Рішення

від 19.11.2019 по справі 910/16680/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.11.2019Справа № 910/16680/18

Господарський суд міста Києва у складі:

судді - Бондаренко Г. П.,

за участю секретаря - Лебович А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний інститут "УКРБУДПРОЕКТ" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12)

До Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай СІ ТІ" (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 9)

Про стягнення 868 413,12 грн

За участю представників сторін:

від позивача: Ширяєв Д. О. (ордер № 445313);

від відповідача: Аветян А. Г. (довіреність №б/н від 28.11.2018).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний інститут "УКРБУДПРОЕКТ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ" (далі - відповідач) про стягнення 868 413,12 грн.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач просить стягнути з відповідача 733716, 19 грн основної суми боргу, 7 055, 74 грн пені, 95 257, 17 грн інфляційних нарахувань, 32 384, 02 грн трьох відсотків річних, що разом складає 868 413, 12 грн за неналежне виконання умов договору № 02/02-15 ПР на виконання проектної документації, в частині оплати виконаних робіт.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.12.2018 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи № 910/16680/18 ухвалено здійснювати у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі № 910/16680/18 на 29.01.2019.

29.01.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ" надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний інститут "УКРБУДПРОЕКТ" про стягнення 395 000, 00 грн збитків.

За наслідками розгляду зустрічної позовної заяви, Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙ СІ ТІ" на підставі пункту 1 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України

04.03.2019 Господарський суд міста Києва у зв`язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви постановив ухвалу про зупинення провадження у справі № 910/16680/18 відповідно до п. 17.12 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.

08.04.2019 Північний апеляційний господарський суд постановив ухвалу по відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Ай Сі Ті".

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ай Сі Ті" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просило ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 скасувати та направити справу для розгляду до суду апеляційної інстанції для прийняття рішення про відкриття апеляційного провадження.

Верховний Суд касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Сі Ті" залишив без задоволення, а ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 08.04.2019 у справі № 910/16680/18 - без змін, про що ухвалив відповідну постанову від 03.07.2019.

19.07.2019 Господарський суд міста Києва постановив ухвалу про поновлення провадження у справі, у зв`язку з поверненням матеріалів справи № 910/16680/18 та призначив підготовче засідання у справі на 13.08.2019.

01.08.2019 через відділ канцелярії господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Сі Ті" надійшов зустрічний позов.

12.08.2019 суд постановив ухвалу про повернення зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Сі Ті", зазначивши у відповідній ухвалі мотиви та обґрунтування прийнятого рішення. Зокрема, в ухвалі від 12.08.2019 судом було зазначено, що зустрічний позов повертається відповідачу на підставі ч. 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, оскільки дії відповідача щодо повторної подачі зустрічного позову (подання заяви для вирішення питання, яке вже вирішено судом) визнані судом зловживанням процесуальними правами, так як вони спрямовані на безпідставне затягування розгляду справи.

23.08.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача у справі надійшла апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2019 у справі № 910/16680/18, в якій відповідач просить скасувати вказану ухвалу.

Суд 29.08.2019 визнав дії відповідача щодо подання апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.08.2019 у справі № 910/16680/18 зловживанням процесуальними правами та повернув апеляційну скаргу скаржнику, про що постановив відповідну ухвалу, в якій між іншим суд зазначив, що така ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

09.09.2019 через відділ канцелярії суду від відповідача надійшла заява про відвід судді Бондаренко Г. П.

Також 09.09.2019 через відділ канцелярії суду від Північного апеляційного господарського суду надійшов супровідний лист з додатком про направлення до Господарського суду міста Києва апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Сі Ті" від 05.09.2019 № б/н на ухвалу Господарського суду міста Києва від 29.08.2019 по справі № 910/16680/18, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 06.09.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Бондаренко Г.П. на лікарняному з 10.09.2019 року, заява про відвід була розглянута після виходу судді з лікарняного.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.09.2019 вирішено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Сі Ті" про відвід судді Бондаренко Г. П. від розгляду справи № 910/16680/18, передати для визначення судді в порядку, встановленому частиною 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України; провадження в справі № 910/16680/18 зупинити до вирішення питання про відвід судді Бондаренко Г. П.

Крім того, 18.09.2019 суд постановив ухвалу про повернення апеляційної скарги, внаслідок визнання дій щодо її подання зловживанням процесуальними правами.

За наслідками автоматизованого розподілу матеріалів заяви у справі № 910/16680/18, заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Сі Ті" про відвід судді Бондаренко Г.П. від розгляду справи № 910/16680/18 передано на розгляд судді Головіній К.І.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2019 у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай Сі Ті" про відвід судді Бондаренко Г. П. від розгляду справи № 910/16680/18 відмовлено.

26.09.2019 Господарський суд міста Києва поновив провадження у справі, у зв`язку з відмовою в задоволенні заяви про відвід судді Бондаренко Г. П. та призначив справу до розгляду на 22.10.2019, про що постановив відповідну ухвалу.

В судовому засіданні 22.10.2019 суд на місці за власною ініціативою ухвалив виправити описку в ухвалі від 26.09.2019, закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 19.11.2019.

В судове засідання 19.11.2019 учасники справи прибули та надали суду усні пояснення по суті справи, в яких позивач заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, а відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши долучені до матеріалів справи докази, заслухавши пояснення сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Як підтверджено матеріалами справи, 20.11.2015 між позивачем, як виконавцем та відповідачем, як замовником був укладений договір № 02/02-15 ПР на виконання проектної документації (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. (в редакції додаткової угоди № 1 віл 23.12.2016) якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати відповідно до умов договору проектно - вишукувальну документацію по об`єкту: Реконструкція нежилої будівлі - офісу (літера А) під медично - оздоровчий центр за адресою: вул. Кудряшова, 9, у Солом`янському районі міста Києва .

Стадія проектування - проект, робоча документація (п. 1.2. договору).

Згідно з п. 2.1 договору загальна вартість проектно - вишукувальних робіт, що виконується за договором, у відповідності з протоколом про договірну ціну (додаток № 2 до цього договору) визначену за кошторисом (додаток № 3 до договору), що є невід`ємною частиною договору становить: 1788165, 99 грн, в тому числі:

Вартість робіт стадії проект становить 605665, 71 грн;

Вартість робіт стадії робоча документація становить 1182500, 28 грн.

В п. 3.2. договору сторони погодили, що датою завершення робіт (етапів) за договором є дата підписання акта здачі - приймання робіт.

В п. 4.4., 4.5., 4.8., 4.9. сторони визначили, що після закінчення виконання робіт (етапів) виконавець передає замовнику документацію за накладною і Актом здачі-приймання проектних робіт, замовник протягом 5 (п`яти) днів після одержання проектної документації і Акта здачі-приймання робіт зобов`язаний розглянути її та підписати і передати виконавцеві Акт здачі-приймання проектних робіт або мотивовану відмову з переліком необхідних доробок. Документація видається замовнику у 4-х примірниках. Додаткові примірники документації, які видаються на прохання замовника, сплачуються додатково. У разі коли протягом місяця після здачі-приймання робіт Акт здачі-приймання робіт не буде підписаний змовником або не повернутий виконавцеві з мотивованою відмовою, роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті за одностороннім Актом здачі-приймання робіт.

Оплата за проектно-вишукувальну документацію відповідно до договору виконується у наступному порядку:

Замовник протягом 5 днів після підписання договору перераховує виконавцеві аванс у розмірі 30% від суми договору на виконання проектних робіт, що становить: 536 449, 80 грн (п. 5.1.1. договору);

Після завершення роботи (етапів) і оформлення актів здачі - приймання робіт замовник виконує розрахунки з виконавцем з урахуванням одержаного авансу (етапів) протягом 5 днів (п. 5.1.2. договору).

В п. 6.2.2. договору сторони погодили, що за порушення терміну оплати визначеного у п. 5 замовник сплачує за кожний прострочений день пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої суми.

За твердженням позивача ним були виконані роботи обумовлені договором та їх результат був переданий відповідачу, що підтверджено копіями накладних за період з 06.11.2015 по 13.04.2017, які наявні в матеріалах справи. При цьому, за накладною № 165 від 05.04.2017 замовнику в тому числі були передані Акт № 1 здачі - приймання виконаних робіт з розрахунком вартості виконаних робіт та Акт № 2 здачі - приймання виконаних робіт з розрахунком вартості виконаних робіт.

Відповідно до Акту № 1 здачі - приймання виконаних робіт, відповідний акт складений про те, що виконані роботи задовольняють умовам договору, в належному порядку оформлені і передані, вартість виконаних робіт становить - 1054 449, 80 грн.

Відповідно до Акту № 2 здачі - приймання виконаних робіт, відповідний акт складений про те, що виконані роботи задовольняють умовам договору, в належному порядку оформлені і передані, вартість виконаних робіт становить - 733716, 19 грн.

Зазначені акти підписані з боку позивача в односторонньому порядку 14.05.2017 наявні в матеріалах справи.

Накладна № 165 від 05.04.2017 була отримана, згідно зазначеного в ній, директором замовника Мінінним О. В. для розгляду 05.04.2017.

24.01.2018 позивач направив відповідачу повторно акт № 1 на суму 1054449, 80 грн та акт № 2 на суму 733 716, 19 грн, що підтверджується копією опису вкладення у лист з оголошеною цінністю від 24.01.2018 та копією поштового конверту (поштове відправлення № 0210006500484). Згідно даних Укрпошти поштове відправлення № 0210006500484 не було вручено адресату 29.01.2018, з приміткою: інші причини, було повернуто на адресу відправника 09.02.2018 та вручено відправнику 16.02.2018.

В період з 29.12.2015 по 17.02.2017 відповідачем було сплачено за договором 1 054 449, 80 грн, вказана обставина визнається обома сторонами.

За розрахунком позивача заборгованість відповідача за договором за стадією робоча документація складає 733716, 19 грн (1788165, 99 - 1054 449,80 = 733716, 19).

Відповідач заперечує факт виконання позивачем обумовленого договором обсягу робіт та їх якість, а відтак і виникнення у нього обов`язку щодо оплати виконаних робіт. Зокрема, відповідач зазначає про обставини направлення позивачу 28.09.2017 листа вих. № 28/09 від 28.09.2017 з вимогою надати відповідачу проектну та робочу документацію. Відтак, на думку відповідача доводи позивача про те, що відповідач погодив виконані роботи, не відповідають дійсності, адже на момент направлення листа жоден з актів не був направлений на адресу відповідача і не підписаний останнім.

Доказів сплати відповідачем позивачу заборгованості за договором в розмірі 733 716, 19 грн та/або в будь - якому іншому розмірі матеріали справи не містять.

Предметом позову у справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь 733 716, 19 грн основної заборгованості, 7 055, 74 грн пені за період прострочення з 07.11.2017 по 19.11.2017, 95 257, 17 грн інфляційних втрат за червень 2017 року - вересень 2018 року та 32 384, 02 грн 3 % річних за період прострочення з 20.05.2017 по 07.11.2018.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Укладений між сторонами договір є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань згідно ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно зі ст. 888 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов`язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов`язковим для сторін з моменту його затвердження замовником. Підрядник зобов`язаний додержувати вимог, що містяться у завданні та інших вихідних даних для проектування та виконання пошукових робіт, і має право відступити від них лише за згодою замовника.

Замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі (ч. 1 ст. 853 ЦК України).

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України встановлено, що замовник зобов`язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

В п. 1.2. договору сторони погодили, що стадія проектування - проект , робоча документація .

Як встановлено судом, сторони погодили, що вартість робіт стадії проект становить 605 655,71 грн, вартість робіт стадії робоча документація - 1 182 500, 28 грн.

За умовами договору датою завершення робіт (етапів) за договором є дата підписання акта здачі - приймання робіт.

Враховуючи, що замовник отримав акти здачі - прийняття робіт № 1 та № 2 за договором 05.04.2017, та що остання надскладна за якою були передані замовнику роботи датована 13.04.2017, а змовник отримав її 14.04.2017 замовник зобов`язаний був розглянути акти та накладні та підписати і передати виконавцеві Акт здачі-приймання проектних робіт або мотивовану відмову з переліком необхідних доробок протягом 5 (п`яти) днів після їх одержання, тобто до 19.04.2017 включно.

Замовник у строк визначений договором (5 днів) акти та накладні не підписав і не передав виконавцеві підписані акти № № 1, 2 або вмотивованої відмови від підписання актів. Доказів зворотного матеріали справи не містять.

Умовами договору визначено, що у разі коли протягом місяця після здачі-приймання робіт Акт здачі-приймання робіт не буде підписаний змовником або не повернутий виконавцеві з мотивованою відмовою, роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті за одностороннім Актом здачі-приймання робіт.

Відповідачем не надано суду доказів, що протягом місяця, тобто до 14.05.2017 включно, акти здачі-приймання робіт № 1, 2 були повернуті виконавцеві з мотивованою відмовою, відтак роботи вважаються прийнятими і підлягають оплаті за односторонніми актами здачі-приймання робіт (пункт 4.9 договору).

При цьому, суд відхиляє доводи відповідача щодо надсилання ним 28.09.2017 позивачу листа з вимогою надати проектну та робочу документацію, оскільки такий лист був направлений поза строками визначеними п. 4.9. договору.

Судом встановлено, що 14.05.2017 акти здачі - прийняття робіт № 1 та № 2 були підписані виконавцем односторонньо.

За вказаних обставин, в силу положень договору та діючого законодавства відповідач, як замовник був зобов`язаний оплатити виконані за договором роботи, зокрема заборгованість за актом № 2 в сумі 733 716, 19 грн протягом 5 днів з моменту оформлення акту - до 19.05.2017 включно.

Проте, вказаного обов`язку відповідач не виконав, і доказів іншого матеріали справи не містять.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за Договором в сумі 733 716, 19 грн належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати виконаних робіт, у відповідності до п. 5.1.2. договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 733 716, 19 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо доводів відповідача стосовно того, що позивачем був виконаний не весь обсяг робіт обумовлений договором та що роботи були виконані з порушенням вимог щодо їх якості, суд звертає увагу відповідача на таке.

Частиною 4 ст. 853 ЦК України визначено, що у разі виникнення між замовником і підрядником спору з приводу недоліків виконаної роботи або їх причин на вимогу будь-кого з них має бути призначена експертиза. Витрати на проведення експертизи несе підрядник, крім випадків, коли експертизою встановлена відсутність порушень договору підряду або причинного зв`язку між діями підрядника та виявленими недоліками. У цих випадках витрати на проведення експертизи несе сторона, яка вимагала її призначення, а якщо експертизу призначено за погодженням сторін, - обидві сторони порівну.

Про наявність недоліків у виконаній за договором проектній документації заявляє відповідач , водночас у матеріалах справи відсутні докази того, що на вимогу відповідача була призначена експертиза з метою вирішення спору про наявність недоліків у роботах, як і те, що відповідач звертався з вимогою до позивача про проведення такої експертизи.

Відповідно до положень ст. 858 ЦК України якщо робота виконана підрядником з відступами від умов договору підряду, які погіршили роботу, або з іншими недоліками, які роблять її непридатною для використання відповідно до договору або для звичайного використання роботи такого характеру, замовник має право, якщо інше не встановлено договором або законом, за своїм вибором вимагати від підрядника:

1) безоплатного усунення недоліків у роботі в розумний строк;

2) пропорційного зменшення ціни роботи;

3) відшкодування своїх витрат на усунення недоліків, якщо право замовника усувати їх встановлено договором.

Якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків.

Статтею 849 ЦК України визначено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків. Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника. Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Жодна наведена норма законодавства, не надає право замовникові відмовитись від оплати виконаних робіт за договором підряду.

Отже, чинним законодавством чітко визначений алгоритм дії замовника у випадку порушення з боку виконавця умов договору щодо обсягу, строків та якості робіт, проте матеріали справи не містять доказів із яких би вбачалося, що відповідачем заявлялося про відповідні порушення та що ним вчинялися відповідні дії. Із змісту наведених норм вбачається, крім іншого, що фактично виконана виконавцем робота за договором підряду підлягає оплаті, з подальшим безоплатним усуненням недоліків або відшкодуванням виконавцем витрат замовника на усунення недоліків. З урахуванням зазначеного, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності у нього обов`язку по оплаті виконаних позивачем робіт.

Крім того, відповідно до наявної на сайті Державної архітектурно-будівельної інспекції України інформації відповідачем була подана декларація про готовність об`єкта до експлуатації КВ № 143171082304 по об`єкту: Реконструкція нежитлової будівлі - офісу (літера А) під медично - оздоровчий центр, м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 9. Дата реєстрації декларації квітень 2017 року. Відповідна обставина додатково свідчить про наявність у відповідача проектної документації по об`єкту у повному обсязі та належної якості.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 7055, 74 грн пені за період прострочення з 07.11.2017 по 19.11.2017 суд зазначає нижчевикладене.

Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, відповідач є порушником зобов`язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняться через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як встановлено судом, в п. 6.2.2. договору сторони погодили, що за порушення терміну оплати визначеного у п. 5 замовник сплачує за кожний прострочений день пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ несплаченої суми.

Враховуючи викладене вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені за порушення строків оплати виконаних по договору робіт в цілому ґрунтуються на законі та договорі.

З огляду на вимоги Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Акт № 2 був оформлений 14.05.2017, а відтак відповідач з 15.05.2017 по 19.05.2017 міг здійснити оплату по договору в межах строку встановленого договором (5 днів). Відповідно прострочення відповідача наступило з 20.05.2017, і в силу положень ч. 2 ст. 232 ГК України пеня може бути нарахована тільки до 20.11.2017 (протягом шести місяців), оскільки інше укладеним між сторонами договором не встановлене.

Позивачем період нарахування пені визначений з 07.11.2017 по 19.11.2017, відповідно суд перевіряє правильність розрахунку пені саме в межах визначеного позивачем періоду. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 6.2.2 договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок. Відповідно позовні вимоги в частині стягнення пені з відповідача задовольняються судом в розмірі розрахованому позивачем.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача 95 257, 17 грн інфляційних втрат за червень 2017 року - вересень 2018 року та 32 384, 02 грн 3 % річних за період прострочення з 20.05.2017 по 07.11.2018.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

При здійсненні розрахунку необхідно враховувати положення постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань", де зазначено, що інфляційні нарахування на суму боргу здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання (пп. 3.1 п.3).

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція) (пп. 3.2 п. 3).

В листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р зазначено, що при застосуванні індекса інфляції необхідно мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць; тому умовно слід вважати, що сума, внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця - червня.

Позивачем період нарахування 3 % річних визначений з 20.05.2017 по 07.11.2018, а інфляційні втрати нараховані за червень 2017 року - вересень 2018 року.

Оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача індексу інфляції нарахованого на суму боргу та 3 % річних ґрунтуються на законі (п. 2 ст. 625 ЦК України), а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов`язання, позовні вимоги позивача в частині стягнення 3 % річних та індексу інфляції нарахованого на суму боргу підлягають задоволенню відповідно до наведених в позовній заяві розрахунків. При здійсненні перевірки відповідних розрахунків 3% річних та індексу інфляції, нарахованих позивачем, судом встановлено, що ним правильно здійснено вказані розрахунки.

Відповідно до ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, оцінивши подані докази, які досліджені судом, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача повністю.

Щодо покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу, то понесення відповідних витрат має бути підтверджене доказами, проте позивач не надав в матеріали справи відповідних доказів, відтак у суду відсутні підстави для розподілу між сторонами витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 75, 76, 86, 129, 232, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний інститут "УКРБУДПРОЕКТ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай СІ ТІ" про стягнення 868 413,12 грн задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ай СІ ТІ" (03035, м. Київ, вул. Кудряшова, буд. 9; ідентифікаційний код 39988890) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Проектно-будівельний інститут "УКРБУДПРОЕКТ" (04050, м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12; ідентифікаційний код 39751364) 733716 (сімсот тридцять три тисячі сімсот шістнадцять) грн 19 коп. основного боргу, 7055 (сім тисяч п`ятдесят п`ять) грн 74 коп. пені, 95 257 (дев`яносто п`ять тисяч двісті п`ятдесят сім) грн 17 коп., 32384 (тридцять дві тисячі триста вісімдесят чотири) грн 02 коп. 3 % річних та 13029 (тринадцять тисяч двадцять дев`ять) грн 21 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.12.2019.

Суддя Г. П. Бондаренко