Постанова

від 09.04.2020 по справі 826/6311/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/6311/18 Суддя (судді) першої інстанції: Шейко Т.І.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 квітня 2020 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області про визнання протиправними та скасування рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області, в якому просила:

- визнати протиправним і скасувати рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.02.2018 року № ІІ-019/2018;

- визнати протиправним і скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 22.12.2017 року № 156 та зобов`язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Херсонської області провести повторний іспит ОСОБА_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

Свої позовні вимоги Позивач вмотивовувала тим, що оскаржуване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області прийняте з порушенням вимог, встановлених: - пунктом 15 розділу 4 Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні, оскільки виконані нею перше та друге завдання письмового кваліфікаційного іспиту необґрунтовано оцінено в 0 балів; - пунктом 13.9 розділу 4 вищевказаного Порядку, відповідно до якого оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати і головою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії, якщо останній приймає участь у її засідання, за шкалою від 0 до 30 балів, тобто її робота повинна була перевірятися двома членами комісії та її головою, який брав участі в її роботі. Однак голова комісії її роботу не перевіряв.

На згадані вище порушення Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури уваги не звернула, тому безпідставно прийняла рішення про відмову їй в задоволенні її скарги на вищевказане рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області. Внаслідок прийняттями Відповідачами оскаржуваних рішень вона була позбавлена можливості отримати свідоцтво про складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на зайняття адвокатською діяльністю.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури задоволено.

Визнано протиправним і скасовано рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.02.2018 року № ІІ-019/2018.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 22.12.2017 року № 156 Про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва по складання кваліфікаційного іспиту .

Зобов`язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Херсонської області провести повторний кваліфікаційний іспит ОСОБА_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

Не погоджуючись з постановленим рішенням, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури подала апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

В апеляційній скарзі Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури посилається на порушення судом першої інстанції норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Зокрема, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури зазначає, що суд першої інстанції невірно витлумачив і застосував норми діючого законодавства України, зокрема, положення Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність (далі - Закон), Порядку № 270 (п. 15 Розділу 4 Порядку № 270, п. 13.9 Розділу 4 Порядку № 270), втрутився у дискрецію органу адвокатського самоврядування - ВКДКА/ КДКА регіону з прийняття рішення та оцінювання рівня знань апліканта, судом першої інстанції надана неправильна правова оцінка на підставі законодавства України, яке врегульовує спірні правовідносини, порушено правила оцінки доказів, також суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог і дійшов помилкового висновку на підставі обставин справи, що потягло за собою невірне вирішення даної справи по суті. Також, Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури звертає увагу на те, що Рішення КДКА регіону від 22.12.2017 року, яке залишено без змін рішенням ВКДКА є вірним по суті, вмотивованим та обґрунтованим, жодних підстав для його скасування немає. Вказане рішення містить всі необхідні реквізити, передбачені п. 4 розділу 5 Порядку № 270, та мотивоване тим, що Позивач не виявив належних знань при складанні першої частини кваліфікаційного іспиту, внаслідок чого за результатами складання письмового кваліфікаційного іспиту не отримав необхідну кількість балів для визнання її такою, що успішно склала письмовий іспит. Так, виконання чотирьох завдань під час виконання письмової роботи обґрунтовано оцінено комісією, що знайшло своє відображення в рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області. При цьому, Результат письмового іспиту Позивача склав 40 балів, тобто не досяг мінімального встановленого - 80 балів, що відображено у відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту. Відтак, за результатами голосування, комісія вирішила Позивача вважати таким, що не склав письмовий кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю. Оскаржуване рішення КДКА регіону, є законним, оскільки воно підписане повноважним складом комісії при наявності кворуму, за формою та змістом воно відповідає вимогам закону, порядок його прийняття не порушено. Вказане рішення обґрунтовано залишено без змін рішенням ВКДКА.

Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Херсонської області подано відзив на апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому погоджується і з доводами Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про те, що суд першої інстанції в рішенні не зазначив, як і Позивачка в позовній заяві, які саме її права, свободи та інтереси були порушені. Відтак, у Позивачки були відсутні підстави для звернення до суду, а суду першої інстанції відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Позивачкою подано відзив на апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, в якому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з посиланням на те, що оскаржуване судове рішення відповідає нормам чинного законодавства.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, яким передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено, що Позивачка з намірами стати адвокатом в установленому порядку звернулася до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області та рішенням цієї комісії від 12.12.2017 року № 153 була допущена названою комісією до складання кваліфікаційного іспиту, призначеного на 20.12.2017 року.

За результатами складення указаного іспиту письмову роботу Позивачки оцінено таким чином: - перше питання - 0 балів (складення позовної заяви, що випливає з недоговірних зобов`язань); - друге питання - 0 балів (складення касаційної скарги в порядку господарського судочинства); - третє питання - 10 балів (складення заперечення на касаційну скаргу в порядку цивільного судочинства); - четверте питання - 30 балів (вирішення фабули в порядку цивільного судочинства). Середня кількість балів склала 40 балів.

Письмову роботу ОСОБА_1 за результатами складення письмового іспиту перевіряли два члени кваліфікаційної палати КДКА Херсонської області ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (відомість з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту).

Ураховуючи середню кількість отриманих Позивачкою балів за результатами складення письмового іспиту, що не відповідає мінімальній кількості балів - 80, необхідних для успішного складання письмового іспиту, кваліфікаційна палата КДКА Херсонської області вирішила визнати ОСОБА_1 такою, що не склала успішно письмовий іспит і не допускається до складання усного іспиту, що підтверджується витягом з протоколу засідання комісії від 20.12.2017 року.

З витягу з протоколу засідання кваліфікаційної палати КДКА Херсонської області від 22.12.2017 року також вбачається, що у зв`язку з неуспішним складенням письмового іспиту та недопущенням до складання усного іспиту кваліфікаційна палата КДКА Херсонської області вирішила відмовити ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

На підставі указаних рішень кваліфікаційної палати КДКА Херсонської області рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 22.12.2017 року № 156 Про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту вирішено за результатами кваліфікаційного (письмового) іспиту визнати ОСОБА_1 такою, що не склала успішно кваліфікаційний іспит, та відмовлено їй у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту.

Не погоджуючись із таким рішенням Позивачка оскаржила його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, вказуючи на порушення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Херсонської області п. 15 розділу 4 Порядку допуску до складання кваліфікаційного іспиту, порядку складання кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.02.2018 року № кII-019/2018 відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_1 , а оскаржуване нею рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області залишено без змін.

Не погоджуючись із вищевказаними рішеннями Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Позивачка звернулася до суду з даним адміністративним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про протиправність рішення Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 28.02.2018 року № ІІ-019/2018 та рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 22.12.2017 року № 156 Про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва по складання кваліфікаційного іспиту . Зобов`язано Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Херсонської області провести повторний кваліфікаційний іспит ОСОБА_1 у найближчий час проведення таких іспитів.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05.07.2012 року № 5076-VI (далі - Закон № 5076-VI) адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.

Згідно ч. 1 ст. 8 Закону № 5076-VI особа, яка виявила бажання стати адвокатом та відповідає вимогам ч.ч.1, 2 ст. 6 цього Закону, має право звернутися до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за місцем проживання із заявою про допуск до складення кваліфікаційного іспиту.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 9 Закону № 5076-VI визначено, що кваліфікаційний іспит - є атестуванням особи, яка виявила бажання стати адвокатом. Кваліфікаційний іспит полягає у виявленні теоретичних знань у галузі права, історії адвокатури, адвокатської етики особи, яка виявила бажання стати адвокатом, а також у виявленні рівня її практичних навичок та умінь у застосуванні закону. Організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Порядок складення кваліфікаційних іспитів, методика оцінювання та програма кваліфікаційних іспитів затверджуються Радою адвокатів України.

Згідно із положеннями ч. 5 ст. 9 Закону № 5076-VI особа, яка не склала кваліфікаційний іспит, може протягом 30 днів з дня отримання рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури оскаржити його до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду, які можуть залишити оскаржуване рішення без змін, або зобов`язати кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури провести повторний кваліфікаційний іспит у найближчий час проведення таких іспитів.

На виконання положень Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність , рішенням Ради адвокатів України від 17.12.2013 року № 270 затверджено Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі - Порядок № 270).

Відповідно до положень п.п. 1 та 2 розділу 1 Порядку № 270 порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні (далі - Порядок) розроблено і затверджено Радою адвокатів України на виконання положень Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність . Даний Порядок визначає перелік документів, що подаються особами, які виявили бажання складати кваліфікаційний іспит для набуття права на заняття адвокатською діяльністю, правила допуску до складення кваліфікаційного іспиту, складення кваліфікаційного іспиту, оцінювання результатів кваліфікаційного іспиту та прийняття рішення за результатами складення кваліфікаційного іспиту регіональними кваліфікаційно-дисциплінарними комісіями адвокатури.

Відповідно до пункту 1 розділу 4 Порядку № 270 організація та проведення кваліфікаційного іспиту здійснюється кваліфікаційною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. У засіданні палати з правом голосу може приймати участь голова КДКА.

Згідно із п. 2 розділу 4 Порядку № 270 кваліфікаційний іспит проводиться не рідше ніж один раз на три місяці. Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури (кваліфікаційна палата) оприлюднює інформацію про дату, час, місце проведення кваліфікаційного іспиту та список осіб, які допущені до його складення (із зазначенням прізвища, ім`я, по - батькові таких осіб та дати подання ними заяви про допуск до складення кваліфікаційного іспиту) на своєму сайті (або на сайті НААУ) та/або через засоби масової інформації (у інший загальнодоступний спосіб) не пізніше ніж за сім днів до проведення іспиту.

Відповідно до п. 9 розділу 4 Порядку № 270 кваліфікаційний іспит складається з двох частин: письмового іспиту та усного іспиту, які складаються окремо.

При цьому, положеннями пункту 10 розділу 4 Порядку № 270 визначено, що Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури на основі Програми складення кваліфікаційного іспиту формують та затверджують рішення КДКА екзаменаційні білети, кожний з яких підписується головою КДКА та затверджується печаткою КДКА. Для складення письмового та усного іспитів формуються та використовуються окремі екзаменаційні білети (екзаменаційні білети для складення письмового іспиту та екзаменаційні білети складення усного іспиту).

Згідно із положеннями пунктом 13 розділу 4 Порядку № 270 проведення письмового іспиту та оцінювання результатів його складення здійснюється у наступному порядку.

Письмовий іспит складається першим.

Перед початком письмового іспиту голова кваліфікаційної палати (інша уповноважена особа) в присутності інших членів палати та осіб, які допущені до складення іспиту, відкриває запечатаний конверт з екзаменаційними білетами та пропонує особам, які допущені до складення іспиту, обрати будь-який білет. Одразу після обрання білету особою, яка допущена до складення кваліфікаційного іспиту, номер такого білету оголошується всім присутнім та фіксується у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту.

Особа, яка складає кваліфікаційний іспит, має підготувати вказані в обраному нею екзаменаційному білеті три завдання із різних галузей права та письмовий висновок щодо правової позиції та тактики захисту або надання іншої правової допомоги по фабулі справи.

Для виконання письмового іспиту особам, які складають іспит, надаються чисті аркуші з відміткою кваліфікаційної палати (КДКА) про їх призначення для виконання завдань, на яких і виконуються процесуальні документи та письмовий висновок.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції за результатами складення указаного іспиту письмову роботу Позивачки оцінено таким чином:

- перше питання - 0 балів (складення позовної заяви, що випливає з недоговірних зобов`язань);

- друге питання - 0 балів (складення касаційної скарги в порядку господарського судочинства);

- третє питання - 10 балів (складення заперечення на касаційну скаргу в порядку цивільного судочинства);

- четверте питання - 30 балів (вирішення фабули в порядку цивільного судочинства).

Середній бал за результатами складеного Позивачкою письмового іспиту склав 40 балів, тобто не досяг мінімально встановленого - 80 балів, що відображено у відомості з оцінювання результатів складання кваліфікаційного іспиту.

Таким чином 40 балів, відповідно до пункту 13.12 розділу 4 Порядку № 270 є підставою для висновку про незадовільний результат письмового іспиту Позивачки.

Щодо доводів Позивачки про не зазначення Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Херсонської області у оскаржуваному рішенні підстав проставлення за виконані нею завдання низьких оцінок та висновків суду першої інстанції в цій частині, то колегія суддів зазначає наступне.

Як передбачено п. 1 розділу 5 Порядку № 270 рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про допуск/відмову до складання іспиту, затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та про видачу особі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту/відмову у видачі свідоцтва про складання кваліфікаційного іспиту приймається складом кваліфікаційної палати КДКА відкритим голосуванням простою більшістю голосів та підписується Головою КДКА, головою кваліфікаційної палати та секретарем КДКА.

При цьому, пунктом 4 розділу 5 Порядку № 270 передбачено, що рішення викладається українською мовою в письмовій формі і повинно містити: дані про дату його прийняття, персональний склад членів кваліфікаційної палати, прізвище, ім`я, по-батькові особи, відносно якої приймається рішення, інформацію про кількість балів за результатами оцінювання іспиту, дані про прийняте рішення щодо видачі/відмову у видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Згідно із положеннями пункту 13 розділу 4 Порядку № 270 оцінка кожного із чотирьох письмових завдань здійснюється двома членами кваліфікаційної палати, і головою КДКА, якщо останній приймає участь у її засіданні, за шкалою від 0 до 30 балів. Середній бал за результатами складення письмового іспиту, вирахуваний як середньоарифметичне число від сумарної кількості виставлених балів, та не може перевищувати 120 і бути меншим за 80 балів.

Результати оцінювання мають бути відображені у відомості з оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту особи та негайно передані голові кваліфікаційної палати.

Особа, яка за результатами складення письмового іспиту отримала 80 балів і більше (максимум 120 балів), вважається такою, що успішно склала письмовий іспит.

Тобто, діючими нормами матеріального права не передбачено обов`язкове наведення в тексті рішення критеріїв оцінювання знань апліканта та обґрунтування визначеної кількості балів за результатними оцінювання іспиту.

Проте, як встановлено колегією суддів з матеріалів справи, Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Херсонської області надано вичерпний перелік недоліків виконаних Позивачкою першого і другого завдань по білету і кількість встановлених балів.

З огляду на зазначене, колегія суддів вважає доводи Позивачки про необґрунтованість результатів оцінювання кваліфікаційного іспиту, є лише висловлюванням власної окремої, її суб`єктивної думки стосовно результатів оцінювання іспиту та фактично зводяться до незгоди з виставленими балами за результатами складеного кваліфікаційного іспиту.

Крім того колегія суддів, зазначає, про таке.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 50 Закону № 5076-VI кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

При цьому, як передбачено ч. 5 ст. 50 Закону № 5076-VI до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, організація та проведення кваліфікаційних іспитів; прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту.

Положеннями ч. 7 ст. 50 Закону № 5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат. Рішення палати приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості її членів, крім випадків, передбачених цим Законом.

На виконання норм Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність рішенням Ради адвокатів України від 17 грудня 2013 року № 270 затверджено Порядок допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядок складення кваліфікаційного іспиту та методика оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні.

Зміст наведених норм у своїй сукупності свідчить про самостійне право КДКА на вирішення певного кола питань (у тому числі й оцінювання іспиту особи, яка має намір стати адвокатом) в межах закону. Дискреційні повноваження дають можливість на власний розсуд визначати зміст рішення або вибрати один із кількох варіантів рішення. Такі повноваження обумовлені певною свободою, вільним розсудом в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.

Під дискреційними повноваженнями слід розуміти встановлені законом права і обов`язки владних суб`єктів, які визначають ступінь самостійності їх реалізації з урахуванням принципу верховенства права і полягають у тому, що при вчиненні дій та прийнятті рішень владний суб`єкт здійснює свої повноваження з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих дій або рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Рекомендація Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 від 11 березня 1980 року).

Отже, жоден інший суб`єкт чи орган, в тому числі і суд, не може здійснювати втручання у здійснення суб`єктом владних повноважень своєї компетенції, зокрема компетенції Комісії щодо оцінювання рівня знань аплікантів.

Аналогічна правова позиція висловила Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 27 березня 2018 року по справі № 800/409/17 та Верховим Судом у постанові від 05 липня 2019 року у справ № 820/3167/18.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що при оцінюванні рівня знань Позивачки за результатами кваліфікаційного іспиту Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Херсонської області діяла у межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на цей орган в силу Закону.

Оскаржуване Рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 22 грудня 2017 року № 156 містить всі реквізити, передбачені пунктом 4 розділу 5 Порядку № 270. Тоді як, указаний Порядок не містить норм, якими б встановлювалося обов`язкове наведення у рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області, прийнятому за наслідками кваліфікаційного іспиту, обґрунтування визначеної кількості балів. Критерії оцінювання визначені у пункті 15 Розділу 4 Порядку допуску до складення кваліфікаційного іспиту, порядку складення кваліфікаційного іспиту та методики оцінювання результатів складення кваліфікаційного іспиту для набуття права на заняття адвокатською діяльністю в Україні № 270.

Відтак, колегія суддів зауважує про помилковість висновку суду першої інстанції про протиправність рішеннь Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області від 22.12.2017 № 156 Про затвердження результатів кваліфікаційного іспиту та відмову у видачі свідоцтва по складання кваліфікаційного іспиту та Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 22.02.2018 року № 11-019/2018.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Зі змісту ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Херсонської області про визнання протиправними та скасування рішень - відмовити .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: І.О. Лічевецький

О.М. Оксененко