Ухвала

від 03.12.2019 по справі 909/700/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 909/700/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

03.12.2019 м. Івано-Франківськ Господарський суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді Ткаченко І. В., суддів Рочняк О. В. та Шкіндера П. А., при секретарі судового засідання Сегін І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Державної судової адміністрації України про зміну способу виконання судового рішення та поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання у справі за позовом Івано-Франківської міської ради до відповідачів: приватного підприємства "Прогрес-Буд ІФ" та приватної фірми "Галицький двір" про зобов`язання знести самочинно збудований житловий будинок за адресою: вул. Гетьмана Мазепи, 35А, в м. Івано-Франківську; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в Івано-Франківській області; Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Гетьмана Мазепи 35 А"; Департамент містобудування, архітектури та культурної спадщини Івано-Франківської міської ради; треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів: ОСОБА_1 ; ОСОБА_2 ; ОСОБА_3 ; ОСОБА_4 ; ОСОБА_5 ; ОСОБА_6 ; ОСОБА_7 ; ОСОБА_8 ; ОСОБА_9 ; ОСОБА_10 ; ОСОБА_11 ; ОСОБА_12 ; ОСОБА_13 ; ОСОБА_14 ; ОСОБА_15 ; ОСОБА_16 ; ОСОБА_17 ; ОСОБА_18 ; ОСОБА_19 ; ОСОБА_20 ; ОСОБА_21 ; ОСОБА_22 ; ОСОБА_23 ; ОСОБА_24 ; ОСОБА_25 ; ОСОБА_26 ; ОСОБА_27 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_29 ; ОСОБА_30 ; ОСОБА_31 ; ОСОБА_32 ; ОСОБА_33 ; ОСОБА_34 ; ОСОБА_35 ; ОСОБА_36 ; ОСОБА_37 ; ОСОБА_38 ; ОСОБА_39 ; ОСОБА_40 ; ОСОБА_41 ; ОСОБА_42 ; ОСОБА_43 ; ОСОБА_44 ; ОСОБА_45 ; ОСОБА_46 ; ОСОБА_47 ; ОСОБА_28 ; ОСОБА_48 ; ОСОБА_49 ; ОСОБА_50 ; ОСОБА_51 ; ОСОБА_52 ; ОСОБА_53 ; ОСОБА_54 ; ОСОБА_55 ; ОСОБА_56 ; ОСОБА_57 ; ОСОБА_58 ; ОСОБА_59 ; ОСОБА_60 ; ОСОБА_61 ; ОСОБА_62 ; за участю прокуратури м. Івано-Франківська; та за зустрічним позовом приватного підприємства "Прогрес-Буд ІФ" до відповідача Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним рішення Івано-Франківської міської ради № 1402-45 від 12 червня 2014 р. "Про визнання будівництва самочинним",

в с т а н о в и в:

у провадженні Господарського суду Івано-Франківської області перебувала справа № 909/700/14 за позовом Івано-Франківської міської ради до відповідачів ПП "Прогрес-Буд ІФ" і приватної фірми "Галицький двір" про зобов`язання знести самочинно збудований житловий будинок за адресою: вул. Гетьмана Мазепи, 35А, в м. Івано-Франківську, та за зустрічним позовом ПП "Прогрес-Буд ІФ" до Івано-Франківської міської ради про визнання незаконним рішення Івано-Франківської міської ради № 1402-45 від 12 червня 2014 р. "Про визнання будівництва самочинним".

21 листопада 2019 р., до суду надійшла заява ДСА України як стягувача за наказом, що виданий на виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10 травня 2017 р. про стягнення з Івано-Франківської міської ради в дохід Державного бюджету України 2 855 грн 60 коп. судового збору. Із змісту заяви вбачається, що стягувач просить суд змінити спосіб виконання постанови Львівського апеляційного господарського суду від 10 травня 2017 р. у цій справі, а саме стягнути з Івано-Франківської міської ради шляхом безспірного списання коштів з рахунків Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, передбачених для фінансування Івано-Франківської міської ради, а також поновити строк пред`явлення до виконання наказу Господарського суду Івано-Франківської області від 23 червня 2017 р. у справі № 909/700/14. В обґрунтування вимоги про зміну способу виконання судового рішення ДСА України зазначає, що у боржника Івано-Франківської міської ради відсутні казначейські рахунки, а розпорядником відповідних бюджетних коштів є її виконавчий орган - Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради. В обґрунтування вимоги про поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання зазначено стислість термінів пред`явлення виконавчих документів до виконання.

27 листопада 2019 р., згадану заяву ДСА України суд прийняв до розгляду заяву, а судове засідання щодо її розгляду призначив на 03 грудня 2019 р.

02 грудня 2019 р., до суду від Івано-Франківської міської ради надійшли заперечення на заяву ДСА України, у яких зазначено, що зміна виконання судового рішення у спосіб, який просить стягувач, призведе до зміни такого рішення по суті, що суперечить вимогам ГПК України, оскільки Івано-Франківська міська рада та Виконавчий комітет Івано-Франківської міської ради це різні юридичні особи. Крім того, боржник заперечує проти задоволення заяви і в частині поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання у зв`язку із відсутністю будь-яких обґрунтувань поважності його пропуску.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.

10 травня 2017 р., Львівський апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою, зокрема, стягнув з Івано-Франківської міської ради в дохід Державного бюджету України 2 855 грн 60 коп. судового збору.

23 червня 2017 р., на виконання цієї постанови Господарський суд Івано-Франківської області видав відповідний наказ, стягувачем за цим наказом зазначив ДСА України та встановив строк для пред`явлення наказу до виконання з 11 травня 2017 р. по 11 серпня 2017 р.

03 січня 2018 р., УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області наказ від 23 червня 2017 р. повернуло стягувачу без виконання у зв`язку з тим, що боржник Івано-Франківська міська рада не внесена до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів та не має відкритих рахунків в УДКСУ у м. Івано-Франківську Івано-Франківської області.

Відповідно до ч. 1 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як визначено в п. 1 ч. 4 та ч. 5 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Згідно з ст. 329 ГПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.

Можливість відновлення судом пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання безпосередньо пов`язана з наявністю поважних причин його пропуску, і такою підставою не може бути лише подання заяви стягувачем із зазначенням, що ним пропущено строк з поважних причин.

Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 05 травня 2018 р. у справі № 917/1431/14 зазначив, що питання щодо поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання, тобто, наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від стягувача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне пред`явлення наказу до виконання, вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини. При цьому, визначальним при оцінці поважності причин пропуску строку для пред`явлення наказу до виконання є встановлення моменту, з якого стягувач мав реальну можливість пред`явити відповідний наказ до виконання.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично поновити цей строк, оскільки клопотання чи заява про відновлення процесуального строку з огляду на приписи процесуального закону повинна містити обґрунтування поважності пропуску цього строку, роз`яснення причин пропуску і підстав, з яких стягувач вважає ці причини поважними. Стягувач повинен довести поважність причин пропуску ним встановленого строку для пред`явлення виданого господарським судом наказу до виконання. Відсутність або недоведеність стягувачем таких причин виключає можливість поновлення даного строку.

Враховуючи переривання строку пред`явлення наказу від 23 червня 2017 р. до виконання, строк пред`явлення цього виконавчого документа до виконання сплив 03 квітня 2018 р., тобто понад півтора року тому.

У своїй заяві підставою для поновлення строку пред`явлення наказу до виконання стягувач зазначає стислі терміни пред`явлення виконавчих документів до виконання, однак жодних поважних причин, які завадили стягувачу вжити заходів з метою виконання судового рішення у заяві не наведено.

Визначений ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" трьохмісячний строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання, за якими стягувачем є держава або державний орган, встановлено імперативною законодавчою нормою, у зв`язку з чим суд позбавлений права на власний розсуд визначити більш тривалий строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Враховуючи, що стягувач у своїй заяві не наводить жодних поважних причин, які завадили йому вжити заходів з метою виконання судового рішення, підстав для поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання суд не вбачає.

Що стосується порушеного у заяві стягувача питання про зміну способу виконання судового рішення слід зазначити таке.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 331 ГПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

На підставі викладеного, з огляду на сплив строку для пред`явлення наказу до виконання, відсутність підстав для поновлення цього строку, неможливою вбачається й зміна способу виконання судового рішення, на виконання якого і було видано згаданий наказ.

Керуючись статтями 234, 235, 329, 331 ГПК України, суд

у х в а л и в:

у задоволенні заяви Державної судової адміністрації України про зміну способу виконання судового рішення та поновлення строку для пред`явлення наказу до виконання - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена у визначені статтями 256, 257 ГПК України строк та порядку.

Головуючий суддя Ткаченко І. В.

Суддя Рочняк О. В.

Суддя Шкіндер П. А.

Повний текст ухвали складено 11 грудня 2019 р.