Рішення

від 22.11.2019 по справі 757/36812/14-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/36812/14-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2019 року Печерський районний суд м.Києва

у складі головуючого судді - Остапчук Т.В.

при секретарі -Ткаченко Ю.М. за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя , за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування рішення державного реєстратора, скасування свідоцтво про право власності на нерухоме майно,та зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 ,3-тя особа ПП "ТЕРРА " про поділ спільного майна подружжя,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач 9.12.2014р. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя, посилаючись на те що 12.09.1992р. був зареєстрований шлюб з відповідачем. Який розірвано в 2010р. 9.12.2003р. ОСОБА_4 уклала в інтересах сім`ї договір про інвестиційну участь у будівництві № 7/13 з ТОВ ГАРАНТ-ІНВЕСТ квартири АДРЕСА_1 . 10.12.2003р. укладено договір про інвестиційну участь у будівництві № 7/13 машиномісць(паркомісць) НОМЕР_6 і № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_2 . 24.01.2008р. було укладено додаткову угоду № 2/1 до Договору на паркомісця , відповідно до якої було змінено предмет договору , внаслідок цього забудовник зобов`язувався передати відповідачу машиномісця (паркомісця) № НОМЕР_2 ,№ НОМЕР_3 ,№ НОМЕР_7 за адресою АДРЕСА_2 .Будівництво квартири та паркомісць закінчилося в 2009р., 27.10.2009р. підписано акт прийому передачі . 15.07.2014р. відповідачка здійснила державну реєстрацію права власності на квартиру та паркомісця , вказавши себе в якості єдиного власника . Відповідно до ст..60,61 СК України майно є спільною власністю , оскільки придбано під час перебування в шлюбі за спільні кошти. Тому просить визнати майно об`єктом права спільної власності , здійснити поділ майна та визнати за кожним право власності на 1/2 частину квартири та паркомісць. Позивач ОСОБА_3 подав позов до ОСОБА_4 та Головного територіального управління юстиції в м. Києві про скасування рішення державного реєстратора Бондар М.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, посилаючись на те що майно є спільною власністю подружжя , а зареєстровано тільки за відповідачкою. В судовому засіданні представник позивача позови підтримав, проти зустрічного заперечував.

Відповідачка ОСОБА_4 подала зустрічний позов про визнання права особистої власності та стягнення частки статутного фонду. 6.06.2017р. уточнила позовні вимоги та просила визнати за нею право особистої власності на квартиру , машиномісця № НОМЕР_3 ,НОМЕР_8 . Стягнути з 1/2 частину вартості внеску до статутного фонду ПП ТЕРРА в розмірі 32 750 000 грн. Представник відповідачки зустрічний позов підтримав, в позовах ОСОБА_3 просив відмовити.

Представник відповідача ГТУЮ в м.Києві в судове засідання не з`явився, надав відзив.

3-тя особа ПП "ТЕРРА " не з"явився. про час розгляду повідомлений.

Ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 6.03.2019р. об`єднані позови ОСОБА_3 .

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи , приходить до слідуючого.

Судом встановлено , що 12.09.1992р. був зареєстрований шлюб між сторонами, який розірвано в 2010р.

9.12.2003р. ОСОБА_4 уклала в інтересах сім`ї договір про інвестиційну участь у будівництві № 7/13 з ТОВ ГАРАНТ-ІНВЕСТ квартири АДРЕСА_1 . 10.12.2003р. укладено договір про інвестиційну участь у будівництві № 7/13 машиномісць(паркомісць) НОМЕР_6 і № НОМЕР_1 , за адресою АДРЕСА_2 . 24.01.2008р. було укладено додаткову угоду № 2/1 до Договору на паркомісця , відповідно до якої було змінено предмет договору , внаслідок цього забудовник зобов`язувався передати ОСОБА_4 машиномісця (паркомісця) НОМЕР_9№ НОМЕР_3 , НОМЕР_7 за адресою АДРЕСА_2 . Будівництво квартири та паркомісць закінчилося в 2009р., 27.10.2009р. підписано акт прийому передачі . (а.с.26-62)

15.07.2014р. видано свідоцтво про право власності , проведено державну реестрацію на нерухоме майно квартиру АДРЕСА_1 , машиномісця № НОМЕР_3 ,НОМЕР_8 (загальною площею кожне 12.1 кв.м.) по АДРЕСА_2 на ОСОБА_4 ( а.с.64-66, а.с.45-50)

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Стаття 61 СК України визначає, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Таким чином квартира АДРЕСА_4 є спільною сумісною власністю подружжя.

Судом не встановлено , що в передбаченому законом порядку проведено державну реєстрацію прав власності на паркомісце АДРЕСА_5 за ОСОБА_4 , тому даний об`єкт не може бути визнаний спільним майном сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Частина 1 ст. 70 СК України визначає, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Згідно з ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про визнання права особистої власності на кватиру АДРЕСА_4 та стягнення частини вартості внеску до статутного фонду ПП ТЕРРА в розмірі 32 750 000 грн. встановлено , що 22 вересня 2004 року саме ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 . 100 % корпоративних прав в ПП ТЕРРА .

Відповідно до п. 2 ч.1 ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування.

Відповідно до частини першої статті 62 СК України якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору може бути визнане за рішенням суду об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Для застосування передбачених зазначеною статтею правил збільшення вартості майна повинно відбуватися якраз внаслідок затрат подружжя, незалежно від інших факторів, (зокрема, тенденцій до загального подорожчання чи здешевлення конкретного майна) і наявним повинно бути істотне збільшення вартості майна як об`єкту, його якісних характеристик.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 2 червня 2010 року у справі № 6-640 св 10. Отже, в даному випадку одним з істотних питань, є визначення за рахунок яких коштів було сформовано статутний капітал ПП ТЕРРА .

Відповідно до ч. 4. ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Так в мотивувальній частині рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 лютого 2018 року у справі № 428/11554/17 судом встановлено, що 21 вересня 2004 року між ВАТ УНІВЕРМАГ РОСІЯ , правонаступником якого є ПАТ УНІВЕРМАГ РОСІЯ та ОСОБА_3 було укладено договір позики № 09/п/2004 з додатками до нього (надалі Договір 1), згідно якого відповідач отримав грошову позику на загальну суму 11500000,00 грн. Відповідно до п.1.3. Договору 1 метою надання позики визначено збільшення статутного капіталу Приватного підприємства ТЕРРА , код 31196894.

Також, 10 січня 2008 року між ТОВ Торговий центр РОС І Я та ОСОБА_3 було укладено договір позики № 01/2008-п з додатками до нього, згідно якого відповідач отримав грошову позику на загальну суму 54000000,00 грн. Відповідно до п.1.6. Договору 2 метою надання позики визначено збільшення статутного капіталу Приватного підприємства ТЕРРА , код 31196894.

Крім того, в зазначеному рішенні Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 28 лютого 2018 року у справі № 428/11554/17 судом встановлено, що отримані відповідачем ( ОСОБА_3 ) кошти були використані за призначенням відповідно до умов договорів № 09/п/2004 від 21.09.2004 року та № 01/2008-п від 10.01.2008 року, а саме для збільшення статутного капіталу Приватного підприємства ТЕРРА , код 31196894, що не заперечувалося сторонами.

Рішенням суду було встановлено, що кошти за рахунок яких було збільшено статутний капітал ПП ТЕРРА було отримано ОСОБА_3 від третіх осіб, а саме від ПАТ УНІВЕРМАГ РОСІЯ та ТОВ Торговий центр РОС І Я .

Крім того, судом було встановлено, що на дату розірвання шлюбу повернення позик за Договором 1 та Договором 2 не відбувалось. Тобто, за час шлюбу, а ні ОСОБА_3 , а ні ОСОБА_4 грошові кошти в рахунок погашення позик за Договором 1 та Договором 2 не сплачувались.

Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільністю участі подружжя коштами або працею в набутті майна. Тобто, застосовуючи цю норму права (ст. 60 СК України) та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття є спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тільки в разі встановлення цих фактів норма ст. 60 СК України вважається правильно застосовано (правова позиція викладена в Постанові ВСУ від 02 жовтня 2013 року по справі № 6-79цс13).

З урахуванням наданих сторонами доказів та встановлення факту отримання ОСОБА_3 коштів від третіх осіб з метою збільшення статутного капіталу Приватного підприємства ТЕРРА , код 31196894, твердження ОСОБА_4 , що статутний капітал ПП ТЕРРА був сформований за рахунок коштів, що були сумісною власністю подружжя, не відповідають обставинам справи, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог ОСОБА_4 про визнання за нею особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 паркомісця № НОМЕР_10 № НОМЕР_7 , то відповідно до ч.1 ст. 70. СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.В судовому засіданні встановлено що дане майно є спільною власністю подружжя.

Стосовно позовних вимог ОСОБА_3 про скасування рішення державного реєстратора Бондар М.С. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), інд. номер 14441135 від 15 липня 2014 року, скасування свідоцтва про право власності серія на нерухоме майно НОМЕР_11 від 15.07.2014 року, інд. № 24245169, на квартиру АДРЕСА_1 , видане Реєстраційною службою Головного управління юстиції в м. Києві встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень : державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр речових прав на нерухоме майно - єдина державна інформаційна система, що містить відомості про права на нерухоме майно, їх обтяження, а також про об`єкти та суб`єктів цих прав.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , державна реєстрація прав є обов`язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Пунктом 1 частини третьої статті 10 Закону визначено, що державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації;

Пунктом 2 частини третьої статті 10 Закону визначено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

При таких обставинах державна реєстрація прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), інд. номер 14441135 від 15 липня 2014 року, свідоцтво про право власності серія на нерухоме майно НОМЕР_11 від 15.07.2014 року, інд. № 24245169, на квартиру АДРЕСА_1 , видане Реєстраційною службою Головного управління юстиції в м. Києві , відповідно до Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень та Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , тому позовні вимоги є безпідставними.

Відповідно до ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч.1,2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи

Таким чином, аналізуючи зібрані докази в їх сукупності , суд приходить до висновку , що позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню частково, зустрічний позов ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.. 158 ЦПК України підлягають скасуванню заходи забезпечення позову накладені ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 10.12.2014р.

Відповідно до ст..141 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 на користь позивача сплачений судовий збір в розмірі 3654 грн.

Керуючись ст.ст.60,61,70, 71 СК України, ст..ст. 12, 13, 76-81, 89, 95, 141,158, 229, 258, 259, 263-266, 268, 273, 352 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання майна об`єктом права спільної сумісної власності та поділ майна подружжя задовольнити частково.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 , 3-тя особа ПП "ТЕРРА " про поділ спільного майна подружжя відмовити.

В позові ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , Головного територіального управління юстиції у м. Києві про скасування рішення державного реєстратора, скасування свідоцтво про право власності на нерухоме майно відмовити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 275,8 кв.м., житловою площею 181,5 кв. м., реєстраційний номер об`єкта рухомого майна 407171880000

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частини квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_7 , загальною площею 275,8 кв.м., житловою площею 181,5 кв. м., реєстраційний номер об`єкта рухомого майна 407171880000

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини машиномісця (паркомісця) НОМЕР_12 що розташоване на 1 поверсі підвалу в будинку за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 12,1 кв.м.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частини машиномісця (паркомісця) № НОМЕР_3 , що розташоване на 1 поверсі підвалу в будинку за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 12,1 кв.м.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частини машиномісця (паркомісця) НОМЕР_13 що розташоване на 1 поверсі підвалу в будинку за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 12,1 кв.м.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частини машиномісця (паркомісця) № НОМЕР_5 , що розташоване на 1 поверсі підвалу в будинку за адресою: АДРЕСА_2 загальною площею 12,1 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 судові витрати в розмірі 3654 грн.

Скасувати заходи забезпечення позову накладені ухвалою Печерського районного суду м.Києва від 10.12.2014р.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту .

Дата складання повного тексту рішення 4.12.2019р.

Суддя Остапчук Т.В.