Рішення

від 10.12.2019 по справі 360/2671/19

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

10 грудня 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2671/19

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді - Петросян К.Є.,

за участю: секретаря судового засідання - Грищенко М.І.,

позивача - не прибув,

представника позивача - Суткової Р.А.,

представників відповідача - Некрилової О.А., Подрєзової С.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

24.06.2019 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 або позивач) до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі ГУ Держпраці або відповідач), в обґрунтування якого зазначено наступне.

14.03.2012 Державним закладом Стаханівська міська санітарно-епідеміологічна станція Луганської області Міністерства охорони здоров`я України надана позивачу інформаційна довідка про умови праці № 6/564/. За інтегральним показником умови праці ОСОБА_1 відповідають класу 3.4 Гігієнічної класифікації праці ГН3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001р.

18.05.2016 рішенням Господарського суду Луганської області у справі № 12/926 ліквідовано банкрута - ТОВ Стахановместоп , де працював позивач.

19.03.2019 позивач отримав медичний висновок Центральної лікарсько-експертної комісії Інституту праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України за № 10/235, яким вперше було встановлено, що захворювання є професійним. Цього ж дня, тобто 19.03.2019, зроблено повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3, реєстраційний номер повідомлення № 152, яке було направлено до міського профпатолога, Фонду соціального страхування України в Луганській області, ГУ Держпраці у Луганській області, ДП Луганська обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств .

Отримавши вищезазначене повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3, ГУ Держпраці у Луганській області надіслана позивачу відповідь, в якій зазначила про неможливість створення комісії з розслідування причини виникнення професійного захворювання з наступним складання акта за формою П-4 згідно додатку 17 Порядку, оскільки у відповідача на сьогоднішній час відсутня можливість здійснювати свою діяльність у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, до якого увійшло м.Кадіївка (Стаханов) Луганської області.

Не погоджуючись із відмовою відповідача, викладеною у листі від 07.05.2019 за № 01-15/1585 позивач просить суд визнати протиправною відмову ГУ Держпраці у Луганській області у створенні комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання та зобов`язати відповідача утворити комісію з розслідування причин виникнення у ОСОБА_1 професійного захворювання.

Ухвалою суду від 27.06.2019 відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 (а.с.1-3).

Постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 18.09.2019 задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_1 : ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 27.06.2019 у справі № 360/2671/19 - скасовано; справу направлено до Луганського окружного адміністративного суду для продовження розгляду судом першої інстанції шляхом вирішення питання про відкриття провадження у справі (а.с.66-68).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.10.2019 відкрито провадження у справі № 360/2671/19 за позовом ОСОБА_1 , розгляд справи визначено в порядку загального позовного провадження (а.с.72-73).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 19.11.2019 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні пред`явленому позову, просив його задовольнити.

Представники відповідача у судовому засіданні заперечували проти позовних вимог, про що 23.10.2019 надали через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, суду пояснили наступне (а.с.96-97).

Відповідач підтверджує обставини щодо звернення позивача до Головного управління для проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання з наступним складанням акта за формою П-4 (далі - Розслідування професійного захворювання), викладені у адміністративному позові та надання йому відповідачем відмови у здійсненні зазначеного.

Однак зазначає, що у повідомленні про професійне захворювання (отруєння), реєстраційний № 152 від 19.03.2019, за формою П-3, яке отримано Головним управлінням від Клініки професійних захворювань Державної установи Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва НАМИ , підприємством, на якому працював ОСОБА_1 , вказане Державне підприємство Луганська обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств - місцезнаходження: 91484, Луганська обл., м. Луганськ, м. Олександрівськ, вул. Нова, 150. ЄДРПОУ - 32449971, а не ТОВ Стахановместоп , на якому працював ОСОБА_1 , як зазначено у його позові.

Для проведення розслідування професійного захворювання стосовно позивача у відповідності із п.п. 74 і 75 Порядку № 1232, Головне управління зобов`язане виконати наступні дії:

- утворити протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання, до складу якої входять: представник закладу Державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова комісії); представник лікувально-профілактичного закладу; роботодавець; первинна організація профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки; робочий орган виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства; представники інших органів (у разі потреби);

- у разі ліквідації підприємства без правонаступника (за рішенням Господарського суду Луганської області від 18.05.2016 у справі № 12/926 ТОВ Стахановместоп було ліквідовано внаслідок банкрутства), до складу комісії з розслідування входить представник місцевої держадміністрації за місцем реєстрації підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до професійного захворювання.

Аналогічна норма викладена у п.106 Порядку № 337, який є чинним на цей час.

Разом з тим, позивач працював у ТОВ Стахановместоп , яке розташовано у м.Кадіївка (Стаханов) Луганської області, яке входить до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.

Зазначають, що якщо прийняти до уваги відомості про місце роботи ОСОБА_1 , яким у повідомленні про професійне захворювання за формою П-3 № 152 від 19.03.2019 визнане Державне підприємство Луганська обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств з місцезнаходженням: 91484, Луганська обл., м. Луганськ, м. Олександрівськ, вул. Нова, 150, то і в цьому випадку м. Луганськ входить до вищевказаного переліку.

Крім того, вважають неможливим виконання вимог п.75 Порядку № 1232 та п.106 Порядку № 337 щодо залучення до складу комісії з розслідування представника місцевої держадміністрації за місцем реєстрації підприємства - тобто, виконавчого комітету Кадіївської (Стаханівської) місцевої ради, внаслідок того, що цей державний орган знаходиться на непідконтрольній території, що підтверджується витягом з ЄДРПОУ. Відомості щодо його державної реєстрації на контрольованій території відсутні.

Отже вважають, що у відповідача відсутні правові підстави для виконання будь яких своїх завдань, прав і обов`язків для проведення розслідування професійного захворювання стосовно ОСОБА_1 , а саме щодо створення комісії з розслідування у складі, передбаченому у вказаних порядках.

На думку відповідача вказане розслідування стане можливим після закінчення антитерористичної операції згідно із ч.1 ст.1 Закону України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції за № 1669 від 02.09.2014.

У зв`язку із вищенаведеним, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-77 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ( АДРЕСА_2 ) АДРЕСА_3 (а.с.27-29).

Згідно довідки від 30.05.2017 за № 0000221926 ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою із фактичним місцем проживання/перебування: АДРЕСА_4 (а.с.87).

Згідно інформаційної довідки від 14.03.2012 № 6/564, виданої Державним закладом Стахановська міська санітарно-епідеміологічна станція Луганської області , по інтегральному показнику умови праці ОСОБА_1 відповідають класу 3.4 Гігієнічної класифікації праці ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001р (а.с.88-89).

19.03.2019 позивач отримав медичний висновок Державної установи Інститут медицини праці імені Ю.І. Кундієва Національної академії медичних наук України , відповідно до якого встановлено професійний характер отриманого позивачем захворювання (а.с.90).

19.03.2019 на адресу міського профпатолога, Фонду соціального страхування України в Луганській області, ГУ Держпраці у Луганській області та ДП Луганська обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств направлено повідомлення форми П-3 про професійне захворювання (отруєння) стосовно ОСОБА_1 (а.с.91).

Отримавши вказане повідомлення, ГУ Держпраці у Луганській області листом від 07.05.2019 за № 01-15/1585 повідомило ОСОБА_1 про відсутність на теперішній час можливості для Головного управління, як для органу державної влади, здійснювати свої функції у населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження на підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України № 1085-р від 07.11.2014 Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення , до якого увійшло м.Кадіївка Луганської області. Враховуючи зазначене, відповідачем повідомлено позивача про неможливість створення комісії з розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання з наступним складанням акта за формою П-4 згідно додатку 17 Порядку (а.с.94).

Вважаючи відмову відповідача у створенні комісії, викладену у листі від 07.05.2019 за № 01-15/1585 протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення проти задоволення таких вимог, суд виходить з такого.

Постановою Кабінету Міністрів від 11.02.2015 № 96 затверджено Положення про Державну службу України з питань праці (далі Положення № 96).

Відповідно до пункту 1 Положення № 96 Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства (пункт 2 Положення № 96).

Підпунктом 13 пункту 4 Положення № 96 визначено, що Держпраця відповідно до покладених на неї завдань, зокрема здійснює контроль за своєчасністю та об`єктивністю розслідування нещасних випадків на виробництві, їх документальним оформленням і веденням обліку, виконанням заходів з усунення причин нещасних випадків.

Згідно із підпунктом 27 пункту 4 Положення № 96 Держпраця відповідно до покладених на неї завдань, проводить, зокрема, розслідування та веде облік аварій і нещасних випадків, які підлягають спеціальному розслідуванню, аналізує їх причини, готує пропозиції щодо запобігання таким аваріям і випадкам.

Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення № 96).

За змістом пункту 9 Положення № 96 Держпраця у межах повноважень, передбачених законом, на основі та на виконання Конституції та законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінсоцполітики видає накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання.

Відповідно до статті 22 Закону України Про охорону праці від 14.10.1992 № 2694-ХІІ, роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Процедуру проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, що сталися з працівниками на підприємствах, в установах та організаціях незалежно від форми власності або в їх філіях, представництвах, інших відокремлених підрозділах (далі - підприємства) визначав порядок проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету міністрів України № 1232 від 30.11.2011 року, чинний на момент виникнення спірних правовідносин (далі - Порядок № 1232).

Відповідно до пункту 70 Порядку № 1232 спеціалізованими профпатологічними лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 15.

Повідомлення за формою П-3 протягом трьох днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення професійного захворювання, закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, робочому органові виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також профпатологу, який направив хворого до спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу.

Згідно з пунктом 73 Порядку № 1232 відповідальність за своєчасне повідомлення про професійне захворювання (отруєння) несе керівник спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу, який встановив або відмінив діагноз професійного захворювання.

Пунктом 74 Порядку № 1232 передбачено, що головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, області або міста утворює протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі-комісія з розслідування), до складу якої входять представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів.

Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надіслати закладові державної санітарно-епідеміологічної служби письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), який пропонується до складу комісії з розслідування.

У разі ліквідації підприємства без правонаступника до складу комісії з розслідування входить представник місцевої держадміністрації за місцем реєстрації підприємства, шкідливі виробничі фактори на якому призвели до професійного захворювання. (пункт 75 Порядку № 1232).

Пунктом 76 Порядку № 1232 встановлено, що розслідування випадку професійного захворювання проводиться протягом десяти робочих днів після утворення комісії з розслідування.

Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником закладу, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

З 1 липня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів від 17.04.2019 № 337, якою затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.04.2019 № 337.

Даний Порядок визначає аналогічну процедуру проведення розслідування професійних захворювань.

Так, відповідно до пункту 89 Порядку № 337 усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

Пунктом 101 Порядку № 337 визначено, що високоспеціалізованими профпатологічними закладами охорони здоров`я стосовно кожного хворого складається повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 19. Повідомлення за формою П-3 протягом трьох робочих днів після встановлення діагнозу надсилається керівникові підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння), територіальному органу Держпраці, який здійснює державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією), робочому органові Фонду за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також профпатологу, який направив хворого до високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я.

Строк дії повідомлення за формою П-3 становить шість місяців з моменту встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння) у працівника.

У відповідності до пункту 104 Порядку № 337 відповідальність за несвоєчасне повідомлення про хронічне професійне захворювання (отруєння) несе керівник високоспеціалізованого профпатологічного закладу охорони здоров`я, який встановив або відмінив діагноз хронічного професійного захворювання (отруєння).

Після отримання повідомлення за формою П-3 керівник територіального органу Держпраці утворює протягом трьох робочих днів комісію з проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представники територіального органу Держпраці (голова комісії), закладу охорони здоров`я, що надає медичну допомогу працівникам підприємства (установи, організації), де працює хворий, або за місцем його проживання (якщо він не працює), роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві (в установі, організації) відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу Фонду за фактичним місцезнаходженням підприємства (установи, організації), а також у разі потреби представники інших органів.

Зазначені заклади, органи та організації протягом однієї доби з моменту одержання повідомлення за формою П-3 повинні надати територіальному органові Держпраці письмову інформацію про прізвище, ім`я, по батькові та посаду представника (представників), якого пропонується включити до складу комісії з розслідування (пункт 105 Порядку № 337).

Згідно пункту 106 Порядку № 337 у разі ліквідації підприємства (установи, організації) без правонаступника до складу комісії з розслідування входять представники органу Держпраці, який здійснював державний нагляд (контроль) за підприємством (установою, організацією) (голова комісії), місцевої держадміністрації за місцем реєстрації підприємства (установи, організації), шкідливі виробничі фактори на якому призвели до хронічного професійного захворювання (отруєння), робочого органу Фонду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації), закладу охорони здоров`я, який запідозрив професійний характер хронічного захворювання, та вищого профспілкового органу.

Пунктом 107 Порядку № 337 встановлено, що розслідування випадку хронічного професійного захворювання (отруєння) проводиться протягом 10 робочих днів після утворення комісії з розслідування. Якщо з об`єктивних причин розслідування не може бути проведене у зазначений строк, він може бути продовжений керівником територіального органу Держпраці, що утворив комісію, але не більш як на один місяць. Копія відповідного наказу надсилається всім членам комісії з розслідування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач працював в ТОВ Стахановместоп (код ЄДРПОУ 31083574), що не заперечується відповідачем. Ухвалою Господарського суду Луганської області від 18.05.2016 у справі № 12/92б ліквідовано банкрута - ТОВ Стахановместоп (а.с.128-130).

Згідно інформаційної довідки ДЗ Стахановська міська санітарно-епідеміологічна станція Луганської області від 14.03.2012 № 6/564 позивач працював в ДП Луганська обласна дирекція з ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств (а.с.88-89).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням юридичної особи є: 91484, Луганська область, м.Луганськ, м.Олександрівстк, вул.Нова, буд. 150 (а.с.117-120).

25.03.2019 за вх. № 2004/02.1-12 відповідачем було отримано повідомлення про професійне захворювання (отруєння) форми П-3 від 20.03.2019 № 698/3 на ОСОБА_1 , колишнього працівника ДП Луганська обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств (а.с.156).

Отже, після отримання повідомлення за формою П-3, керівник Головного управління Держпраці у Луганській області повинен був утворити комісію з проведення розслідування причини виникнення професійного захворювання.

Однак, відповідачем відмовлено позивачу у створенні комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання листом від 07.05.2019 № 01-15/1585.

Підставою для відмови слугувала та обставина, що ДП Луганська обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств , де працював позивач, згідно розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку пунктів, що розташован6і на лінії зіткнення знаходиться у м.Кадіївка (Стаханов) Луганської області, де ГУ Держпраці не може здійснювати свої функції.

Суд вважає, що ситуація, яка склалася порушує, гарантоване Конституцією України право особи на соціальний захист, а також на повне відшкодування шкоди від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Відповідно до частини першої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (частина друга статті 6 КАС України).

Згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Право на справедливий суд, яке гарантоване п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в практиці Європейського суду з прав людини розуміється у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.

Принцип правової визначеності є важливою складовою принципу верховенства права. У широкому розумінні принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення стабільного правового положення людини шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип правової визначеності є різновидом загальних принципів права. Він знаходить своє відображення у джерелах права ЄС і застосовується у практиці ЄСПЛ, є спільним для правопорядків держав членів ЄС і набуває поширення у праві України. Порівняльний аналіз змісту принципу правової визначеності в європейському і національному праві сприятиме кращому розумінню його сутності й призначення у правовому регулюванні, а зясування вимог, які випливають з цього принципу, пошуку більш ефективних способів адаптації законодавства України до принципів права.

Відповідно до позиції ЄСПЛ у справі Yvonne van Duyn v. Home Office (Case 41/74 van Duyn v. Home Office) принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться у законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія зазначеного принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає у тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності.

Згідно правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки (PincovdandPine v. The Czech Republic), Ґаші проти Хорватії (Gashiv. Croatia), Трго проти Хорватії (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу належного урядування , згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Оскільки, саме держава не виконала свій обов`язок запровадити чітку процедуру утворення комісії з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання та проведення розслідування нещасного випадку на виробництві, що сприяло б юридичній визначеності у спірних правовідносинах, то негативні наслідки вказаної бездіяльності мають покладатися саме на державу.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року у справі №819/1249/17.

Таким чином, суд вважає, що відповідач не виконав вимоги Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві та своєї посадової інструкції.

Враховуючи вищезазначене суд вважає позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання протиправною відмови відповідача у створенні комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання та зобов`язання створити відповідну комісію обґрунтованими.

Доводи відповідача про те, що у повідомленні про професійне захворювання (отруєння) зазначено підприємством, на якому працював ОСОБА_1 ДП Луганська обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних і вуглепереробних підприємств , а не ТОВ Стахановместоп на увагу не заслуговують, оскільки вони не були покладені в основу рішення відповідача про відмову ОСОБА_1 у створенні комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Що стосується вимоги ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Положення статті 382 КАС України не є імперативними, тобто, передбачають право суду діяти на власний розсуд в залежності від обставин справи. Суд вважає, що за своїм змістом такі заходи контролю за виконанням судового рішення є додатковим засобом для спонукання суб`єкта владних повноважень до вчинення дій з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази, що відповідач буде ухилятися від виконання рішення суду у визначений чинним законодавством спосіб.

За таких обставин відсутня необхідність застосування положень статті 382 КАС України.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду із даною позовною заявою сплачено судовий збір в сумі 768,40 грн.

Оскільки позовні вимоги фактично підлягають задоволенню, суд вважає за необхідне судовий збір у розмірі 768,40 грн, сплачений позивачем при зверненні до суду з цим позовом, стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною відмови, зобов`язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Держпраці у Луганській області щодо створення комісії з розслідування причин виникнення професійного захворювання у ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Держпраці у Луганській області створити комісію з розслідування причин виникнення у ОСОБА_1 професійного захворювання.

У задоволенні інших позовних вимог, - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , АДРЕСА_3 , і.н. НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Луганській області (код ЄДРПОУ 39801404, вул. Малиновського, 1а, м.Лисичанськ, Луганська область, 93100) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 768,40 грн (сімсот шістдесят вісім гривень 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 11 грудня 2019 року.

Суддя К.Є. Петросян