів Головного управління Держземагенства у Полтавській області, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, укладених між Головним управлінням Держземагенства у Полтавській області та ОСОБА_1 - закрито з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Не погодившись з даним судовим рішенням, ТОВ Полтава-2007 подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати ухвалу районного суду про закриття провадження у справі та направити справу для продовження розгляду до Лохвицького районного суду Полтавської області.

Вважає, що районним судом не враховано, що відповідачем по справі є ОСОБА_1 , як фізична особа, а не як суб`єкт підприємницької діяльності, оскільки відносини з отримання ним земельних ділянок в оренду для створення фермерського господарства виникли в нього не з факту зайняття ним господарською (підприємницькою діяльності), а з факту реалізації правомочності фізичної особи на отримання земель державної власності для подальшого зайняття фермерським господарством.

Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що розпо-рядженням голови Лохвицької районної державної адміністрації від 25 червня 2011 року №270 позивачу надано в оренду земельні ділянки сільського господарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 919, 36 га на території Яхниківської сільської ради терміном оренди до 20 травня 2023 року.

Розпорядженням голови Лохвицької районної державної адміністрації від 29 жовтня 2012 року №661 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право користування на земельну ділянку ТОВ Полтава 2007 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 899,7715 га ріллі із земель запасу на території адміністративного підпорядкування Яхниківської сільської ради та внесено зміни до розпорядження від 25 червня 2011 року №270 в частині розміру земельної ділянки.

24 травня 2011 року між ТОВ Полтава 2007 та Лохвицькою районною державною адміністрацією укладено договір оренди земельної ділянки та 21 листопада 2012 року викладено останній в новій редакції /т.1 а.с. 27-29, 30-32/.

Згідно Акту приймання - передачі від 21 листопада 2012 року позивачу передано в оренду земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 899,7715 га відповідно до нової редакції договору до 20 травня 2023 року /т.1 а.с. 33/.

В подальшому позивачу стало відомо, що наказами Головного управління Держземагенства у Полтавській області Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою надано дозволи відповідачу ОСОБА_1 на розроблення документації із землеустрою на земельні ділянки, що розташовані на території Яхниківської сільської ради /т.1 а.с. 35-51/.

Наказами Головного управління Держземагенства у Полтавській області затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок ОСОБА_1 та надано земельні ділянки в оренду. В подальшому між відповідачами укладено договори оренди земельних ділянок /т.1 а.с. 52-101/.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, які перебувають у відкритому доступі, ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) з 20 трав-ня 2011 року зареєстрований як фізична особа-підприємець, а з 29 травня 2015 року - є засновником фермерського господарства Полтава-Агро (Код ЄДРПОУ 39809318).

Відповідно до ч. 1 статті 1 Закону України Про фермерське господарство , в редак-ції, чинній на час надання відповідачеві земельної ділянки, укладення оспорюваного договору та реєстрації фермерського господарства, - фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян зі створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб (стаття 8 зазначеного Закону).

Звідси вірним є висновок суду про те, що можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов`язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства, що є обов`язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства.

Зі змісту положень статті 12 Закону України Про фермерське господарство слідує, що земельні ділянки, які використовуються фермерським господарством на умовах оренди, входять до складу земель фермерського господарства.

Відповідно до норм ст.ст. 1,5, 7, 8, 12 Закону України Про фермерське господарство після укладення договору тимчасового користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється у встановленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, підвідомчі господарським судам.

Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Головним управлінням Держзем-агенством у Полтавській області укладені договори оренди земельних ділянок з метою ведення фермерського господарства на підставі Закону України Про фермерське господарство . Після державної реєстрації цього договору відповідачем засновано фермерське господарство, яке зареєстроване як юридична особа.

Оскільки у правовідносинах користування спірною земельною ділянкою відбулася фактична заміна орендаря і обов`язки землекористувача земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, вірним є висновок суду, що сторонами у спірних правовідносинах мають бути юридичні особи.

За нормами ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання;

Згідно роз`ясень, наведених в п. 3 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 24 жовтня 2011 року №10 Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам у вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України: господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: - участь у спорі суб`єкта господарювання; - наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.

За нормами ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Оскільки фермерські господарства є юридичними особами, правомірним є висновок районного суду, що їхні земельні спори з іншими юридичними особами, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, щодо користування земельними ділянками, наданими із земель державної або комунальної власності, - підвідомчі господарським судам.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №348/992/16-ц.

Відповідно до ст. 417 ЦПК України вказівки, що містяться в постанові суду касацій-ної інстанції, є обов`язковими першої та апеляційної інстанції під час нового розгляду справи.

За встановлених обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства та з підстав, передбачених ч. 1 ст. 255 ЦПК України закрив у зв`язку з цим провадження у даній справі, роз`яснивши, що даний спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

З урахуванням наведеного вище, доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків районного суду, як і не підтверджують належними доказами їх неправомірність.

Ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм процесуального права, а тому підстави для її скасування - відсутні.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Полтава-2007 - залишити без задоволення.

Ухвалу Лохвицького районного суду Полтавської області від 27 листопада 2019 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий: Бондаревська С.М.

Судді: Абрамов П.С.

Пилипчук Л.І.