Рішення

від 11.12.2019 по справі 826/6311/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 грудня 2019 року № 826/6311/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Шейко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області провизнання протиправними та скасування рішень

встановив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 (далі також - позивач, ОСОБА_1 ) з позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі також - відповідач, ВКДКА) та Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області, в якому просила:

- визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.02.2018 №ІІ-019/2018;

-визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 22.12.2017 №156 та зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Херсонської області провести повторний іспит ОСОБА_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

Ухвалою суду від 23.04.2018 у складі судді Аблова Є.В. позивачу поновлено строк звернення до суду з позовною заявою та відкрито провадження в даній адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Ухвалою суду від 01.10.2018 відмовлено у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розпорядженням керівника апарату суду від 22.05.2019 №671 у зв`язку з тимчасовим відстороненням від здійснення правосуддя судді, в провадженні якого перебувала адміністративна справа №826/6311/18, відповідно до пунктів 2.3.49, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, зазначену справу передано на повторний автоматизований розподіл справ між суддями, за результатами якого визначено суддю Шейко Т.І.

Ухвалою суду від 23.05.2019 справу №826/6311/18 прийнято до провадження суддею Шейко Т.І. та вирішено продовжувати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Свої позовні вимоги позивач вмотивовувала тим, що оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Херсонської області прийняте з порушенням вимог, встановлених: - пунктом 15 розділу 4 Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, оскільки виконані позивачем перше та друге завдання письмового кваліфікаційного іспиту необґрунтовано оцінено в 0 балів; - пунктом 13.9 розділу 4 вищевказаного Порядку, відповідно до якого оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати і головою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, якщо останній приймає участь у її засідання, за шкалою від 0 до 30 балів, тобто робота позивача повинна була перевірятися двома членами комісії та її головою, який брав участі в її роботі. Однак голова комісії роботу позивача не перевіряв.

На згадані вище порушення Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури уваги не звернула, тому безпідставно прийняла рішення про відмову позивачу в задоволенні її скарги на вищевказане рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області.

Внаслідок прийняттями відповідачами оскаржуваних рішень позивач була позбавлена можливості отримати свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю.

Відповідач - Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Херсонської області у відзиві на позовну заяву просив відмовити в її задоволенні, стверджуючи про правомірність оскаржуваного рішення цієї комісії стосовно позивача, оскільки при здачі кваліфікаційного іспиту на право зайняття адвокатською діяльністю позивач при виконанні трьох завдань з чотирьох під час виконання письмової роботи виявила недостатній рівень знань, що обґрунтовано встановлено та оцінено комісією на 0 балів. Про об`єктивну оцінку її письмової роботи членами комісії свідчить та обставина, що четверте завдання, виконане позивачем, оцінене на 30 балів.

Крім того, письмова робота позивача в установленому порядку перевірена двома членами кваліфікаційної палати.

Твердження позивача про те, що всупереч вимогам Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 №270, робота позивача не перевірялася головою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області, є необґрунтованим, оскільки згідно з пунктом 13.9 цього Порядку голова комісії має право перевіряти письмову роботу як і члени кваліфікаційної палати, якщо голова приймає участь у її засіданні, але здійснюють перевірку роботи члени кваліфікаційної палати і (голова комісії) у складі двох осіб.

Відповідач - Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури надала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог, які вважає необґрунтованими, оскільки Кваліфікаційно-дисциплінарною палатою адвокатури Херсонської області під час прийняття у ОСОБА_1 письмового іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю та при прийнятті оскаржуваного рішення було дотримано приписи законодавства щодо порядку складення кваліфікаційного іспиту, методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю. ОСОБА_1 не навела відповідних доводів, які підтверджують упереджене ставлення до неї членів кваліфікаційної палати під час оцінювання результатів письмового іспиту та підтверджують порушення ними вимог Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю в Україні.

Позивач надала суду відповіді на відзив Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області та на відзив Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури, в якому висловила свою незгоду з доводами відповідачів, викладеними у відзивах на позовну заяву з тих підстав, які висловлені у позовній заяві та додатково зазначивши, що свої вимоги стосовно визнання протиправним оскаржуваного рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної кваліфікаційної комісії адвокатури Херсонської області вона не обґрунтовувала доводами про упереджене ставлення до неї членів цієї комісії.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи та заперечення сторін, суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач з намірами стати адвокатом в установленому порядку звернулася до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області та рішенням цієї комісії від 12.12.2017 №153 була допущена названою комісією до складання кваліфікаційного іспиту, призначеного на 20.12.2017.

За результатами складення указаного іспиту письмову роботу позивача оцінено таким чином: - перше питання - 0 балів (складення позовної заяви, що випливає з недоговірних зобов`язань); - друге питання - 0 балів (складення касаційної скарги в порядку господарського судочинства); - третє питання - 10 балів (складення заперечення на касаційну скаргу в порядку цивільного судочинства); - четверте питання - 30 балів (вирішення фабули в порядку цивільного судочинства). Середня кількість балів склала 40 балів.

Письмову роботу ОСОБА_1 за результатами складення письмового іспиту перевіряли два члени кваліфікаційної палати КДКА Херсонської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту).

Ураховуючи середню кількість отриманих позивачем балів за результатами складення письмового іспиту, що не відповідає мінімальній кількості балів - 80, необхідних для успішного складання письмового іспиту, кваліфікаційна палата КДКА Херсонської області вирішила визнати ОСОБА_1 такою, що не склала успішно письмовий іспит і не допускається до складання усного іспиту, що підтверджується витягом з протоколу засідання комісії від 20.12.2017.

З витягу з протоколу засідання кваліфікаційної палати КДКА Херсонської області від 22.12.2017 також вбачається, що у зв`язку з неуспішним складенням письмового іспиту та недопущенням до складання усного іспиту кваліфікаційна палата КДКА Херсонської області вирішила відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

На підставі указаних рішень кваліфікаційної палати КДКА Херсонської області рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 22.12.2017 №156 Про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту вирішено за результатами кваліфікаційного (письмового) іспиту визнати ОСОБА_1 такою, що не склала успішно кваліфікаційний іспит, та відмовлено їй у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Не погоджуючись із таким рішенням позивач оскаржила його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, вказуючи на порушення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Херсонської області п. 15 розділу 4 Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.02.2018 №II-019/2018 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 , а оскаржуване нею рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області залишено без змін.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, позивач звернулася до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI).

Згідно з частиною першою статті 6 Закону №5076-VI адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Статтею 9 Закону №5076-VI визначено, що кваліфікаційний іспит є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом.

Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону.

Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України. Рада адвокатів України може встановити плату за складення кваліфікаційного іспиту та порядок її внесення.

Кваліфікаційні іспити проводяться не рідше одного разу на три місяці.

Особі, яка склала кваліфікаційний іспит, протягом десяти днів з дня складення кваліфікаційного іспиту кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури безоплатно видає свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту.

Свідоцтво про складення кваліфікаційного іспиту дійсне протягом трьох років з дня складення іспиту.

Зразок свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту затверджується Радою адвокатів України.

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може бути допущена до складення такого іспиту повторно не раніше ніж через шість місяців. Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит повторно, може бути допущена до наступного кваліфікаційного іспиту не раніше ніж через один рік.

Особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 №270 затверджено Порядок допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядок складання кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю (далі - Порядок №270).

Відповідно до пункту 9 розділу 4 Порядку №270 кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного, які складаються окремо.

Письмовий іспит складається першим (пункт 13.1 розділу 4 Порядку №270).

Згідно з пунктом 13.3 розділу 4 Порядку №270 особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи.

Завдання з галузей справи мають бути виконані в формі процесуальних документів (пункт 13.4 розділу 4 Порядку №270).

Для виконання трьох завдань з різних галузей права особі, яка складає письмовий іспит надаються підготовлені кваліфікаційною палатою КДКА фабули справ із зазначенням видів процесуальних документів, які мають бути складені цією особою, або матеріали (судові рішення, інші документи), необхідні для виконання завдань. Фабули і комплекти матеріалів затверджуються рішенням КДКА. Процесуальні документи, складені особою, мають відповідати вимогам процесуального права та містити правове обґрунтування (пункт 13.5 розділу 4 Порядку №270).

Четверте завдання - письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі наданої справи повинен містити правовий аналіз проблемних правовідносин та пропозиції щодо способів і форм захисту прав особи (гіпотетичного клієнта) із зазначенням органів (інших суб`єктів), до яких слід звертатись, назви видів і основного змісту процесуальних документів, які слід подавати, а також очікуваного позитивного результату (пункт 13.6 розділу 4 Порядку №270).

Відповідно до пункту 13.9 розділу 4 Порядку №270 оцінка кожного з чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складеного письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.

Відповідно до пункту 13.12 розділу 4 Порядку №270 особа, яка за результатами складеного письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів) вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.

Як встановлено судом, за результатами складення указаного іспиту письмову роботу позивача оцінено таким чином:

- перше питання - 0 балів (складення позовної заяви, що випливає з недоговірних зобов`язань);

- друге питання - 0 балів (складення касаційної скарги в порядку господарського судочинства);

- третє питання - 10 балів (складення заперечення на касаційну скаргу в порядку цивільного судочинства);

- четверте питання - 30 балів (вирішення фабули в порядку цивільного судочинства).

Всього 40 балів, що відповідно до пункту 13.12 розділу 4 Порядку №270 є підставою для висновку про незадовільний результат письмового іспиту позивача.

Оцінюючи доводи позивача про необґрунтоване оцінювання Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Херсонської області в 0 балів виконані позивачем перше та друге завдання письмового іспиту, суд виходить із такого.

Згідно з пунктом 15 розділу 4 Порядку №270 завдання письмового іспиту оцінюється в нуль балів у випадку, якщо письмове завдання не було підготовлене або було підготовлене неправильно, тобто містить грубі змістовні помилки щодо принципових аспектів поставленого питання; аргументація відсутня взагалі або ж є абсолютно безсистемною чи алогічною; відповідь не відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що перше завдання письмового іспиту полягало у необхідності складання процесуального документу - позовної заяви про стягнення коштів. На виконання цього завдання позивач склала позовну заяву, за змістом якої: гр . І . в газеті В гору прочитав оголошення про публічну обіцянку гр. М. виплатити винагороду в розмірі 2 000 грн. за повернення загубленої собаки. Усвідомивши, що позивач бачив зазначену собаку, знайшов її та зателефонував власниці з метою повернути собаку. При зустрічі власниця собаки повідомила про дату виплати винагороди, однак не виплатила її гр. І. Останній направив на адресу гр. М. лист з вимогою виплати винагороди із зазначенням реквізитів банківського рахунку, на який необхідно перерахувати кошти. Однак, кошти не виплачені. При цьому гр. І . вказав, що з викладеного вбачається, що він виконав завдання, зазначене в опублікованому в газеті оголошенні, а гр. М . свою обіцянку про виплату винагороди не виконала. Відповідно до статті 1148 ЦК України у разі виконання завдання і передання його результату особа, яка публічно обіцяла винагороду (нагороду), зобов`язана виплатити її. Відповідно до статей 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу та належною стороною. Відповідно до частини другої статті 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги. На підставі викладеного та керуючись статтями 55 Конституції України, статтями 526, 527, 530, 1148 ЦК України гр . І. просив стягнути з гр. М на його користь кошти в розмірі 2 000 грн. та судові витрати.

Оцінюючи незадовільно, тобто на 0 балів, виконання позивачем цього завдання, кваліфікаційна палата КДКА Херсонської області, як вбачається із витягу з протоколу її засідання від 20.12.2017, дійшла висновку, що в позовній заяві не зазначено виконані позивачем дії, за які відповідач публічно обіцяв винагороду, зазначено лише дії позивача, направлені на отримання винагороди, тобто, відсутня підстава для заявлення позову та правове обґрунтування. Тому, такий позов не може бути задоволений судом. Крім того, допущені грубі змістовні помилки: текст викладено і від першої і від третьої особи.

Однак, суд не погоджується з таким оцінюванням складеної ОСОБА_1 позовної заяви, оскільки всупереч висновку кваліфікаційної палати КДКА Херсонської області щодо відсутності в позовній заяві підстав для заявлення позову та правового обґрунтування позовних вимог, в позовній заяві, хоча й безпосередньо не вказано про те, що позивач повернув гр. М. знайдену собаку, однак міститься фраза позивач виконав завдання, викладене в газеті В гору , тобто повернув власнику загублену собаку, що свідчить про зазначення підстав позову.

Також складена ОСОБА_1 позовна заява містить правове обґрунтування заявлених у ній позовних вимог, а саме статтю 1148 ЦК України, якою передбачено правові наслідки виконання завдання, виконаного у зв`язку з публічною обіцянкою винагороди, та статей 526, 527 та 530 ЦК України, якими визначено загальні умови виконання зобов`язання.

Судом також встановлено, що в цілому текст підготовленої ОСОБА_1 позовної заяви викладено від імені третьої особи, тоді як спрямоване суду прохання її задовольнити - від імені першої особи, що стало однією із підстав для незадовільного оцінювання кваліфікаційною палатою КДКА Херсонської області першого завдання, виконаного ОСОБА_1 . Однак, за висновком суду, вказана обставина відповідно до пункту 15 розділу 4 Порядку №270 не є підставою для незадовільного оцінювання завдання письмового іспиту.

Друге завдання письмового іспиту полягало у складанні позивачем касаційної скарги на рішення апеляційного суду у господарській справі.

На виконання цього завдання позивач склала касаційну скаргу до Вищого господарського суду України на постанову суду апеляційної інстанції, яка за своєю формою відповідає визначеній законом процесуальній формі.

Як зазначено у витязі з протоколу від 20.12.2017, кваліфікаційна палата КДКА Херсонської області при оцінюванні підготовленої ОСОБА_1 касаційної скарги зазначила, що зі змісту цього процесуального документу вбачається, що рішення суду апеляційної інстанції оскаржується лише у зв`язку з порушенням апеляційним судом апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою апелянтом з порушенням строку, без поновлення цього строку. Будь-які підстави, передбачені законом для скасування судового рішення, а також обставини щодо незаконності оскаржуваного рішення (неправильне застосування норм матеріального та процесуального права) в касаційній скарзі не вказано.

Доцільно зауважити, що відповідно до статті 93 ГПК України у редакції, чинній станом на час умов письмового кваліфікаційного іспиту строк подання апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду визначено наступним чином. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п`яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу. Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення. Розгляд заяви особи про поновлення строку на подання апеляційної скарги здійснюється одним із суддів колегії суддів апеляційного господарського суду, склад якої визначений при реєстрації справи відповідно до положень частини четвертої статті 91 цього Кодексу.

Відповідно до статті 111-10 ГПК України у редакції, чинній станом на час, визначений в умові письмового кваліфікаційного іспиту, підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Зі змісту підготовленої ОСОБА_1 касаційної скарги вбачається, що особа, яка її подає, не погоджується з оскаржуваним рішенням апеляційного господарського суду, уважаючи його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. При цьому зазначено лише про порушення апеляційним господарським судом норм процесуального законодавства, а саме статті 93 ГПК України, у зв`язку з прийняттям до апеляційного провадження апеляційної скарги після сплину встановленого законодавством строку для її подання без вирішення питання про поновлення пропущеного строку, тоді як апеляційну скаргу необхідно було повернути апелянту.

З наведеного вбачається, що ОСОБА_1 вказала у касаційній скарзі обставини щодо порушення апеляційним господарським судом норм процесуального законодавства, із зазначенням конкретної норми. Однак, виклад обставин щодо порушення апеляційним господарським судом норм матеріального права із безпосереднім зазначенням цих норм, в касаційній скарзі відсутній, хоча особа, що її подає, вказує на порушення норм матеріального права.

Водночас, незважаючи на викладене, суд не погоджується з висновком кваліфікаційної палати КДКА Херсонської області щодо незадовільного рівня виконання позивачем цього завдання, оскільки підстави для оцінювання виконання цього завдання на 0 балів, передбачені пунктом 15 розділу 14 Порядку №270 відсутні.

Так, підготовлена касаційна скарга не містить грубих змістовних помилок щодо принципових аспектів поставленого питання, частково містить необхідну аргументацію, яка не є абсолютно безсистемною чи алогічною, відповідає визначеній законом процесуальній формі та загальним вимогам процесуального законодавства.

Таким чином, суд уважає, що відповідачем неправильно оцінено перше та друге завдання, виконане позивачем під час складення письмового кваліфікаційного іспиту, що вплинуло на загальну суму отриманих нею балів, і як наслідок на право щодо складення другої частини кваліфікаційного іспиту.

З витягу з протоколу кваліфікаційної палати КДКА Херсонської області від 20.12.2017 вбачається, що в її засіданні щодо вирішення питання допуску ОСОБА_1 до складання усного іспиту брав участь голова Кваліфікаційно-дисциплінарної палати Херсонської області Берещенко К.Л., який письмову роботу ОСОБА_1 не перевіряв, що підтверджується відомістю з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту від 20.12.2017.

Відповідно до приписів пункту 13.9 розділу 4 Порядку №270 оцінка кожного з чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні.

З урахуванням викладеного суд погоджується з доводами позивача про наявність у голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Херсонської області саме обов`язку, а не права здійснювати оцінку її письмової роботи, оскільки він брав участь у засіданні кваліфікаційної палати 20.12.2017 за результатами складання письмової частини кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю.

Оскільки, згідно з відомістю з оцінювання результатів складення ОСОБА_1 кваліфікаційного іспиту голова Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії Херсонської області Берещенко К.Л. її письмову роботу не перевіряв (робота перевірялася лише членами кваліфікаційної палати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,), наведене свідчить про порушення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією Херсонської області пункту 13.9 розділу 4 Порядку №270.

За таких обставин суд дійшов висновку про протиправність рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 22.12.2017 №156 Про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва по складання кваліфікаційного іспиту , що зумовлює необхідність його скасування.

Частиною п`ятою статті 9 Закону №5076-VI встановлено, що особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом тридцяти днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

Як встановлено судом позивач оскаржила рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 22.12.2017 №156 Про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва по складання кваліфікаційного іспиту до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, яка рішенням від 28.02.2018 №ІІ-019/2018 скаргу ОСОБА_1 залишила без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Згадане рішення мотивоване Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури тим, що матеріали дисциплінарної справи не містять, а скаржницею у скарзі не наведено відповідних доводів, які підтверджують упереджене ставлення членів кваліфікаційної палати до неї під час оцінювання результатів письмового іспиту, порушення кваліфікаційно палатою вимог Порядку №270 та спростовують оскаржуване рішення. Водночас зазначено, що кваліфікаційною палатою КДКА Херсонської області під час прийняття письмового іспиту у ОСОБА_1 та прийняття оскаржуваного рішення дотримано приписи чинного законодавства щодо порядку складення кваліфікаційного іспиту, методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.

Проте, зважаючи на висновок суду про протиправність рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 22.12.2017 №156 Про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва по складання кваліфікаційного іспиту , суд також приходить до висновку, що Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури необґрунтовано відмовила ОСОБА_1 у задоволенні її скарги та залишила без змін оскаржуване нею рішення.

Відтак, указане рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури також є протиправним і підлягає скасуванню судом.

Ураховуючи визнання судом протиправними та скасування вищевказаних рішень Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури суд з метою поновлення порушеного права позивача щодо отримання свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту за результатами складеного нею кваліфікаційного іспиту (його письмової та усної частини) уважає за необхідне зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Херсонської області провести повторний кваліфікаційний іспит ОСОБА_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

Відтак, позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню судом у повному обсязі.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Підсумовуючи викладене суд дійшов висновку, що рішення відповідачів прийняті не у відповідності з наведеною вище нормою.

Відповідно до приписів частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатила судовий збір у розмірі 1 409,60 грн., що підтверджується квитанцією від 18.04.2018.

У зв`язку із задоволенням позовних вимог у повному обсязі, сплачений позивачем судовий збір підлягає їй відшкодуванню відповідачами пропорційно в розмірі по 704,80 грн.

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.02.2018 №ІІ-019/2018.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 22.12.2017 №156 Про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва по складання кваліфікаційного іспиту .

Зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Херсонської області провести повторний кваліфікаційний іспит ОСОБА_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

Присудити до стягнення на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, 2-й поверх, код ЄДРПОУ 26080214) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 704,80 грн.

Присудити на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області (73000, м. Херсон, вул. Суворова, 30, код ЄДРПОУ 26033190) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 704,80 грн.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Т.І. Шейко