Ухвала

від 10.12.2019 по справі 489/4336/19

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи № 489/4336/19 Головуючий в 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/819/1168/19 Доповідач: ОСОБА_2

Категорія: повернення обвинувального акту

У Х В А Л А

іменем України

10 грудня 2019 року

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду в складі:

головуючого ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

за участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

перекладача ОСОБА_10 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Херсоні матеріали кримінального провадження № 12018150050002692 за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2019 року, якою прокурору повернуто обвинувальний акт щодо:

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України,

ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, що мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.396 КК України,

в с т а н о в и л а:

Цією ухвалою прокурору повернуто обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , оскільки обвинувальний акт не відповідає вимогам ст.291 КПК України.

Крімтого,продовжено строкдії запобіжногозаходу увигляді триманняпід вартоюобвинуваченим: ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до 14.12.2019 року.

В обґрунтування свого рішення суд послався на те, що в порушення вимог п.3 ч.2ст.291КПК Україниобвинувальний акт не містить жодних відомостей про одного із потерпілого у кримінальному провадженні №12017150020005336, а саме Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКО-ЛОТО» (далі ТОВ «НІКО-ЛОТО»), код ЄДРПОУ 41035747. Крім того, до обвинувального акту стороною обвинувачення долучено цивільний позов адвоката ОСОБА_12 , який діє саме від імені потерпілого ТОВ «НІКО-ЛОТО». Вказав, що ОСОБА_13 , якого було допитано в якості потерпілого замість ТОВ «НІКО-ЛОТО» помилково вказано потерпілим.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.293 КПК України, одночасно з переданням обвинувального акту до судупрокурорзобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1цього Кодексу), його захиснику, законному представнику. Водночас, із письмових розписок підозрюваних ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захисника ОСОБА_7 убачається, що вони отримали копію обвинувального акту від слідчого СУ ГУ НП в Миколаївській області ОСОБА_14 , що також свідчить про порушення вимог ст.291, 293 КПК України.

В апеляційнійскарзіпрокурор, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, порушує питання про його скасування в зв`язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження. Зазначає, що в даному кримінальному провадженні підприємство ТОВ «НІКО-ЛОТО» потерпілим не визнавалось, заяву про вчинення злочину було подано саме ОСОБА_13 , якого і було допитано як потерпілого. Вважає, що висновок суду про те, що ОСОБА_13 злочином не було завдано матеріальної та моральної шкоди є безпідставним та невмотивованим, оскільки під час підготовчого судового засідання вказане питання не вирішується. Наголошує, що невідповідність цивільного позову вимогам ст.128 КПК України не є підставою для повернення обвинувального акту. Вказує, що вручення обвинувального акту слідчим, а не прокурором не вказує про наявність підстав для повернення обвинувального акту. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційні вимоги прокурора, просила їх задовольнити та продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_15 , ОСОБА_16 ,доводи захисника ОСОБА_7 та обвинувачених ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які вважали, що апеляційна скарга прокурора та клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим не підлягають задоволенню, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.

Відповідно до положень ст.291 КПК України,обвинувальнийакт маємістити,серед іншого,виклад фактичнихобставин кримінальногоправопорушення,які прокурорвважає встановленими,правову кваліфікаціюкримінального правопорушенняз посиланнямна положеннязакону істатті законуУкраїни прокримінальну відповідальністьта формулюванняобвинувачення.

Згідно із п.3 ч.2 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дату та місце народження, місце проживання, громадянство).

Виходячи з норм закону, викладених у ст.314 КПК України,у підготовчому судовому засіданні суд зобов`язаний перевірити матеріали кримінального провадження, з`ясувати достатність фактичних і юридичних підстав для прийняття судових рішень, передбачених частиною 3 цієї статті, вирішити питання, пов`язані з підготовкою кримінального провадження до судового розгляду. При цьому у підготовчому провадженні не вирішується питання про фактичні обставини кримінального провадження, доведеність вини обвинуваченого та правову кваліфікацію його дій, оскільки це прерогатива суду під час судового розгляду, завдання цього провадження є процесуальне та організаційне забезпечення проведення судового розгляду.

Висновок суду першої інстанції про невідповідність обвинувального акту щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 вимогам кримінального процесуального закону, не відповідає фактичним даним кримінального провадження та є помилковим.

Під час перевірки матеріалів кримінального провадження встановлено, що ТОВ «НІКО-ЛОТО» є юридичною особою, статус потерпілого вказане підприємство не отримувало, потерпілим є саме його керівник ОСОБА_13 , який звернувся із заявою про вчинення злочину і якого у кримінальному провадженні було допитано як потерпілого, що підтверджується вказівками процесуальних дій у реєстрі матеріалів кримінального провадження № 1201850050002692 (а.п.22)

Усупереч вказаному, суд першої інстанції, зі слів захисника ОСОБА_12 , встановив, що він є представником ТОВ «НІКО-ЛОТО», якого той вказав потерпілим у кримінальному провадженні. Доказів визнання потерпілим вказаного підприємства в матеріалах провадження немає, а отже висновок суду про те, що саме ТОВ «НІКО-ЛОТО» має бути вказаним потерпілим в обвинувальному акті, є передчасним.

При цьому всупереч вимогам п.5 ч.2 ст.412 КПК України ОСОБА_13 як потерпілого для участі в підготовчому судовому засіданні та вирішення питання про призначення судового розгляду суд першої інстанції не викликав, що є безумовною підставою для скасування вказаного судового рішення.

Також в матеріалах кримінального провадження відсутні будь-які докази на підтвердження повноважень захисника ОСОБА_12 для участі у вказаному кримінальному провадженні.

Сам обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення особі у вчиненні злочину, та передає його до суду в порядку, передбаченому ст.291 КПК України, тобто є процесуальним документом, яким закінчується досудове розслідування, а обвинувачення особи пов`язується з моментом складання обвинувального акту.

На думку колегії суддів, за даними кримінального провадження, зокрема, обвинувального акту щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , прокурором дотримано вимоги ст.291 КПК України, тобто обвинувальний акт містить, як формулювання обвинувачення, так і правову кваліфікацію злочинів відносно кожного обвинуваченого.

Крім того, в обвинувальному акті не вказано про завдання злочинами матеріальної та моральної шкоди, а тому висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_13 не було завдано шкоди, як підставу для визнання обвинувального акту таким, що не відповідає вимогам ст.291 КПК України, є безпідставними.

Суд не є стороною кримінального провадження і не може вказувати прокурору як необхідно викласти формулювання обвинувачення або поліпшити якість обвинувального акту, тим самими проявляючи упередженість, яка виражається у наданні вказівок прокурору як краще викласти обвинувачення.

Суд не вправі спонукати прокурора до уточнення обвинувального акту, внесення до нього змін, у тому числі щодо фактичних обставин скоєння злочину, його правової кваліфікації, тощо.

В обвинувальному акті викладене те обвинувачення, яке прокурор вважає встановленим.

Мотивувавши ухвалу про повернення прокуророві обвинувального акту з підстав недотримання вимог ст.293 КПК України, суд першої інстанції недотримався вимог п.3 ч.3 ст.314 КПК України, оскільки вручення обвинувального акту слідчим, а не особисто прокурором, не є підставою для повернення обвинувального акту. До того ж, слідчим ОСОБА_14 , який вручив обвинувальний акт ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та їх захиснику ОСОБА_7 , було складено вказаний обвинувальний акт, який затверджено прокурором, що повністю відповідає вимогам

ст.291 КПК України.

Отже, повертаючи обвинувальний акт прокурору із зазначених в ухвалі підстав, суд фактично вдався до аналізу та оцінки фактичних обставин кримінального провадження, які прокурорвважає встановленими, тимсамим допустив істотнепорушення вимогкримінального процесуальногозакону та вийшовза межісвоїх повноважень,тоді якпід часпідготовчого судовогозасідання судлише перевіряєобвинувальний актна предметвикладення вньому відомостей,передбачених уп.п.1-9ч.2ст.291КПК України,про що правильно вказано прокурором в апеляційній скарзі.

Колегія суддів за результатами апеляційного розгляду дійшла висновку, що суд першої інстанції без визначених ст.ст. 291, 314 КПК України підстав повернув прокурору обвинувальний акт, у зв`язку з чим, рішення суду першої інстанції про повернення прокурору обвинувального акту щодо ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_11 не можна визнати законним та обґрунтованим, тому воно має бути скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції, задовольнивши апеляційну скаргу прокурора.

Вирішуючи питання за клопотанням прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , колегія суддів враховує, що вони обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 України,які відносятьсядо категоріїтяжких таособливо тяжкихзлочинів,за якізаконом передбаченобезальтернативне покаранняу видіпозбавлення волідо 12років зконфіскацією майна,їх злочиннадіяльність носиластійкий систематичнийхарактер,яку булоприпинено лишез викриттямїх злочинноїдіяльності. Обвинуваченіє раніше судимими за вчинення умисних злочинів проти власності, в тому числі з застосуванням насильства до потерпілих, звільнившись з місць позбавлення волі, на шлях виправлення не стали, та знову обвинувачуються у вчиненні нових умисних злочинів проти власності, проти життя та здоров`я особи, що свідчать про їх схильність до вчинення кримінальних правопорушень та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Також колегія суддів враховує обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, яке загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими, їхню негативну репутацію, що вони раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, однак належних висновків для себе не зробили, вони офіційно не працевлаштовані,не одружені,законних джерелдля існуванняне мають, обрали способом доходу злочинну діяльність, що свідчить про відсутність у них міцних соціальних зв`язків, які можуть слугувати стримуючим фактором, та вказують на наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Зазначені вище обставини, на думку колегії суддів, дають достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , перебуваючина свободі, вониможуть вчинитиактивні діїщодо переховуваннявід суду,впливати напотерпілих тасвідків, продовжити свою злочинну діяльність, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченими процесуальних обов`язків та запобігання спробам перешкоджати кримінальному провадженню, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

На думку колегії суддів, у даному кримінальному провадженні наявні реальні ознаки суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до особистої свободи ОСОБА_9 , ОСОБА_8 і не є надмірним та таким, що принижує їх у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Саме продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вказаним обвинуваченим відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Тому колегія судді вважає за необхідне залишити їм запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, продовживши строк його дії на 60 днів.

Керуючись ч.2 ст. 376, ст.ст. 331, 404, 407, 409, 411, 412, 419 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 17 жовтня 2019 року, якою обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12018150050002692 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, повернуто прокурору скасувати.

Призначити новий розгляд у Центральному районному суді м. Миколаєва кримінального провадження № 12018150050002692 за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.15, п.6 ч.2 ст.115, ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.187, ч.1 ст.263 КК України, ОСОБА_11 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.396 КК України, зі стадії підготовчого судового засідання.

Клопотанняпрокурора пропродовження строкутримання підвартою обвинуваченим ОСОБА_8 , ОСОБА_9 задовольнити.

Строк тримання під вартою ОСОБА_8 , ОСОБА_9 продовжити на 60 днів до 07.02.2020 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.

Судді: (підписи)

З оригіналом згідно

Суддя Херсонського апеляційного суду ОСОБА_2