Рішення

від 22.07.2019 по справі 183/563/17

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 183/563/17

№ 2/183/115/19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 липня 2019 року Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої судді Сороки О.В.,

при секретарі судового засідання Пащенко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро , про:

-визнання недійсним договору оренди земельної ділянки без номеру від 10 березня 2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , щодо оренди земельної ділянки, площею 6,080 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, що знаходиться на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області,

за участю представника позивача ОСОБА_2 ,

представника відповідача Авраменка А.В. , -

встановив:

02.02.2017 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, в якому просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки без номеру від 10 березня 2012 року, що був укладений між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , щодо оренди земельної ділянки, площею 6,080 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, що знаходиться на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначає, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЕ № 176348, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 27 квітня 2005 року йому передано у приватну власність земельну ділянку площею 6,080 га, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

У 2010 році між ним та ТОВ АФ Олімпекс-Агро було укладено договір оренди зазначеної земельної ділянки, за домовленістю між сторонами державну реєстрацію договору оренди повинно було здійснити саме це підприємство, яке в період з 2010 по 2016 рік виплачувало йому орендну плату.

У грудні 2016 року позивач звернувся до ТОВ АФ Олімпекс-Агро за отриманням свого примірника договору оренди, внаслідок чого ним було отримано примірник договору оренди з ТОВ Агро-Віта 2000 , який нібито укладено 10.03.2012 року з ним, договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області 24.09.2012 року.

Позивач зазначає, що зазначений договір не містить його підпису, вважає, що зазначений договір підлягає визнанню недійсним в судовому порядку, оскільки він його не підписував, а отже її волевиявлення на укладення такого правочину не було, а сторонами не дотримана обов`язкова письмова форма правочину, яка встановлена законодавством для договорів даного виду.

02.02.2017 року згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Городецького Д.І. (а.с. 13).

06 лютого 2017 року у цивільній справі відкрите провадження (а.с. 14).

22 травня 2017 року задоволено клопотання представника позивача, призначено у справі судову почеркознавчу експертизу. Провадження у справі зупинено до проведення експертизи (а.с. 35-36).

07.11.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл справи та згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області Парфьонова Д.О. (а.с. 59), в зв`язку з закінченням його повноважень справу 31.05.2018 року передано судді Майній Г.Є. (а.с. 111), а в зв`язку з закінченням її повноважень 23.11.2018 року справу передано судді Сорокі О.В. (а.с. 131).

Справа, у відповідності до положень п.9 ч.1 ст.1 Розділу ХІІІ ЦПК України в редакції, встановленій Законом України Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII розглянута за правилами чинного ЦПК України з урахуванням вимог до заяви, в редакції ЦПК України, що діяли до набрання чинності Законом України № 2147-VIII.

Відповідач у відзиві на позов посилався на те, що позовні вимоги позивача необґрунтовані через те, що 10.03.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки загальною площею 6,080 га, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, який в подальшому був зареєстрований у встановленому законом порядку. Представник ТОВ АФ Агро-Віта 2000 наполягає на тому, що позивач мав волевиявлення на укладення договору оренди, позивач мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, його волевиявлення було направлене на укладення договору оренди та отримання орендної плати, яку він самостійно отримував на їх підприємстві на протязі дії договору (а.с. 73-75).

В судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 , та просив задовольнити їх в повному обсязі, посилаючись на те, що позивач не мав волевиявлення на укладення оспорюваного правочину, договір оренди ним не підписувалася, про що також свідчать висновки експерта.

Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, наполягали на тому, що висновок експерта не в`являється єдиним доказом відсутності волевиявлення позивача на укладення договору оренди.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА № 176348, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією 27 квітня 2005 року, ОСОБА_1 , на підставі свідоцтва про право на спадщину, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 6,080 га, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, що розташована на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. Землю передано для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 6,81).

Матеріали справи містять копію договору оренди земельної ділянки без номеру від 10 березня 2012року, зі змісту якого вбачається, що ОСОБА_1 та ТОВ Агро-Віта 2000 уклали договір оренди земельної ділянки, площею 6,080 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, договір зареєстровано у відділі Держкомзему у Новомосковському районі Дніпропетровської області, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 24.09.2012 року (а.с.76,79), а також копію акту встановлення меж земельної ділянки в натурі та її приймання-передачі (а.с. 83).

Представником відповідача для проведення почеркознавчої експертизи суду надано оригінал зазначеного договору.

Згідно з висновком експерта № 2859-17 від 06.10.2017 року за результатами проведення судової почеркознавчої по цивільній справі № 183/563/17 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_1 , в графі Орендодавець на договорі оренди без номеру від 10.03.2012 року, щодо оренди земельної ділянки площею 6,080 га та акту встановлення меж земельної ділянки в натурі, який складено до вказаного договору - виконаний не Роменським ОСОБА_1 , а іншою особою (а.с. 45-58).

Таким чином, подані докази свідчать про наявність спору між позивачем та відповідачем з приводу правових підстав права користування відповідачем земельною ділянкою, яка належить позивачеві.

До правовідносин, що виникли між сторонами, суд вважає за необхідне застосувати наступні норми права.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами

Відповідно до ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) відносини, щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно ст. 1 Закону України Про оренду землі , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Ч.1 ст. 2 Закону України Про оренду землі визначає, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ч.1 статті 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені особи.

Статтею 13 Закону України Про оренду землі визначено, що договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст. 14 Закону України Про оренду землі договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Згідно з ч. 2 ст.15 Закону України Про оренду землі порушення вимог статті 4, так само як і недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі, є підставою для визнання договору недійсним.

Частиною 1 статті 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Стаття 18 Закону України Про оренду землі (в редакції на момент укладання та закінчення строку дії основного Договору оренди) передбачала, що Договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно з ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно із ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Так, надані позивачем докази у виді висновку експерту доводять, що ОСОБА_1 особисто не підписував договір оренди, не був ознайомлений з його змістом, не виявляв волевиявлення на орендні відносини з відповідачем, не давав згоди на реєстрацію договору. Договір оренди складено та подано на реєстрацію відповідачем без відома позивача, що суперечить п. 3 ст. 203 ЦК України, та є беззаперечною підставою для визнання угоди недійсною.

При цьому суд не знаходить достатніх даних про те, що висновок експерта у даному цивільному процесі є недопустимим доказом, як на тому наполягав представник відповідача в судовому засіданні. Висновок експерта відповідає вимогам Закону України Про судову експертизу та Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, експертизу проведено експертом, який був попереджений про кримінальну відповідальність, має відповідну технічну освіту, стаж експертної роботи у відповідній галузі, кваліфікаційний клас судового експерта за відповідною спеціальністю. При проведенні експертизи використані затверджені методики, нормативні акти та довідкова література.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Ч. 2 ст. 16 ЦК України перелічені способи захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, визнання правочину недійсним (п. 2), відновлення становища, яке існувало до порушення (п. 4).

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Крім того, за ст. 218 ЦК України, недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами. Рішення суду не може ґрунтуватися на свідченнях свідків. Якщо правочин, для якого законом встановлена його недійсність у разі недодержання вимоги щодо письмової форми, укладений усно і одна із сторін вчинила дію, а друга сторона підтвердила її вчинення, зокрема шляхом прийняття виконання, такий правочин у разі спору може бути визнаний судом дійсним.

За таких обставин позовні вимоги про визнання додаткової угоди до договору оренди недійсним підтверджені належними та допустимими доказами, які у своїй сукупності підтверджують доводи позивача про порушення відповідачем його майнових прав, що є підставою для задоволення позову.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір в розмірі 640 грн. (а.с. 1), поніс витрати на оплату послуг експерта за проведення судової почеркознавчої експертизи в розмірі 4601,40 грн., які відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 3, 5, 12, 77-82, 141, 258, 259, 264-265, 268, 281-282 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 , третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма Олімпекс-Агро , - задовольнити.

Визнати недійсним, з моменту укладення, договір оренди земельної ділянки без номеру, укладений 10 березня 2012 року між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 (код ЄДРПОУ 35601700), щодо оренди земельної ділянки площею 6,080 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 1223286000:02:035:0264, що знаходиться на території Попасненської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області, зареєстрований 24.09.2012 року у відділі Держкомзему Новомосковського району Дніпропетровської області.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агро-Віта 2000 (ЄДРПОУ 35601700) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на оплату судового збору в сумі 640 грн., витрати, пов`язані із проведенням експертизи в сумі 3961,40 грн., що разом складає 4601,40 (чотири тисячі шістсот одна грн.,40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Сорока О.В.